Глосарій з предмету «Чинники успішного працевлаштування за фахом»

 

Автобіографія – опис свого життя, включаючи навчання і трудову діяльність.

Агент – особа, що діє за дорученням організації, установи тощо, уповноважений.

Агентство –

1) Організація, яка виконує певні доручення різних установ, юридичних осіб чи громадян.

2) Установа, яка збирає і надає яку-небудь інформацію або надає які-небудь послуги.

Адаптація працівника – процес пристосування працівника до змісту і умов праці на робочому місці, соціально-психологічному клімату колективу; процес удосконалення ділових та особистісних якостей працівника.

Аксесуар –

1) Предмет, який супроводжує що-небудь; невід'ємна частина чого-небудь.

2) Предмети одягу чи прикрас, які  доповнюють ансамбль одягу; поєднуються (чи  контрастують) по кольоровій  гамі, якості, матеріалу, стилю і гармоніюють один з одним.

Анкета – документ, що містить питання з визначеної теми і відповіді на них, які  вибираються людиною, що заповнює дану анкету.

Анулювання (документа) – документ анулюється в тому випадку, якщо одна із сторін його   сповіщає іншу про свій намір відмовитися від виконання своїх зобов'язань по ньому.

Аудитор – особа, яка  займається вивченням документів, пов'язаних з веденням бізнесу, для того, щоб з'ясувати, наскільки точно показані в них прибуток і збитки, і доповісти про стан справ у компанії на визначений момент часу. Він може також вивчати документи некомерційних організацій, клубів і т.п., з тієї ж метою і проводити спеціальне розслідування за замовленням власника компанії або суду.

Банк – у науковій літературі немає визначення слова “банк”. До банків відносять установи, які виконують такі операції: збереження внесків, ведення рахунків, оплата чеків, одержання чеків, кредитування.

Біржа – ринок, на якому через біржових посередників здійснюється оптова торгівля товарами чи цінними паперами, нерідко у вигляді спекулятивних угод чи купівля-продаж іноземної валюти.

Біржа праці (центр зайнятості) – установа, що виступає посередником між робітниками та службовцями (з однієї сторони) і підприємцями (з іншої) в акті купівлі-продажу робочої сили; переважно це державні установи. Існують також приватні платні установи з працевлаштування.

Безробітні ( за українським законодавством) – це громадяни, що не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають роботу і готові її розпочати.

Вартість – ціна, яку можна одержати за товар на відкритому (вільному) ринку.

Виконавча дисципліна – виконання членами колективу або окремими працівниками наказів, розпоряджень, рішень, які прийняті на вищому рівні  управління.

Вихідна допомога – грошова компенсація при звільненні, форма фінансової допомоги людям, які втратили роботу. Право на вихідну допомогу закріплено законом та, як правило, передбачається колективним договором.

Відпустка – щорічний відпочинок, який надається всім робітникам та службовцям (крім тимчасових і сезонних), із збереженням середньої зарплати за відпрацьований час протягом року. Встановлені також оплачувані відпустки з тимчасової непрацездатності; по вагітності і пологам; особам, які поєднують роботу з навчанням.

Гнучкий робочий день – форма організації робочого часу, за яким для окремих груп працівників або колективів підрозділів підприємства (закладу) дозволяють саморегулювання в певних межах початку, закінчення та загальної тривалості робочого дня. За інших рівних умов це забезпечує більш ефективне використання робочого часу з одночасним соціальним ефектом: створюються додаткові зручності (наприклад, для матерів, які мають дітей дошкільного та молодшого шкільного віку).

Дизайнер – фахівець, що займається художнім конструюванням, тобто творчою проектно-конструкторською діяльністю, яка  спрямована на вдосконалення предметного середовища, яке оточує людину, і створює засоби промислового виробництва, а також декоративно-прикладного мистецтва.   

Дисципліна – визначений порядок поведінки людей, що відповідає сформованим у суспільстві нормам права і моралі, а також вимогам тієї чи іншої організації.

Дисциплінарна відповідальність – відповідальність працівників за порушення дисципліни. До дисциплінарної відповідальності залучаються особи тільки за наявністю провини у випадку протиправного невиконання чи неналежного виконання ними трудових чи службових обов'язків. Основи законодавства про працю, типові правила внутрішнього розпорядку передбачають загальний порядок дисциплінарної відповідальності робітників та службовців.

Дилер – оптовий торговець, який  здобуває товари у фірми-виробника для наступного продажу за більш високими цінами кінцевим споживачам.

Ділова мода – суровий, діловий стиль у одязі,  аксесуарах, меблях, що налаштовує людину на ділову обстановку.

Довідка – документ, що містить опис і/або підтвердження тих чи інших фактів, подій.

Договір (контракт) – документ, що фіксує угоду сторін про встановлення яких-небудь відносин і регулює їх.

Документ – засіб закріплення спеціальними засобами на різному матеріалі інформації про події, явища об'єктивної дійсності і розумової діяльності людини.

Діловитість –

1) елемент організаційної культури, найважливіша інтегральна ознака певного індивідуального стилю діяльності – ділового стилю, синонім раціонально організованої активності, чітко орієнтований на інтереси справи;

2)  риса характеру, особистісна якість працівника, здатність підходити до своїх професійних обов`язків по-діловому, вміння раціонально здійснювати власну трудову діяльність та організовувати діяльність підлеглих (якщо мова йде про діловитість керівника). Людина, яка має такі властивості (діловита, ділова людина), у всьому бачить практичні корисні для справи сторони, елементи, зв`язки, відношення та із всього цього може діставати вигоду для справи.

Доручення – правовий документ, що містить підтвердження права його власника на здійснення дій від імені поручителя. Доручення бувають разові, спеціальні (на виконання визначених видів операцій) і генеральні.

Досвід – сукупність знань і навичок, набутих на основі й у процесі безпосередньої практичної взаємодії людини з зовнішнім світом; форма засвоєння людиною раціональних досягнень попередньої діяльності. Об'єктивним джерелом досвіду є циклічне  повторення будь-якої діяльності.

Дублікат – копія, що офіційно має юридичну чинність оригіналу.

Етика – сукупність норм поведінки, мораль якої-небудь суспільної групи; наприклад, ділова  етика, лікарська етика тощо.

Етикет – встановлений, прийнятий порядок, форми поведінки; наприклад, дипломатичний етикет, мовний етикет.

Жести (мова жестів) – невербальний засіб спілкування, система умовних знаків, утворених рухами рук або тіла, мімікою обличчя. Як додатковий засіб спілкування людей зазвичай комбінується з усним мовленням. Жести не універсальні і сприймаються у певному значенні тільки в певному колективі.

Зарплата (заробітна платня) – грошова винагорода за виконану роботу відповідно до трудового контракту чи трудової угоди.

Заява – документ, що містить прохання чи пропозицію.

Кар`єра –

1) швидке та успішне просування в області службової, виробничої  або будь-якої іншої діяльності;

2) досягнення слави, популярності або матеріальної вигоди за рахунок власних зусиль, максимального використання своїх здібностей, професійної майстерності та особистісних якостей.

Кваліфікація – ступінь професійної підготовки  працівника, наявність у нього знань, умінь і навичок, які необхідні для виконання ним певного виду робіт. Визначення кваліфікації робіт необхідно для встановлення посадових окладів і тарифних ставок.             

КЗпП України  (Кодекс законів про працю) – кодекс  законів про працю України, що регулює трудові правовідносини. 

Комерційна таємниця – виробнича, науково-технічна, управлінська, фінансова й інша задокументована інформація, яка використовується для досягнення комерційних цілей (одержання прибутку, запобігання збитку, одержання значної переваги над конкурентами), що підприємець відносить до конфіденційної. 

Компанія – корпоративне суспільство, регулювання якого здійснюється спеціальним законом. У широкому значенні – комерційна організація з акціонерним капіталом.

Компетенція – сукупність повноважень певного органа чи посадової особи, яка визначена законодавчими чи нормативними актами.

Конкуренція – суперництво, боротьба за досягнення великої вигоди, переваг.  

Конкурентноздатність – здатність витримувати конкуренцію на ринку чи  в установі завдяки гарним якостям товару чи роботи і протистояти конкурентам. 

Контракт – договір, угода, яка визначає взаємні права й обов'язки сторін-учасниць. Учасники контракту називаються контрактантами.

Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів чи поглядів, надзвичайне загострення протиріч, що приводить до зіткнення чи гострої боротьби.

Менеджер – найманий керівник, якій володіє професійними знаннями в області організації і керування виробництвом.

Міміка – вираження думок за допомогою руху м'язів обличчя і кривлянь.

Мова рухів тіла – невербальний засіб спілкування,  система умовних знаків, утворених позами людини. 

Мода – нетривале панування визначеного смаку в якій-небудь сфері життя чи культури. На відміну від поняття стилю мода характеризується короткочасними змінами зовнішніх форм побутових предметів, художніх творів, одягу.

Навички – дії, складові частини яких у процесі свого формування стають автоматичними. При наявності навичок діяльність людини протікає швидше і продуктивніше. Формуються вони в  ході засвоєння дій, шляхом багаторазового повторення вправ.

Надбавка – надбавлена частина суми, наприклад, до зарплати.

Ноу-хау – комплекс технічної, комерційної й іншої інформації, володіння якою дозволяє реалізувати технологічні, торгові, рекламні чи інші операції і яка не захищена патентом. Є предметом купівлі-продажу, а також комерційної таємниці фірми чи компанії.

Оригінал  – перший чи єдиний екземпляр офіційного документа.

Освіта – процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, необхідних для практичної діяльності. Освіта – необхідна умова підготовки до життя і праці, основний засіб залучення до культури. Основний шлях одержання освіти – навчання і виховання в навчальному закладі. Значну роль у засвоєнні знань, розумовому розвитку людини грають також різні форми підвищення кваліфікації, самоосвіта, культурно просвітницька робота. Зміст освіти, її рівень визначаються вимогами суспільного виробництва,  станом науки, техніки і культури, а також рівнем розвитку шкільної справи і педагогічної науки.

Особиста картка – документ, що складається на працівника й містить короткі відомості про нього (освіта, стаж, родинний стан, трудова діяльність тощо).

Особиста справа – сукупність документів, що містять відомості про працівника, його освіту, трудову і суспільну діяльність, родинний стан.

Персональні дані – відомості про факти, події й обставини життя громадянина.

Підпис документа – найважливіший реквізит документа, який додає йому юридичної чинності і складається з вказівки посади, особистого підпису та його розшифровки.

Підприємець – людина, зазвичай власник, що організує, фінансує виробництво чи інший вид діяльності і керує комерційною чи промисловою організацією в надії на одержання прибутку.

Пільги – надання яких-небудь переваг, часткове звільнення від виконання встановлених правил, обов'язків чи полегшені умови їхнього виконання, наприклад, податкові пільги.

Платня – грошова винагорода за службу, роботу, те ж, що і зарплата.

Порушення  контракту – невиконання однією стороною своїх зобов'язань за контрактом.

Посада – первинна структурна одиниця в організації, установі, апаратів управління, на яку накладено встановлене відповідними нормативними актами коло посадових обов`язків та прав. Види та сукупність посади визначаються функціональною структурою організації (установи) та фіксуються в штатному розкладі.

Посадова інструкція – нормативний документ, у якому визначається організаційно-правове положення посадової особи, її офіційний статус, визначені функції, права й обов'язки співробітника підприємства та вказується ступінь її підлеглості. Структура посадової інструкції включає наступні розділи: загальні положення, функції, права і обов`язки, відповідальність працівника, взаємовідносини (зв`язки за посадою). Посадові інструкції співпрацівників установи, як правило, затверджуються керівником установи. Вони розробляються на основі існуючих положень про установу та її структурних підрозділів.

Посадова платня – щомісячний розмір заробітної платні працівника за почасовою оплатою праці, який виплачується незалежно від кількості робочих днів на місяць. Зазвичай, використовується для оплати праці керівників та службовців, інженерно-технічних працівників, праця яких не підлягає нормуванню – наприклад, в фірмах, органах, установах  та організаціях.

Посередник – особа, фірма чи організація, яка зайнята налагодженням контактів між виробниками  та споживачами, а не власним виробництвом товарів, і має явні припущені повноваження діяти для іншої особи з метою встановлення договірних відносин між посередником і третьою особою.

Правила внутрішнього трудового розпорядку – документ, який містить норми внутрішнього трудового розпорядку, які встановлені адміністрацією на підприємствах, в установах і організаціях на основі Типових правил внутрішнього трудового розпорядку.

Праця – сукупність фізичних і розумових здібностей людей, які вони застосовують у виробництві; процес доцільної діяльності людини.

Презентація – офіційне представлення (видовищне або звукове) підприємства, фірми, фонду, товару, виду діяльності перед громадськістю.

Примус – застосування сили для виконання контракту. Сила не повинна бути фізичною, а  тільки моральною чи адміністративною.

Продавець – людина, що продає товари через прилавок як агент власника магазина. Він може працювати  за договором в інтересах власника магазина, наприклад, здійснювати продаж в кредит у рамках отриманих повноважень.

Робота – служба, заняття як джерело  заробітку.

Роботодавець – особа, що надає роботу, наймач.

Резюме – документ, де викладається трудова біографія, відомості про отриману освіту, кваліфікацію і навички, які мають відношення до роботи, на яку ви претендуєте.

Рейтинг – ранжирування за яким-небудь критерієм визначеної групи показників.

Реклама – нелінійна форма комунікації, яка поширюється за допомогою платних засобів інформації. Реклама має форми суспільного характеру. Інформація дозволяє порівнювати товари різних конкурентів і свідчить про те, чи має  виробник популярність і успіх на ринку. Реклама про наявність вакантних робочих місць також поширюється за допомогою періодичних видань, радіокомунікацій.

Репутація –  суспільна оцінка, якої набуває хтось чи щось, загальна думка про якості, переваги та недоліки кого- чи чого-небудь.

Ринок – сфера обміну товарами й послугами між продавцями й покупцями; система економічних відносин між виробниками і споживачами продукції.

Ринок праці –

1) це система суспільних відносин, яка пов’язана з найманням та пропозицією праці, тобто з її купівлею і продажем;

2) це також економічний простір – сфера працевлаштування, у якій взаємодіють покупці і продавці;

3) це механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює попит та пропозицію праці.

Секретар – службовець, що відає діловодством установи чи певної особи.

Співробітник – працівник, службовець.

Стиль –

1) сукупність ідейно-етичних норм і характерних рис діяльності, поведінки, методу роботи, способу життя;

2) сукупність ознак, особливостей, властивих чому-небудь (зокрема, стиль одягу, меблів).

Страхування – виплата грошової суми однією особою іншій відповідно до їхньої домовленості про те, що при визначених обставинах інша особа відшкодує збитки, які понесла перша в силу страхових випадків.

Сумісник – людина, яка працює за сумісництвом.

Сумісництво – виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час.

Сфера послуг – організації, що пропонують послуги галузям видобувної промисловості, будівництву, обробним галузям чи населенню. Наприклад, оренда підприємств, прокат автомобілів чи громадське харчування. Організації сфери послуг не є виробниками продукції, а лише здійснюють взаємозв'язок між виробниками  та  споживачами.

Товар – це усе, що може задовольнити необхідність чи потребу людини і реалізовується за допомогою ринку з метою продажу, використання і споживання. Товарами можуть бути фізичні речі, послуги, наукові ідеї, винаходи, ноу-хау, земля, підприємства й організації. На ринку праці людина (фахівець) теж є товаром для роботодавця.

Торговий агент – особа, яка діє від імені фірми і виконує одну з декількох функцій з пошуку покупців, налагодженню зв'язків, забезпеченню збуту, організації обслуговування споживачів куплених товарів, збору інформації про розподіл ресурсів.

Торговий представник – людина, яка найнята організацією продавати її товари чи укладати від її імені контракти, що стосуються цих продажів.

Традиційна робота – цілком регламентована, досить “безпечна”, яка суворо укладається в рамки робочого часу, пов'язана з виконанням цілком визначених і обмежених функцій і посадових обов'язків у масштабах даної організації і яка має гарні перспективи для кар'єри.

Трудова дисципліна – форма суспільного зв'язку людей у процесі праці з обов'язковим підпорядкуванням його учасників визначеному розпорядку. 

Трудова книжка – документ про трудову діяльність робітника чи службовця; їх ведуть на осіб, які працюють понад 5 днів на підприємстві, в установі. У трудову  книжку вносяться відомості про працівника, про виконувану ним роботу, про нагородження і заохочення за успіхи у праці. Стягнення в трудову книжку не записують.  

Трудовий контракт (договір) – документ, що фіксує згоду сторін про встановлення трудових правовідносин і регулює їх. Сторонами трудового контракту є підприємство (роботодавець) і працівник (контрактант).   

Трудова угода – документ, що фіксує згоду між організацією і працівником, який не входить до її штату, на проведення разової чи тимчасової роботи.

Фірма – традиційно так називають комерційні товариства. В даний час – підприємство, компанія, організація (у виробничій, торговій, транспортній,  банківській і іншій сферах), що володіє правами юридичної особи і переслідує комерційні цілі.

Хабар – слово, яке вживається з 18 століття й має значення підкупу чи  грошового подарунку. У юридичному розумінні це платіж, за допомогою якого платник одержує деяке право, вигоду чи  перевагу, на які в нього немає законних прав і які він не міг би одержати інакше, як заплативши гроші. Одержання хабара є кримінальним правопорушенням.

Ціна – загальна сума грошей, яку треба сплатити за те, щоб одержати товар чи послуги.

Штатний розклад – документ, де визначені структура апарату підприємства, установи чи організації, найменування посад, кількість штатних одиниць з кожної посади, посадові оклади та надбавки до посадових окладів.

Юридична чинність (сила) документа – властивість документа бути справжнім доказом  фактів, подій, дій. Документ має юридичну чинність при наявності: дати, підпису, печатки і грифу затвердження (у необхідних випадках), нотаріального посвідчення (для документів, які визначені нормативними правовими актами).