Лекція 6 Пошук роботи

 

План.

        1. Резюме та супровідне письмо

        2. Підготовка та проведення співбесіди.

        3. Основні причини відмови прийняття до роботи.

 

        1. Резюме та супровідне письмо

Як шукати роботу за допомогою резюме?

 

Складене резюме визначає, відбудеться чи ні у Вас зустріч із людиною, яка  займається    добором  кандидатів  на  вакансію,  що  Вас  зацікавила.  Вибір між "мені шкода», "мені шкода, але матиму на увазі" і "запрошую на зустріч" може бути  зроблений  за  максимально короткий  термін  - два-три десятка  секунд! Ви можете допомогти зробити цей вибір на Вашу користь. Тому резюме треба скласти правильно. Хоча   єдиного   зразка   резюме   нема,   але   практика   його   складання   і свідчить про наявність головних розділів, за якими його доцільно писати.  Дуже важливо: воно має бути структурованим, оформленим у діловому стилі  й написаним  без  граматичних  помилок.  Наведемо  декілька  типових  помилок  при складанні резюме:

        Надто об'ємне резюме. 

        Рукописне резюме.

        Резюме зі зайвою інформацією.

        Резюме, що є випискою з трудової книжки. 

        Недбало і безграмотно складені резюме.

        е використовуйте знаменника "Я".

        Не вводьте у резюме Ваші фізичні дані.

        Не  наклеюйте  на  резюме  свою  фотографію  (особливо  "гарно"  виглядатимете, якщо перешлете резюме факсом).

        Не пишіть у резюме причини звільнення з роботи.

        Не виносьте у резюме вимоги до зарплати

        Недоречно називати імена людей, які могли б дати Вам рекомендацію (але список таких людей підготуйте, щоби мати на співбесіду, при цьому  попередньо поговоріть із ними і заручіться їхньою підтримкою).

        Види резюме. Резюме є двох типів - хронологічні та професійні.

 

У хронологічному резюме особливу увагу звертають на досвід роботи і досягнення на конкретних місцях. Таке резюме доцільно складати претендентам із успішним досвідом роботи.

 

Загальна форма хронологічного резюме

 

П.І.П

Контакти (адреса, телефон, е-mаіl).  

Мета (на яку посаду претендуєте).  

Кваліфікації   (опис   кваліфікації  і   якостей,   необхідних;   для   конкретної посади).

Досвід   роботи      зворотному   хронологічному   порядку,    починаючи з останнього, вказуючи місця роботи, посади, виконувану роботу і досягнення). 

        Освіта  і  тренінги    зворотному  хронологічному  порядку  перечислити  місця навчання,. отримані спеціальності, ступені).

        Додаткова   інформація   (тут   слід   вказати   все,   що  може   створити враження у роботодавця і переконати у Вашій відповідності посаді на яку Ви претендуєте. Наприклад: знання комп'ютера, швидкість набору тексту).

 

        Професійне  резюме  спрямоване  на  роз'яснення  професійних  здібностей, знань та інших якостей претендента. Таке резюме можна писати претендентам із досвідом роботи, без досвіду,  але хорошою    освітою. Окрім того,  за обсягом резюме не може перевищувати двох сторінок

 

Загальні форма професійного резюме

 

        П.  І.  П. Контакти  (адреса,  телефон,  е-mаіl).  Мета  (на  яку  посаду  претендуєте).    Кваліфікація  (слід  детальніше,  ніж  у  хронологічному  резюме,  викласти  дані  про кваліфікації).|

        Досвід роботи  (вказати не місця, роботи,   а досвід  у конкретних галузях. Описати галузь, в якій ви працювали, потім чіткіше висвітити   спеціалізацію,   додатково    отримані навики.

        Список фірм, де Ви працювали.

        Освіта і тренінги.

        Додаткова інформація.

Зміст резюме:

        Освіта. У цьому розділі не обов'язково дотримуватися прямого чи зворотного хронологічного порядку. На перше місце ефективніше поставити ту освіту, яку  вважають  основною  з  точки  зору  позиції,  на  котру  Ви  претендуєте.  Записи мають  бути  чіткими:  період навчання,  назва  ВНЗ,  факультету  і  спеціальності, можна вказати наявність червоного диплому чи інших академічних досягнень, також можна зазначити тему дипломної роботи, якщо вона стосується роботи, яку Вам доведеться виконувати. Досвід роботи. Це - найважливіша частина резюме. У більшості випадків роботодавці розглядають пошукувача з точки зору того, носієм якого конкретного досвіду він є. Досвід описують у зворотному хронологічному порядку, тобто починаючи з останнього місця роботи.

        Тут важливо вказати:

        назву компанії;

         чим займалася компанія, особливо, якщо це не випливає з назви компанії чи якщо компанія не є загальновідомою;

         посаду;

         функціональні обов'язки;

         коло відповідальності працівника на даній посаді;

         результати і досягнення.

        Можна  вписувати  й  такий  досвід  роботи,  який  не  відображений  у  трудовій книжці, але реально був і його можна підтвердити іншими способами, наприклад, перевіркою відгуків про Вашу роботу. Описуючи досвід роботи, треба акцентувати увагу на тих функціях і результатах, які відповідають позиції, на котру Ви відправляєте резюме. Чим  глибше у минуле відходить опис досвіду, тим компактнішими будуть записи. Використовуйте тільки активні звороти і дотримуйтеся завершеної форми подачі інформації. Додаткові дані. Окрім наведених даних резюме, можна вказати й інші відомості, що можуть позитивно зацікавити компанію, в яку Ви відправляєте резюме. Наприклад, особисті якості, готовність працювати ненормований робочий день та їздити у відрядження, наявність ділових зв'язків і т. п.

        Вичерпно  пояснити  як  писати резюме,  не  можливо.  Двох  подібних  резюме бути не може, резюме відображає індивідуальність кожної людини. Форма, стиль свідчать про Ваш характер, працездатність, уміння шукати інформацію і свої міркування. Резюме - це не простий хронологічний виклад подій Вашого професійного життя. Його слід писати так, щоб цей виклад відображав попередню кар'єру в  контексті  отримання,  розвитку,  накопичення  вмінь,  потрібних  для  роботи,  на яку ви претендуєте нині.

        Щоб  правильно  зорієнтувати  інтерв'юера,   опишіть  функції,  які  ви виконували на цій посаді. Вибирайте під спеціальний запит тільки потрібну інформацію.  Передаючи резюме факсом, вкажіть ваші координати кілька разів, щоб у разі збоїв  імовірність збереження можливості контакту з Вами була вищою. Пишіть резюме мовою,  яка вказана в  оголошенні. Якщо  прямих  або непрямих  вказівок немає, використовуйте ту мову, якою легше спілкуватися.  Склавши резюме іноземною мовою, будьте готові провести нею і розгорнене інтерв'ю. Якщо  вам  не  вдається  подолати  суперечності  на  рівні  тексту  резюме (наприклад, потребують пояснення перерви в роботі, причини, з яких залишена з точки зору зовнішніх оцінок, робота і т. ін.), використовуйте таку можливість,  як супровідний лист.

 

Написання і розсилання супровідного листа

 

        Супровідний  лист  -  важлива  характеристика  Вашого  професіоналізму.  Він формує у потенційного працедавця Ваш професійний образ і дає багато інформації про пошукувача. Читаючи Вашого листа, працедавець зосереджується на низці важливих для себе аспектів. І тому супровідного листа Ви маєте написати, щоби виконати свою найголовнішу функцію. Він  має  переконати  потенційного  роботодавця  прочитати  Ваше  резюме.  Він має переконати роботодавця у тому, що саме Ви будете надзвичайно корисними для його компанії. Він має переконати  у Вашому вмінні  писати важливі ділові папери, таланті спілкування і налагоджування стосунків. Пре написанні супровідного листа дотримуйтеся певних вимог. 

        1.Супровідний лист - це лаконічний спосіб переконання.

        2.Резюме  не  передбачає  "вільностей",  тому  саме  супровідний  лист  є  тим документом,  що  дає  змогу  пояснити,  чому  Ви  залишили  останнє  робоче  місце, те,  чому  Ви  звернулися  в  цю  компанію  і  які  ваші професійні якості будуть особливо корисні. Все це підвищує Ваші шанси бути запрошеним на співбесіду.

        3.  Супровідний  лист  -  це  діловий  документ.  Уміння  написати  такого  листа, виражати думки, складати переконливі пропозиції дасть змогу вам ще до співбесіди продемонструвати працедавцеві свої професійні якості.

        4.Напишіть,  звідки  Ви  дізналися  про  вакансію.  Не  полінуйтеся  дізнатися ім'я того,, хто читатиме листа, і винесіть у першому рядку. Частіше згадуйте назву компанії, не пишіть загальних слів і не вказуйте неконкретні проекти, що Ви їх ніби то здійснили. Стосовно останнього, то взагалі побільше конкретного.

        5.Напишіть те, що Ви знаєте про цю компанію.

        6. Напишіть, що саме Вас цікавить в компанії і чому Ви хочете   в ній працювати.

        7. Пишіть про те, чого Ви хотіли б досягти, працюючи в компанії.

        8.  Пишіть,  які  конкретні  професійні  риси  дають  змогу  домогтися  реалізації окреслених завдань.

        9. Про попередніх роботодавців відгукуйтеся лише позитивно.

        10. Вкажіть контактну інформацію, коли Ви готові приїхати на співбесіду.

 

        І ще одне. Обсяг листа має не перевищувати 2000 знаків, у тому числі пропуски.

 

         2. Підготовка до співбесіди

 

        Різновидів співбесід безліч, і до цього треба бути готовим. Співбесіда може бути телефонною та очною. Інтерв'юером може бути співробітник кадрового агентства, що представляє інтереси працедавця, або співробітник кадрової служби компанії, або якийсь інший співробітник компанії, наприклад, ваш можливий керівник або навіть керівник компанії. В співбесіді можуть брати участь кілька інтерв'юерів одночасно, але  рідко — кілька претендентів. Іноді співбесіди проводить у кілька етапів один і той самий інтерв'юер. Іноді - різні.

        Значення попередньої підготовки. Основний масив питань можна передбачати. Дві третини  питань - стандартні. Тому, якщо Ви матимете добрі домашні заготовки, то можливий маневр для експромту буде значно більший. Ми наводимо найтиповіші запитання, що  їх задають інтерв'юери.

Загальні питання

        1. Якими трьома характеристиками Ви себе охарактеризуєте?

        2. Якими трьома характеристиками охарактеризують Вас ваші колеги?

        3. Яку потребу Ви задовольняєте, погоджуючись на цю роботу?

        4. Якщо  Ви  зіткнетеся  на  роботі  із  серйозними  труднощами,  якими  вони,  на Ваш погляд, будуть?

        5. Якби у Вас був вибір, чим би зайнялися - розробленням планів і стратегій чи

їхньою реалізацією?

        6. Розкажіть про три ситуації у Вашому житті, в яких Ви не досягли успіху. Чому?

        7.  Чи  отримували  Ви  різного  роду  винагороди  за  підсумками  якогось

періоду?

        8. Із яких причин Ви звільнили б підлеглого?

        9. Якби Вам було необхідно подати про себе позитивний відгук для роботи в компанії, чи могли б Ваші наставники написати такий відгук?

        10.  Нам усім іноді доводиться, як мовиться, "брехати в порятунок". Наведіть три приклади з Вашого власного досвіду.

        11.  Опишіть  найкращу  і  найгіршу  людину,  з  якими Вам  доводилося спілкуватись у період навчання (роботи).

        12. Якого типу люди найчастіше розчаровують Вас? Чому?

        13. Що  Вам  має  надати  організація  для  того,  щоб  отримати  від  Вас  повну

віддачу в роботі?

        14. Назвіть три досягнення в своєму житті, якими Ви гордитеся якнайбільше.

        15. Назвіть дві особливості свого характеру, які Вам під силу поліпшити.

        16.  Чи  траплялося  так,  що  ваші  ідеї  і  пропозиції  активно  прийняло  і

підтримало керівництво?

        17. Чому Ви вибрали саме цю професію?

        18. Як Ви думаєте, в чому полягають найважливіші якості, яких ця робота по-

требує від співробітника?

        19. Чому Ви прийшли на співбесіду саме в нашу компанію?

        20. На Вашу думку, яка структура цієї галузі?

        21.  На  вашу  думку,  чи  витримує  наша  компанія  порівняння  з  нашими головними конкурентами?

        22.  Де,  на  якій  посаді Ви  бачите  себе  через  п'ять,  десять  і  п'ятнадцять  років?

Стресові питання

        1.  Що саме Ви можете запропонувати нашій компанії? Навіщо нам наймати Вас на роботу?

        2. З якими компаніями Ви ще розмовляли? І наскільки успішно?

        3. Якщо  Вам  зроблено  ділову  пропозицію,  то  як  Ви  будете  вирішувати:

прийняти її чи відмовитися від неї?

        4. Як Ви реагуєте на роботу в ситуаціях, коли на Вас "тиснуть"? Наведіть зі

своєї практики три приклади роботи "під тиском".

        5. Якої зарплати, на Вашу думку ви заслуговуєте? Чому?

        6. Чи виникає у Вас бажання дізнатися більше про сферу Вашого бізнесу?

        7.  Як довго Ви плануєте працювати в нашій компанії?

        8.  Чи  траплялось  у  вашому  житті  так,  що  при  виникненні  конфліктної ситуації  з  колегами  Вам  доводилося  залучати  третю  сторону  для  розв'язання конфлікту?

        10.Раніше Ви вже отримували пропозиції про прийом на роботу? 

        11.Опишіть, у чому полягає суть успіху для Вас.

        12.Яку книгу Ви прочитали протягом останнього часу?

        13.Що Вас приваблює в цій посаді?

        14.Які інші варіанти для своєї кар'єри Ви розглядаєте?

        15.Опишіть себе як особу.

        Але  підготовка  до  можливих  запитань  -  це  ще  не  вся  підготовка  до співбесіди.   Є   низка   важливих   аспектів,   на  які   необхідно   звернути   увагу. Постарайтесь якомога більше дізнатися про організацію, в яку йдете, і про  можливу роботу. Майте при собі примірник резюме, а також копії дипломів, і та інших документів, що підтверджують вашу кваліфікацію. Точно знайте  місце розташування організації і розрахуйте час на дорогу, щоб не запізнюватися. В одязі дотримуйтеся ділового стилю.

        Складіть  список  очікуваних  запитань  і  підготуйтеся  відповідати  на  них. Відповіді на найвірогідніші запитання відпрацюйте особливо ретельно. Спеціально підготуйтеся  до  обговорення  питання  про  оплату  праці.  Заготуйте  запитання,  які Ви задасте потенційному роботодавцеві. Часто запитання, що задаєте Ви, не менше важливі, ніж ваші відповіді.

        Інтерв'ю  з  майбутнім  роботодавцем  також  може  пробудити  цілий  букет сильних емоцій - від легкого мандражу до паралізуючого страху. Руки тремтять, очі бігають, зосередитися неможливо.

         Як подолати страх?

         Якщо ви відчуваєте лише легке занепокоєння, то боротися з ним навряд чи варто. Що таке хвилювання? Майбутнє співбесіду є певним подразником, що викликає комплекс біохімічних реакцій, які, в свою чергу, призводять до викиду в кров адреналіну. Це активізує всі процеси всередині організму, підвищує тонус,  покращує  кровопостачання  кори  головного  мозку  і  в  кінцевому  рахунку дозволяє провести блискучу відчуття на ваших співрозмовників в ході інтерв'ю. Якщо ж претендент зовсім не хвилюється, то його поведінка в ході першої розмови з роботодавцем, швидше за все, буде млявим і безбарвним.  Але  страх  часто буває  надлишковим,  сковує  людину  і  не дозволяє йому проявити себе.  Є кілька ефективних способів зняти зайве занепокоєння.  Перше. Закрийте очі і "включіть" фантазерство. Напередодні хвилюючого події воно часто поза волею малює страшні картини майбутнього допиту з пристрастю і подальшого неминучого провалу. Так підсвідомість застерігає нас про можливу небезпеку. Слід подумки довести уявну ситуацію до абсурду - уявити, наприклад, кадровиків у суддівських мантіях або ката у ковпаку і з відточеним сокирою, чекаючого винесення вироку. Стане смішно, і неспокій вляжеться.  Друге. Наш стан багато в чому визначається ритмом дихання. Зробіть 20 повільних  глибоких  вдихів  і  видихів  -  спокійне  дихання  зніме  занепокоєння. Розімніть руки - гімнастика кистей рук знижує паралізуючий результат страху і стимулює мовний апарат. Можна скинути напругу за допомогою фізичної активності - помахати руками, пройтися швидким кроком або пробігтися.  Рекомендую  також  протягом  одного  або  двох  годин  перед  співбесідою працювати  все  підкреслено  повільно,  що  вельми  заспокоює  і  нормалізує  темп мови до моменту початку інтерв'ю. Інтенсивно посувайте щелепою взад-вперед разів 20. В результаті подібних рухів дратуються корінці блукаючого нерва, сигнал передається в центральну нервову систему, відбувається викид адреналіну, і ваш стан врівноважується.  Третє. Категорично не рекомендую вживати перед співбесідою заспокійливе або алкоголь, не можна багато курити. Все це різко негативно позначиться на роботі мозку і не дозволить належним чином проявити себе.  Ще декілька правил щодо проходження співбесіди

        1. Правильно сядьте. Потрібно сидіти, повернувшись до інтерв'юера не тільки  обличчям, а й усім тілом. Якщо для цього необхідно пересунути стілець - не  соромтеся. Ноги не ховайте під себе і не тримайте схрещеними під стільцем.

        2. Підтримуйте зоровий контакт. Слухаючи запитання, уважно дивіться в обличчя інтерв'юерові. Так краще зрозумієте запитання. Відповідаючи, прагніть не дивитися  вниз, убік або в стелю. Інтерв'юерам це, як правило, не подобається.

        3. Вислуховуйте запитання до кінця, не перебиваючи. Прагніть показати увагу й інтерес до запитання.

        4. Починайте  відповідати,  якщо  впевнені,  що  зрозуміли  питання.

        Іноді інтерв'юер  формулює питання не конкретно. В такій ситуації краще запитати: "Чи вірно я зрозумів, що Вас цікавить саме цей аспект

        5. Не говоріть довго. Дві-три хвилини - це гранична тривалість відповіді.

        6.  Не відхиляйтеся від суті запитання. 

        7.Умійте тримати паузу. Якщо Ви вважаєте, що відповіли на запитання, то краще замовкнути і тримати паузу, не нервувати. Хай інтерв'юер думає, про що Вас запитати. Будьте терплячі.

        8. Не говоріть дуже тихо і дуже голосно. 

        9. Не задовольняйтеся просто співбесідою. Попросіть інтерв'юера прокоментувати те, наскільки Ви як кандидат підходите на вакансію. Не потрібно поспішати встати, краще запитати це тоді, коли Ви ще сидите. Також доцільно уточнити, коли слід чекати дзвінка. Не кожному інтерв'юерові така наполегливість приємна, але у більшості випадків вона спрацьовує на Вашу користь.

Чого НЕ робити на співбесіді:

        -Екати, мекати і запинатися. На співбесіді рекрутер не стільки слухає ваші відповіді, скільки оцінює особисті якості і вміння реагувати на певні ситуації. Невпевненість у собі і в своїх словах, запинки, занадто довгі зволікання перед відповіддю, розгубленість майже напевно гарантують вам одне з останніх місць в списку претендентів. Зрозумійте: у вас всього декілька хвилин для того, щоб «презентувати» себе роботодавцю і  довести,  що  ви  гідні  пропонованої  вакансії.  Використовуйте  час з толком. Якщо треба, заздалегідь підготуйте відповіді хоча б на кілька стандартних запитань, таких як «Що Ви можете розповісти про себе?», «Чого очікуєте від роботи в нашій компанії?», і т.п .

         - Лаяти попереднього роботодавця. Швидше за все, вас запитають, з якої причини ви покинули попереднє місце роботи. Будьте гранично коректні і ні в якому разі  не  пускайтеся  у  відвертості.  Начальник  був  жахливий,  колектив  підібрався склочний, старший менеджер красти зі складу або змушував співробітників «списувати» товар ... Все це, звичайно, гідно осуду, однак готовність винести сміття хати аж ніяк не говорить на користь претендента. Будь-який роботодавець, навіть найчесніший і законослухняний, не захоче мати в команді потенційного «стукача».

        -Занадто багато просити. Найчастіше розмір ставки по вакансії визначається за результатами  співбесіди,  а  не  закріплюється  спочатку.  Так  що  вас  цілком  можуть запитати, на які винагороди ви розраховуєте.

        Ви сподіваєтеся отримати стабільну цікаву роботу в хорошій компанії в приємному колективі і очікуєте гідну оплату. Питання тільки, в якому обсязі. Розмір зарплати, безумовно, залежить і від того враження, яке ви справите на свого потенційного роботодавця.

        Необхідно знати і пам'ятати, що є закриті теми, розповідати про котрі на співбесіді взагалі не варто. Тому в жодному випадку не розповідайте про бажання емігрувати, ваші релігійні та політичні погляди, сімейні негаразди, про плани щодо народження дітей, матеріальні труднощі, недоліки попередніх роботодавців, про проблеми з Вашим здоров'ям та здоров'ям близьких, відразу ж висловлювати  особливі вимоги до умов роботи, починати розмову з обговорення розміру зарплати, говорити  на  відверті  теми,  висловлювати  сумніви  щодо  компетентності  співрозмовника, повідомляти про інші пропозиції для працевлаштування, що є у Вас на цей час. Поміркуйте про рекомендаційні листи. 

        Якщо Ви тільки що закінчили вуз - попросіть рекомендаційний лист у свого куратора, науч-ного керівника, завідувача кафедри, декана. Як правило, вони з легкістю підписують, заздалегідь підготовлену Вами, рекомендацію.

        Якщо Ви брали участь у проекті, візьміть рекомендаційний лист у власників або керівників проекту. Також можете попросити подячний лист у клієнта, для якого Ви робили проект.

        Основний зміст рекомендаційного листа:

        - Як довго і в якій якості Вас знає людина дає рекомендацію;

        - Що, де, коли Ви робили (пропрацював з такого-то по таке-то там-то або брав участь у такому-проекті в якості такого-то);

        - Які Ваші досягнення він може підтвердити;

        - Які Ваші сильні сторони він може відзначити;

        - Лист має бути оформлено на бланку компанії, завірено підписом і, бажано, печаттю;

- Контактна інформація людини дає рекомендацію.

 

Про рекомендації:

        Подумайте, хто може Вас рекомендувати. Наперед подзвоніть цим людям і заручитися їх згодою. Є ймовірність, що з ними зв'яжуться і уточнять ряд питань. Роботодавці зазвичай цікавляться подібними питаннями:

        - Як Ви можете характеризувати такого-то?

        - Які у нього сильні риси?

        - Які у нього слабкі риси?

        - Чому він звільнився звідти-то?

         - Чи були в нього які-небудь провини, конфлікти і пр.

 

Як  уникнути   шахрайства з боку   роботодавців

 

        Ми можемо витратити багато часу, зусиль і коштів на пошук роботи або іншого джерела заробітків, а лише потім зрозуміти, що всі наші дії були запрограмовані  чужим сценарієм. І всі наші сподівання марні.  Способів шахрайства у сфері працевлаштування сотні й сотні. 

        Найтиповішими способами розводу на ринку праці є такі.

        1.Різні піраміди. Вас заманили на    співбесіду. Там Ви купили якийсь буклет, здали на щось гроші, придбали чудодійний порошок і т. д. і т. п. в кінцевому результаті Ви приводитимете сюди таких самих ошуканих, як самі і матимете  з цього жалюгідний відсоток з прибутку.

        2.Вам телефонують із кадрового агентства. Терміново треба прибути туди, є вакансія. Саме для Вас. Ви мчите, заповнюєте договір, платите 50 грн., приходите за адресою. Там таких, як Ви - три десятки. Довга справа - співбесіда, хоча й формальна. З нічим усі повертаються назад до агентства. А там... Там усім, хто не  «пройшов» на посаду, повертають гроші. Правда, не 50, а тільки 35 грн. 15 роботу» - дзвінки, друкування договору, поновлення в базі даних...

        3.Вас уже  ніби  взяли  на  роботу,  але  на  три  вакансії є  четверо претендентів,  і  треба  ще  когось  відсіяти.  Але  шанси  у  вас високі. Вас хочуть побачити в ділі. Вам призначають день, а то й два-три, коли Ви попрацюєте на умовах випробувального терміну. Ви всі, а Вас було не четверо, а тридцять четверо, відпрацювали по два-три дні, а потім ми сказали Вам: Ви нам не підійшли». А знаєте, чому? Тому що роботу за ці дні Ви вже виконали. Більше не треба. І виконали ви її безплатно. Особливо  стережіться  таких    пропозицій  як  вантажники,  будівельники,  друкарки, перекладачі.

        4.  Випробувальний  термін.  Бігає  бідолашний  торговий  представник  по магазинах, шукає страховий агент клієнті... а на роботу не взяли з них нікого. З одного  боку,  не  виконав  норму.  З  іншого, заздалегідь  відомо, що таку  норму  не можна виконати. Так і заплановано. А фірма завжди у виграші.

        5. Працівника беруть на роботу, але на мізерну зарплату. Аргументи щодо цього. Звітність, перевірки, але через місяць зарплату офіційно підвищать у кілька разів. Якщо Ви клюнули - така ваша доля. Місяць мине, вже два, але от ще перевірка, вже остання  -  з  центрального офісу... І триває вона чомусь уже  місяць...  І  не  спаде  Вам  у  голову  «Що  може  регіональний  офіс  приховувати  від центрального? Невже тут щось нечисто?». А перевірки просто нема. Але  Вам набридло і Ви звільняєтесь. А Вам раптом кажуть: «Ой, а все вже минуло, ми Вам завтра  запропонувати  переукласти  договір,  Ваша  зарплата  збільшується  разів.  Ось уже й наказ директор підписав. Жаль, що Ви звільняєтеся».

        6. Уважно читайте оголошення. За справжньою вакансією стоять вимоги. Втікайте від вакансій на зразок: "Потрібний менеджер по туризму, освіта і вік не  мають,  зарплата  1000  доларів,  гнучкий  графік".  8-333-ХХХ-П-ОО,  Вікторію Іванівну". Це - обман.

        7. Прошу чергу не займати. І так на всіх не вистачить. Фразу добре знає частина наших громадян. Для того, щоб диктувати умови, і Ви опинились у становищі  прохачів, роботодавець заздалегідь награє ситуацію штучного конкурсу. 

        8.  При  масових  заходах  планують  здійснювати  їх  в  аудиторії  меншій, ніж потрібно. Потім в авральному порядку доставляються стільці. Ага, бачите скільки Вас прийшло, на всіх місця не вистачає. Знайте: у солідних фірмах такого не станеться. Там усе буде продумано, бо від знайомства багато чого залежить. Отже,  сіпнетеся з чимось подібним - можете спокійнісінько йти геть.

        9. Навчіться витримувати давку на співбесіді. Ваші мезги можуть стати об'єктом атаки.   Вас   завантажать   інформацією,   такою   її   кількістю,   що  Ви перестанете  адекватно   сприймати   світ.   Вас  просто  можуть  запрограмувати, і робити з Вами майже що завгодно. І все це під спокійну музику, а психоз  може бути й масовим. Технології для цього розроблені, й менеджери з персоналу  часто вміють ними користатися.

        10.  Задумайтесь.    Остерігайтесь.    Втікайте.    Бо    Ваш    потенційний роботодавець із  першої зустрічі  проявляє  таку  надмірну   фамільярність,   що викликає недовіру. У солідній фірмі Вам все розкажуть і розкажуть на належному етичному рівні, приховувати нічого не будуть. І не будуть напускати пилюки в очі.  І не буде нічого приблизного. Вам скажуть, скільки платитимуть, на яких умовах, за яких обставин. Тож розпитуйте, читайте, що підписуєте. Будьте уважними. 

        11.Не соромтеся видатися нетямущим і занудою. На фірмі, де все і все відкрито, Ваші питання сприйматимуть нормально. Ваша наполегливість може піти Вам на користь.  Роботодавці не люблять безініціативних. Уточнюйте, ще і ще раз.

        12.  Ура, Вас взяли на роботу! Не поспішайте радіти, а тихенько плакати можна. Минув місяць, ревізія. У Вас - недостача. Як Ви так могли! Одним словом, у борги влізли. Самі не розумієте як. Значить, Ви йдете від нас геть без зарплати... Розходимося полюбовно. Отже, обережно з матеріальною відповідальністю.

        13.  Читайте  спеціалізовані  видання  і  сайти.

        Розсилайте резюме, чекайте. Аналізуйте. Особливо добре аналізуйте те, що написано на паркані. Солідні фірми інформацію тут про себе не залишають. і їхні  менеджери на парканах не пишуть. Тож коли Ви натрапили на оголошення про вакансії приклеєне на стовпі, то навряд чи за ними є щось аж варте уваги. Як правило, це робота для студентів і мережений маркетинг. Хоч і в тому, і в іншому чогось  поганого немає. 

 

Самопрезентація

        Самопрезентація - це уміння ефектно й виграшно подавати себе в різних ситуаціях,  індивідуальний стиль спілкування, неповторний образ, який не тільки вам, але привабливий для навколишніх. Кожен бажаючий може мати мистецтво самопрезентації, освоїти інструментарій створення іміджу і самоподачі.

        Як  підготуватися  до  самопрезентації?  Що  врахувати?  І  коли  нам  може знадобитися презентувати себе як «особистий» бренд або як хорошого спеціаліста?  Перш за все -  ця навичка може знадобитися при проходженні співбесіди на роботу, тому що це найчастіше потрібно під час процедури відбору кандидата на вакансію.  Від того, як ви розповісте (презентуєте) про себе буде залежати, як рівень вашої заробітної  плати, так і сама можливість працювати в довгоочікуваній компанії.  До самопрезентації варто готуватися відповідально.  Презентація  себе  -  особливо  важлива  частина  маркетингу.  І  неважливо, кому  будете  презентувати,  головне,  чим  докладніше  і  цікавіше  ви  розповісте про  себе  і  про  те.  чим  ви  займаєтеся,  тим  краще  враження  ви  залишите.  Чим краще ви залишите про   себе   враження,   тим   вище   шанс,   що   вас   запам'ятають   і  порекомендують. Щоб стисло і цікаво розповісти  про  себе  все, що  необхідно,   корисно  підготуватися  заздалегідь. Особливо це важливо людям, які не мають досвіду презентацій - якщо у вас є заготовки, вам завжди буде від  чого  відштовхнутися.  Ось  перелік  підказок  чи  запитань,  які  допоможуть згадати і виділити найцікавіше і важливе: 

        П'ять  позитивних рис вашого характеру які ви могли б назвати.

        Десять найцікавіших речей, які ви зробили в житті або які з вами трапилися 

        Чим ви заробляєте на життя, і як ви до цього прийшли? 

        Що Вам і подобається, що ви любите у вашій роботі? Як  Ваша  робота,  кар'єра  допомагає  проявлятися  вашим  талантам  і  умінням?

        Які  перешкоди  ви  подолали,  щоб  досягти  вашого  сьогоднішнього  становища (включаючи роботу над собою і набуття професійних навичок)?

         Буде добре скласти коротеньку історію про ваше життя і вашу діяльність із зазначенням найцікавіших моментів. Практика показує, що корисно запам'ятувати будь-які цікаві історії, що мають відношення до того, що ви робите. Цю історію   ви   можете   використовувати  як   основу,   в   розмові   з незнайомими людьми. Витративши деякий час на підготовку, ви можете бути впевнені, що не  перехвалите,  проте,  не забудете  інформацію,  важливу для створення вражень  про  вас.  І  вам  не  доведеться  потім  шкодувати,  що  ви  вчасно  не  згадали про щось.

        Невербальна  презентація.   Негласно  дуже  важливим  у   само презентації вважається мова тіла. Молоді шукачі навіть не здогадуються, як багато інформації можна почерпнути, виходячи з невербальних сигналів: міміки, жестів, рухів  тіла.  Те,  як  ви  відкриваєте  двері,  тримайте  поставу,  сідайте  на  стілець, професіонал помітить  і зробить відповідні висновки. Практика показує, що роботодавці можуть пробачити  без смаку підібраний гардероб, але якщо раптом їм здасться, що здобувач веде себе розв'язно або, навпаки, занадто невпевнено - пощади не жди! Досить пари репетицій перед дзеркалом, правильного дихання і внутрішнього спокою. Грамотний співрозмовник за вашою позою завжди зуміє визначити, говорите ви правду   чи лукавите, боїтеся або ведете себе нахабно, готові до дії чи вам все набридло. Тому при підготовці до інтерв'ю з роботодавцем  треба ознайомитися з переліком позитивних і негативних сигналів, що впливають на формування враження про вас.

 

Позитивні сигнали:

        1. Сидіть (стійте) прямо, трохи нахилившись уперед, з виразом справжнього інтересу на обличчі;

        2. Під час розмови спокійно та впевнено дивіться на співрозмовника;

        3. Фіксуйте на папері ключові моменти бесіди;

        4. Слухайте співрозмовника у  "відкритій позі": руки на столі, долоні витянути вперед; 

        5. Використовуйте "відкриті жести": руки відкриті або підняті вгору, немов Ви розтлумачуєте  якусь думку своїм колегам;

         6. Посміхайтеся і жартуйте, щоб знизити напругу.

Негативні сигнали:

        1. Ви соваєтеся на стільці;

        2. Дивитеся не на співрозмовника, а на стелю або вивіски за вікном;

        3. Креслите безглузді лінії;

        4.Відвертаєтеся від співрозмовника і уникаєте зустрічатися з ним поглядом;

        5. Схрещує руки на грудях і закидаєте ногу на ногу (захисна поза);

        6. Використовуєте закриті, загрозливі жести, наприклад махаєте вказівним пальцем, щоб відстояти свою думку;

        7. Сидите з байдужим виглядом, бурчите або скептично посміхається.

         8. Нахилений уперед корпус і запобіглива посмішка однозначно будуть сприйняти  як ознаки підлабузництва.

        9.Якщо людина говорить неправду, його очі бігають, він несвідомо торкається обличчя руками.

        Окремі деталі в зовнішньому вигляді можуть значно впливати на формування першого враження. Тому, не забудьте про такі деталі, як одяг, зачіска. В одязі слід звертати особливу увагу на силует "Високостатусним" вважається той силует, що наближений до витягнутого прямокутника з підкресленими кутами, а "низькостатусним" - силует, що наближається до кулі.

        У ситуаціях  неформального спілкування існує зворотна тенденція. Ще  одним чинником в одязі, який є ознакою статусу, є її колір. Значення  кольорів різняться в різних культурах. У європейських країнах існує негласне правило: вважають, що чим яскравіший і насичений "колор", тим нижчий статус. Третім чинником у формуванні  "статусного" враження вважається ціна одягу. Багато  кандидатів вважають, що дорогий і стильний одяг додасть їм на співбесіді значимість і додаткову вагу. Це не зовсім так. Незалежно від того, у що Ви одягнуті, досвідченому інтерв'юеру, зазвичай, потрібно менше десяти питань, щоб визначити ваш реальний соціальний статус, приблизний рівень доходів, освіту. Тому  значення має не вартість вашого одягу, а її відповідність прийнятим в організації  і суспільстві стандартам. Набагато більшу увагу слід приділити взуттю. Всупереч поширеним стереотипам,  саме  по  взуттю  інтерв'юери  роблять  висновки  і припущення щодо кандидата.

        Мораль проста: збираючись куди-небудь, потрібно дуже точно оцінити ту обстановку , яка вас чекає, і передбачити враження, яке ви можете справити.  Якщо матеріальне  становище  не  дозволяє  вам   виглядати  так,  як  хотілося   б,   не  засмучуйтеся.  Зробіть  основну  ставку  на  скромність  і  охайність.  Це  вітається більшістю  роботодавців.   Охайність  в   одязі  у  них  дуже  часто асоціюється з акуратністю у справах. І ще. Постарайтеся максимально відповідати корпоративному стилю, який прийнятий в даній організації, - ви повинні виглядати «своїм» для майбутніх колег. Темп і манера мови, гучність голосу, інтонація і чіткість вимови - це те, на підставі чого про вас складеться думка в перші хвилини розмови. Темп та ритм мови має бути спокійним, без зайвої експресії. Якщо  хочете перевірити, як ви вмієте вербально подавати себе, запишіть власну  мову на  магнітофон,   а  потім  прослухайте  запис.   При  необхідності відкоригуйте свою промову в бік більшої рішучості та визначеності. Головне  – будьте щирі. Коли  народжується чітка картина самопрезентації, з'являються легкість і впевненість, усвідомлення власної сили.

        Помилки при пошуку роботи:

        1. Резюме не доопрацьовано  з  урахуванням  вимог роботодавця. Роботодавець отримує десятки, а то й сотні, резюме на одну опубліковану вакансію, при цьому він більш-менш точно знає, чого він шукає. Резюме - це перше враження роботодавця про вас. Потрапить ваше резюме на стіл або в корзину, залежить від того, наскільки ви серйозно поставилися до підбору фактів з вашої трудової біографії, освітніх курсів, стилю та оформлення документа. Мета вашого резюме повинна бути ясна і виділена в тексті документа, щоб читач міг сприйняти її за кілька секунд.

        2. Формальний супровідний лист. Написавши роботодавцю формального лист, ви втрачаєте шанс справити на нього сприятливе враження, продемонструвати свій індивідуальний підхід, сильні якості, ентузіазм і підкреслити те, що ви ідеально підходите під опубліковану вакансію. 

        3. Після відправки свого резюме ви розраховуєте, що вам обов'язково зателефонують або надішлють письмову відповідь. На ділі це відбувається вкрай рідко. Найбільш ввічливі компанії повідомлять, що вони захоплені вашими даними, але вибрали іншого претендента на місце. Від інших компаній ви і зовсім можете не дочекатися відповіді. Кращий підхід - це постійне нагадування про себе: дзвінки, листи, повторна розсилка резюме. Приблизно 60% відповідей претенденти отримують в результаті подібних дій.

        4.  Пошук  роботи  виключно  через  Інтернет.  Інтернет  -  це  чудовий  ресурс  для пошуку роботи, проте велика частина вакансій виявляється через побудову мережі контактів з людьми, які або самі володіють інформацією про вакансії або можуть знати тих, хто вакансії пропонує. Якщо сидіння за комп'ютером займає більшу частину вашого часу з пошуку роботи, то ви тим самим позбавляєте себе можливості скористатися більш ефективним способом.

        5. Ви покладаєте занадто великі надії на агентства з працевлаштування. Перед тим як робити розсилку резюме по агентствам, перегляньте сайти агентств і списки їх вакансій. Часто буває так, що вакансії, які вас цікавлять, роботодавці не шукають через агентства, і ваша розсилка буде втратою часу і сил.

        6.  Пошук  роботи  за  допомогою  газетних  оголошень.  Цей  спосіб  мало ефективний. До газетних сторінок доходить інформація не більш, ніж до 10% Вакансій. Крім того, багато оголошень є «пустушками». Їх публікують в якості реклами (якщо фірма набирає персонал, означає її справи йдуть в гору), використовують для збору комерційної інформації (наприклад, таким чином можна отримати відомості про рівні заробітку співробітників компаній-конкурентів). Щоденний перегляд газет і журналів необхідний, проте не покладайтеся на це як на основний засіб при пошуку роботи.

        7. Пошук роботи виключно за допомогою знайомих. Інформувати своїх знайомих, що ви шукаєте роботу, необхідно, однак не слід розраховувати, що вони будуть активно займатися вашими справами. Тому, намагайтеся розширювати ваше коло спілкування, будуйте і підтримуйте нові контакти. Почавши зі знайомих, ви можете залучити у своє коло знайомих знайомих, а потім вийти на контакти з раніше незнайомими людьми, які вже працюють в цікавій для вас області. Кількісний показник вашого успіху - це, коли один контакт дає два нових контакту.

        8. При написанні резюме та підготовки до інтерв'ю ви робите акцент на минулі заслуги. Ваші минулі заслуги цікавлять потенційного роботодавця лише тому, що він хоче зрозуміти, яку вигоду (прибуток) він може отримати від вас у майбутньому. Допоможіть роботодавцю переконатися, що ви той кандидат, який йому потрібен. Чим більше інформації ви зберете про компанію, тим легше вам буде показати свою готовність мати справу з подібними труднощами в теперішньому і майбутньому. Також непогано підкреслити, що ви стежите за нововведеннями у вашій професійній області і завжди готові освоювати нові підходи.

        9.  Ви  не  встановили  особистий  контакт  із  співробітником  відділу  кадрів  (або агентом), який проводив інтерв'ю з вами. Співробітники HR - це теж люди: одні кандидати їм більш симпатичні, інші менш. Людина, що проводив інтерв'ю з вами, здатний зробити так, щоб ваша кандидатура розглядалася серйозно. Прикладіть максимум зусиль, щоб з першої хвилини встановити насамперед людський контакт і прагніть підтримувати цей контакт надалі.

        10. Після інтерв'ю ви не цікавитеся, з ким вам варто зв'язатися впослідстві. Це серйозний прорахунок. Вас не повинні задовольняти відповіді на кшталт «спасибі, ми вам обов'язково повідомимо про рішення». Дізнайтеся, кому і коли ви самі можете подзвонити, щоб з'ясувати перспективи одержання роботи.

        11. Після інтерв'ю ви безуспішно намагаєтеся зв'язатися з менеджером по персоналу і через деякий час кидаєте це заняття, вирішивши, що ваша кандидатура відхилена. Кращий спосіб - подзвонити в підрозділ, в якому ви хотіли б працювати і нагадати про свою кандидатуру. Якщо це неможливо, то зберігайте терпіння і не втрачайте контакт з тими, з ким у вас були інтерв'ю. Може пройти ні один тиждень з моменту інтерв'ю до моменту прийому вас на ра-боту.

        12. Після інтерв'ю ви не послали листа з подякою. Існує традиція, згідно з якою після кожної зустрічі з представником компанії (або агентом) ви зобов'язані написати подібний лист. Якщо компанія не отримує подячного листа, вас можуть почати розглядати як людину, яка не знайомий з основами бізнес-етикету. Отже, в день інтерв'ю або в крайньому випадку вранці наступного дня, ви повинні відправити лист. Ви можете поставитися до цього як до формальної процедури або використовувати письмо як ще одну можливість, щоб повідомити яку-небудь додаткову інформацію про себе.

        13. Неадекватна оцінка себе і своєї вартості на ринку праці. Ви можете повністю відповідати за освітою та досвідом роботи вимогам роботодавця, але не отримати роботу. На це місце може бути взятий співробітник, досвід якого менше вашого, проте його цінові діапазони і потенційного  роботодавця співпали.  Тому  ваша пріоритетне завдання - вписатися в очікування роботодавця як за рівнем кваліфікації так і за рівнем зарплати. Головна трудність полягає в тому, що роботодавець зазвичай знає, скільки він може запропонувати за дану роботу, а вам треба це або вгадати або обгрунтувати свої вимоги. При цьому однаково погано, коли ваші очікування перевищують уявлення роботодавця, і коли ваша ціна виявляється помітно нижче. Останній випадок його не потішить, а скоріше насторожить. Тому, постарайтеся вже на самому початку пошуку роботи проаналізувати свій ринок праці з точки зору зарплати і об'єктивно підійти до оцінки своєї вартості. Відмова - це завжди неприємно. Це удар по самоповазі. Це «двійка», якою були оцінені наші знання або уміння. Загалом, відмова - це те, з чим хотілося б стикатися якомога  рідше.  Тому  зрозуміло,  що  не  хотілося  б  набивати  в  цьому  питанні  власні шишки, тим більше що всі вони вже благополучно набиті до нас.

 

Основні причини відмови в роботі. По порядку значущості:

         1. Жалюгідний зовнішній вигляд.

         2. Манери всезнайки.

         3. Невміння висловлюватися; неграмотність (диктувати слова: інтелект, інтелігенція, інженер, мистецтво, песимізм, бюлетень, семінар, стипендія, безапеляційний, долар, дилер, імідж і т.д.).

         4. Відсутність плану кар'єри, чітких цілей і завдань.

         5. Недолік щирості і врівноваженості.

         6. Відсутність інтересу і ентузіазму.

         7. Неможливість участі в справах, крім обумовленого графіка.

         8. Надмірна концентрація на грошах: зацікавленість тільки у вищій оплаті.

         9. Низька успішність під час навчання.

         10. Небажання почати знизу: чекає дуже багато чого і дуже швидко.

         11. Прагнення до самовиправдання, ухильність.

         12. Недолік такту.

         13. Недостатня зрілість.

         14. Недостатня ввічливість.

         15. Зневажливі відгуки про попередніх роботодавців.

         16. Недостатнє уміння орієнтуватися в суспільстві.

         17. Виражене небажання вчитися.

         18. Недостатня жвавість.

         19. Небажання дивитися в очі співрозмовнику.

         20. Мляве, "риб'яче" рукостискання.

         21. Нерішучість.

         22. Неробство під час відпустки, пріоритет пляжних задоволень.

         23. Невдале сімейне життя.

         24. Тертя з батьками.

         25. Неохайне поводження.

         26. Відсутність цілеспрямованості.

         27. Бажання отримати роботу на короткий час.

         28. Мало почуття гумору.

         29. Мало знань.

         30. Несамостійність (батьки приймають за нього рішення).

         31. Відсутність інтересу до компанії або галузі.

         32. Підкреслення того, з ким має знайомство.

         33. Небажання відправлятися туди, куди потрібно.

         34. Цинізм.

         35. Низький моральний рівень.

         36. Лінь.

         37. Нетерпимість при сильно розвинених упередженнях.

         38. Вузькість інтересів.

         39. Невміння цінувати час.

         40. Погане ведення своїх фінансових справ.

         41. Відсутність інтересу до громадської діяльності.

         43. Відсутність розуміння цінності досвіду.

         44. Радикальність ідей.

         45. Запізнення на співбесіду без поважної причини.

         46. Відсутність яких би то не було відомостей про компанію - роботодавця.

         47. Невихованість (не дякує співрозмовнику за приділений час).

         48. Відсутність питань про роботу до потенційного роботодавця.

         49. Сильно гнітючий тип.

         50. Невизначеність відповідей на питання.

 

Питання до самоконтролю:

        1. Які психологічні особливості забезпечують гідний пошук роботи?

        2. З яких джерел можна дізнатися про вакансії?

        3. В чому полягає техніка телефонних розмов?

        3 Якім вимогам повинно відповідати резюме?

        4. Які правила написання супровідного листа?

        5. Які основні причини відмови в роботі?