ТЕМА 7
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ НАУКОВИХ І
КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ.
7.1. Підготовка виступів. Вимоги до доповіді та до ілюстративного
матеріалу.
7.2. Захист наукових і кваліфікаційних робіт.
7.3. Оцінка наукової праці, рецензування.
Література:
Основна : 2, 4, 6, 7
Допоміжна 2, 4, 7.
7.1. Підготовка виступів. Вимоги до доповіді та ілюстративного
матеріалу.
Виступ – це вид усного публічного повідомлення, який переслідує певну
мету (спонукання, виховання, переконання тощо); це особлива форма тексту, жанр
усного публічного мовлення. Виступити – означає зробити або виконати щось
публічно.
Найбільше на привабливість виступу впливає особиста точка зору
та позиція оратора. Чимало часу займає підготовка до виступу, читання і
обдумування прочитаного, виписування того, що зацікавило. Але мистецтво виступу
полягає не лише в умінні зібрати та опрацювати готовий матеріал, а й вдало з
ним виступити.
Передусім бажано продумати до деталей як вийти до аудиторії, з
чого розпочинати. Доповідь здобувачу освіти необхідно підготувати заздалегідь у
формі виступу, у якому доцільно висвітлити такі важливі питання: актуальність
теми дослідження; мета, завдання, об’єкт, предмет дослідження; що вдалося
встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни в теоретичних
положеннях та у практичних рекомендаціях; з якими складнощами довелося
зіштовхнутися у процесі дослідження; які положення не знайшли підтвердження. У
виступі здобувач освіти має також відповісти на основні зауваження наукового
керівника, а для кваліфікаційної роботи – і рецензента. Доповідь не повинна
тривати більше 10–12 хв. (для курсових робіт)[1] і 15-20 хв. (для
кваліфікаційних робіт).
Здобувачу освіти слід налаштуватися на застосування
своїх ораторських здібностей при виступі та проголошенні доповіді.
Рекомендується розповідати, не дивлячись в текст доповіді, пояснюючи,
аргументуючи, роблячи посилання на ілюстрації.
Вимоги до виступу по доповіді:
· упевнена інтонація;
· виразність мови (чітка
дикція, пришвидшений темп, правильність наголосів);
· науковий стиль
мовлення;
· вживання у тексті
фраз-зв’язків: «отже; враховуючи сказане; з огляду на
це; з цього випливає, що; таким чином; підводячи підсумки; що стосується;
розглянемо; перейдемо ..." тощо;
· достатня голосність;
· уникнення вживання слів-паразитів;
· управління жестами.
Не допускається, щоб доповідь будувалася на основі
переказу змісту розділів роботи. Така інформація міститься у відгуку керівника.
Ілюстративний матеріал
до доповіді може мати паперовий (відкопійовані
примірники) та/або електронний варіант (презентація у Power
Point). У першому випадку ілюстративний матеріал,
роздається членам засідання (ДЕК) перед оголошенням захисту роботи.
На усі ілюстрації (таблиці), що увійшли до
ілюстративного матеріалу, повинні бути посилання студента у ході доповіді.
Для вибору ілюстративного матеріалу з усього змісту
роботи необхідно керуватися критеріями теоретичної новизни та практичної
цінності інформації. У даному випадку діє правило: на кожне нове теоретичне
положення або аналітичні дані - окремий рисунок (таблиця).
Презентації за доповіддю на захист робіт рекомендується
виконувати за допомогою програмного забезпечення Power Point.
Презентація повинна бути побудована в логічному
зв’язку та єдністю з доповіддю, і характеризувати основний зміст проведеного
наукового дослідження.
При оформленні презентації варто враховувати наступне:
· кольорові схеми
«світлий текст на темному фоні» та «темний текст на білому фоні»;
· виразні та помітні
заголовки;
· чергування таблиць,
схем, текстових слайді;
· горизонтальне розташування інформації;
· найголовнішу
інформацію розміщуйте в центрі;
· назви таблиць – над
таблицями, інших об’єктів – під зображенням;
· нумерація слайдів (у
правому верхньому кутку за винятком титульного та останнього слайдів).
Не
рекомендовано:
· занадто
яскраві кольори та виразні текстури;
· більше
трьох кольорів на одному слайді;
· багато
анімаційних ефектів;
· змішування
різних типів шрифтів;
· довгі
речення та складні формулювання, багато прийменників;
· текст
більше 15 рядків, більше двох зображень з коментарями на одному слайді;
· фоновий
звуковий супровід демонстрації (повинен бути обґрунтованим);
· зміна
слайдів у режимі «за часом», «жалюзі», «шашки», «розчинення», «горизонтальні
смуги».
Під час демонстрації рекомендовано:
· пояснювати,
коментувати чи описувати інформацію на слайдах;
· давати учасникам
деякий час на самостійний перегляд слайда;
· забезпечити
інтерактивне спілкування з аудиторією.
Не рекомендовано:
· переказувати те, що
написано на слайдах;
· коментувати одночасно з появою нового слайда;
· занадто багато чи мало рухатись;
· одноманітний темп
доповіді [7].
7.2. Захист наукових і кваліфікаційних робіт.
Підготовка до захисту наукової і кваліфікаційної роботи включає підготовку:
· письмового тексту
доповіді;
ілюстративного матеріалу, на який у доповіді
· здійснюються
посилання;
· відповідей на
зауваження рецензента.
Захист кваліфікаційної роботи починається з оголошення
секретарем комісії ДЕК назви роботи, прізвища, ім’я та по батькові її автора.
Типова процедура захисту складається з наступних
етапів:
1. Оголошується захист
роботи, автор роздає членам комісії ілюстративний матеріал та запрошується за
трибуну для проголошення доповіді.
2. Автор виголошує
доповідь. Паралельно члени комісії ознайомлюються із ілюстративним матеріалом
та з роботою (для наукових і кваліфікаційних робіт)
3. Автор відповідає на
запитання членів комісії, після кожного запитання дякуючи за нього.
4. Голова засідання
(ДЕК) оголошує основні позитивні і негативні моменти у відгуку наукового
керівника по роботі та наукового рецензента.
5. Автор відповідає на
зауваження рецензента.
6. Захист завершено, автор
виходить і очікує на оголошення оцінок після захисту робіт усіх здобувачів
освіти.
7. Усі здобувачі вищої
освіти запрошуються секретарем до аудиторії, голова комісії оголошує результати
захисту кваліфікаційних робіт. Після
цього студентам надається право висловити
зауваження та пропозиції щодо роботи комісії, висловити незгоду із поставленою оцінкою. Якщо претензії відсутні,
захист завершено і будь-яке оскарження отриманої оцінки після завершення
процедури є неможливим.
8. Комісія вітає з успішним захистом.
В день захисту здобувач вищої освіти має потурбуватися
про власний зовнішній вигляд: діловий стиль одягу, охайний стриманий вигляд.
Усі свої папери слід покласти в папку, варто взяти із собою ручку (олівець), вимкнуги мобільний телефон.
7.3.Оцінка наукової праці, рецензування
Для отримання позитивної оцінки проведених досліджень праця
повинна відповідати певним вимогам. Вони залежать, в першу чергу, від її рівня.
Однозначних, точних та універсальних критеріїв оцінки наукової праці до цього
часу не відпрацьовано. Рецензенти намагаються виставити найбільш об’єктивні,
суттєві та правильні оцінки, пізніше приймаються певні критерії, що регулюють
здійснення оцінки. Узагальнюючи практику оцінювання, яку використовували до
цього часу, Вища атестаційна комісія України сформулювала основні критерії, за
якими слід оцінювати наукові праці з точки зору можливості присудження
наукового ступеня:
1)
актуальність обраної теми;
2)
ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, визначених
у дисертації;
3)
достовірність і новизна наукових положень, висновків і рекомендацій,
сформульованих у дисертації;
4)
повнота викладення досліджень в опублікованих працях;
5)
зміст дисертації;
6)
відповідність встановленим вимогам.
Систематизація результатів дослідження в науковій праці
вважається закінченою лише після її критичної оцінки незацікавленими особами.
Однією із форм оцінки наукової праці є відгук. Зміст відгуків
чітко не визначається, тому вони складаються у довільній формі. При цьому
складати відгуки може будь-яка особа, що ознайомилася зі змістом наукової
праці, незалежно від рівня освіти та кваліфікації. У відгуку як правило,
відображаються основні проблеми, поставлені в роботі, окреслюється її загальна
спрямованість та структура.
Слово «рецензія» має
латинське походження (recensio – розгляд), що в
перекладі означає оцінка. Як правило, рецензія складається за дорученням певної
особи чи організації. У разі, якщо рецензія складається самостійно та подається
для публікації в засоби масової інформації, вона підлягає обов’язковій
перевірці в редакції.
Складати рецензію
може лише спеціаліст (рецензент), який є фахівцем високого рівня вузької
спеціальності, оціночні судження в ній повинні бути мотивованими.
Рецензент має право
вимагати у автора наукової праці додаткові матеріали, які стосуються суттєвості
виконаної роботи. Автор праці повинен бути ознайомленим з рецензією на неї до
захисту.
Незалежно від мети в рецензії викладаються принципові судження з
наступних питань:
1) актуальність теми твору і необхідність її
для розвитку теорії даної наукової дисципліни (навчальної або практичної
діяльності);
2) структура роботи;
3) зміст: правильність чи дискусійність
головних тез;
4) викладення і оформлення матеріалу.
