ТЕМА 2.

СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Організація і завдання статистичного спостереження.

2. Форми, види і способи статистичного спостереження.

3. Програма статистичного спостереження.

4. Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення.

1. Організація і завдання статистичного спостереження

Для того, щоб вивчати кількісний та якісний бік явищ і процесів суспільного життя, насамперед потрібно зібрати про них необхідні відомості (дані).

Першим і найбільш важливим етапом статистичного дослідження є статистичне спостереження.

Статистичне спостереження – це планомірна, систематична, науково обґрунтована робота зі збирання масових даних про явища і процеси суспільного життя. Воно вимагає ретельної підготовки, дотримання вимог статистичної науки, виконується великою кількістю людей, а тому й вимагає значних коштів. У той же час від повноти та якості вихідних даних залежить успіх усієї статистичної роботи.

Якщо статистичне спостереження проведено недбало, з порушенням вимог статистичної методології, а одержані відомості невірогідні, то, як би добре вони не були опрацьовані, результати статистичного дослідження будуть низької якості, не відображатимуть дійсний стан явищ і процесів, оскільки недоліки первинних матеріалів не можуть бути усунуті навіть найбільш досконалою їх обробкою.

Результати статистичного спостереження повинні бути точними і вірогідними, об’єктивно відображати фактичний стан справ. Вони повинні бути порівнянними в часі і просторі, а цього можна досягнути за умови строгого дотримання певних методичних правил. Важливе значення має також своєчасність одержаних даних.

Всі ці вимоги забезпечуватимуться, якщо чітко встановлено мету і завдання статистичного спостереження, визначено об’єкт та одиниці спостереження, грамотно складено його програму та організаційний план, встановлено місце, час і спосіб проведення, якісно перевірено і проконтрольовано матеріали спостереження.

Статистичне спостереження складається з таких етапів:

1) підготовчі роботи;

2) безпосереднє проведення;

3) контроль матеріалів спостереження.

Перед проведенням статистичного спостереження складається його план, який передбачає наступні основні моменти:

1) формулювання мети спостереження;

2) визначення об’єкта та одиниць спостереження;

3) складання програми статистичного спостереження.

Різноманітні питання, які вирішуються під час складання плану статистичного спостереження, можуть бути зведені до таких основних груп:

1) програмно-методологічні питання;

2) зміст інструментарію спостереження;

3) способи організації спостереження;

4) методи перевірки вірогідності зібраних відомостей.

План статистичного спостереження повинен бути конкретним. Він складається для кожного спостереження окремо. Успішне складання плану спостереження неможливе без знання суті досліджуваного явища, особливостей його розвитку в даних конкретних умовах місця і часу. Часто для ознайомлення з об’єктом спостереження та можливими під час спостереження непередбаченими труднощами використовують досвід попередніх спостережень даного об’єкта. З матеріалів попередніх спостережень використовують також деякі фактичні дані, необхідні для організації спостереження, приблизні орієнтації в розмірах і характерах показників певної статистичної сукупності (об’єкта спостереження).

Перед спостереженням, як правило, не проводять жодних заходів для того, щоб змінити умови, в яких дійсно розвивається явище. Завдання статистичного спостереження – відобразити фактичний стан і процес розвитку досліджуваного явища так, як вони складаються в існуючих умовах часу і місця, в усій багатогранності їх форм.

Для того, щоб визначити зміст одержаних при спостереженні відомостей і забезпечити їх якість, при складанні плану спостереження важливо вирішити три основні методологічні питання:

1) яке масове явище і в яких межах ми будемо спостерігати;

2) що береться за одиницю спостереження;

3) з якого боку, за якими ознаками цю одиницю спостереження необхідно вивчати?

Вихідним моментом при вирішенні цих тісно пов’язаних між собою питань є розгорнуте визначення мети статистичного спостереження. Воно мусить відображати, на яке питання повинна бути одержана відповідь у процесі спостереження та аналізу його результатів. Мета спостереження формулюється чітко, лаконічно. Всі учасники спостереження повинні її однаково розуміти. Вона зумовлює характер та кількість показників, які необхідно одержати під час спостереження. Наприклад, для вивчення такого питання, як вплив фондоозброєності праці на її продуктивність, потрібно зібрати відомості про чисельність певної категорії працівників, вартість основних виробничих фондів та показники обсягу продукції (у натуральному або вартісному виразі).

Оскільки виробництво продукції та участь у ньому працівників відбуваються протягом певного часу (кварталу, року), то окремі показники слід брати в середньому за цей час.

У визначенні мети спостереження міститься і загальне визначення предмета дослідження – того явища і тих його сторін (властивостей), які підлягають вивченню. Для здійснення спостережень недостатньо лише загального визначення предмета дослідження, тому в плані спостереження необхідно точно визначити об’єкт спостереження, тобто, вказати склад і межі тієї маси одиниць, які підлягають спостереженню.

При однаковому визначенні предмета дослідження межі об’єкта можуть встановлюватись по-різному і спостереження може охоплювати різні маси одиниць.

Наприклад, при вивченні питань, які стосуються студентства, можуть досліджуватись: вищі навчальні заклади всіх профілів або лише певної спеціалізації; студенти всіх факультетів або лише певного профілю; на рівні курсу, академічної групи, окремого студента. Всі ці моменти повинні чітко відображатись у меті спостереження. У зв’язку з цим, при організації спостереження важливо вирішити питання про розмежування об’єктів однотипних статистичних спостережень. Щоб грамотно і методично правильно визначити об’єкт спостереження, в плані повинні обумовлюватись його матеріальні, адміністративно-правові межі, вказуватись час, до якого прив’язуються зібрані дані та межі місця (території), в яких проводитиметься спостереження.

Матеріальні межі об’єкта спостереження можуть визначатись за допомогою різних ознак (як кількісних, так і якісних). Для того, що вирізнити досліджуваний об'єкт спостереження між подібними, застосовують відповідні цензи. Мінімальне (або максимальне) значення кількісної ознаки, яка використовується для обмеження об’єкта спостереження, називається цензом спостереження. Іншими словами, ценз – це визначена кількісна межа певних ознак, за допомогою якої ті чи інші об’єкти відносять до досліджуваної сукупності. Так, наприклад, за допомогою вікового цензу населення відноситься до працездатного і пенсійного, за обсягом виробленої продукції підприємства можуть бути віднесені до малих, середніх, великих.

Межа часу, до якої прив’язують зібрані дані, встановлюється в плані спостереження залежно від його об’єкта та змісту. Часовими одиницями може бути місяць, квартал, семестр, рік, п’ятирічка тощо. У більшості випадків статистичні показники за своїм характером можуть виражатись тільки за певний відрізок часу виробництво продукції, зарплата, витрати електроенергії, газу та ін.

Поряд з цим, є багато показників, які відносяться до конкретного часу. Той момент або дата, на яку фіксується стан об’єкта, називається критичним моментом спостереження.

Територіальні межі об’єкта спостереження, як правило, співпадають з межами певних адміністративних одиниць – держава, республіка, область, адміністративний або економічний район, регіон, природна зона.

Об’єкт статистичного спостереження завжди є масою (сукупністю) окремих одиниць; його (об’єкт) неможливо обстежити безпосередньо в цілому. Для цього у його складі виділяють одиниці й отримують необхідні відомості про них. Одиниця спостереження – це складова частина об'єкта спостереження, яка є носієм інформації.

Залежно від поставленої мети, наприклад, студенти, як об’єкт спостереження можуть бути вивчені на рівні навчального закладу, факультетів або їх частини, курсів, академічних груп та окремих студентів.

Одиницю спостереження можна назвати складовим елементом об'єкта спостереження, на який роблять окремий запис і ознаки якого реєструються при спостереженні.

Одиниці спостереження дуже різноманітні за своїм характером і змістом.

У найпоширеніших випадках як одиниці спостереження виступають реальні відокремлені фізичні одиниці (наприклад, окремі автомобілі чи комбайни, верстати, окремі робітники, студенти тощо).

В інших випадках одиницями спостереження є організаційні одиниці, які формуються в процесі суспільної діяльності людини (сім’я, окреме підприємство, кооператив, спілка, торговельне підприємство та ін.).

Одиницями спостереження можуть бути й окремі події (наприклад, факт народження і смерті, прийняття на роботу і звільнення, випуск автотранспорту на лінію з гаражу тощо).

Статистична теорія, узагальнюючи практичний досвід, встановила ряд загальних принципів і правил проведення спостереження. Найважливіші з них зводяться до того, що необхідно забезпечити принцип одночасності та однакової періодичності спостереження, принцип раціонального поєднання форм, видів і способів спостереження, принцип централізованого керівництва спостереженням, попередження можливих помилок та всебічну перевірку зібраних матеріалів.

Наприклад, принцип раціонального поєднання форм, видів і способів спостереження використовувався при проведенні перепису населення, де в поєднанні з суцільним переписом у 25% сімей проводилось вибіркове обстеження житлових умов. Дотримання принципу одночасності і періодичності забезпечує порівнянність результатів статистичного спостереження в часі і просторі.

2. Форми, види і способи статистичного спостереження

Статистичне спостереження може бути організоване по-різному. При статистичних дослідженнях розрізняють дві основні організаційні форми спостереження:

а) звітність;

б) спеціально організоване статистичне спостереження.

За моментом реєстрації фактів, тобто, з врахуванням того, наскільки часто проводиться ця реєстрація, статистичне спостереження ділиться на безперервне, перервне, періодичне та одноразове. Наприклад, реєстрація народження і смерті, реєстрація дорожньо-транспортних пригод, шлюбів, розлучень тощо проводиться безперервно з кожним моментом настання даного факту. Всі ці приклади є безперервним спостереженням.

Таким чином, під безперервним або поточним спостереженням розуміють таке спостереження, коли встановлення і реєстрація фактів здійснюється в міру їх виникнення або близько до цього часу. При безперервному спостереженні реєстрація фактів, супутня ходу подій, проводиться постійно.

Перервним називається таке спостереження, коли реєстрація фактів здійснюється або регулярно через певні проміжки часу, або в міру потреби. Якщо спостереження проводиться регулярно, здебільшого через рівні проміжки часу, то воно називається періодичним (щорічні переписи худоби, завершальний облік посівних площ і врожайності сільськогосподарських культур тощо).

Якщо спостереження проводиться від випадку до випадку, тобто, в міру потреби, то воно називається одноразовим.

За рівнем охоплення статистичних сукупностей спостереження буває:

а) суцільним;

б) несуцільним.

У свою чергу, несуцільне спостереження поділяється на:

а) вибіркове;

б) спостереження основного масиву;

в) монографічне;

г) анкетне.

Найбільш досконалим способом несуцільного спостереження є вибіркове. Вибірковим називається такий вид несуцільного спостереження, за якого з метою характеристики всієї сукупності обстежують певну її частину, взяту на вибірку за певними правилами. Основною умовою правильності проведення вибіркового спостереження є відбір такої частини досліджуваної сукупності, яка за всіма ознаками, що підлягають вивченню, досить точно характеризувала б усю сукупність в цілому, тобто вибірка була б репрезентативною (характеристики вибіркової сукупності були б максимально наближені до характеристик генеральної сукупності).

Спостереження «основного масиву» – це такий вид несу цільного спостереження, за якого з усієї сукупності одиниць об’єкта спостереженню піддається така їх частина, в якої обсяг ознаки, що вивчається, становить переважну частку в загальному його обсязі. Прикладом такого спостереження може бути реєстрація цін на основних ринках великого міста. У сучасних умовах продаж товарів здійснюється у багатьох випадках на стихійних ринках і спостереження за цінами на них вимагало б значних коштів і в той же час не було б гарантії, що торгівля на цих ринках матиме постійний характер.

Таким чином, проведення спостереження за методом «основного масиву» практикується в тих випадках, коли суцільне охоплення всіх одиниць сукупності пов’язане з особливими труднощами і в той же час виключення зі спостереження певної кількості одиниць не впливає істотно на значення узагальнюючих показників. Особливим видом несуцільного спостереження є спосіб монографічного опису, який застосовується для докладного вивчення одиничних, але типових об’єктів.

За допомогою монографічного опису поглиблено, детально вивчаються питання, які не можуть бути висвітлені при масовому обстеженні, Монографічне спостереження має важливе значення для вивчення поширення досвіду кращих підприємств та попередження негативних проявів певних явищ у загальній масі статистичної сукупності.

Анкетне спостереження зводиться до того, що необхідні дані одержують шляхом розсилання спеціальних анкет, заповнення і повернення яких засноване на добровільних засадах. Оскільки анкети заповнюються добровільно, то повертається лише частина розісланих анкет. Анкетне спостереження є різновидом несуцільного і належить також до такого способу спостереження, як опитування. Воно широко застосовується під час соціологічних досліджень.

За способом або джерелами одержання даних статистичне спостереження може бути:

а) безпосереднє;

б) документальне;

в) опитування.

При безпосередньому спостереженні представники органів статистики одержують необхідні відомості шляхом особистого перерахунку, вимірювання, зважування одиниць об’єкта спостереження.

При виборі способу спостереження необхідно мати на увазі перераховані недоліки кожного з них. Найбільш досконалим способом одержання необхідних даних є безпосереднє спостереження, яке при дотриманні всіх правил статистичної науки забезпечує найвищу достовірність статистичних матеріалів.

Вибір способу спостереження залежить, насамперед, від характеру і об’єктів статистичного спостереження, поставлених вимог щодо точності даних і, накінець, від фінансових можливостей та наявності кадрів.

На практиці, залежно від особливостей досліджуваного об’єкта, часто поєднуються різноманітні форми, види і способи статистичного спостереження.

Осо6ливим видом одноразового спостереження є переписи. Практичний досвід проведення переписів дозволив сформулювати основні методичні вимоги щодо їх організації. Вони зводяться до наступного:

а) критичний момент і терміни спостереження (перепису) повинні бути однаковими для всіх об’єктів і територій спостереження;

б) для проведення перепису необхідно обрати такий період, який би найкраще відповідав завданням перепису (наприклад, перепис населення проводять у грудні-січні, коли міграція населення найнижча);

в) перепис потрібно проводити в максимально короткий термін;

г) переписи (будь-чого) потрібно повторювати по можливості через однакові проміжки часу.

В окремих випадках для одержання необхідної інформації (у надзвичайних ситуаціях) проводять термінові одноразові переписи (перепис автомобілів, невстановленого обладнання, об’єктів, які підлягають приватизації, тощо).

Для того, щоб перевірити, наскільки вдало запроектований план і програма спостереження, і встановити, які слід внести поправки, проводять «пробні» переписи, тобто спостереження невеликої частини об’єкта.

При документальному способі спостереження необхідні відомості одержують на підставі використання різноманітної документації. Цей спосіб спостереження часто ще називають звітним, оскільки він застосовується головним чином при заповненні підприємствами, організаціями та установами статистичної звітності.

Характерним прикладом документального способу спостереження є використання органами статистики актів громадянського стану для одержання відомостей про природний рух населення.

Окремим способом спостереження, в якому джерелом інформації є громадяни, є опитування. Опитування може проводитись в усній і письмовій формах.

У першому випадку спеціально підготовлені робітники опитують відповідних осіб і з їх слів записують у бланки потрібні відомості. Цей спосіб прийнято називати ще експедиційним.

При письмовій формі є такі різновиди, як самореєстрація, кореспондентський спосіб спостереження, анкетний спосіб спостереження.

3. Програма статистичного спостереження

Виходячи зі змісту об’єкта, мети і завдань статистичного дослідження, розробляється програма спостереження. Програма спостереження – це перелік запитань, на які мають бути одержані відповіді щодо одиниці спостереження. Інакше кажучи, програма – це перелік ознак, що підлягають реєстрації.

Розробка програми статистичного спостереження є одним з найважливіших і найвідповідальніших завдань у процесі статистичного дослідження. До змісту програми статистичного спостереження ставиться ряд вимог. Основними з них є:

а) до програми повинні бути включені тільки ті ознаки, відносно яких одні одиниці відрізняються від інших, тобто, тільки варіюючи ознаки;

б) до програми слід включати лише ті запитання, які необхідні для досягнення мети спостереження і відповіді на які будуть використані при науковій обробці матеріалів спостереження;

в) програма спостереження повинна бути побудована за принципом кореспонденції запитань, тобто, відповідями на одні запитання можна контролювати відповіді на інші;

г) до програми спостереження потрібно включати такі питання, за допомогою яких можна було б виявити нові тенденції у розвитку соціальних явищ, зародження прогресивних і негативних явищ і закономірностей;

д) запитання програми мають бути сформульовані чітко, коротко, лаконічно.

Формулювати питання слід так, щоб їх усі читали і розуміли однаково а відповіді на них можна було порівняти між собою. Програма спостереження має забезпечувати порівняння очікуваних даних з даними, одержаними при попередньому обстеженні об'єкта. Для складання програми статистичного спостереження потрібно залучати широке коло як науковців, так і практиків. Відповіді на запитання програми записують у документі, який називається статистичним формуляром, або носієм інформації. Незалежно від назви, статистичний формуляр – це заздалегідь надрукований бланк, в якому у відповідному порядку записано питання програми спостереження і є вільне місце для реєстрації відповідей на запитання. Статистичний формуляр може мати вигляд відомості, форми, анкети, переписного листа, списку, тексту. Розрізняють індивідуальні і спискові формуляри. Вони повинні бути складені так, щоб їх можна було обробити на ЕОМ.

Обов’язковим атрибутом кожного формуляра с адресна частина, в якій вказується, де і коли зібрані відомості про дану одиницю спостереження.

Для забезпечення однакового тлумачення запитань програми і полегшення їх розуміння часто у формулярах і формах звітності у вигляді підказок дають можливі відповіді. Крім того, часто вводяться проміжні та узагальнюючі підсумки, даються вказівки про спосіб розрахунку того чи іншого показника. Важливе значення в програмі статистичного спостереження має послідовність постановки запитань.

При цьому доцільно дотримуватись принципу «від простого до складного» або щоб відповіді на наступні запитання залежали від змісту відповідей на раніше поставлені запитання.

Після розробки програми статистичного спостереження до неї складають інструкцію. Як би не були сформульовані запитання програми, завжди для старанного і правильного виконання її вимог необхідні спеціальні письмові вказівки і роз’яснення, які прийнято називати інструкціями.

В інструкції, як правило, викладають питання, пов’язані як з програмно-методологічним, так і з планово-організаційним аспектами статистичного спостереження, а саме: про мету і завдання статистичного спостереження; про об’єкт та одиницю спостереження; від кого мають бути одержані відповіді на запитання програми; про час і терміни проведення спостереження; про оформлення їх матеріалів; про терміни подання або здачі матеріалів у вищі організації. Незалежно від роз’яснення на самому опитувальному бланку, в інструкціях даються вказівки, як слід розуміти те чи інше запитання програми, іноді вказуються зразки відповідей, наводяться типові приклади заповнення формулярів. За формою викладу інструкція має бути надзвичайно зрозумілою, простою, чіткою і разом з тим короткою. При розробці інструкції слід повно і докладно прокоментувати всі деталі програми.

Сукупність бланків і документів, які використовуються при проведенні статистичного спостереження, називається інструментарієм спостереження. Розрізняють основний і допоміжний інструментарій. До основного відносять формуляри спостереження та інструкції щодо їх заповнення.

Для забезпечення статистичного спостереження важливо правильно вирішити не лише програмно-методологічні, але й організаційні питання. Перелік заходів, необхідних для успішного проведення робіт зі збирання відомостей, називається організаційним планом статистичного спостереження.

У процесі підготовки до проведення статистичного спостереження необхідно виконати ряд робіт і заходів, і зокрема:

1. Скласти план проведення статистичного спостереження.

2. Розробити програму статистичного спостереження.

3. Розробити формуляри для проведення статистичного спостереження та інструкцію щодо їх заповнення.

4. Провести роз’яснювальну роботу через засоби масової інформації.

5. Провести навчання і підготовку кадрів.

6. Передбачити матеріальне забезпечення проведення статистичного спостереження.

До підготовчих робіт належать також пробні переписи. Пробне спостереження проводиться за тим же планом і програмою, що й основне. Завдання таких спостережень зводиться до перевірки на практиці проекту програми та плану статистичного дослідження.

Пробне обстеження доцільне і тоді, коли формою спостереження є звітність. У даному випадку воно проводиться для того, щоб перевірити, наскільки даний комплекс показників забезпечує вирішення завдань, поставлених перед статистичним спостереженням. Важливим заходом перед проведенням статистичного спостереження є складання списків одиниць спостереження, про які мають бути одержані відомості за передбаченою програмою. Такі списки дозволяють здійснити контроль за повнотою охоплення одиниць спостереження в процесі статистичного дослідження.

До підготовчих робіт, поряд із забезпеченням працівників спостереження основним інструментарієм, відноситься забезпечення статистичних служб картографічним матеріалом, який використовується для організації спостережних дільниць, проведення контрольних обходів при переписах), визначення необхідної кількості працівників. Так, наприклад, для проведення перепису населення в густозаселених і рідкозаселених районах для обліку однієї й тієї ж кількості населення буде потрібна неоднакова кількість персоналу. Виходячи з території, на якій проводиться перепис, буде формуватись потреба в матеріальних, трудових і транспортних затратах, що також можна успішно вирішити за наявності картографічних матеріалів територій, які підлягають статистичному спостереженню.

4. Помилки статистичного спостереження та способи їх виправлення

Перед будь-яким статистичним спостереженням стоїть завдання одержати такі дані, які б точно або максимально точно відображали дійсність. Однак, з певних причин ступінь точності результатів спостереження може бути різним. Неточність, суперечливість, відсутність логічного зв’язку між окремими показниками спостереження в статистичних даних, одержаних при спостереженні, прийнято називати помилками спостереження.

Помилки статистичного спостереження – це розбіжність між значенням якого-небудь показника, встановленого в процесі статистичного спостереження, і дійсним його значенням у конкретних умовах місця і часу.

Помилки спостереження залежать від його організаційної форми. За умови, що статистичне спостереження організоване на основі використання документів (документальне спостереження), помилки спостереження можуть бути спричинені незадовільним станом первинного і бухгалтерського обліку на підприємствах. Уникнути таких помилок можна шляхом налагодження первинного та бухгалтерського обліку на підприємствах, своєчасного та якісного оформлення документів, проведення систематичного контролю за достовірністю даних статистичного і бухгалтерського обліку.

При спеціально організованих статистичних спостереженнях основними причинами помилок можуть бути: недосконала програма статистичного спостереження, нечітке матеріальне, часове і просторове обмеження об’єкта та одиниць спостереження, відсутність логіки і діалектичної послідовності при складанні формулярів, незадовільна підготовка кадрів.

Помилки спостереження діляться на два види:

а) помилки реєстрації;

б) помилки репрезентативності.

Помилки реєстрації можуть бути як у суцільному, так і в несуцільному спостереженні, ненавмисними і навмисними. Навмисні помилки спрямовуються як у бік применшення, так і в бік прибільшення.

Навмисні помилки виникають тоді, коли опитувана особа повідомляє неправдиві дані. Причиною подання неправильних даних в одних випадках може бути спроба прикрасити фактичний стан, щоб показати успіхи в роботі певного підприємства чи колективу. Мотиви подачі неправильних даних можуть зумовлюватись бажанням одержати матеріальну вигоду за результатами діяльності підприємства.

В інших випадках можуть подаватись занижені показники з метою приховати від обліку матеріальні цінності, уникнути оподаткування та інше.

Ненавмисні помилки реєстрації можуть бути випадковими і систематичними.

Випадковими називають помилки, які виникають через неточність вимірювання, заокруглення чисел, описки та з інших випадкових причин. Ці помилки також можуть бути спрямовані як у бік применшення, так і в бік прибільшення. При збиранні відомостей про масові явища такі помилки великої небезпеки не становлять, оскільки в узагальнюючих показниках вони майже повністю взаємоперекриваються.

Систематичні помилки зумовлені причинами, що діють у певному напрямі. Вони можуть виникнути внаслідок нечіткого формулювання запитань у бланках спостереження, помилок в інструкції тощо.

Помилки репрезентативності виникають тільки при несуцільному спостереженні. Спричиняються вони тим, що відібрана та обстежена частина досліджуваної сукупності не досить точно відображає склад усієї сукупності в цілому. Відхилення значення показника в обстежуваній частині сукупності (вибірці) і є помилкою репрезентативності.

Одержані в результаті статистичного спостереження дані заздалегідь, до їх розробки, піддаються найретельнішій перевірці. Насамперед, перевіряється правильність оформлення документів в адресній частині (назва об'єкта та одиниці спостереження, час і місце спостереження), наявність і виразність всіх необхідних записів, передбачених інструкцією, а також щодо повноти матеріалу та охоплення всіх одиниць спостереження. Особливу увагу приділяють ідентичності одиниць виміру в усіх матеріалах (наприклад, зведення матеріалів, які показані в центнерах і кілограмах, може призвести до повної абсурдності результатів).

Це так званий зовнішній контроль. Після нього здійснюється логічний і арифметичний (лічильний) контроль.

Логічний контроль полягає у співставленні взаємопов’язаних записів у формулярі. Якщо відповіді між собою не узгоджені, то має місце помилка. Наприклад, помилковим є запис у формулярі перепису населення про те, що п’ятирічна дитина має вищу освіту або в звітах господарств Західного регіону України про вирощування бавовнику.

У процесі логічного контролю матеріалів спостереження порівнюють фактичні дані з плановими, нормативними, з даними попереднього спостереження, попередніх періодів.

Арифметичний контроль полягає в перерахунку статистичних даних. Під час нього перевіряють обчислення проміжних та узагальнюючих підсумків, середніх величин.

Для підвищення якості матеріалів переписів, виявлення можливих пропусків і повторних записів, здійснюють контрольні суцільні або вибіркові перевірки (при переписі населення – контрольні обходи).

Визначені після контрольних вибіркових перевірок поправки (вибіркова сукупність) розповсюджуються на весь масив статистичного спостереження.

Слід підкреслити, що коли встановлюється гранична помилка (допустима) і фактичне її значення є вищим, матеріали (результати) статистичного спостереження можуть бути визнані недійсними.

Органи державної статистики проводять періодичні перевірки вірогідності статистичної звітності. Розрізняють тематичні, суцільні, комплексні і вибіркові (контрольні) перевірки.

Згідно із Законом України «Про державну статистику» важливим завданням статистичних органів є не тільки виявлення і виправлення помилок, а й розробка заходів, спрямованих на усунення причин, що зумовлюють ці помилки, та поліпшення якості і вірогідності первинного обліку на підприємствах усіх форм власності. Передумовою успішного проведення статистичного спостереження є вірогідність зібраного статистичного матеріалу. Лише після логічного та арифметичного контролю дані статистичного спостереження можуть піддаватись зведенню, узагальненню, формулюванню за їх результатами висновків та пропозицій.

Поєднання різноманітних форм, видів і способів статистичного спостереження та контролю є важливою передумовою успішного проведення статистичного дослідження.