ГЛОСАРІЙ

  Автоматизація – застосування в роботі автоматичних приладів, машин. Автоматизація виробництва – найвищий етап розвитку машинної техніки; грунтується на застосуванні автоматичної системи машин і є могутнім фактором підвищення продуктивності праці.

  Виробнича практика – складова частина навчального процесу, необхідна для підготовки робітників та спеціалістів, сприяє зміцненню й перевірці набутих учнями теоретичних знань, встановленню тісного зв’язку навчальних закладів з виробництвом.

  Виробниче навчання – планомірно організований процес спільної діяльності майстра та учнів, спрямований на формування в них таких практичних професійних знань, навичок та умінь, які відповідають сучасному рівню техніки і технології виробництва.

  Виробничий процес – сукупність як природних впливів і перетворень, так і впливів людини – трудових процесів, унаслідок яких дістають продукт, або, в ширшому розумінні, корисний виробничий результат.

  Трудовий процес – провідний фактор виробництва. Трудовий процес – тільки частина виробничого процесу. Лише в окремих випадках трудовий процес збігається з виробничим, наприклад під час збиральних і монтажних операцій, які виконуються вручну.

  Вступний інструктаж (вступне інструктування) – сукупність методів і прийомів виробничого навчання, які використовуються на початку занять з метою підготовки до активного, безпомилкового і свідомого виконання трудових завдань.

  Гностичний – пізнавальний, той, що сприяє пізнанню суті і логіки предмета, який вивчається або досліджується.

  Групування споріднених професій і спеціальностей – проводиться з метою створення типової й уніфікованої навчально-програмної документації на основі спільності змісту навчання за темами предметів професійно-технічного циклу і виробничого навчання.

  Дидактика – педагогічна наука, що вивчає теорію освіти і навчання.

  Динамічна демонстрація – показ рухомої наочності (кіно-, відеофільми та ін.) або навчальних об’єктів у стані руху, розвитку, поетапної видозміни (таблиці, схеми, предмети, деталі, машини та ін.).

  Евристичні способи поєднання слова і наочності – способи, що спонукають учня самостійно аналізувати наочність, творчо використовувати її в навчанні і праці.

  Економічне виховання – систематичний, цілеспрямований процес, засвоєння учнями економічних знань, розуміння економічних закономірностей розвитку суспільства і на цій основі формування в них економічного мислення, відповідних якостей, умінь і навичок економічної діяльності.

  Заключний інструктаж – сукупність методів виробничого навчання, які використовуються з метою підведення підсумків виконання трудових завдань і об’єктивного оцінювання підсумків виконання трудових завдань.

  Знання – система понять, засвоєних людиною. Загальний обсяг і якість знань, які мають бути засвоєні в процесі навчання, визначаються навчальними програмами теоретичних дисциплін, а обсяг і якість знань з професії – кваліфікаційними характеристиками і навчальними програмами спеціальних дисциплін.

  Ілюстровані способи поєднання слова і наочності – способи, що ґрунтуються на наочному відображенні і супроводженні словесних пояснень педагога.

  Інструктаж (інструктування) – сукупність методів виробничого навчання, чітко визначена система вказівок, рекомендацій, які стосуються способів трудових дій, умінь, здібностей.

  Інтеграція наукового знання – процес взаємопроникнення структурних елементів (наукової діяльності, інформації, методології) різних галузей, окремих компонентів знання, який супроводжується зростанням рівня їх узагальненості, компактності, ущільненості та організованості.

  Кваліфікаційна характеристика – перелік знань, навичок, умінь, якими повинен оволодіти робітник відповідної професії та кваліфікації.

  Кваліфікація – ступінь професійної підготовки працівника, наявність у нього знань, умінь і навичок, необхідних для виконання певного виду роботи. Залежно від оволодіння певною сукупністю знань, умінь та навичок, рівня кваліфікації працівника спеціальна кваліфікаційна комісія присвоює йому певний тарифний розряд згідно з вимогами тарифно-кваліфікаційного довідника.

  Корекція навчання (скоректувати або скоригувати – це вносити виправлення, поліпшувати щось) – виправлення, поліпшення навчання внаслідок усунення недоліків.

  Майстер-викладач – інженерно-педагогічний працівник ПТНЗ, який в одній навчальній групі викладає курс спеціальної технології і веде виробниче навчання.

  Метод вправ – повторне, багаторазове виконання трудових дій з метою формування в учнів стійких умінь та навичок.

  Міжпредметні комплексні завдання – завдання із спеціальності, що дають учням можливість узгоджувати міжпредметні зв’язки і зв’язки теоретичного навчання з виробничим, а також контролювати, як учні практично застосовують здобуті знання в ході виконання навчально-виробничих робіт, які прогалини в їхній теоретичній підготовці заважають ефективному оволодінню професією.

  Моделювання в навчанні (модель – це зразок, еталон, схема) – створення моделі предметів, явищ, теоретичних знань або практичних дій.

  Мотивація – система мотивів або стимулів, які спонукають поведінку і діяльність людини.

  Навичка – здатність людини в процесі цілеспрямованої діяльності виконувати її окремі дії автоматично, без спеціально спрямованої на них уваги.

  Навчальний план – документ, обов’язковий для організації навчально-виховного процесу.

  Навчально-виробнича картка – використовується для письмового інструктування учнів в умовах самостійної роботи; у ній визначаються навчальна мета, об'єкти робіт, обладнання та пристрої, інструменти і матеріали, детально описані вправи, прийоми робіт з конкретної теми.

  Операційна система виробничого навчання – послідовне оволодіння прийомами виконання окремих операцій, не обов’язково пов’язаних між собою в межах єдиного технологічного процесу, незалежно від виду продукції.

  Операція – це складова частина технологічного, а отже, і трудового процесу.

  Педагогічний досвід – досвід перетворення загальної педагогічної ідеї в конкретну навчально-виховну практику; система прийомів, форм і методів діяльності майстра або викладача з підготовки кваліфікованих робітників.

  Передовий педагогічний досвід – це досвід досягнення високої майстерності, впровадження якого сприяє забезпеченню ефективності навчально-виховного процесу відповідно до сучасних та перспективних потреб педагогічної практики.

  Перцепція – сприймання, пізнавання чого-небудь органами чуття (зоровим, слуховим тощо).

  Поточний інструктаж (поточне інструктування) – сукупність методів виробничого навчання, при використанні якого майстер здійснює цільові обходи робочих місць учнів з метою перевірки їх організації, правильності виконання прийомів, користування вимірювальними інструментами, технічною документацією, дотримання техніки безпеки тощо.

  Предметна система виробничого навчання – послідовне формування умінь і навичок для виготовлення всіх деталей завершеного виробу.

  Принципи навчання – нормативні вихідні положення, на які обов’язково слід спиратися майстрам виробничого навчання та викладачам у педагогічній діяльності.

  Проблемне навчання – один з видів розвиваючого навчання, істотною відмінністю якого є зближення психології навчання з психологією мислення людини, його суть полягає у впровадженні пошукової діяльності учнів, що починається з постановки питань, створення проблемних ситуацій, розв’язання проблем і проблемних завдань відповідно до вимог навчальних програм, підручників та посібників; може реалізуватись у викладанні й поясненні педагогом навчального матеріалу, в різноманітній самостійній діяльності учнів. Продуктивна діяльність – діяльність учня, спрямована на відтворення набутих знань, навичок та умінь у видозміненій формі.

  Продуктивна праця – праця в сфері матеріального виробництва, що характеризується високим рівнем його ефективності.

  Професійна самостійність – сукупність властивостей особистості, які в процесі діяльності забезпечують усвідомлення її мети, створення мотивації, що відповідає, цій меті, вибір способів дій, що ведуть до досягнення мети, способів корекції дій, необхідних для одержання правильного результату.

  Професійний інтерес – спрямованість особистості на успішне оволодіння обраною професією внаслідок усвідомлення її суспільної і особистої значущості та емоційної привабливості.

  Професійні здібності – сукупність досить стійких, хоч і таких, що змінюються під впливом виховання, індивідуально-психологічних якостей людини, яка визначає успіх навчання певної трудової діяльності, здійснення її і вдосконалення в ній.

  Професіограма – характеристика професій, яка включає основні вимоги, що висуваються до особистісних якостей людини (розумових, фізичних, психологічних тощо).

  Професія – вид трудової діяльності, що визначається метою і характером трудових функцій (гірник, металург, лікар, будівельник).

  Репродуктивна діяльність – діяльність учня, спрямована на репродукцію, механічне відтворення здобутих знань, навичок і вмінь, діяльність за готовим зразком.

  Ретро-демонстрація – повернення до раніше показаного з метою поглибленого аналізу факту, події тощо.

  Розвиваюче навчання – спрямованість реалізації принципів, методів і прийомів навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей учнів: сприймання, мислення, пам’яті, уяви тощо.

  Самоконтроль – усвідомлена регуляція людиною власної поведінки і діяльності з метою забезпечення відповідності їх результатів поставленим цілям, вимогам, нормам, правилам, зразкам.

  Самоосвіта – освіта, набута поза навчальними закладами шляхом самостійної роботи.

  Система виробничого навчання – порядок, розчленування змісту виробничого навчання, групування його частин і послідовність засвоєння їх учнями.

  Система засобів наочності – сукупність засобів наочності, що забезпечують потрібну навчальну дію і певний результат її.

  Спеціальність – це поділ усередині професії, один з її різновидів.

  Технологія – сукупність знань, відомостей про послідовність окремих трудових операцій у процесі виробництва.

  Технологічна карта – складовий елемент проекту виконання робіт, який містить комплекс заходів з організації праці при максимальному використанні засобів механізації та автоматизації виробничих процесів будівельно-монтажних робіт, пристосувань, технологічного оснащення та інструментів.

  Трудовий прийом – частина операції, яка має самостійну мету.

  Трудова дія – завершена сукупність рухів (взяття деталі, цеглини під час кладки, поворот гайки з допомогою ключа та ін.). Кожна дія включає 2-3 рухи.

  Уміння – здатність людини продуктивно, з належною якістю і у відповідний час виконувати роботу в нових умовах.