1.2 Мета, завдання і принципи стандартизації.

Загальною метою розвитку і впровадження стандартизації є:

ü формування системи керуючих і виконавчих органів, служб стандартизації та сертифікації;

ü визначення пріоритетних напрямків досліджень і створення науково технічних програм в рамках міждержавного та міжнародного співробітництва;

ü створення необхідної структури фонду стандартів;

ü розроблення проектів законодавчих актів та раціональної форми і змісту стандартів як носіїв нормативно-технічної інформації;

ü забезпечення оптимального складу заходів і методів забезпечення єдностей вимірювань, перспективного і поточного планування;

ü інформування споживачів про якість продукції, процесів та послуг;

ü широке впровадження методів обробки інформації за допомогою сучасного інформаційно обчислювального обладнання.

Стандартизація відповідно до мети має різні завдання. Основні завдання стандартизації полягають у тому, щоб забезпечити:

♦ створення нормативної документації, яка встановлює оптимальні вимоги до продукції, її розробки, виробництва та застосування, що виготовляється для потреб економіки, населення, оборони держави та експорту;

♦ безпечність продукції, процесів і послуг для життя, здоров'я та майна людей, збереження тварин і рослин та охорону природного довкілля;

♦ якість продукції, процесів та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;

♦ реалізацію прав споживачів;

♦ відповідність об'єктів стандартизації своєму призначенню, технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність, збіжність та відтворюваність результатів контролювання й випробувань;

♦ впровадження новітніх технологій, оновлення виробництва та підвищення його продуктивності;

♦ безпеку господарських об'єктів, складних технічних систем, враховуючи допустимий ризик виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

♦ розвиток міжнародного й регіонального співробітництва;

♦ усунення технічних бар'єрів у торгівлі.

Система стандартизації повинна базуватися на таких принципах:

v дотримання рівня розвитку науки і техніки, економічної цілісності і ефективності виробництва для виробника, користі і безпеки для споживача і суспільства в цілому;

v створення комплексу нормативно-технічних документів, які мають загальногосподарський характер і стосуються життєвого оточення, продукції і послуг;

v доступність і відкритість інформації про чинні стандарти і програмах робіт зі стандартизації;

v взаємозв'язок і відповідність документів всіх рівнів.

Вивчення і систематизація принципів стандартизації - одна із важких проблем. Принципи стандартизації розглядаються відповідно до її загальної діяльності (виробничої, економічної, соціальної), незалежно від сфери та виду її діяльності.

Згідно з теорією і практичною діяльністю стандартизації для використання поставлених перед нею завдань слід виділити низку методичних принципів: плановість, перспективність, оптимальність, динамічність, системність, обов'язковість.

Принцип плановості забезпечується шляхом складання перспективних і поточних планів з розробки, розвитку і проведення робіт зі стандартизації. Планування в галузі стандартизації є складовою частиною системи державного планування. Планування слід здійснювати для послідовного, системного розвитку народного господарства, правильного розподілення ресурсів. Ефективність планування є однією з ланок управління народним господарством, засобом забезпечення темпів розвитку економіки країни, гарантією успішного створення матеріально-технічної бази промисловості.

Планування здійснюється шляхом складання на науковій основі перспективних і поточних планів для усіх рівнів народного господарства, координування і контролю за виконанням, досягнення високих кінцевих результатів при правильному розподіленні матеріальних і грошових ресурсів. Об'єм і спрямованість планів зі стандартизації визначається завданнями, які стоять перед народним господарством на конкретний період. Плани включають програми комплексної стандартизації та метрологічного забезпечення.

Принципи перспективності забезпечуються розробкою і випуском випереджаючих стандартів, в яких запроваджуються підвищені норми та вимоги до об'єктів стандартизації відносно досягнутого рівня. До того ж норми та вимоги, які запроваджуються у стандартах, будуть оптимальними в майбутньому. Випереджаючі стандарти містять норми і вимоги, що перевищують існуючий рівень, і тим самим орієнтують науку і виробництво на динамічний розвиток науково-технічного прогресу. Базою для розробки випереджаючих стандартів є науково-технічні прогнози.

Випереджаючі стандарти дають змогу планувати процес підвищення якості, надають розробникам і споживачам інформацію щодо параметрів виробів у майбутньому. Ці стандарти являють собою, якоюсь мірою, програму організації виробництва щодо випуску продукції підвищеної якості. У той же час на розробників випереджаючих стандартів покладено велику відповідальність за правильність прогнозування розвитку науки та техніки на визначений період.

Принцип оптимальності передбачає вироблення й прийняття таких норм, правил та вимог, що забезпечують народному господарству оптимальні втрати ресурсів: сировинних, матеріальних, енергетичних, економічних, соціальних. Під час вирішення різних завдань та проблем найвища результативність буде досягнута тоді, коли із великої кількості можливих варіантів рішень будуть відібрані найбільш раціональні та економічні, тобто оптимальні варіанти. А це, своєю чергою, сприяє підвищенню ефективності виробництва та продуктивності праці.

· Оптимальність стандартизації досягається прийняттям таких норм, правил і вимог, застосування яких на практиці забезпечить виготовлення конкурентоспроможної продукції.

Принцип динамічності передбачає періодичну перевірку стандартів та іншої нормативної документації, внесення до них змін, а також своєчасний перегляд і відміну стандартів. Чинні стандарти підлягають перевірці згідно з рядком в інформаційних даних. Під час перевірки визначають науково-технічний рівень стандартів, за потребою розробляють пропозиції щодо оновлення застарілих показників, норм, характеристик, вимог, термінів, визначень, позначень, одиниць фізичних величин. Результати перевірки можуть слугувати підставою для перегляду стандарту.

При періодичній оцінці та перегляду стандартів важливо визначити їх відповідність існуючим і можливим потребам споживачів, врахувати зміни вимог споживачів. Якщо стандарти не будуть враховувати потреби суспільства, то вони виявляться непотрібними, більш того - вони будуть перешкодою для подальшого прогресу.

Наприклад, особливо швидко застарівають стандарти на товари народного споживання, що пов'язано зі зміною вимог споживачів, їх матеріальним становищем, рівнем та відношенням роздрібних цін на різні товари, швидкоплинністю моди тощо. За цих обставин пояснюється те, що одні товари користуються підвищеним попитом, а інші залежуються, знецінюються, але однаково не знаходять споживача. Тому основне завдання стандартизації - розробляти такі стандарти на товари народного споживання, які б сприяли усуненню подібних диспропорцій у реалізації виробів і давали змогу більш гнучко регулювати якість продукції, що значно підвищить її попит.

· Динамізм стандартизації полягає в періодичному оновленні показників, норм і вимог, встановлених у стандартах.

Принцип системності забезпечується розробкою нормативних документів на об'єкти стандартизації, що належать до певної галузі та встановлюють взаємопогоджені вимоги до усіх об'єктів на підставі загальної мети. Цей принцип визначає розробку стандартів чи іншої нормативної документації як елемента системи і приводить до упорядкування закономірно розташованих і взаємопов'язаних конкретних об'єктів стандартизації в єдину систему. При цьому вони пов'язані між собою внутрішньою сутністю.

Для вивчення об'єкта у цілому слід знайти загальні закономірності, які об'єднують у ньому різні властивості. Не менш важливою передумовою розвитку системних досліджень є створення укрупнених комплексів. До них належать автоматизовані потокові технологічні лінії, комплексні системи управління, міжгалузеві системи стандартів тощо.

Успішна розробка великих комплексних проблем суспільства, системний підхід до їх вирішення та впровадження отриманих результатів у народне господарство сприяє подальшому науково-технічному прогресу і розвитку економіки країни.

· Системність стандартизації забезпечується урахуванням максимальної кількості чинників, що впливають на досягнення кінцевого результату при проведенні робіт зі стандартизації.

Принцип обов'язковості визначає законодавчий характер стандартизації. В Україні стандарти та інша нормативна документація мають обов'язковий характер, їх повинні додержуватись усі підприємства і організації незалежно від форми власності. За порушення вимог стандартів, іншої нормативної документації передбачена юридична відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридична відповідальність залежно від виду порушення може бути дисциплінарна, матеріальна чи кримінальна [3].

Відповідальність за випуск у продаж неякісних, нестандартних чи некомплектних товарів наступає незалежно від того, чи вони надійшли у такому" виді від виробника або постачальника, чи зіпсовані у магазині, або під час зберігання на складі, чи базі. Кримінальним визнається вже сам випуск таких товарів у продаж. Тому, торговельні робітники, а саме товарознавці, повинні брати на реалізацію тільки якісний товар і не допускати до продажу зіпсовані та некомплектні вироби, тим самим захищаючи інтереси споживача.

У динамічних умовах перехідного періоду в економіці, що розвивається і відносин у суспільстві система стандартизації повинна не тільки гармонійно адаптуватися, але і посилено впливати на формування і функціонування господарського механізму, якість і конкурентоспроможність продукції.

В даний час проявляється прагнення слідувати таким важливим орієнтирам, як екологія, безпека, надійність, сумісність і взаємозамінність продукції, ресурсозбереження та впровадження інформаційних технологій.

Стандартизація є організаційно-технічною основою усіх видів діяльності як на національному, так і на міжнародному рівнях. Зміцнення науково-технічних та економічних зв'язків привертає увагу до стандартизації всіх розвинених країн світу та країн, що розвиваються, а також технічних, економічних, міжнародних, регіональних і національних організацій, фірм і підприємств. Це є наслідком об'єктивної необхідності стандартизації та технічного регулювання в управлінні економічними й виробничими процесами.