10.3 Сутність сертифікації. Органи із сертифікації систем якості

Організаційну основу державної системи сертифікації становлять державні стандарти України:

· ДСТУ 3410-96. Державна система сертифікації. Основні положення;

· ДСТУ 3411-96. Державна система сертифікації. Вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їх акредитації;

· ДСТУ 3412-96. Державна система сертифікації. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації;

· ДСТУ 3413-96. Державна система сертифікації. Порядок проведення сертифікації продукції;

· ДСТУ 3414-96. Державна система сертифікації. Атестація виробництва. Порядок проведення;

· ДСТУ 3415-96. Державна система сертифікації. Реєстр Системи;

· ДСТУ 3416-96. Державна система сертифікації. Порядок реєстрації об'єктів добровільної сертифікації;

· ДСТУ 3417-96. Державна система сертифікації. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується;

· ДСТУ 3418-96. Державна система сертифікації. Вимоги до аудиторів та порядок їх атестації;

· ДСТУ 3419-96. Державна система сертифікації. Сертифікація систем якості. Порядок проведення;

· ДСТУ 3420-96. Державна система сертифікації. Вимоги до органів з сертифікації систем якості та порядок їх акредитації;

· ДСТУ 3498-96. Державна система сертифікації. Бланки документів. Форма та опис;

· ДСТУ 3957-2000. Державна система сертифікації. Порядок обстеження виробництва під час проведення сертифікації продукції.

В Україні діє Державна система сертифікації — українська національна система сертифікації, роботи в якій визначають органи із сертифікації продукції (робіт, послуг) та випробувальні лабораторії (центри), акредитованих в системі Української державної системи сертифікації продукції (УкрСЕПРО) та занесених до Реєстру Системи. Раніше в Україні у рамках Системи УкрСЕПРО передбачено було обов’язкову та добровільну сертифікацію продукції на відповідність вимогам, що стосуються охорони здоров’я людини, її безпеки, охорони довкілля та сумісності . З 1 січня 2018 року скасовується обов’язкова сертифікація продукції, що виконувалась відповідно до Декрету (та власне втрачає чинність сам Декрет).

· На Кабінет Міністрів України був покладений обов’язок до дня втрати чинності Декрету забезпечити проведення аналізу обґрунтованості запровадження оцінки відповідності окремих видів продукції, що підлягають наразі обов’язковій сертифікації згідно з Декретом, вимогам технічних регламентів та розроблення, в разі потреби, відповідних технічних регламентів.

· Зобов’язано виробника надавати постачальнику інформацію про обов’язкову сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція.

· Разом з тим передбачено, що постачальник зобов’язаний реалізовувати продукцію, що підлягає обов’язковій сертифікації, лише за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності (ст. 16 Декрету).

· Запроваджено ведення реєстру з інформацією про видачу, відмову у видачі, анулювання, призупинення дії сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності продукції. Усім сертифікатам відповідності та свідоцтвам про визнання відповідності присвоюватимуться реєстраційні номери.

· Інформація про прийняття рішення щодо видачі, відмови у видачі, анулювання, призупинення дії сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності подається органами з сертифікації в день прийняття відповідного рішення засобами електронного зв’язку для включення до Реєстру центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання (ст. 141 Декрету).

· Врегульовано порядок видачі, відмови у видачі, переоформлення рішення про призначення органу з сертифікації в державній системі сертифікації, розширення сфери призначення та анулювання рішення про таке призначення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання (ст. 151 Декрету).

· Крім того, з метою детального врегулювання порядку призначення та функціонування органів з сертифікації Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видало ряд Наказів, які набирають чинності з 10 лютого 2016 року:

· • Наказ від 17.11.2015 р. № 1454 «Положення про комісію з розгляду апеляцій на рішення призначених органів з оцінки відповідності»;

· • Наказ від 17.11.2015 р. № 1454 «Порядок розгляду апеляцій на рішення призначених органів з оцінки відповідності».

· • скасовується адміністративна відповідальність за передачу замовнику або у виробництво конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції та її безпеки (ст. 169 КУпАП);

· • скасовується адміністративна відповідальність за введення в обіг продукції, щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності (ст. 1701 КУпАП);

· • змінено диспозицію статті 1721 КУпАП та встановлено адміністративну відповідальність за порушення призначеними органами з оцінки відповідності чи визнаними незалежними організаціями процедур оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, а також порушення органами з сертифікації, призначеними в державній системі сертифікації, правил і порядку обов’язкової сертифікації продукції;

· • змінено диспозицію статті 1889 КУпАП та збільшено розмір штрафу за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, щодо усунення порушень законодавства про стандартизацію, метрологію та метрологічну діяльність, технічні регламенти та оцінку відповідності і сертифікацію продукції в державній системі сертифікації або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків (такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 20 до 50 нмдг). Якщо ці дії вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення – це тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 нмдг.

· Як було погоджено в Угоді про асоціацію з ЄС, Україна поступово впроваджує звід Європейських стандартів (EN) як національні стандарти. Одночасно з таким впровадженням Україна скасовує конфліктні національні стандарти, зокрема міждержавні стандарти (ГОСТ), розроблені до 1992 року.

· Так, Мінекономрозвитку видало ряд Наказів про прийняття європейських нормативних документів як національних стандартів України, внесення змін до національних і міждержавних стандартів та скасування певних стандартів3. У зв’язку з тим, що ці зміни можуть мати відношення до діяльності виробників та імпортерів продукції, ми рекомендуємо всім виробникам та імпортерам перевірити, чи не торкнулися вони безпосередньо продукції, що виробляється чи імпортується ними в Україну.

· Міністерство економічного розвитку і торгівлі України планує до 2020 року створити адаптовану до вимог Світової організації та Євросоюзу систему технічного регулювання, що дозволить українським виробникам безперешкодно виходити на іноземні ринки.

Нині сертифікації підлягає як продукція, яка виробляється на території України, так і на імпортні товари. Митному оформленню імпортних товарів в нашій країні може передувати обов’язкова сертифікація продукції та отримання свідоцтва про визнання її на вітчизняному ринку. Сертифікація являється документальним підтвердженням того, що той чи інший товар, згідно українського законодавства, відповідає встановленим системам:

Управління навколишнього середовища.

Охорона праці, персоналу.

Регулювання якістю.

Процедура сертифікації регламентована законом України і здійснюється виключно уповноваженими акредитованими органами із сертифікації (центри сертифікації).

Під час проведення сертифікації виробів, що підлягають обов’язковій сертифікації, здійснюється контроль за наявністю всіх необхідних даних на конкретний тип товарів (повний пакет документів) та додержання основних вимог технологічного процесу її виготовлення. Перелік товарів, які виготовляються або ввозяться до нас з-за кордону і підлягають сертифікації, оскільки для отримання митної декларації, продукція повинна мати сертифікат відповідності або сертифікат про визнання. Інакше оформити продукцію в режим вільного обігу в митній структурі буде неможливо.

· Відповідність параметрів товару нормативним документам, зафіксованим законом України, а також основним вимогам, що стосуються безпеки життя і здоров’я людини, санітарно-епідеміологічної перевірки.

Основні етапи проведення сертифікації в Україні:

подання заявки до органу із сертифікації для одержання сертифікату відповідності або сертифікату про визнання;

подання повного комплекту необхідної для сертифікації документації;

розгляд заявки, аналіз наданих документів;

визнання схеми сертифікації;

сертифікована перевірка зразків продукції;

ухвалення рішення про видачу (скасування) сертифіката.

В Системі сертифікація продукції дає можливість отримати заявнику свідчення відповідності продукції вимогам якості, що в значній мірі підвищує конкурентоспроможність виробів, які були сертифіковані, а також сприяють їх більш ефективному впровадженню на вітчизняні ринки.

Визнання сертифікатів відповідності в різних країнах. Урядом України укладені спеціальні Угоди з різними країнами (колишніми республіками СРСР) про взаємне прийняття робіт зі сертифікації, а також їх результатів. Визнання доказів відповідності в цих країнах використовується виключно для продукції, виробленої в конкретній країні. Тобто, єдина система сертифікації продукції (послуг) не дає можливості визнання свідоцтв відповідності, виданих, наприклад, в Грузії, на продукцію, вироблену в країнах ЄС. Для категорії товарів, що надходять на митницю України, видаються спеціальні свідоцтва про визнання на термін від одного до п’яти років і можуть бути видані без здійснення сертифікованих випробувань.

Органи із сертифікації систем якості. Сертифікацію систем якості проводять органи зі сертифікації систем якості, акредитовані в системі сертифікації. Сертифікація системи якості може бути проведена державним або недержавним органом по сертифікації. Ринкова цінність сертифіката на систему якості визначається рівнем довіри торгових партнерів (існуючих і перспективних) до органа по сертифікації. Для підприємства, що поставило завдання виходу на світовий ринок або розширення торгової діяльності на світовому ринку, сертифікат на систему якості, виданий незалежною, міжнародно-визнаною організацією по сертифікації має дуже високу ринкову цінність.

На Україні сертифікація системи якості може бути проведена в державній системі сертифікації УкрСЕПРО і в недержавній системі сертифікації. Сертифікація в недержавній системі може бути здійснена вітчизняним органом по сертифікації або представництвом закордонного органу по сертифікації. Серед представництв закордонних органів по сертифікації на Україні добре себе зарекомендували: концерн TUV; Бюро Верітас (BVQI - Франція); Регістр Лойд (Англія); TNO (Голландія); SGS.

Система УкрСЕПРО є відкритою для вступу до неї органів із сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав за умови визнання та виконання правил Системи.

Організаційну структуру Системи утворюють:

Ø національний орган оцінювання відповідності;

Ø науково-технічна комісія;

Ø органи із сертифікації продукції;

Ø органи із сертифікації систем якості:

Ø випробувальні лабораторії (центри);

Ø експерти-аудитори;

Ø науково-методичний та інформаційний центр;

Ø територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації (рис. 18).

Рис. 18. – Органи із сертифікації систем якості

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України планує до 2020 року створити адаптовану до вимог Світової організації та Євросоюзу систему технічного регулювання, що дозволить українським виробникам безперешкодно виходити на іноземні ринки.

Завдання УкрСЕПРО. Роботи в Системі УкрСЕПРО організовує Національний орган оцінювання відповідності, що здійснює та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме:

визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;

призначає органи із сертифікації продукції;

встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;

розглядає спірні питання з випробувань і додержання правил сертифікації продукції;

веде Реєстр державної системи сертифікації;

організовує інформаційне забезпечення з питань сертифікації.

Національна Система сертифікації УкрСЕПРО започаткована практично з моменту проголошення незалежності України з метою захисту внутрішнього ринку від надходження неякісних, небезпечних товарів, а вітчизняного виробника – від недобросовісної конкуренції на вітчизняному ринку внаслідок надання односторонніх переваг для імпортерів.

Головним інститутом із розробки науково-методичних та організаційних засад сертифікації продукції, послуг, систем якості є ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (далі – ДП «УкрНДНЦ»), який виконує такі основні функції:

ü здійснює розроблення та вдосконалення організаційно-методичних документів Системи УкрСЕПРО;

ü готує проекти законодавчих актів у галузі сертифікації;

ü проводить аналіз можливостей підприємств і організацій щодо виконання ними функцій випробувальних лабораторій та органів із сертифікації, здійснює експертизу документів, що подаються для акредитації, готує пропозиції Держспоживстандарту України щодо їх акредитації в Системі УкрСЕПРО;

ü готує пропозиції з номенклатури продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

ü надає методичну допомогу органам із сертифікації та випробувальним лабораторіям щодо підготовки їх до акредитації, а також підприємствам і організаціям у підготовці до сертифікації продукції та систем якості;

ü здійснює інформаційне забезпечення та надає інформаційні послуги в галузі сертифікації.