10.2 Основні поняття в галузі сертифікації

Вперше визначення поняття «сертифікація» було дано ISO у 1982 р. У відповідному Керівництві ISO/ІЕС 2:1982 «Загальні терміни та визначення в галузі стандартизації, сертифікації і акредитації випробувальних лабораторій» поняття сертифікації сформульоване так: «Сертифікація відповідності являє собою дію, що засвідчує за допомогою сертифіката відповідності або знака відповідності, що виріб чи послуга відповідає визначеним стандартам чи іншому нормативно-технічному документу».

· Єдине тлумачення спеціальних термінів необхідне для гармонізації правил і процедур сертифікації та акредитації в міжнародному масштабі з метою усунення технічних перешкод у торгівлі між країнами. Керівництво ISO/IEC 2:1986 було розроблено Комітетом ISO за принципами стандартизації (ISO/СТАCO). Шосте видання містить зміни (1986), які були прийняті радами ISO та ІЕС в 1991 р. Розробка нового видання здійснювалась відповідно до рішень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) й Економічної комісії OOH для Європи (ЄЕК ООН). Було враховано також пропозиції Комітету ISO з оцінки відповідності (ISO/КАСКО).

· Відповідність продукції визначена як «заява постачальника під його повну відповідальність поза рамками сертифікаційної системи про те, що продукція, технологічний процес чи послуга відповідають визначеному стандарту чи іншому нормативно-технічному документу». З даного визначення очевидно, що «заява про відповідність» не передбачає ніякої юридичної, адміністративної чи економічної відповідальності постачальника. Винятком є випадки, коли в законодавстві окремих країн містяться положення, що зобов'язують постачальників продукції вказувати достовірну інформацію про продукцію, що ними випускається.

Орган з оцінки відповідності – підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи випробування, сертифікацію та інспектування.

Орган оцінювання відповідності може сам проводити випробування та контроль за випробуваннями або здійснювати нагляд за цією діяльністю, яка проводиться за його дорученням іншими органами.

Оцінка відповідності – процес доведення того, що визначені вимоги, які стосуються продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу, були виконані. Оцінка відповідності органу з оцінки відповідності здійснюється шляхом його акредитації, яку проводить національний орган України з акредитації —- Національне агентство з акредитації України.

Розрізняють наступні органи з оцінки відповідності:

Þ органи з сертифікації систем менеджменту;

Þ органи з сертифікації продукції;

Þ органи з сертифікації персоналу;

Þ органи з інспектування;

Þ випробувальні лабораторії;

Þ калібрувальні лабораторії;

Þ визнані незалежні організації. 

Підтвердження відповідності – дія випробувальної лабораторії третьої сторони, яка засвідчує, що конкретний випробовуваний зразок відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

· Сертифікація відповідності в редакції Керівництва ІSО/ІЕС 2:1986 визначається як «гарантія третьої сторони в тому, що з адекватним ступенем вірогідності продукція, технологічний процес чи послуга відповідають визначеним стандартам або документам, що установлюють вимоги до них».

Організаційна система (система сертифікації) є другим за важливістю терміном процедури підтвердження відповідності. Цей термін в останній редакції Керівництва ISO/ІЕС 2:1982 визначається як «система, що має свої власні правила процедури і керівництва для проведення сертифікації відповідності». Основним у цьому визначенні є те, що сертифікація в рамках системи повинна проводитися за єдиними правилами.

Доступ до системи сертифікації - можливість для заявника (у галузі сертифікації) користуватися сертифікацією згідно з правилами системи.

Учасник системи сертифікації - орган оцінювання відповідності, який діє згідно з правилами цієї системи, але не має можливості брати участь в управлінні системою.

Член системи сертифікації - орган оцінювання відповідності, який діє згідно з правилами даної системи і має можливість брати участь в управлінні системою.

Сертифікат відповідності - це документ, виданий відповідно до правил системи сертифікації, який зазначає, що дана продукція, технологічний процес чи послуга відповідають вимогам, які визначені стандартами чи іншими нормативним документами, що установлюють вимоги до них.

Підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог.

Засвідчення відповідності - дія випробувальної лабораторії третьої сторони, яка доказує, що конкретний випробувальний зразок відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Контролюючий орган (у галузі сертифікації) - орган, який здійснює за дорученням органу з оцінки відповідності діяльність самого контролю.

· Розділ 12 ISO/ІЕС 2:1982 «Випробування» містять основні терміни, що стосуються випробувань.

Випробування - технічна операція, що полягає у визначенні однієї або декількох характеристик даної продукції, процесу або послуги відповідно до встановленої процедури за прийнятими правилами.

Метод випробування - встановлений порядок проведення випробувань.

Випробувальна лабораторія - лабораторія, яка здійснює (сертифікаційні) випробування.

Міжлабораторні порівняльні випробування - організація, здійснення та оцінка випробувань одних і тих самих подібних виробів або матеріалів двома або декількома різними лабораторіями відповідно до раніше встановлених вимог.

Перевірка (лабораторій) на якість проведення випробувань - встановлення здатності даної лабораторії здійснювати випробування шляхом міжлабораторних порівняльних випробувань.

· Останній розділ повністю присвячений термінам, пов'язаним із випробувальними лабораторіями, їх акредитацією та атестацією.

Акредитація (лабораторій) - офіційне визнання правочинності здійснення конкретних випробувань (типи випробувань) випробувальної лабораторії.

Система акредитації лабораторій - це система, що має власні правила процедури та керування для здійснення акредитації лабораторії.

Орган із акредитації лабораторій - орган, що керує системою акредитації лабораторій і здійснює акредитацію.

Акредитована лабораторія - випробувальна лабораторія, що пройшла акредитацію.

Критерії акредитації (лабораторій) - сукупність використовуваних органом із акредитації вимог, що має виконувати випробувальна лабораторія для її акредитації.

Атестація лабораторії - перевірка випробувальної лабораторії для визначення її відповідності встановленим критеріям акредитації лабораторії.

Особа з правом підпису (від імені акредитованої лабораторії) - це особа, визнана органом із акредитації компетентною для того, щоб підписувати протоколи випробувань акредитованої лабораторії.

Сертифікація - процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам стандарту чи іншого нормативного документу.

Третя сторона - особа або орган, які визнаються незалежними від сторін-учасників у питанні, що розглядаються.

Відповідність - дотримання всіх установлених вимог до продукції, процесу чи послуги.

Оцінка (оцінювання) відповідності - доказ, що встановлені вимоги до продукції, процесу, системи, особи або органу виконано шляхом випробування, здійснення контролю або сертифікації.

Система сертифікації - система, яка має власні правила процедури та управління для проведення сертифікації відповідності.

Система сертифікації однорідної продукції (процесів, послуг) - система сертифікації, що стосується певної продукції, процесів, послуг, для яких застосовуються такі самі конкретні стандарти та правила й така сама процедура.

Схема сертифікації - це склад та послідовність дій третьої сторони під час оцінки відповідності продукції, послуг, систем якості та персоналу.

Знак відповідності - захищений у встановленому порядку знак, використовуваний або виданий згідно із правилами системи сертифікації, що забезпечує відповідність продукції, процесів чи послуг вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу.

Декларація про відповідність - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, у якій надається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством.

Сертифікат відповідності - документ, виданий згідно із правилами системи сертифікації, яким гарантується чітка ідентифікація продукції (процесів, послуг, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, персонал) та її відповідність встановленим вимогам конкретному нормативному документу, визначеного чинним законодавством. (Згідно з Законом України «Про підтвердження відповідності»). Як приклад, на рис. 17 наведено види даного документу.

Сертифікація систем якості - перевірка, оцінка та посвідчення акредитованим органом із сертифікації систем якості того, що система якості підприємства, яка перевіряється, відповідає вимогам державного або міжнародного стандарту зі системи якості.

Рис. 17. – Сертифікати відповідності на різні види продукції

та різних установ.

· Сертифікат відповідності є юридичним документом, виданий заявнику уповноваженим органом із сертифікації, що відповідає за достовірність інформації, наведеної в сертифікаті. Форма сертифікатів відповідності встановлюється в кожній із Систем сертифікації продукції, відповідно до нормативних документів, які регламентують діяльність цієї Системи сертифікації. Усім сертифікатам відповідності та свідоцтвам про визнання відповідності присвоюватимуться реєстраційні номери.

Сертифікат на систему якості підприємства - документ, виданий згідно із правилами системи сертифікації, що посвідчує відповідність системи якості перевіряючого підприємства вимогам державного або міжнародного стандарту зі системи якості. Сертифікат на систему якості видається на певний вид або групу продукції.

Акредитація - процедура, у ході якої національний орган із акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідального органу із оцінки відповідності виконувати певні види робіт: випробування, калібрування, сертифікацію, контроль.

Підтвердження відповідності – діяльність, результатом якої є документ (заява, етикетки та ін.) про відповідність продукції, процесів чи послуг заданим вимогам згідно нормативного документу. Даний документ може бути надрукований в товаросупровідній та експлуатаційній документації або в каталозі продукції [24].