Тема 14.
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБОТАХ
14.1. Техніка безпеки при проведенні земляних
робіт
14.2. Техніка безпеки при виробництві
цегельної кладки
14.3. Техніка безпеки при виробництві
бетонних робіт
14.4. Техніка безпеки при
виробництві підйомно-транспортних робіт
14.5. Техніка безпеки при проведенні
монтажних робіт
14.6. Техніка безпеки при проведенні
ізоляційних робіт
14.1.
Техніка безпеки при проведенні земляних робіт
Перед
початком земляних робіт у місцях розробки ґрунту повинна бути встановлена
наявність підземних комунікацій і особливо електричних кабелів. Проведення
земляних робіт у зоні розташування підземних комунікацій допускається тільки за
письмовим дозволом організацій, відповідальних за їх експлуатацію.
У
безпосередній близькості від існуючих ліній підземного господарства земляні
роботи проводять під спостереженням виконавця робіт або майстра, а в
безпосередній близькості від кабелів, що перебувають під напругою, крім того,
під спостереженням працівників електрогосподарства.
При
наближенні до ліній діючих підземних комунікацій (електрокабелям, напірним
трубопроводам, газопроводам) користування ударними інструментами (ломами,
кирками, клинами) забороняється. Розробка ґрунту поблизу кабелів, що
перебувають під напругою, допускається тільки землекопними лопатами без різких
ударів.
Котловани
й траншеї на вулицях, проїздах і дворах населених пунктів, а також у місцях, де
відбувається рух людей і транспорту, варто обгороджувати.
Для
спуску робітників у котловани й широкі траншеї встановлюють драбини шириною не
менше 0,75 м з поручнями, а для спуску робітників у вузькі місця – приставні
сходи. Спуск робітників у траншеї по розпірках кріплень забороняється.
14.2.
Техніка безпеки при виробництві цегельної кладки
При
цегельній кладці підземних конструкцій (колодязів, каналів) необхідно
перевірити міцність кріплень стінок котлованів і траншей, у яких здійснюється
кладка. Уздовж котлованів і траншей залишають вільну смугу шириною не менше 0,5
м.
При цегельній
кладці конструкцій піднімати цеглу на підмости треба
тільки пакетами, на піддонах або в контейнерах. На риштовках між стінкою
конструкції, що зводиться і складеними матеріалами й установленим інвентарем
варто залишати прохід шириною не менше
50 см. Забороняється залишати стінові матеріали, інструмент і будівельне сміття
на конструкціях, що зводяться під час перерви роботи.
При
кладці високих конструкцій (більше 6 м) з риштовок по всьому їхньому периметрі
необхідно влаштовувати захисні інвентарні козирки на кронштейнах, що
навішуються на сталеві гаки й зашпаровуються в кладку в міру її зведення.
За станом
цегельної кладки, виконаної способом заморожування, з настанням відлиги
необхідно встановлювати постійне спостереження відповідно до вимог ДБН.
14.3.
Техніка безпеки при виробництві бетонних робіт
Установку
опалубки для залізобетонних конструкцій на висоті до 5,5 м від рівня землі або
перекриття роблять із пересувних сходів-драбин, а на висоті 5,5 - 8 м з
пересувного риштовання.
Угорі
сходів-драбин і пересувного риштовання влаштовують робочі площадки розміром не
менше 0,7X0,7 м, обгороджені поручнями висотою
1 м.
Установку
щитової опалубки колон, ригелів і балок на висоті більше 8 м від рівня землі
або перекриття здійснюють із робочих настилів. Настили повинні мати ширину не
менше 0,7 м і захищатися поручнями висотою 1 м.
Поблизу
електропроводів, що перебувають під напругою, арматури встановлюють тільки при
виключеному струмі.
Забороняється
допуск людей на встановлені арматурні блоки до їхнього закріплення.
При
укладанні бетонної суміші на висоті більше 1,5 м робочі місця повинні бути
обгороджені поруччям.
При ухилі
бетонуючої конструкції (покриття, ліхтарі, карнизи)
більше 30° бетонники й обслуговуючі їх робітники повинні працювати із
застосуванням запобіжних поясів, прикріплених до надійних опор.
Особи, що
працюють із вібраторами й піддані впливу вібрації, повинні проходити попередній
медичний огляд, який варто повторювати кожні шість місяців. Корпус вібратора до
початку роботи необхідно заземлити. Для живлення електровібраторів (від
розподільного щитка) застосовують шлангові проводи або ув'язнені в гумову
трубу. При перервах у роботі, а також при переходах бетонників при бетонуванні
з одного місця на інше електровібратори необхідно виключати.
Доступ
людей у місця можливого падіння бетону під час бетонування конструкцій варто
закрити.
При
проведенні бетонних робіт у зимових умовах необхідно дотримувати наступних
додаткових вимог.
При електропрогріві бетону й залізобетону зона електропрогріву повинна мати надійне огородження,
установлене на відстані не менше 3 м від ділянки, що прогрівається, систему блокувань, світлову сигналізацію, попереджувальні плакати.
Ділянки,
що прогріваються електрострумом, повинні перебувати під цілодобовим
спостереженням кваліфікованих електромонтерів. Перебування людей і виконання
яких-небудь робіт на цих ділянках не дозволяється (за винятком виміру
температури, виконуваного кваліфікованим персоналом із застосуванням захисних
засобів).
У сиру
погоду й під час відлиги всі види електропрогріву на
відкритому повітрі варто припиняти.
14.4.
Техніка безпеки при виробництві підйомно-транспортних
робіт
Монтажні
роботи на промислових підприємствах пов'язані з постійним переміщенням і
підйомом устаткування, конструкцій і трубопроводів. Всі операції по переміщенню
й підйому цих вантажів відносяться до такелажних робіт. Вони є найбільш
трудомісткими й мають досить значну питому вагу в загальному обсязі монтажних
робіт.
Всі
такелажні роботи повинні проводитися в строгій відповідності із правилами
техніки безпеки для будівельно-монтажних робіт і правилами улаштування й
безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів Держтехнагляду.
До
виробництва такелажних робіт допускаються робітники не молодші 18 років,
фізично здорові, ознайомлені із правилами техніки безпеки, добре знаючі правила
поводження з вантажопідйомними механізмами, інструментами, допоміжними
пристосуваннями, а також знайомі з умовами, при яких можлива поразка
електричним струмом.
Правила
техніки безпеки по такелажних роботах вивішують на видному місці й видають
робітникам на руки. Крім того, необхідно систематично проводити інструктаж на
робочому місці й постійно стежити за правильною організацією праці.
Складні й
відповідальні такелажні роботи варто виконувати під керівництвом майстра або
виконавця робіт, строго по проекту проведення монтажних робіт, що враховує
заходи щодо техніки безпеки.
Зона, де
проводяться такелажні роботи, є небезпечною, тому перебувати під піднятим
вантажем або робити які-небудь роботи в районі руху крана з вантажем, а також
виправляти такелажні механізми й пристосування під час підйому або опускання
вантажу категорично забороняється.
Перед
кожним важким підйомом потрібно ретельно перевірити стан блоків, канатів,
лебідок і інших піднімальних пристосувань. Виявлені несправності варто усувати
до початку підйому.
Не можна
різко гальмувати й під час руху перемикати на зворотний хід вантажопідйомні
пристрої. Забороняється також переміщати вантаж гаком механізму підйому при
косому натягу каната або поворотом крана.
Рубильники
вантажопідйомних механізмів повинні бути укладені в металевий кожух закритого
типу й дерев'яний ящик, що защіпається на замок.
Металевий
корпус піднімального механізму і його мотора, а також металевий кожух
рубильника й рейкові підкранові колії необхідно заземлювати.
У
неробочий час всі пускові пристосування вантажопідйомних механізмів повинні
бути виключені й закриті.
При
роботі на висоті потрібно користуватися взуттям з нековзною підошвою й
запобіжним поясом, прикріплюючи його до надійних конструкцій або до спеціально
натягнутого для цієї мети канату.
При
підйомі важкого й складного по конфігурації вантажу необхідно зробити
попередній його підйом на 300 - 500 мм, оглянути обв'язку й підвіску на гаку й,
якщо будуть виявлені несправності, опустити вантаж, зробити необхідні
виправлення й тільки після цього приступити до його вторинного підйому. У таких
випадках підйомом зобов'язаний керувати майстер або виконавець робіт.
Відповідно
до правил техніки безпеки піднімальні роботи на відкритому повітрі при вітрі 6 балів, при ожеледі, сильному снігопаді, у грозу й
дощ варто припиняти.
14.5.
Техніка безпеки при проведенні монтажних робіт
Монтажники,
що мають стаж роботи менше року й розряд нижче 3, до роботи на висоті не
допускаються.
Робітники
всіх спеціальностей, призначувані для роботи на висоті (монтажники,
такелажники, слюсарі, теслі, електрозварювачі), до провадження робіт
допускаються тільки із запобіжними поясами, які попередньо перевіряють і
випробовують.
При
монтажі крупнорозмірних елементів і конструкцій
багатоповерхових будинків переміщення робітників по навісним сходам
дозволяється тільки в межах двох поверхів. Одночасно з монтажем конструкцій
каркасу повинен здійснюватися монтаж постійних сходів і ліфтів.
Змонтовані
міжповерхові перекриття будинків до монтажу зовнішніх стін наступного поверху
варто обгороджувати поручнями висотою не менш 1м.
Робочі
місця необхідно обладнати пристосуваннями, що забезпечують безпеку проведення
робіт.
Забороняється
перебування людей під поверхами, де здійснюються будівельно-монтажні роботи (в
одній захватці), а також у зоні переміщення елементів і конструкцій кранами.
Монтажні
й верхолазні роботи на відкритому повітрі при силі вітру 6 балів і більше,
ожеледі, сильному снігопаді й дощі не допускаються. При монтажі вертикальних
глухих панелей робота припиняється при вітрі в 5
балів.
14.6.
Техніка безпеки при проведенні ізоляційних робіт
Гідроізоляційні
роботи проводять із дотриманням правил техніки безпеки. Казани для варіння й
розігрівання ізоляційних мастик повинні бути міцно закріплені в корпусі печі й
мати незгоряючі кришки, що щільно закриваються.
Заповнюють казани не більше ніж на 3/4 їхній ємкості. Місця варіння й
розігрівання мастик віддаляють від дерев'яних будов і складів не менше ніж на
50 м. Біля варочних казанів повинен постійно
перебувати комплект протипожежних засобів: пінні вогнегасники, лопати, сухий
пісок.
Підйом
тари з мастиками на споруджувані будинки й спуск у котловани варто механізувати.
Доставку
розігрітих мастик до робочих місць здійснюють у бачках, що мають форму
усіченого конуса, щільно закритих кришкою. Наповнювати бачки допускається на
3/4 їхній ємкості.
Тимчасові
приміщення, у яких готують ізоляційні матеріали й вироби із застосуванням
бітуму й шкідливих для здоров'я людей речовин, необхідно обладнати вентиляцією.
У місцях,
де проводяться роботи з добавкою алюмінату натрію, повинен перебувати бак із
чистою водою й нейтралізуючий розчин (1%-ний розчин оцтової кислоти або
0,5%-ний розчин вуглекислої води) для надання (якщо буде потреба) першої
допомоги потерпілому, тому що розчин алюмінату натрію досить небезпечний для
очей і роз'їдає шкіру.
При
проведенні теплоізоляційних робіт необхідно дотримувати наступних вимог: до
ізоляційних робіт, пов'язаних із застосуванням виробів з мінерального волокна
формалінових синтетичних матеріалів, робітників допускати тільки після
проходження медичного огляду; при роботі з такими матеріалами, а також з іншими
матеріалами, що виділяють пил, робітників забезпечувати індивідуальними
захисними засобами (гумовими рукавичками, запобіжними окулярами й
респіраторами); виготовлення теплоізоляційних матеріалів, що виділяють пил,
варто робити в окремих приміщеннях, що мають витяжну вентиляцію.
При
проведенні протикорозійних робіт необхідно дотримувати наступних вимог: щоб
уникнути збільшення туманоутворення й витрати
лакофарбових матеріалів при пневматичному способі розпилення дотримувати режиму
фарбування; щоб уникнути поширення шкідливих парів розчинників у приміщенні
фарбувального цеху фарбувальні роботи проводити в спеціальних камерах або
установках; обладнати фарбувальні камери й установки місцевою витяжною
вентиляцією; швидкість руху повітря у відкритих прорізах фарбувальних камер
повинна бути не нижче 1 м/с, у випадку застосування особливо токсичних
лакофарбових матеріалів (або розчинників) не менше 1,3 м/с, для забезпечення
безпеки роботи фарбувальних установок передбачати автоматичне блокування; при
зупинці вентиляційного агрегату припиняти подачу лакофарбового матеріалу або
стисненого повітря до розпилювача; доставляти лакофарбові матеріали до робочих
місць у готовому до вжитку виді; під час фарбування маляр повинен
розташовуватися на робочому місці таким чином, щоб струмінь лакофарбового
матеріалу мав напрямок тільки убік повітрозабірного
отвору гідрофільтру фарбувальної камери.