ТЕМА 9. РОЗВ'ЯЗКИ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ТА ВУЛИЦЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

 

9.1. Розв'язки автомобільних доріг (загальні положення)

Розв'язки на перехрестях і примиканнях автомобільних доріг (далі – дорожні розв'язки) повинні забезпечувати максимальну безпеку та зручність руху транспортних засобів із найменшими витратами часу під час проїзду. Дорожні розв'язки проектують на основі перспективної інтенсивності руху та складу транспортних потоків у всіх напрямках.

Вибір типу і схеми дорожніх розв'язок та обґрунтування технічних рішень виконують на основі техніко-економічного порівняння варіантів з урахуванням їхньої пропускної здатності, безпеки і зручності руху, дорожньо-транспортних витрат на їх будівництво та екс­плуатацію, архітектурно-естетичних вимог і вимог охорони навко­лишнього середовища, раціонального використання прилеглих зе­мельних ділянок.

Дорожні розв'язки залежно від сумарної інтенсивності руху на них поділяють на класи, згідно з табл. 9.1.

Дорожні розв'язки на дорогах Іа категорії рекомендується перед­бачати не частіше, як через 10 км, на дорогах Іб і II категорій — 5 км, на дорогах III категорії — 2 км, для чого закладаються у проектну документацію заходи з організації руху місцевого транспорту. При проектуванні розв'язок необхідно враховувати масштаби перспективного роз­витку доріг і можливість стадійного будівництва.

Дорожні розв'язки на одному рівні влаштовують при пересіченні або примиканні доріг із сумарною інтенсивністю руху відповідно до табл. 9.1. Пересічення та примикання доріг на одному рівні незалежно від схеми розв'язки рекомендується виконувати під кутом (90±10°).

Розв'язки кільцевого типу пропонується споруджувати, коли ін­тенсивність руху на дорогах, що пересікаються, однакова або ж відрізняється не більше як на 20%.

Таблиця 9.1.

Класифікація дорожніх розв'язок

Клас розв’язки

Категорія доріг, що пересіка-ються

Сумарна перспективна інтенсивність руху автомобілів, що під’їжджають до розв’язки, привед. од./добу

Стан транспортного потоку

Схеми лівопово-ротних з’їздів

 

Тип розв’язки

 

1

2

3

4

5

6

I

I – I

понад 28000

неперервний і відокремлений

прямий або напівпрямий

на різних

рівнях

II

I – I,

I – II,

I – III

понад 20000

до 28000

неперервний і відокремлений

допуска­ються

ділянки

перепле­тіння

потоків

на різних

рівнях

III

I – II,

 I – III,

 І – ІV,

II – II,

 II – III,

II – IV

понад

15 000

до 20 000

неперерв­ний і відокремле­ний

допуска­ються

ділянки

перепле­тіння

потоків

на різних

рівнях

IV

І –IV,

    I –V,

II – II,

 II – ІП,

 II – IV,

II – V,

III – III

понад 8 000

до 15 000

поворотні

потоки

регулю­ються або

саморе­гулюються

допуска­ються

ділянки

перепле­тіння

потоків

на одному

рівні

V

II – III,

II – IV,

   II – V,

III – III,

III – IV,

  III – V,

IV – IV,

  IV – V

понад 2 000

до 8 000

уривчас­тий

з'їзди

відокремлені

острів­цями

на одному

рівні

VI

 IV–IV,

IV–V,

    V –V

менше 2 000

уривчастий

з'їзди без

острівців

на одному

рівні

 

 

А лівоповоротні потоки на обох до­рогах складають не менше 40%. Проїзна частина повинна бути завширшки не менше 11,25 м. Діаметр центрального острівця призначається згідно з розрахунком, але не менше 60 м. При цьому дов­жина зони перерозподілу потоків на кільцевих проїздах розв'язки між двома сусідніми примиканнями доріг повинна бути не менша за вказану у табл. 9.2.

На дорожніх розв'язках на одному рівні повинна бути забезпечена видимість з урахуванням можливості зупинки автомобіля. Не допус­кається розміщення будь-яких споруд, у тому числі тимчасових, та зе­лених насаджень заввишки понад 1,2 м у зоні видимості.

Таблиця 9.2.

Довжина зони перерозподілу автомобільних потоків на кільцевих розв'язках

Довжина зони перерозподілу, м

Пропускна здатність зони перерозподілу потоків, привед. од./г при швидкості, км/г

40

50

60

30

700

550

400

60

1000

800

650

90

1200

950

800

120

1400

1 150

950

150

1600

1350

1100

 

Примітка. Швидкість автомобільного потоку 40 км/г забезпечує максимальну пропускну здатність розв'язки; швидкість 60 км/г – оптимальна розрахункова швидкість для руху вантажних автомобілів на розв'язках.

 

При пересіченні більше чотирьох та у випадках примикання більше трьох підходів вузол спрощується до простої схеми, змінюючи розташу­вання деяких доріг. У разі неможливості прийняття іншого рішення, в ускладнених умовах, як виняток, замість пересічення допускається проектування двох зміщених примикань другорядних доріг на від­стані, що забезпечує перерозподіл автомобілів у потоці з влаштуван­ням перехідно-швидкісних смуг.

У розв'язках на одному рівні з віднесеними поворотами ліворуч (застосовуються лише на дорогах Іб категорії), останні розташову­ються від доріг, що примикають, на відстані, рівній довжині смуги гальмування з відгоном плюс 25 м. Смугу гальмування влаштовують за рахунок розділювальної смуги завширшки не менше 3,5 м.

Пересічення або примикання доріг на ділянках віражу головної дороги дозволяється у виняткових випадках при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні. Подовжній схил другорядної до­роги на відстані 20 м від краю проїзної частини головної дороги не повинен перевищувати 40 %.

Правоповоротні і лівоповоротні з'їзди на розв'язках на різних рів­нях проектують із врахуванням забезпечення розрахункових швид­костей, наведених у табл. 9.3, причому при гострих кутах примикання чи пересічення їх слід виконувати однією кривою без прямих вставок. При пересіченні, з боку тупого кута дозволяється проектувати дво- смугові з'їзди для двостороннього руху, розділені смугою озеленення завширшки 1–1,5 м або розміткою.

Лівоповоротні з'їзди на розв'язках типу «чотирилистник» у плані слід максимально наближати до центра пересічення, дотримуючись допустимих параметрів плану і профілю. Між кінцем і початком двох суміжних лівоповоротних з'їздів влаштовується додаткова смуга руху, яка розміщується по всій довжині шляхопроводу. Відстань міх кін­цем і початком суміжних лівоповоротних з'їздів призначають з ура­хуванням забезпечення можливості переміщення автомобілів на пер­шу смугу руху.

Таблиця 9.3.

Розрахункові швидкості на з'їздах розв'язок

Клас розв'язки

Мінімальна розрахункова швидкість, км/год, при кількості автомобілів на з'їзді, %

правоповоротному

лівоповоротному

до 15

15-30

понад 30

до 15

15-30

понад30

І

60

65

70

40

45

80

II

50

50

60

30

40

45

III

40

40

50

25

30

40

IV

30

30

40

20

25

30

 

Примітка. Кількість автомобілів на з'їзді прийнята у відсотках від інтенсивності автомобілів, що в'їжджають у розв'язку з одного напрямку.

 

У стиснених умовах (забудова, наявність комунікацій тощо) за відповідного техніко-економічного обґрунтування допускається проектувати стиснені розв'язки типу «чотирилистника» з радіусами лівоповоротних з'їздів 30 м. Ширину проїзної частини односмугових лівоповоротних з'їздів призначають 5,5 м, правоповоротних – 5,0 м без додаткового розширення на кривих.

При інтенсивності руху на з'їздах більшій, ніж розрахункова про­пускна здатність однієї смуги, проектують двосмугові з'їзди з шири­ною проїзної частини не менше 7,5 м плюс додаткові розширення на криволінійних ділянках.

При проектуванні дорожніх розв'язок на різних рівнях передба­чають заходи щодо забезпечення бічної видимості під час руху на кри­вих і в зонах в'їздів та з'їздів із дороги. Бічна видимість забезпечується плануванням і розчищенням прилеглої території. У зоні розв'язок до­пускається влаштування стоянок автомобілів, автобусних зупинок та інших споруд за умов забезпечення як бічної, так і подовжньої видимості.

Пересічення автомобільних магістралей із залізницями проектують за межами станцій і колій маневрового руху переважно на прямих ді­лянках доріг, що пересікаються. При пересіченні на одному рівні гост­рий кут не повинен бути менше 60 градусів. Пересічення автомобіль­них доріг І-ІІІ категорій із залізницями слід проектувати на різних рівнях. Пересічення автомобільних доріг IV і V категорій із залізни­цями на різних рівнях проектують у таких випадках: при пересіченні трьох і більше головних колій або коли пересі­чення розташоване на ділянках залізниць з швидкісним рухом (понад 120 км/г), або при інтенсивності руху понад 100 потягів за добу;

- при пересіченні залізничних колій у виїмках або у випадках, коли не забезпечена розрахункова видимість.

У всіх інших випадках, при узгодженні із службами залізниць, влаштовують пересічення на одному рівні — переїзди. На переїздах залізниць на одному рівні, що не охороняються, має бути забезпе­чена видимість.

 

9.2. Розв'язки міських вулиць і доріг на одному рівні

Перехрестя - це місце, у якому магістралі пересікаються або зуст­річаються і хоча б дві з них взаємно з'єднуються у горизонтальній площині. Транспортні потоки розділяються, з'єднуються або пере­сікаються, тому перехрестя повинні мати достатню здатність їх про­пустити. У противному разі транспортні засоби можуть залишитися на перехресті або перед ним, і цим зробити рух неможливим. Із цього виходить, що пропускна здатність мережі доріг або вулично-дорож­ньої мережі обумовлена пропускною здатністю її перехресть.

Рис. 9.1. Схема побудови магістралей: а – однорівневе перехрестя; b – однорівневе, кероване світлофором перехрестя; с – багаторівневе перехрестя

 

Перехрестя можна розрізняти за наступними критеріями:

а) відповідно до числа входів: трьох-, чотирьох- і багатовходові перехрестя;

б) відповідно до типу і категорії доріг, що взаємно пересікаються, можуть виникнути перехрестя (рис. 9.1):

-   однорівневі – некеровані;

-   керовані світлофорною сигналізацією;

-   частково або повністю з розв'язкою на декількох рівнях;

в) відповідно до форми у горизонтальному плані можуть бути однорівневі перехрестя (рис. 9.2).

г) відповідно до форми у горизонтальному плані, можуть бути багаторівневі пересічення (рис. 9.3):

-   неповні пересічення і примикання (рис .9.3, a);

-   дельтоподібні (рис. 9.3, b) – неповні;

-   у вигляді вісімки (рис. 9.3, c) – неповні;

-   у вигляді ромба (рис. 9.3, d) – неповні;

-   листовидні (рис. 9.3, e);

-   розв'язки у вигляді чотирилистника (рис. 9.3, f);

-   розв'язки у вигляді трилистника (рис. 9.3, g);

-   розв'язки у вигляді дволистника з прилеглим дволисником (рис. 9.3, i);

Рис. 9.2. Основні види пересічень відповідно до їх розташування у горизонтальному плані: а – стикові примикання; b – пересічення; с – кругові;     d – зміщені; e – у вигляді розвилки

-       у вигляді труби (рис. 9.3j), подвійної труби (рис. 9.3, j);

-       розв'язки у вигляді дволистника з протиприлеглим дволисником (рис. 9.3, k);

-       розгалуження (рис. 9.3, l);

-       спіральні (рис. 9.3, m);

-       турбіноподібні (рис. 9.3, n);

-       зіркоподібні (рис. 9.З, o).

Рис. 9.3. Деякі форми упорядкування в горизонтальному плані багаторівневих перехресть

Їх форма може змінюватися в залежності від приєднання або відгалуження з'їздів і місцевих умов.

д) відповідно до типу організації руху:

-          вільної;

-          каналізованої.

Можна по-різному геометрично влаштовувати окремі типи пере­хресть для різних типів транспортних потоків.

Для оцінки проекту знову споруджуваного або реконструйова­ного перехрестя необхідно, з погляду транспортної інженерії, знати наступне:

а) геометричний тип перехрестя і власну схему руху транспортних засобів по його поверхні;

б) обмеження зон взаємодії та маневрування транспортних потоків;

в) навантаження перехрестя і напрямки руху транспортних засобів, МГТ і пішоходів;

г)  пропускну здатність окремих основних потоків відносно друго­рядних;

д) пропускну здатність усього перехрестя.

Схема руху транспортних засобів на перехресті та обмеження простору для маневрування. Рух транспортних засобів площею перехрестя реалізується у наступних маневрах:

-   поворот (праворуч, ліворуч, розгалуження);

-   пересічення (пряме);

-   примикання (справа, зліва, поєднання) транспортних засобів із різ­них з'їздів перехрестя на обмежених (виділених для цього) смугах руху і зонах. Якщо для окремих маневрів призначені самостійні або спільні смуги або ряди, то схему руху транспортних засобів можна зобразити як на рис. 9.4;

-     лінію їх руху по осі відповідного ряду руху (рис. 9.5) разом із точ­ками, на яких транспортні засоби приєднуються, розходяться або пересікають перехрестя;

-     цілі смуги для окремих маневрів.

 

Рис. 9.4. Способи перетворення смуг перешикування на перехресті

Рис. 9.5. Рух транспортних засобів на перехресті, зображений віссю ряду руху

 

На площі перехрестя розрізняємо:

- ділянки, призначені для руху без зустрічей;

- ділянки, на яких може відбутися зустріч;

- транспортне «затінення» ділянок, що є непроїзними й обмежені або горизонтальним позначенням або влаштуванням підвищених острівців. При створенні транспортно-«затінених» просторів необхідно дотримуватися вимоги швидкості, з якою будуть рухатися транспортні засоби, розміщення переходів для пішоходів, поло­ження світлових сигнальних пристроїв, смуг і доріжок для велоси­педистів, зупинки МПТ та ін.

Власний рух транспортних засобів на перехресті обумовлений перетворенням простору для перешикування на окремих ділянках і влас­ним простором усередині нього.

Ділянки взаємодії транспортних потоків на різних типах перехресть поділяють згідно з рис. 9.6. Їх величина залежить від:

-   ширини смуг руху;

-   числа смуг перешикування для будь-якого маневру;

-   способу примикання або розгалуження транспортних засобів (рис. 9.7).

Рис. 9.6. Побудова зони зустрічі на перехресті

 

 

Рис. 9.7. Способи поєднання та розгалуження транспортних засобів у (з) потік (потоку)

 

У залежності від того як облаштована ділянка для перешикування, можуть виникати транспортні потоки спільні або чисті. Тоді і число точок зустрічі на площі перехрестя змінюється від 8 до 16 на простому перехресті, і до 32 і більше на перехресті з великою кількістю рядів перешикування (рис. 9.8).

Рис.9.8. Конфліктні точки на перехресті з трамваєм.

Число точок поєднання і розгалуження буде:

,

,

де n — число дворядних потоків, що вступають на перехрестя;

d,s — число точок розгалуження та по'єднання руху;

c— число точок зустрічі.

У разі підстановки різних значень виходить число точок зустрічі та небезпечних точок згідно з табл. 9.4

Таблиця 9.4.

Число конфліктних точок на некерованому перехресті

Число точок

входів

розгалуження

поєднання

сумарно

3

3

3

9

4

8

8

32

5

15

15

80

6

24

24

168

 

З табл. 9.4 виходить:

-  число точок поєднання та розгалуження зростає при поступовому наростанні числа входів повільніше, ніж число точок зустрічі;

-  число входів на перехрестя, що можна залишити вільним, обмежено, тому що при їх більшій кількості вже неможливо забезпечити безпеку руху всіх його учасників;

-  точки поєднання та розгалуження вважаються небезпечними, якщо в них може відбутися ДТП; точки пересічення дуже небезпечні, у них часто відбуваються ДТП, тому їх оцінюють критерієм безпеки, за допомогою якого оцінюють і ступінь безпеки перехрестя.

 

 

 

9.3. Кільцеві розв'язки на одному рівні

Під кільцевим рухом розуміють пересічення або примикання кількох доріг або вулиць, де транспортний потік рухається проти годинникової стрілки біля центрального острівця (рис. 9.9).

Існують такі види кільцевих розв'язок:

1)                Чисто кільцевий рух:

-   дорожня характеристика: великий центральний острівець і вузька проїзна частина;

-   транспортне рішення: проїзд транспортних засобів до кільця при вході регулюється за допомогою дорожнього знаку; рух тільки тангенціальний;

-   умови руху: високий рівень безпеки руху при великій площі і достатній пропускній здатності; кількість транспорту – незначна.

2)                Кільцевий рух у формі хреста:

-   дорожня характеристика: малий центральний острівець; широка площа розв'язки;

-   транспортне рішення: переважно радіальний рух при невеликому острівці; позначене як пересічення з центральним острівцем;

-    умови руху: висока пропускна здатність лише при світлофорному управлінні; не рекомендується для міст.

3) Змішаний кільцевий рух:

- дорожня характеристика: досить великий центральний острівець; широка транспортна площа;

- транспортне рішення: відносно безпечний транспортний потік із потоками, що переплітаються;

- умови руху: некерований транспорт без конкретної траєкторії руху; вживати не рекомендується.

4)    Класична кільцева розв'язка:

-   дорожня характеристика: великий центральний острівець; широка площа з ділянками для переплетення потоків між двома в'їздами;

-    транспортне рішення: безпечний рух на ділянках для переплетення потоків;

-   умови руху: відносно висока пропускна здатність; безпечний і вільний рух; рекомендується при достатній площі розв'язки та її нормального завантаження.

Рис. 9.9. Типи кільцевих розв'язок на одному рівні: 1–3 — трикутні примикання; 4–7 — квадратні (чотирикутні) пересічення; 8 — п'ятикутне пересічення; 9 — ромбовидне пересічення; 10 ---  трикутне пересічення з шістьма підходами; 11 — пересічення неправильної форми; 12 — кругової форми

Таблиця 9.5.

Функції смуг руху на кільцевій проїзній частині

Кіль­кість смуг

Функція смуг руху від периферії до центру

Загальна ширина, м

1 смуга

2 смуга

3 смуга

4 смуга

2

Правопово- ротний рух, зливання та розгалуження

Основний рух

-

-

8-10

3

Правопово- ротний рух

Зливання та розгалу­ження по­токів

Основний рух

-

12-13,5

4

Правопово- ротний рух

Зливання та розгалу­ження по­токів

Основний рух

Основний рух,

(виперед­ження)

16-18

 

Таблиця 9.6.

Функціональна характеристика кільцевого руху

Організація

руху

Умови використання

Пропускна здатність, авт./г

Умови руху

Умови планування

1

2

3

4

Безперервний кільцевий рух (нерегульований)

Відносно однорідні потоки; значний лівоповоротній рух; пішохідний рух незначний

4–6 вхідних вулиць; діаметр > 50- 70 м, 3 смуги — 11-12 м

Не > 1000

Регульований рух на кільці (перервний)

Великі і різнорідні потоки; 20–25% — поворот ліворуч; інтенсивний рух пішоходів

Діаметр > 25–30 м; ширина проїзної час­тини > 14 м

Пропускна здатність за головним напрямком

Комбінований перехресно- кільцевий рух

Різнорідні потоки; електротранспорт; значний один напрямок

Діаметр центрального острівця > 40–50 м

Пропускна здатність у разі нерівномірної інтенсивності руху

Змішаний перехресно-кільцевий рух

Нерівномірний розподіл потоків; значний поворот ліворуч; рух пішоходів – значний

Кількість вхідних вулиць >5; неправильний (несиметричний) острівець

Те ж саме

 

Кільцева розв'язка може об'єднувати три і більше доріг або вулиць; в залежності від місцевих умов і кількості вхідних доріг визначається вид центрального острівця. Це може бути трикутник, квадрат (чотирикутник), круг, еліпс, крапля і т. д.

Функції смуг руху на кільцевій проїзній частини при різній їх кіль­кості представлено в табл. 9.5., а порівняльна характеристика розв'язок із кільцевим рухом - у табл. 9.6.

Розміри центрального острівця залежать від кількості доріг, що входять, і умов достатньої довжини ділянки для переплетення потоків.

 

Контрольні питання

1              Розв'язки на перехрестях і примиканнях автомобільних доріг.

2              Вибір типу і схеми дорожніх розв'язок.

3              Дорожні розв'язки залежно від сумарної інтенсивності руху.

4              Розв'язки кільцевого типу.

5              Класифікація дорожніх розв'язок.

6              Розв'язки міських вулиць і доріг на одному рівні.

7              Схема побудови магістралей.

8              Схема руху транспортних засобів на перехресті та обмеження простору для маневрування.

9              Побудова зони зустрічі на перехресті.

10         Конфліктні точки на перехресті.

11         Кільцеві розв'язки на одному рівні.

12         Функціональна характеристика кільцевого руху.