Тема 11. Управління ресурсним потенціалом організації

 

1. Сутність та роль ресурсного потенціалу у забезпеченні ефективного функціонування організації.

2. Сутність та мета правління ресурсним потенціалом організації.

3. Принципи ефективного використання ресурсного потенціалу організації.

4. Формування ресурсного потенціалу організації.

5. Оцінювання ресурсного потенціалу організації.

 

1. Сутність та роль ресурсного потенціалу у забезпеченні ефективного функціонування організації.

Ресурсний потенціал організації – це сукупність ресурсів, які організація має у розпорядженні або може залучити до господарської діяльності для створення товарів (надання послуг) з метою максимального задоволення потреб споживачів і підвищення своєї конкурентоспроможності.

Види потенціалу:

– реалізований потенціал;

– нереалізований потенціал.

Реалізований потенціал приймає участь у створенні нової вартості. Чим більше його значення, тим більше кінцевий результат діяльності організації, тим ефективніше вона функціонує.

Нереалізований потенціал представляє собою можливості подальшого зростання організації, він потребує використання.

Основні характеристики ресурсного потенціалу:

– взаємопов’язана сукупність усіх ресурсів;

– кількісне та якісне співвідношення ресурсів;

– розмір реалізованих і нереалізованих потенційних можливостей;

– обсяг ресурсів, який відповідає потребам;

– сукупна, узагальнена продуктивність промислових та природних засобів виробництва.

Ресурсний потенціал є динамічною, складною системою, елементи якої, взаємодіючи між собою, змінюють тим самим складові ресурсного потенціалу, модифікують його властивості і сприяють переходу потенціалу в цілому на більш високий рівень.

Складові ресурсного потенціалу організації:

– потенціал людських ресурсів;

– потенціал матеріально-сировинних ресурсів;

– потенціал основних засобів;

– потенціал інформаційних ресурсів

– потенціал фінансових ресурсів.

Ресурсний потенціал зорієнтований на:

– виробництво матеріальних благ;

– виконання виробничої програми;

– задоволення суспільних потреб;

– досягнення кінцевих результатів;

– здійснення цілеспрямованої діяльності;

– досягнення максимально можливого економічного ефекту;

– розширеного матеріального відтворення.

Для забезпечення високого результату реалізації потенціалу (виходу системи) потрібно забезпечити високу якість ресурсів на вході, далі – високу якість реалізації процесу і взаємодії із зовнішнім середовищем.

 

2.  Сутність та мета правління ресурсним потенціалом організації.

Управління ресурсним потенціалом організації – це цілеспрямований, безперервний, динамічний процес впливу суб’єкта управління ресурсним потенціалом на об’єкт за допомогою використання функцій, методів, процедур, принципів управлінського характеру для досягнення ефективного залучення, використання і розвитку ресурсного потенціалу організації.

Мета управління ресурсним потенціалом організації – зростання її конкурентоспроможності.

Суб’єктом управління є керівництво організації, яке розробляє стратегію управління ресурсним потенціалом, формує основні цілі, завдання.

Об’єктами управління є усі ресурси організації і їх потенціал.

Управління ресурсним потенціалом передбачає:

1. Управління ресурсами, які використовуються.

2. Управління можливими ресурсами.

3. Управління перспективними ресурсами.

 

3. Принципи ефективного використання ресурсного потенціалу організації.

Принципи ефективного використання ресурсного потенціалу:

1. Системності. Використання ресурсів має бути збалансованим, слід уникати суттєвих відхилень у технологічному ланцюжку, за потужностями, враховуючи фактори зовнішнього та внутрішнього середовища.

2. Структурності. Ресурсний потенціал має бути цілісним, всі його елементи  мають виконувати загальну цільову функцію системи. Елементи ресурсного потенціалу мають бути взаємозв'язаними,  взаємодіяти між собою. 

3. Цільової орієнтації. Дії структурних підрозділів організації мають бути узгоджені, підпорядкованими стратегії та тактиці.

4. Адекватності. Дії структурних підрозділів мають належно реагувати на вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, формувати оптимальні напрямки дій.

5. Соціальної справедливості.

 

4. Формування ресурсного потенціалу організації.

Формування ресурсного потенціалу організації – це процес створення нового потенціалу чи удосконалення наявного таким чином, щоб взаємодія його елементів створювала синергетичний ефект, забезпечувала максимальний розвиток організації в умовах обмежень зовнішнього середовища.

Процес формування потенціалу розпочинається у момент створення організації, коли визначається місія, мета, цілі, формується статутний капітал, розробляється організаційна структура.

Складові ресурсного потенціалу організації залежать від профілю діяльності організації.

Етапи формування ресурсного потенціалу:

1. Етап ідентифікації. На базі встановлених цілей і пріоритетів діяльності організації, визначається перелік потрібних ресурсів, їх структура, оцінюються їх потенціал, джерела, носії;

2. Етап стабілізації – налагодження стійких зв’язків між ресурсами, одержання корисного ефекту від реалізації ресурсного потенціалу;

3. Етап оптимізації – пошук найефективнішого співвідношення складових ресурсного потенціалу для максимізації корисного ефекту від реалізації ресурсного потенціалу організації.

Умови належного формування ресурсного потенціалу організації:

– відповідність ресурсного потенціалу потребам ринку за кількістю і якістю;

– збалансування структурних елементів ресурсного потенціалу;

– кожен елемент ресурсного потенціалу має мати вектор розвитку у межах нарощення  потенціалу організації.

При формуванні ресурсного потенціалу виробничого підприємства слід враховувати:

– тип виробництва;

– масштаби виробництва.  

Їх вибір визначає технологію виробництва продукції.

Обмеження у формуванні ресурсного потенціалу наведені в таблиці 11.1.

Таблиця 11.1. Обмеження формування ресурсного потенціалу

Обмеження	Вплив обмежень
Місце розташування організації	Обмеження розвитку через несприятливі транспортні, комунікаційні, митні умови
НТП	Втрата прогресивної техніко-технологічної бази, інноваційності, зменшення номенклатури продукції, клієнтів.
Освіта населення	Обмеження в людському потенціалі через недосвідченість, некомпетентність працівників
Рівень технічної обізнаності населення	Обмеження вибору прогресивних технологій
Державна політика у сфері функціонування організації	Обмеження у фінансуванні програм розвитку, реформуванні застарілих виробничих систем, правові перешкоди.

 

Рекомендації щодо формування ресурсного потенціалу організації:

– структура ресурсного потенціалу має залежати від виду і особливостей функціонування  організації;

– слід використовувати різні підходи до формування ресурсного потенціалу нової організації і коректування функціонуючої;

– при формуванні ресурсного потенціалу необхідно брати до уваги стан і динаміку його елементів;

– необхідно управляти усіма елементами ресурсного потенціалу;

– коректування ресурсного потенціалу передбачає додавання нових елементі або зміни наявних;

– необхідно враховувати обмеження, що визначають напрямок стратегічного розвитку організації;

– необхідно додержуватись потрібних пропорцій потенціалу з розвитком організації для забезпечення її конкурентоспроможності.

Заходи для посилення ресурсного потенціалу виробничого підприємства:

– створити нові матеріало-, енерго- і трудозберігаючі технології, раціональніше використовувати наявні елементи матеріально-технологічної бази для зростання ефективності використання виробничих ресурсів;

– розробити екологічно чисті виробничі технологічні процеси, обладнання для переробки відходів виробництва;

– використовувати  відходи виробництва у якості сировини;

– оновити обладнання, що пришвидшить виробництво продукції і підвищить її якість;

– запровадити систему безперервного підвищення кваліфікації працівників;

– удосконалити соціальну політику підприємства (покращення здоров’я працівників);

– запровадити сучасну інформаційну систему, яка забезпечить ефективну комунікацію між працівниками структурних підрозділів і керівництвом.

 

5. Оцінювання ресурсного потенціалу організації.

Ефективне функціонування організації залежить від якості управління і використання ресурсного потенціалу.

Основні напрямки дослідження ресурсного потенціалу:

– оцінка рівня, складу, структури ресурсного потенціалу в цілому і у розрізі його елементів;

– оцінка динаміки елементів ресурсного потенціалу;

– оцінка відповідності ресурсного потенціалу потребам і трансформаційним процесам;

– оцінка ефективності використання ресурсного потенціалу і її динаміки.

Методичні підходи до оцінки ресурсного потенціалу

1. За напрямом формування інформаційної бази:

– критеріальні методи передбачають формуванням інформаційної бази на основі звітної та/або планової документації організації. Вони передбачають використання абсолютних і відносних показників. Переваги: забезпечують високу точність. Недоліки: потребують великого за обсягом інформації та проведення значних розрахунків;

– експертні методи передбачають використання оцінок експертів. Перевага: простота. Недоліки: не забезпечує високої точності, носять суб’єктичний характер. 

2. За глибиною дослідження:

– глибоке оцінювання;

–деталізоване оцінювання;

– експрес-оцінювання.

Експрес-оцінювання передбачає аналіз обмежених ключових показників. Глибоке оцінювання передбачає використання значної кількості показників.

 3. За напрямом дослідження:

– оцінювання стану ресурсного потенціалу;

– оцінювання вартості ресурсного потенціалу;

– оцінювання розвитку ресурсного потенціалу;

– оцінювання ефективності використання ресурсного потенціалу.

4. За складовими ресурсного потенціалу:

– оцінювання потенціалу людських ресурсів;

– оцінювання потенціалу матеріально-сировинних ресурсів;

– оцінювання потенціалу основних засобів;

– оцінювання потенціалу інформаційних ресурсів

– оцінювання потенціалу фінансових ресурсів.

5. За ступенем узагальнення результативних показників:

– оцінювання за частковими показниками;

–оцінювання за узагальнюючим комплексним показників;

– оцінювання за інтегральним показниками.

Оцінювання ресурсного потенціалу вартісним методом передбачає використання наступної формули: 

 

РП=ВОП ·КСЗ +ВОВФ +ВОК +ВНА ,

(11.1)

де В_ОП*К_СЗ – добуток витрат на оплату праці і ставки єдиного соціального внеску; В_ОВФ – середньорічна вартість основних виробничих фондів; В_ОК – середньорічна вартість оборотних коштів; В_НА – середньорічна вартість нематеріальних активів.

 

Оцінювання ресурсного потенціалу передбачає оцінювання кожного його елементу: потенціалу людських ресурсів; потенціалу матеріально-сировинних ресурсів; потенціалу основних засобів; потенціалу інформаційних ресурсів; потенціалу фінансових ресурсів.

Показники потенціалу людських ресурсів: укомплектованість організації працівниками, чисельність працівників, професійно-кваліфікаційний склад працівників, статево-віковий склад працівників, стан здоров’я працівників, стаж роботи працівників, ротація (руху) кадрів, ефективність використання людських ресурсів (продуктивність праці, прибуток на одного працівника).

Показники потенціалу матеріально-сировинних ресурсів: забезпеченість сировиною і матеріалами, ефективність використання матеріально-сировинних ресурсів (матеріаловіддача, матеріаломісткість, прибуток на одиницю матеріальних витрат).

Показники потенціалу основних засобів: склад, структури основних засобів; стан основних засобів (фізичний і моральний знос), ефективність використання основних засобів (фондовіддача, фондомісткість, фондорентабельність).

Показники потенціалу інформаційних ресурсів: забезпеченість організації інформацією, рівень інформаційного, технічного, програмного забезпечення інформаційних систем, рівень використання інформаційних систем та технологій.

Показники потенціалу фінансових ресурсів: розмір, склад, структура фінансових ресурсів, ефективність використання фінансових ресурсів.

 

Контрольні запитання:

1. Розкрийте сутність потенціалу.

2. Розкрийте сутність ресурсного потенціалу.

3. Перерахуйте складові ресурсного потенціалу організації.

4. Запропонуйте шляхи підвищення рівня використання ресурсного потенціалу вітчизняних організацій.

5. Перерахуйте методи оцінювання ресурсного потенціалу організації.