Тема 5
Гігієнічні вимоги до одягу та взуття легкоаилетів
Гігієна
‒ практика підтримки чистоти з ціллю забезпечення доброго здоров'я.
Одяг
спортсменів влітку: майка, труси, легкий тренувальний костюм. При значній
сонячної інсоляції ‒ світлий головний убір. У вітряну і дощову погоду
необхідний тренувальний костюм з вітрозахисної і непромокаючої тканини. У
холодну погоду слід надягати теплий тренувальний костюм з звуженими внизу
брюками, вовняний светр, вовняні рейтузи, теплу шапочку і рукавички. При
підборі взуття враховують по уроку погоду, вид вправ і поверхню ґрунту.
Гігієнічні
властивості одягу залежать від виду тканини, характеру її пошиття, розкрою
одягу. Для виготовлення тканин використовують текстильні волокна різного
походження (натуральні, синтетичні). Натуральні волокна можуть бути органічними
(рослинними, тваринними) і неорганічними. До рослинних (целюлозних) органічних
волокон належать бавовна, льон, сизаль, жгут, конопля тощо, до органічних
волокон тваринного походження (білкових)
вовна
і шовк. Останнім часом все більшого значення і поширення набуває друга група
текстильних волокон ‒ хімічні. Вони, як і натуральні, можуть бути
органічними і неорганічними (останні
застосовують тільки при пошитті спеціальних видів одягу).
Основну групу волокон хімічного походження становлять органічні. Вони можуть
бути штучними та синтетичними. До штучних волокон належать: віскозні, ацетатні,
казеїнові тощо.
Повітропроникність
характеризує здатність тканин пропускати через свої пори повітря, від чого
залежать вентиляція під одягового простору і конвекційна віддача тепла з
поверхні тіла, тепло і вологозахисні властивості тканини. Чим більший об'єм пор
у тканині та їх кількість, тим більша її повітропроникність. Чим швидше
заповнюються пори тканини вологою, тим менше вона стає повітропроникною.
Випаровування
вологи (поту) з поверхні тіла ‒ один з головних шляхів тепловіддачі. В
умовах теплового комфорту з поверхні шкіри протягом однієї години випаровується
не більше 40-50 мл. вологи, виділення поту понад 150 мл/год., виникає тепловий
дискомфорт. Тому добра паропроникність тканини ‒ це один із чинників забезпечення теплового комфорту.
Основним
функціональним призначенням численних різновидів побутового і спеціального
взуття є захист ніг від механічних пошкоджень, охолодження або перегрівання,
забруднення, укусів комах, впливу несприятливих фізичних, хімічних, біологічних
чинників. За призначенням розрізняють взуття побутове, спортивне, спеціальне
робоче, дитяче, військове, лікувальне (ортопедичне) тощо. У поєднанні з одягом
взуття є важливою частиною туалету, воно має велике естетичне значення,
відображаючи культуру, виховання, формує зовнішній вигляд людини. Взуття
повинно відповідати таким вимогам:
1. Мати малу теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат
взуттєвого простору, його вентиляцію.
2. Бути зручним у користуванні, не порушувати кровопостачання, ріст і
формування кістково-м'язових елементів ступні, не утруднювати рухів під час
ходьби, занять фізичною культурою і трудових
процесів.
3. Забезпечувати захист ступні від несприятливих фізичних, хімічних і
біологічних впливів.
4. Не виділяти у взуттєвий простір хімічні речовини в концентраціях, які
здатні в реальних умовах експлуатації несприятливо впливати
(шкірно-подразнююча, резинонебитна, алергічна дія) на шкіру ступні та організм
у цілому.
Тісне
взуття погіршує кровообіг, негативно впливає на мікроклімат взуттєвого
простору, сприяючи охолодженню чи перегріванню ступні й ускладнюючи її рух.
Носіння такого взуття сприяє вростанню нігтів, може призвести до деформації
ступні. Різні порушення і патологічні зміни може викликати взуття, розмір якого
значно більший, ніж розмір ступні.
Слід
знати, що до кінця дня звичайно відбуваються фізіологічне видовження і
розширення ступні, тому доцільно нове взуття купувати на 1 - 1,5 см. довше
ступні, примірку робити у положенні стоячи