Тема 3
Профілактика травматизму на заняттях з легкої атлетики
Гігієнічні вимоги до проведення занять з легкої атлетики
полягають у наступному:
У підготовчій частині тренування спринтерам, стрибунам, метальникам,
багатоборцям варто приділити особливу увагу якісній підготовці суглобового
апарату. У спринтерів і стрибунів часто спостерігаються розтягнення, надриви і
розриви м'язів і сухожилок стегна, гомілки (ахілового сухожилля), зв'язок
гомілковостопного суглоба; в стрибунів у висоту частіше відбуваються
розтягнення і розриви зв'язок гомілковостопного та колінного суглобів, травми
хребта в шийному та поперековому відділах. Для бігунів на довгі дистанції
типовими є пошкодження м'язів і сухожилок стопи та гомілки через
мікротравматизацію та перевтому; у метальників – розтягнення та розриви
зв'язково-м'язового апарату суглобів рук і м'язів спини.
Кожен вид легкої атлетики (крім багатоборства) має певну
відносно вузьку спрямованість, що вимагає розвитку переважно однієї рухової
якості за участю головним чином однієї м'язової групи. Тому для легкоатлетів
необхідно застосовувати компенсовані вправи для підтримання інших рухових
якостей (крім основної) і всіх м'язових груп на функціональному рівні, який
необхідний для ефективного виконання вправ спортивної спеціалізації і для
збереження здоров'я.
Тривалий біг по твердому покриттю (асфальт) негативно
відбивається на опорно-руховому апараті (плоскостопість, травми
гомілковостопного суглобу, запалення окістя). Спостерігається виділення крові з
сечею (механічний гемоліз). Тому бігати потрібно по спеціальному покриттю
(тартан, рекортан); тренування на місцевості краще проводити на паркових і
лісових стежках. Потрібно застосовувати спеціальні вправи, що зміцнюють склепіння
ступні (багатоскоки, імітація та виконання окремих елементів основних вправ);
корисним буде використовування ортопедичного взуття та амортизаторів.
Температура повітря в приміщенні повинна становити +14-17°С, відносна вологість
– 30-60%, рух повітря – до 0,5 м/с.
Ранкова зарядка повинна проводитися по типу тренування із
загальної фізичної підготовки з малим навантаженням, що сприяє підготовці до
основного тренування. Як правило, це аеробна розминка для підготовки
серцево-судинної системи і активізації обмінних процесів у тканинах. Варто
включати в ранкову зарядку вправи для профілактики плоскостопості. Після неї
обов'язково виконуються загартовуючи водні процедури, оскільки легкоатлетам
доводиться тренуватися і виступати в складних метеорологічних умовах.
Харчування легкоатлетів залежить від спортивної
спеціалізації. Найбільші енерговитрати у стаєрів, марафонців, ходоків.
Калорійність добового раціону становить 70-76 ккал/кг. У спринтерів і стрибунів
енерговитрати нижчі і калорійність раціону в них 65-70 ккал/кг.
Причини травматизму та заходи по його запобіганню.
Заняття з легкої атлетики проводяться на обладнаних для цього спортивних майданчиках і в спортзалі. До занять допускаються
учні:
· віднесені за станом здоров'я до основної і підготовчої медичних груп;
· які пройшли інструктаж щодо заходів безпеки;
· що мають спортивне взуття та форму, не стискує рухів і відповідну темі та
умовам проведення занять.
Взуття має бути на підошві, що виключає
ковзання, щільно облягати ногу і не ускладнювати кровообіг. При сильному вітрі,
зниженій температурі і підвищеній вологості одяг має відповідати погодним
умовам.
Учень повинен:
· дбайливо ставитися до спортивного інвентарю та обладнання, не
використовувати його не за призначенням;
· не залишати без нагляду спортінвентар для стрибків і метань, в тому числі
інвентар, який не використовується в даний момент на уроці;
· бути уважним при переміщеннях по стадіону;
· знати і виконувати цю інструкцію.
За недотримання заходів безпеки учень може бути не
допущений або відсторонений від участі у навчальному процес.
Вимоги безпеки перед початком занять:
Учень повинен:
· переодягнутися в роздягальні, надіти на себе спортивну форму та взуття;
· зняти з себе предмети, що представляють небезпеку для інших (годинник,
сережки тощо);
· прибрати з кишень спортивної форми ріжучі, колючі та інші сторонні
предмети;
· організовано вийти з учителем через центральний вихід будівлі або запасний
вихід спортзалу на місце проведення занять;
· під керівництвом вчителя підготувати інвентар та обладнання, необхідні для
проведення занять;
· прибрати в безпечне місце інвентар, який не буде використовуватися на
занятті;
· під керівництвом вчителя інвентар, необхідний для
проведення занять, переносити до місця
занять у спеціальних пристроях;
· не переносити до місця занять лопати та граблі вістрям і зубами вгору;
· за розпорядженням вчителя прибрати сторонні предмети з бігової доріжки, ями
для стрибків тощо;
· за командою вчителя
стати в стрій для спільної побудови.
Вимоги безпеки під час проведення занять:
Біг. Учень повинен:
· при груповому старті на короткі дистанції бігти по своїй доріжці;
· під час бігу дивитися на свою доріжку;
· після виконання бігових вправ пробігати по інерції 5-15 м., щоб учень, який
біжить ззаду мав можливість закінчити вправу;
· повертатися на старт по крайній доріжці, при старті на дистанції не ставити
· підніжки, не затримувати суперників руками;
· в бігу на довгі дистанції обганяти біжать з правого боку;
· при бігу по пересіченій місцевості виконувати завдання по трасі або
маршрутом, позначеному вчителем;
· виконувати розминку біг по крайній доріжці.
Стрибки. Стрибкова яма повинна бути
заповнена піском на глибину 20- 40 см. Перед стрибками необхідно ретельно
розпушити пісок у стрибкової ямі, прибрати з неї граблі, лопати та інші
сторонні предмети. Техніка стрибка повинна відповідати навчальній програмі та
забезпечити приземлення учня на ноги.
Учень повинен:
· граблі класти зубами вниз;
· не виконувати стрибки на нерівному і слизькому грунті;
· виконувати стрибки, коли вчитель дав дозвіл і в ямі нікого немає;
· виконувати стрибки по черзі, не перебігати доріжку для розбігу під час
виконання спроби іншим учням;
· після виконання стрибка швидко звільнити стрибкову яму і повернутися на
своє місце для виконання наступної спроби з правого або лівого боку доріжки для
розбігу.
Метання. Необхідно бути уважним при вправах в метанні.
Учень повинен:
· перед метанням переконатися, що в напрямку кидка нікого немає;
· здійснювати випуск снаряда способом, що виключає зрив;
· при груповому метанні стояти з лівої сторони від вчителя;
· в сиру погоду насухо витирати руки і снаряд;
· перебуваючи поблизу зони метання, стежити за тим, щоб учень, який виконує
кидок був у полі зору, не повертатися до нього спиною, не перетинати зону
метань бігом або стрибками;
· після кидка йти за снарядом тільки з дозволу вчителя, не виробляти
довільних метань;
· при метанні в ціль передбачити зону безпеки при відскоку снаряда від землі;
· не передавати снаряд один одному кидком;
· не метати снаряд у необладнаних для цього місцях.
Вимоги безпеки при нещасних випадках і екстремальних
ситуаціях. Учень повинен:
· при отриманні травми або погіршення самопочуття припинити заняття і довести
до відома вчителя фізкультури;
· з допомогою вчителя надати травмованому першу медичну допомогу, при
необхідності доставити його в лікарню або викликати «швидку допомогу»;
· при виникненні пожежі в спортзалі негайно припинити заняття, організовано,
під керівництвом вчителя залишити місце проведення заняття через запасні виходи
згідно з планом евакуації;
· за розпорядженням вчителя поставити до відома адміністрацію навчального
закладу і повідомити про пожежу в пожежну частину.
Вимоги безпеки після закінчення занять. Учень повинен:
· під керівництвом вчителя прибрати спортивний інвентар в місця його зберігання;
· організовано залишити місце проведення заняття;
· переодягнутися в роздягальні, зняти спортивний костюм і спортивне взуття;
· вимити з милом руки.
Для ефективного проведення роботи по зниженню травматизму на заняттях з ФП і спорту необхідно
знати причини виникнення травм.
Основні причини травматизму на заняттях:
Недотримання статутних положень та наказів про порядок
проведення занять і спортивного тренування (до 50%).
Недоліки в методиці в проведенні занять з ФП, тренувань
та змагань (5-10%).
Незадовільне матеріально-технічне обладнання місць
проведення занять (15%>).
Недостатній медичний контроль за фізичним розвитком та
станом здоров’я (6%).
Недисциплінованість тих, хто займається (4-6%>).
Несприятливі метеорологічні та гігієнічні умови
(2-6%>).
Внутрішні фактори (1-3%).
Відповідальність за проведення змагань та занять несуть
керівники фізичної підготовки. Велика доля (до 50%) отриманих спортивних травм
трапляється через недотримання положень та наказів про порядок проведення
занять і спортивного тренування.
Попередження перенапружень, травм і захворювань під час
занять легкою атлетикою.
Легка атлетика поєднує різні за структурою та впливом на
організм фізичні вправи. їх можна поділити на дві великі групи: аеробної
спрямованості (стаєрський, марафонський біг, спортивна ходьба), які вимагають
загальної витривалості; анаеробної спрямованості (спринт, метання, стрибки),
які вимагають швидкісно-силових якостей. Біг на середні дистанції займає
проміжне місце і залежить як від аеробного, так і анаеробного забезпечення.
Перетренованість ‒ одна з основних проблем
спортсменів, особливо початківців. Часом, на емоціях, все збільшується і
збільшується тривалість і інтенсивність тренування, не залишаючи організмові
необхідного часу для відновлення. Звідси фізичні і психічні проблеми, хвороби,
травми.
Ознаки перетренованості:
· Зниження продуктивності, погіршення результатів тренувань.
· Недолік енергії.
· Поганий сон.
· Болі в м'язах.
· Запаморочення і головний біль.
· Втрата апетиту.
· Втрата концентрації, апатія.
Основних причин настання перетренованості дві: фізична і
психічна.
Фізична ‒ занадто високі і часті навантаження на
організм. Зрозуміло, що по мірі зростання навантажень темпи вашого прогресу
поступово знижуються, однак багато хто продовжує ставити перед собою завдання,
не враховуючи цього. У такому випадку тіло не встигає відновити свої сили до
часу наступного тренування.
Психічна причина ‒ це вплив на спортивну складову
вашого життя інших її частин: високе
нервове напруження на роботі або в родині.
Найкраще ‒ не чекати, поки перетренованість
настане, а запобігати її появі. Для цього намагайтеся не збільшувати різко ваші
навантаження, змінюйте їх плавно. Після серйозних тренувань, на яких ви
буквально вмираєте, влаштуйте собі вихідний, а після почніть з відновної,
легшим, ніж зазвичай, тренування. Нарешті, намагайтеся періодично міняти
програму своїх занять. Це забезпечить м'язам і суглобам невеликий відпочинок.
Якщо все таки ви перевантажили свій організм, відпочиньте
від тренувань на тиждень, замінюючи основні вправи більш легкими. Завдання ‒
реанімувати м'язи і нервову систему. Для цього потрібно забезпечити організм
киснем і поживними речовинами. У цьому найкраще допоможуть прогулянки на
свіжому повітрі, легкі пробіжки в нешвидкому темпі, свіжі фрукти і овочі та
чай. Менше часу за комп'ютером і телевізором, більше в тихій спокійній
обстановці. Через тиждень починайте відновлювальні тренування, зазвичай вже
після 2-3 таких занять можна вийти на свій звичний рівень.
Залишається лише побажати вам стежити за станом свого
організму і правильно тренуватися, уникаючи перевантажень. Займайтеся в своє
задоволення, домагайтеся поставлених цілей, і без травм!