Практичне завдання
тема 3
Шановні студенти ! Вам
потрібно на вибір зробити одне практичне завдання, завантажити відповідь у
форматі Word, PowerPoint, PDF або фото та вислати на перевірку
викладачу. За правильно виконане завдання нараховується 2 бали.
Завдання 1. У світовій практиці
склалося декілька моделей корпоративної соціальної відповідальності, кожна з
яких відтворює суспільно-економічний уклад відповідних країн. Кожна країна має
свої особливості щодо застосування принципів та моделей соціальної відповідальності
бізнесу.
Теоретичне
обґрунтування і практика корпоративної соціальної відповідальності історично
розпочиналися в США з середини минулого століття, тож американська модель
корпоративної соціальної відповідальності сформувалася першою. Для американської
моделі характерно те, що через природу американського підприємництва,
яке ґрунтується на максимальній свободі суб’єктів господарювання, багато сфер
суспільства залишається до сьогодні саморегульованими. Так, трудові відносини
працівник – роботодавець значною мірою є предметом двостороннього договору.
Право американців на охорону здоров’я здійснюється через добровільне медичне
страхування. Державне регулювання у цих сферах торкається лише базисних
невід’ємних прав членів суспільства. Відповідно, усі ініціативи у сфері
соціальної відповідальності бізнесу є для корпорацій добровільними за природою.
США виробили численні механізми участі бізнесу у соціальній підтримці
суспільства: діє безліч корпоративних фондів, спрямованих на вирішення різних
соціальних проблем за рахунок бізнесу. Американський бізнес зацікавлений
державою у добровільних внесках в освіту, пенсійні та страхові схеми для
персоналу та інші соціально значущі програми.
У Західній Європі
практика корпоративної соціальної відповідальності набула системного розвитку
на континентальному рівні у середині 90-х років минулого століття з появою
Європейського руху підприємців за соціальну консолідацію (EBNSC),
започаткованого за ініціативи Європейської комісії. На відміну від США,
європейські корпорації більш схильні до нормування своєї відповідальності перед
суспільством. Європейська (континентальна) модель соціальної
відповідальності бізнесу, як правило, регулюється нормами, стандартами та
законами відповідних держав, тому що більшість соціальних проблем відносяться
європейськими компаніями до сфери етичної відповідальності. У багатьох країнах
Європи законодавчо закріплено обов’язкове медичне страхування та охорона здоров я працівників, пенсійне регулювання та ряд інших
соціально значущих питань. На становлення та розвиток Європейської моделі
корпоративної соціальної відповідальності значний вплив справив надзвичайний
саміт Європейського Союзу (ЄС) з проблем зайнятості, економічних реформ і
соціальної згуртованості (березень 2000 р., Ліссабон).
На цьому саміті глави держав і урядів 15 країн ЄС прийняли Спеціальне звернення
з питань корпоративної соціальної відповідальності, у якому, зокрема,
зазначалося, що розширення соціальної відповідальності бізнесу є перспективним
елементом економічних і соціальних реформ, а результатом його має стати
створення додаткових робочих місць та підвищення конкурентоздатності компаній.
Британська модель соціальної
відповідальності бізнесу поєднує у собі елементи американської та
континентальної моделей. Принциповим її моментом є яскраво виражена активність
самого бізнесу в утворенні проектів у сфері соціальної відповідальності, що по
своїй суті повністю відповідає принципу добровільності. Загальною рисою цієї
моделі є, перш за все, активна підтримка бізнесу з боку держави та добре
розроблена система заходів соціального забезпечення та охорони здоров’я. У
Великій Британії ініціатором прояву соціальної відповідальності з боку
підприємницьких структур виступають здебільшого урядові структури. Останнім
доручена і координація зусиль щодо впровадження соціальної відповідальності у
практику. Участь влади у розвитку соціальної відповідальності бізнесу
виявляється у налагоджені партнерства із власниками підприємств, які беруть
участь у фінансуванні проектів, стимулюванні учасників, просуванні ініціатив
щодо відповідності національних стандартів до міжнародних. Про увагу до
соціальної відповідальності бізнесу у Великій Британії свідчить той факт, що в
Уряді створено посаду Міністра з корпоративної соціальної відповідальності
(КСВ). У цілому процес розвитку британської моделі корпоративної соціальної
відповідальності носить поступальний характер. Найбільш важливою подією стало
скликання найбільшої асоціації для ініціатив у сфері КСВ –«Бізнес у
громадськості», яка стимулювала створення державно-приватних партнерств, завдяки чому влада разом із приватними
підприємствами займалася вирішенням найгостріших соціальних проблем.
Соціальна
відповідальність корпорацій в Японії підтримується культурними
традиціями. Японська модель корпоративної соціальної
відповідальності передбачає соціальну згуртованість на рівні компанії
й ділову згуртованість на рівні індустріальної групи. Для японської
моделі характерна активна роль держави, яка тривалий час брала участь
в стратегічному плануванні. Управління бізнесом орієнтоване не лише на
отримання прибутку, а має базуватися на вірному розумінні буття, суспільства і
довкілля, усвідомленні відповідальності перед суспільством і прагненні до
прогресу цивілізації в цілому. Для Японії характерне сприйняття підприємства як
«виробничої родини». Працівник вважається членом такої родини, а це означає, що
його відповідальність і права значно ширші звичайних трудових обов’язків.
Водночас, корпорація підтримує його на всьому життєвому шляху: у придбанні
житла, при народженні дітей, їх навчанні, при виході на пенсію тощо [9].
Відповідно до
опрацьованого матеріалу складіть порівняльну таблицю моделей корпоративної
соціальної відповідальності, що відображатиме характерні риси кожної моделі. На
Вашу думку, які фактори в найбільшій мірі впливають на формування тієї чи іншої
моделі корпоративної соціальної відповідальності?
Завдання 2. В Україні серед
компаній, що серйозно займаються питаннями корпоративної соціальної
відповідальності (КСВ), багато міжнародних. Це і недивно. Адже, на відміну від
вітчизняного бізнесу, українським «Кока-кола», «Макдональдс» або «Філіпс» не довелося створювати свою стратегію КСВ. Крім
того, вони отримали з головних офісів і готову структуру управління КСВ.
Причому структура ця складалася впродовж десятиліть в різних країнах світу. У
українських компаніях такі системи управління теж почали з’являтися.
Поширеною у всіх
міжнародних компаніях є відсутність спеціального менеджера по КСВ, тому що
програмами КСВ там займаються всі департаменти.
У компанії «Кока-кола»
координатором всього напряму є гендиректор. У кожного керівника відділу
обов’язково існує бізнес-індикатор, що показує, який соціальний внесок зробив
його відділ. Програми захисту навколишнього середовища реалізують відділи
виробництва або логістики. Програми, спрямовані на співробітників, – відділ
управління персоналом, а програми, пов’язані з клієнтами, – комерційний відділ.
Як правило, в обов’язки відділу PR входить і складання соціальної звітності, у
компанії «Кока-кола» для цього є фахівець соціальних проектів. А також
співробітники PR-відділу інформують працівників компанії про те, які програми
КСВ запущені.
У компанії «Оболонь»
за координацію напряму КСВ відповідає голова правління (і одночасно директор з
кадрових питаннях і побуту). Технічна дирекція реалізує природоохоронні заходи,
дирекція маркетингу і продажів –– роботу із споживачем, PR-відділ
займається розповсюдженням інформації і т. д.
У компанії «Інтерпайп»
напрям КСВ координує служба корпоративних відносин. Оскільки КСВ пронизує всю
діяльність компанії (виробництво, екологія, кадри і багато що інше), то
співробітництво здійснюється зі всіма підрозділами. Відбувається обмін
інформацією, визначення найбільш актуальних питань і шляхів їх рішення. Багато
доводиться взаємодіяти зі службами управління персоналом і адміністративного
забезпечення. Якщо говорити про зовнішні відносини, то доводиться співпрацювати
з органами місцевого самоврядування, вузами, бібліотеками, екологами. Одним з
останніх прикладів вдалої взаємодії з навчальними закладами можна назвати
розсилку першої книги серії «Бібліотека управлінських рішень від «Інтерпайп».
У деяких компаніях
напрям КСВ повністю покладений на керівника прес-служби або департаменту
корпоративних комунікацій. Наприклад, в девелоперськой
компанії «XXI Століття» функції менеджера з КСВ виконує директор з
корпоративних комунікацій, його департамент самостійно розробляє план заходів
на майбутній рік, включаючи бюджет, який потім віддають на затвердження
топ-менеджерові.
Схожа управлінська
схема і в «Метро Кеш енд Керрі Україна». Але там є
координатор проектів КСВ, що входить у команду відділу корпоративних
комунікацій. А в кожному торговому центрі є люди, а то і цілі команди, які
відповідають за допомогу в тому або іншому проекті. Наприклад, директор торгового
центру, його асистент і керівник торговим залом займаються збором і передачею
продовольчої допомоги фонду «Хелпіка».
У мобільного операторова Life:) стратегію і
бюджет під КСВ визначає гендиректор спільно з департаментом корпоративних
комунікацій. Крім того, окремі програми замовляють PR-агентству. Це окремий
випадок, коли діяльність з КСВ виноситься за межі компанії.
У Carlsberg
Group структура управління корпоративною соціальною
відповідальністю (КСВ) була створена у 2008 році. Її мета полягає у побудові
глобальної основи для КСВ, яку можна ефективно адаптувати до діяльності
компанії.
Деякі компанії
мають окрему посаду менеджера з КСВ або навіть цілий департамент. Правда,
в Україні така модель управління КСВ тільки почала з’являтися.
Зокрема, є менеджер з
КСВ у компанії «Київстар». Він працює у відділі корпоративних комунікацій, а в
його основні обов’язки входить розробка і впровадження стратегії КСВ. Також
займається цим напрямом ще один співробітник відділу – фахівець з
соціальних комунікацій. При реалізації програм взаємодія відбувається зі всіма
дирекціями «Київстар».
У «СКМ» створювати
спеціальну структуру з КСВ почали в 2006 році. У 2007 році з’явився менеджер
КСВ у ДТЕК, а в листопаді 2008 року, в «Метінвест» (обидві компанії контролює
«СКМ»). Менеджери знаходяться у прямому підпорядкуванні керівництву своїх
холдингів. Менеджер з КСВ «СКМ» підкоряється безпосередньо директорові по
міжнародних зв’язках і відносинах з інвесторами «СКМ». Окрім нього, в цьому
департаменті є ще фахівець з КСВ. Відповідальність між менеджерами різних
рівнів корпоративної структури розподіляється так: «СКМ» виконує функцію «банку
знань» і надає консультації своїм холдингам і підприємствам, а також координує
розробку політик і стандартів і затверджує їх. А в холдингах розробляють і
упроваджують власні стратегії і програми.
«Якщо КСВ існує в
основному для іміджевих цілей, то часто такою функцією «навантажують»
PR-менеджерів. Якщо мова йде про щось набагато глибше, то в ідеалі
потрібна окрема посада», — говорить Кирило Ермішин,
менеджер по КСВ компанії ДТЕК.
А ось Тетяна Бабенко,
начальник відділу корпоративних комунікацій «Метро Кеш енд
Керрі Україна», упевнена, що найлогічніше, якщо фахівець КСВ матиме досвід в
PR. На її думку, для менеджера з соціальної відповідальності важливо бути
стратегом з хорошими презентаційними навиками. А ще, додає вона, дуже важливо
мати вплив і пошану з боку ради директорів.
Проаналізуйте існуючі
практики організації управління КСВ у провідних компаніях. Які переваги
впровадження та за яких умов найдоцільніше використовувати той чи інший варіант
управління КСВ?
Завдання 3.
Вам потрібно
підготувати реферат або презентацію від 10 сторінок на тему, що за суттю
відповідає темі лекції.
Шаблон оформлення
реферату або презентації по темі лекції приєднані додатковими файлами.
Після підготовки
реферату потрібно завантажити файл у базу та відправити на перевірку.
Зверніть увагу! Ваш
реферат чи презентація не повинні містити плагіату.
У випадку виявлення
плагіату у Ваших роботах, вам загрожують санкції, визначені нормативними
документами Луцького НТУ.
