ПРАКТИЧНА РОБОТА №1.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ З ЕЛЕКТРИЧНИМИ ПОБУТОВИМИ ПРИЛАДАМИ. НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ.

 

Загальні відомості.

Згідно «Правил експлуатації електричних установок » небезпечною є напруга електричного змінного струму 40 В і вище при частоті струму 50 Гц, а також постійного струму – 48В і вище. Однак, якщо не дотримуватись правил безпечного проведення робіт, небезпечним може бути струм з напругою 36В і нижче. До факторів, що збільшують небезпеку, відносять підвищену вологість приміщення, хімічно активне середовище, металеву або сиру підлога, підвищену температура в приміщенні, тісне приміщення, а також особливі властивості організму людини – слабке хворе серце, підвищену чутливість до електричного струму та інше. Тому до ремонту електричних приладів допускаються особи, які пройшли медичну комісію і не мають хвороб, що заважають роботі з електроприладами. Після отримання позитивного висновку медкомісії, працівник складає кваліфікаційний  іспит по правилам техніки безпеки з електроприладами. Комісія за результатами іспиту видає посвідчення про присвоєння відповідної кваліфікаційної групи і після цього людина може бути допущена до роботи по ремонту електричних машин і приладів. Існує 5 кваліфікаційних груп.

Дія електричного струму на організм людини.

Ураження електричним струмом відбувається внаслідок дотику до часин машини, що знаходяться під напругою і не захищених спеціальною ізоляцією.

Електричний струм, що проходить скрізь організм людини, викликає термічне, електролітичне або біологічне ураження.

Термічна дія струму – це опіки тіла, нагрів і теплове ураження кровоносних судин та інших органів.

Електролітична дія струму викликає порушення фізико-хімічного складу крові та інших органічних рідин в організмі.

Біологічна дія електричного струму проявляється тільки в живих організмах і визначається порушенням внутрішніх біологічних процесів.

По наслідкам дії електричного струму на організм виділяють два основних види ураження: електрична травма і електричний удар. Характерними видами електричних травм є:

-      електричні опіки які виникають при проходженні електричного струму скрізь тіло людини;

-      металізація шкіри, коли мікрочастинки розплавленого електричною дугою металу потрапляють на шкіру;

-      запалення зовнішніх оболонок очей як наслідок дії електричної дуги ( проявляється зазвичай через 2-6 годин після опромінення);

-      механічні пошкодження шкіри, суглобів, м’язів – наслідок неконтрольованого скорочення м’язів під дією електричного струму.  

Електричні удари залежно від ураження поділяють на чотири ступеня:

-      1- судомне скорочення м’язів без втрати свідомості;

-      2 - судомне скорочення м’язів з втратою свідомості, але з збереженням дихання і биття серця;

-      3 – втрата свідомості і порушення серцевої діяльності і дихання;

-      4 – клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

Клінічна смерть наступає з моменту припинення діяльності серця і легенів. Життя згасає поступово – є перехідний період від життя до смерті. Цей період продовжується 4-6 хвилин.  На протязі цього часу людину можливо повернути до життя.

Електричний струм силою 0,1 А і більше при частоті  50 Гц є небезпечним для життя людини. При ураженні таким струмом на протязі 2 с  може зупинитись серце, а також робота легень. Особлива небезпека до ураження електричним струмом для людей, що страждають на хвороби серця, легень, нервовими хворобами. Здорові і спокійні люди мають менший ризик загинути від електричного удару. 

Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.

Наслідки ураження електричним струмом залежать від терміну дії струму на людину. Тому необхідно як можна швидше звільнити постраждалого від дії струму. Якщо є можливість, то відключити то частину мережі, якої він торкається. Якщо не можна відключити електричний струм, то треба звільнити постраждалого від струмопровідних частин, яких він торкається. В установах вище 1000 В звільняти постраждалого необхідно в діелектричних печатках і в діелектричному взутті., дріт знімати спеціальною штангою. Якщо напруга менша за 1000 В (380 В, 220 В, 127 В) дозволяється користуватись звичайною сухою палкою. В усіх випадках слід діяти тільки одною рукою. Після звільнення постраждалого його необхідно винести на свіже повітря. Якщо постраждалий не дихає або дихає рідко, йому необхідно робити штучне дихання і масаж серця до прибуття медичної допомоги. Навіть якщо у постраждалого немає ознак життя і він виглядає померлим, штучне дихання і масаж серця слід продовжувати. Тільки лікар може констатувати смерть.

Штучне дихання створює необхідний для життя газообмін і сприяє відновленню природного дихання. Найбільш ефективним є спосіб штучного дихання «з роту в рот» або «з роту в ніс».

Для забезпечення проходження повітря через гортань постраждалого кладуть на спину, під потилицю підкладають праву руку, а лівою натискають на лоб, доки підборіддя не стане на одному рівні з шиєю. Потім під лопатки підкладають валик з одягу, рот очищують від слизу. Людина, що надає допомогу, затиснувши ніс постраждалого пальцями, через носовий платок або марлю вдуває повітря в рот постраждалого. Вдувати повітря слід кожних 5-6 с, слідкуючи при цьому, щоб повітря потрапляло в легені. Якщо штучне дихання робиться правильно, то під час вдиху грудна клітка постраждалого буде підніматись. Коли у постраждалого з’являться ознаки самостійного дихання, то вдувати повітря йому в рот слід ритмічно з його вдихом. Аналогічним способом робиться штучне дихання «з роту в ніс». Більш надійним е штучне дихання з використанням спеціальних апаратів. Апарат РПА – 1 вдуває і видаляє повітря в легені через спеціальну гумову трубку, яку встановлюють в дихальні шляхи потерпілого або через спеціальну маску.

Якщо у постраждалого відсутнє серцебиття, необхідно разом з штучним диханням проводити непрямий масаж серця. При цьому на нижню частину грудної клітки постраждалого накладають долонь руки, на неї накладають другу руку і проводять масаж. Масаж робиться періодичним натисканням на грудну клітку, щоб змістити її на 4-5 см. Після швидкого натискання забирають руки. Частота натискань приблизно один раз за секунду. Після 3-4 натискань робиться перерва на 2-3 с. Під час вдування повітря в рот постраждалого на грудну клітку натискати не можна, тому після 2-3 вдувань на протязі 15-20 с роблять масаж серця, потім знову 2-3 вдування і т.д. Цю процедуру необхідно робити до приїзду лікарів, або до тих пір, доки постраждалий не почне дихати самостійно.