1 КОРЕКТУВАННЯ НОРМАТИВІВ З ТО І РЕМОНТУ КТЗ АТ

Коректування пробігів. Коректування трудомісткостей і простоїв

Нормативами на ТО і Р КТЗ АТ є: пробіги автомобілів до КР, періодичності ТО, трудомісткості ТО і ПР рухомого складу, тривалості простою рухомого складу в КР, ТО-2 і ПР.

Як правило нормативи характеризують режими ТО і ПР рухомого складу в найбільш сприятливих умовах його експлуатації. Для визначення режимів ТО і ПР в реальних умовах експлуатації дорожніх транспортних засобів вихідні нормативи періодичностей впливів і трудомісткості коректуються за допомогою коефіцієнтів в залежності від наступних факторів:

- категорій умов експлуатації К₁ (5 категорій),

для пробігу до КР та періодичності ТО-п – К₁=1,0…0,6;

для питомої трудомісткості ПР– К₁=1,0…1,5;

- модифікації рухомого складу і організації його роботи К₂ (для базових моделей автомобілів К₂ = 1,0);

для пробігу до КР – К₂=1,00…0,85;

для простоїв в ТО і ПР – К₂=1,0…1,2;

для трудомісткості ТО-п і питомої трудомісткості ПР – К₂=1,0…1,3;

- природно-кліматичних умов К₃ (6 природно-кліматичних райони),

для пробігу до КР – К₃=1,1…0,7;

для періодичності ТО-п – К₃=1,0…0,8;

для питомої трудомісткості ПР – К₃=0,9…1,3;

- кількості одиниць технологічно сумісного рухомого складу К₄ (до 25…500),

для трудомісткості ТО-п і питомої трудомісткості ПР – К₄=1,55…0,60;

- способу зберігання рухомого складу К₅ (відкритий, закритий),

для питомої трудомісткості ПР – К₃=1,0…0,9.

Коректування пробігів

З урахуванням перелічених коефіцієнтів відкоректовані значення пробігів до КР і періодичностей ТО для певної моделі дорожнього транспортного засобу визначаються за допомогою залежностей:

L^’_КР = L^H_КР · К₁· К₂· К₃ ; (1.1)

L^’_ТО-п = L^H_ТО-п · К₁· К₃ , (1.2)

де L^H_КР – нормативний пробіг до КР певної моделі автомобіля;

L^H_ТО-п – нормативи періодичностей номерних технічних обслуговувань від 1 до n (ТО-1 і ТО-2) для певної моделі автомобіля.

У результаті врахування всіх потрібних коефіцієнтів коректування пробігів, їх добуток має бути не менше 0,5.

Для зручності розробки графіків технічного обслуговування рухомого складу і виконання прибирально-мийних робіт перед кожним, ТО-1, ТО-2, необхідно забезпечити кратність пробігів до КР і періодичностей ТО середньодобовому пробігу l_сд. Для цього визначають співвідношення L^/_ТО-1/l_сд, яке заокруглюють до найближчого цілого числа А, і періодичність L_ТО-1, кратну середньодобовому пробігу, підраховують за залежністю:

L_ТО-1 = А · l_сд. (1.3)

Визначають співвідношення L^/_ТО-2/L_ТО-1, яке заокруглюють до найближчого цілого числа В, і періодичність L_ТО-2, кратну l_сд та L_ТО-1, підраховують за залежністю:

L_ТО-2 = В · L_ТО-1. (1.4)

Нарешті, визначають співвідношення L^/_КР/L_ТО-2, яке заокруглюють до найближчого цілого числа С, і пробіг до капітального ремонту L_КР, кратний L_ТО-2, L_ТО-1 та l_сд, підраховують за залежністю:

L_КР = С · L_ТО-2. (1.5)

Коректування трудомісткостей і простоїв

Відкоректовані значення трудомісткостей технічних обслуговувань і ПР визначаються за залежностями:

Т_ЩО = t^H_ЩО · К₂ ;

Т_ТО-п = t^H_ТО-п · К₂· К₄ ; (1.6)

Т_ПР = t^H_ПР · К₁· К₂· К₃· К₄· К₅,

де t^H_ЩО, t^H_TO-n, t^H_ПР, – нормативи трудомісткості відповідно на ЩО, номерні технічні обслуговування від 1 до n, ПР для вибраної моделі автомобіля.

При виконанні планових робіт ТО-1, ТО-2 дуже часто зустрічаються операції, так званого, супутнього поточного ремонту, які не враховані в об’ємах планових ТО. Тому до відкоректованих значень трудомісткості ТО-1 необхідно додати 0,08...0,12 люд.год, до трудомісткості ТО-2 – 0,33...0,50 люд.год для виконання операцій супутнього поточного ремонту.

Якщо припустити, що роботи сезонного обслуговування будуть виконуватись разом із черговим ТО-2, тому для подальших розрахунків необхідно визначити тільки додаткові трудомісткості ΔТ_СО стосовно ТО-2 за залежністю:

ΔТ_СО = (t^H_СО – t^H_ТО-2)· К₂· К₄ , (1.7)

де t^H_СО, t^H_ТО-2 – нормативи трудомісткостей відповідно на СО і ТО-2.

У випадку проведення самостійного виду технічного обслуговування – мащення двигуна автомобіля потрібно отримати аналогічні відкоректовані величини пробігів і трудомісткостей цього технічного впливу. З урахуванням вищезгаданих коефіцієнтів відкоректовані значення пробігів до МД для певної моделі дорожнього транспортного засобу визначаються за допомогою залежностей:

L^’_МД = L^H_МД · К₁· К₃ , (1.8)

де L^H_МД – нормативна періодичність заміни масла в двигуні (мащення двигуна), якщо вона планується як самостійний вид технічного обслуговування для певної моделі автомобіля;

L_МД = D × l_сд. (1.9)

Для цього визначають співвідношення L^/_МД/l_сд, яке заокруглюють до найближчого цілого числа D, і періодичність L_МД, кратну середньодобовому пробігу.

Відкоректовані значення трудомісткостей МД визначаються за залежністю:

Т_МД = t^H_МД · К₂· К₄, (1.10)

де t^H_МД – нормативи трудомісткості на мащення двигуна для вибраної моделі автомобіля;

Триванлість простоїв в ТО і ПР:

Д_Д^’_ОР= Д^H_ДОР· К₂ (1.11)

Норматив тривалості простою рухомого складу в КР коректуванню не підлягає. Однак при реконструкції підприємстива нормативи тривалості простою рухомого складу в ТО, ПР і КР і питомої трудомісткості ПР коректуються залежно від пробігу РС з початку експлуатації.