Глосарій

 

Відповідальність – це зобов'язаність вирішувати поставлені завдання і відповідати за якість їх виконання.

Віртуальна організація – це мережева, комп’ютерна інтегрована організаційна структура, що об’єднує неоднорідні ресурси, розташовані в різних місцях. 

Внутрішнє середовище організації – це сукупність внутрішніх елементів організації (об'єктів, процесів), так званих внутрішніх змінних, що надають їй специфічний образ.

Делегування повноважень – це процес передавання керівником частини своєї роботи і повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання.

Департаментизація (структуризація) – це процес розподілу організації на окремі блоки, які можуть називатися відділами, відділеннями, секторами.

Децентралізація - це передача або делегування відповідальності за ряд ключових рішень на нижні рівні керування організацією.

Диференціація - розподіл в організації робіт між її частинами або підрозділами таким чином, щоб кожна з робіт одержала певний ступінь завершеності в рамках даного підрозділу.

Ефективність – це відношення корисного ефекту (результату) до витрат на його одержання.

Життєвий цикл організації – це сукупність стадій розвитку, які проходить організація за час свого існування

Зовнішнє середовище організації – це сукупність чинників, що перебувають за її межами, з якими вона взаємодіє.

Інтеграція – це рівень співробітництва, що існує між частинами організації і забезпечує досягнення їхніх цілей у рамках вимог, пропонованих зовнішнім оточенням.

Команда – це група людей, що працюють разом для досягнення конкретної бізнес-цілі.

Комунікація – це обмін інформацією, на базі якого керівник одержує інформацію, потрібну для прийняття ефективних рішень, і доводить прийняті рішення до працівників  організації.

Ланка в організації - це структурно обособлений елемент, який наділений конкретними функціями керівництва, повноваженнями і відповідальністю.

Мережева структура – це форма організації колективних зусиль, заснована на добровільній взаємодії її учасників на основі об’єднання їх інтересів, ресурсів, компетенцій та можливостей.

Методи організаційного проектування – це методи здійснення цілеспрямованого впливу на персонал організації з метою формування та (або) модернізації організаційної структури.

Опір організаційним змінам – це здатність персоналу організації протистояти нововведенням і виражається у свідомих діях, спрямованих на збереження існуючого стану.

Організаційна культура – це соціальне явище, яке виникає у будь-якій організації, є системою цінностей, переконань, норм, ролей, правил, які спрямовують діяльність організації (підприємства), формують стосунки та зв'язки між працівниками і підрозділами організації.

Організаційна структура організації – це сукупність елементів і взаємозв’язків між ними, що дає змогу найефективніше перетворювати вхідні ресурси у завершальний продукт і досягати поставлених цілей.

Організаційна структура управління – це сукупність стійких зв'язків керуючої та керованої підсистем, реалізованих у конкретних організаційних формах, які дозволяють організації найефективніше досягати поставлених цілей.

Організаційне проектування – це процес вибору організаційної структури управління, яка найкраще відповідає цілям і завданням організації, а також зовнішнім і внутрішнім чинникам, які на неї діють.

Організація - різновид соціальних систем, об'єднання людей, що спільно реалізовують певну загальну мету та діють на основі певних принципів і правил.

Повноваження - обмежене право використовувати ресурси організації і спрямовувати зусилля деяких її працівників на виконання нових завдань.

Рівень управління - це сукупність визначених ланок, які вказують на послідовність вертикальної підпорядкованості одних ланцюгів іншим.

Розвиток організації – це сукупність змін різної економічної природи, спрямованості, інтенсивності, що об’єктивно відбуваються у соціально-економічній системі організації під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, а також призводять до переходу та фіксації організації у різних організаційно-економічних станах (відносно стійкого характеру).

Централізація - це концентрація прав прийняття рішень, зосередження владних повноважень на верхньому рівні керівництва організації.