ТЕМА 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ.

1.     Економіко-статистичні методи та їх характеристика.

2.     Роль статистики у вирішенні задач управління.

3.     Функції статистики в системі управління соціально-економічним розвитком.

4.     Використання статистичних методів в управлінській діяльності.

5.     Використання статистичних моделей у технології розроблення управлінських рішень.

1.     Економіко-статистичні методи та їх характеристика.

Економіко-статистичні методи відносяться до загальнонаукових методів дослідження.

Економіко-статистичні методи застосовуються при вивченні масових явищ, процесів, фактів і виявленні тенденцій та закономірностей їх розвитку. Використання даної групи методів дозволяє визначати кількісний вплив окремих факторів на досліджуваний результат та визначати ключові чинники, що зумовлюють зміни в перебігу економічних станів, процесів.

Розробленням конкретних способів обробки статистичної інформації займається математична статистика. Із великої сукупності цих способів для обробки економічних показників найчастіше студенти використовують метод вибору, який дає змогу розмежувати дійсні й випадкові ознаки об’єкта дослідження. Суттєвими характеристиками великих сукупностей ознак можуть бути, наприклад, середні значення, медіана, дисперсія та ін. За допомогою цього методу можна дослідити ймовірну залежність та зв’язок між випадковими величинами.

Ще один із відомих статистичних методів дослідження – кореляційний. За коефіцієнтом кореляції двох послідовностей змінних величин визначають ступінь їх взаємозалежності. Цей взаємозв'язок може бути повним (функціональним), або його може не бути зовсім (відсутній). За допомогою кореляційного аналізу можна досліджувати не тільки дві змінні (парна кореляція), а й більшу кількість змінних (множинна кореляція).

З кореляційним аналізом тісно пов’язаний регресійний аналіз (метод регресій). За цим методом установлюють логіку зв’язків (послідовність) між чинниками і наслідками (результатами) процесів у випадках, коли наслідки дії не є детермінованими (жорстко зумовленими). Тобто цим методом досліджують імовірності відхилення від стандартного процесу, використовуючи для досліджень типу «що буде, коли...». Найважливіше значення він має для можливості створення імітаційних моделей, які імітують (повторюють) реальні процеси, особливо коли немає змоги досліджувати реальний об’єкт, тому створюють умовний.

Метод індексів передбачає розрахунки пошукових величин порівняно із середнім, нормативним або базовим рівнем (показником). Цей метод застосовують переважно для аналізу динамічних рядів та визначення рівнів розвитку об’єктів дослідження. Зазвичай він є основним у дослідженнях рівнів розвитку регіонів країни (регіональна діагностика) і країн світу.

Економетричні методи є одними із найважливіших серед економіко-математичних методів. Їх головний інструмент – економіко-математичні моделі, до яких належать лінійне програмування, міжгалузевий баланс, моделі теорії економічного зростання, теорія графів, теорія ігор та ін. Моделі поділяються на статичні (фіксовані за часом) і динамічні. Найчастіше такими методами користуються з метою побудови необхідної у дослідженні економетричної моделі.

Особливість статистичних методів полягає у їх комплексності, що зумовлено як різноманітністю форм статистичних закономірностей, так і складністю самого процесу статистичного дослідження.

Специфіка методів пояснюється змістом виконуваної роботи у процесі дослідження тих чи інших соціально-економічних явищ, природа яких досить складна і непередбачувана, тому вивчати їх треба у взаємозв’язку і взаємозумовленості. Для цього статистична теорія розробила досить широке коло методологічних і методичних засобів, які дозволяють кількісно вимірювати досліджувані зв’язки (особливо причинно-наслідкові).

Методи статистичного спостереження представляють перший етап статистичного дослідження і виконують функції збирання і оцінцки якості первинних статистичних даних. У зв’язку з масовим характером даних, застосовується метод масового статистичного спостереження. Під ним розуміють спостереження над множиною елементів, які складають статистичну сукупність. Вивчаючи такі сукупності за допомогою масових спостережень, студент за допомогою статистики викриває притаманні їм загальні риси, процеси, закономірності. Найчастіше їх використовують студенти агрономічних спеціальностей. Робота ця досить копітка, складна і тому потребує наукової організації. До масових спостережень належать обстеження, збирання звітності, переписи і т. д.

Досить важливими у наукових дослідженнях будь-якого рівня є методи зведення і групування первинного статистичного матеріалу, які становлять другий етап статистичного дослідження. Зведення включає методи перевірки, систематизації, обробки, підсумовування даних і представлення їх у формі статистичних таблиць.

Зведення забезпечує систематизацію первинної інформації, підрахунок чисельності одиниць сукупності і кількості ознак, що їх характеризують. Важливим етапом цієї стадії дослідження є розподіл інформації (розчленування) за ознаками її відмінності, тобто групування статистичних даних. Специфіка методів групування зумовлюється завданнями дослідження і якістю первинної інформації.

Методи групування дозволяють розділити досліджувану сукупність на однорідні в певному відношенні частини. Наприклад, розчленування сукупності господарств певного регіону за формою їх виробничої діяльності (колективні, орендні, кооперативні тощо).

Методи (прийоми) визначення узагальнюючих зведених синтетичних показників становлять третій етап статистичного дослідження і вирішують завдання визначення певних параметрів.

Стадія узагальнення і аналізу зведеного матеріалу передбачає виявлення характерних властивостей і закономірностей соціально-економічних явищ, взаємозалежностей факторних та результативних ознак і т. ін. На цьому етапі можна використовувати увесь арсенал статистичних прийомів і методів дослідження, розраховувати такі узагальнюючі статистичні показники, як абсолютні, відносні й середні величини. Окремі загальні риси формування названих вище показників визначають шляхом виміру їх варіації. Вимірювання варіації спеціальними прийомами дає змогу одержати характеристику умов, в яких здійснюються масові процеси, для цього досліджують закони розподілу

Причинно-наслідкові зв’язки соціально-економічних явищ досліджуються методами аналітичних групувань, кореляційно-регресійного і дисперсійного аналізу. Значно розширюються аналітичні можливості статистичних методів за умови умілого використання статистичних графіків (графо-аналітичиий метод), номограм, табличного, балансового і багатомірного методів аналізу. Щодо складних економічних явищ, то для їх вивчення можна використовувати індексний метод аналізу, який дозволяє синтезувати безпосередньо невимірювані величини.

Узагальнена інформація про методи статистичної обробки інформації та їх практичне застосування наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика методів статистичної обробки даних

Економіко-статистичні методи	Ймовірне практичне застосування
Метод вибору	Метод дає змогу розмежувати дійсні й випадкові ознаки об'єкта дослідження. Суттєвими характеристиками можуть бути медіана, дисперсія та ін. За допомогою цього методу досліджують ймовірну залежність та зв’язок між випадковими величинами
Кореляційний аналіз	За коефіцієнтом кореляції двох послідовностей змінних величин визначають ступінь їх взаємозалежності
Регресійний аналіз	Цим методом досліджують ймовірності відхилення від стандартного процесу – використовують для досліджень типу «що буде, коли...». Найчастіше застосовується створення імітаційних моделей
Метод індексів	Передбачає розрахунки пошукових величин порівняно із середнім, нормативним або базовим рівнем. Цей метод застосовується переважно для аналізу динамічних рядків та визначення рівнів розвитку об’єктів дослідження. Зазвичай він є основним у дослідженнях рівнів розвитку регіонів країни і країн світу
Методи статистичного спостереження	Вивчаючи такі сукупності за допомогою масових спостережень, за допомогою статистики виділяє притаманні їм загальні риси, процеси, закономірності. До масових спостережень належать обстеження, збирання звітності, переписи і т. д.
Методи зведення і групування первинного статистичного матеріалу	Групуванням називається розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою. Залежно від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види: типологічні; структурні; аналітичні. Зведення включає методи перевірки, систематизації, обробки, підсумовування даних і представлення їх у формі статистичних таблиць
Метод елімінування	Елімінувати – означає усунути, відхилити, виключити дію усіх факторів на величину результативного показника, крім одного. Цей метод виходить з того, що усі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а усі інші залишаються без змін, потім змінюються два, потім три і т.д. при незмінних решті факторів

2.     Роль статистики у вирішенні задач управління.

Необхідною умовою ефективного використання завдань управління є наявність статистичної інформації про кількісну і якісну характеристики діяльності об’єктів управління в поєднанні з тенденціями їх розвитку під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників.

Це обумовлено тим, що здійснюється подальша інтеграція економіки України в світовий економічний простір, посилюються інтеграційні процеси в усіх сферах суспільного життя. Сучасні організації, підприємства, корпорації інтегровані у транснаціональні компанії, в інформаційні системи, що обслуговують світовий ринок.

В сучасних умовах господарювання неможливо розглядати економічні процеси ізольовано від більш загальних процесів (екологічних, політичних, соціальних та ін.), необхідно враховувати численні прямі та зворотні зв’язки. Це обумовлює необхідність використання системного підходу, який передбачає вивчення економіки як єдиного цілого, дає можливість ураховувати різноманітті прямі та зворотні зв’язки, взаємодію між окремими структурними частинами, виявляти роль кожної з них у загальному процесі функціонування економіки і, навпаки, простежувати вплив системи в цілому на окремі її складові.

Необхідною базовою для цього є застосування статистичного аналізу економічних процесів, який має ґрунтуватися на принципах системного підходу. Тому використання апарату системного аналізу у процесі статистичного дослідження є необхідною основою обґрунтування управлінських рішень. В зв’язку з цим, роль статистики в системі інформаційного забезпечення управління соціально-економічним розвитком неухильно зростає. Це пред’являє істотні вимоги до підготовки спеціалістів економіко-статистичного профілю такого кваліфікаційного рівня, які здатні будуть:

- збирати, систематизувати і аналізувати статистичну інформацію щодо соціально-економічного розвитку суспільства;

- розробляти та застосовувати відповідні методики оброблення і узагальнення статистичної інформації;

- робити на основі статистичного аналізу узагальнення та висновки, обґрунтовувати управлінські рішення;

- реально оцінювати наслідки управлінських рішень, що приймаються на основі статистичного аналізу;

- ефективно використовувати новітні інформаційні технології з опрацювання статистичної інформації.

3. Функції статистики в системі управління соціально-економічним розвитком.

Статистика здійснює збирання, обробку та аналіз статистичних даних про масові соціально-економічні явища, які характеризують всі сторони суспільного життя, виявляє взаємозв’язки різних сторін в економіці, вивчає динаміку її розвитку та прийняття ефективних управлінських рішень на всіх рівнях.

Для виконання відповідних завдань статистичного дослідження статистика виконує організаційно-методичну, контрольну, аналітичну та проектну функції.

Організаційно-методична функція включає:

- розробку програмно-методичних й організаційних питань статистичного спостереження;

- організацію та здійснення статистичних спостережень;

- запровадження сучасних інформаційних технологій збирання, оброблення, аналізу та розповсюдження статистичної інформації відносно до потреб управління;

- вдосконалення методології статистичного інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного управління;

- розробка методичного забезпечення аналізу і прогнозування на різних рівнях управління.

Контрольна функція передбачає:

- здійснення перевірки відповідності статистичної звітності вимогам інструкцій і стандартів;

- забезпечення вірогідності, актуальності та своєчасності статистичної інформації.

Аналітична функція передбачає:

- оцінювання ефективності та ризику діяльності об’єктів управління;

- аналіз конкурентоспроможності об’єктів управління;

- аналіз ринкової кон’юнктури, інфраструктури ринку, демографічної та екологічної ситуації, соціальних аспектів розвитку і т. ін.

Проектна функція передбачає:

- розробку інформаційно-статистичного забезпечення функцій планування та прогнозування;

- прогнозування діяльності об’єктів управління відповідно до завдань стратегічного управління та підприємництва;

- визначення можливостей виконання стратегічних завдань і перспектив розвитку, резервів підвищення ефективності діяльності і конкурентоспроможності на різних рівнях управління;

- розробка заходів з обґрунтування управлінських рішень щодо ефективності діяльності і конкурентоспроможності об’єктів управління на різних рівнях.

Для виконання цих функцій фахівцям необхідно поєднувати отриману фундаментальну економічну освіту з поглибленим вивченням системного статистичного аналізу економічних явищ і процесів з використанням новітніх інформаційних технологій.

4. Використання статистичних методів в управлінській діяльності.

Для обґрунтування управлінських рішень особливого значення і актуальності набуває використання для цього статистичних методів. Діапазон застосування статистичних методів в управлінській діяльності досить широкий.

Перш за все це стосується підготовки статистичної інформації, її аналізу, порівняння з відповідними критеріями і на цій основі виявлення проблем і способів їх розв’язання на базі практичного аналізу.

Потім статистичні методи використовуються на етапі реалізації управлінських рішень – під час контролю їх використання та оцінювання ефективності отриманих результатів. Статистичний факторний аналіз є засобом всебічного висвітлення механізму соціально-економічного розвитку суспільних процесів і на цій основі сприяє дійовому впливу на них прийняттям різноманітних управлінських рішень. Важливу роль при цьому відіграють визначені за допомогою статистичних методів параметри досліджуваних соціально-економічних явищ щодо їх обсягу, складу, структури, динаміки, взаємозв’язку, притаманні окремим об’єктам управління. Для наочності і обґрунтування управлінських рішень широко використовується статистичні таблиці і графіки.

У розрізі окремих етапів статистичного дослідження статистичні методи розподіляються наступним чином:

• на першому етапі (статистичне спостереження) – застосовують метод масового статистичного спостереження, який забезпечує повноту і представництво (репрезентативність) отриманої інформації, дає інформаційну базу для прийняття управлінських рішень;

• на другому етапі статистичного дослідження (зведення і групування статистичних даних) – широко використовується методи статистичних групувань, абсолютних, відносних, середніх величин, статистичних таблиць, що дозволяє виділити в сукупності якісно однорідні соціально-економічні типи, групи й підгрупи і тим самим дати узагальнюючу характеристику всієї досліджуваної сукупності;

• на третьому етапі статистичного дослідження (статистичний аналіз) для характеристики причинно-наслідкових взаємозв’язків масових суспільних явищ застосовуються індексний, динамічний, балансовий, кореляційний, графічний та ін. методи, а також методи математичної статистики з використанням комп’ютерних інформаційних технологій.

Комплексне використання статистичних методів дозволяє виявити і перевірити причинно-наслідкові зв’язки суспільних явищ і процесів, визначити вплив і взаємодію різних чинників, обґрунтувати управлінські рішення, оцінити їх ефективність, спрогнозувати можливі економічні і соціальні наслідки створюваних різноманітних ситуацій.

5. Використання статистичних моделей у технології розроблення управлінських рішень.

Вдосконалення управління на принципах СЗУ досягається широким використанням статистичних моделей, а також ефективним використанням цих моделей у реальній технології розроблення управлінських рішень.

Розрізняють наступні основні моделі:

• дескриптивні моделі – це моделі описового характеру, які будуються на основі звітних балансів, іншої звітності в різних аналітичних аспектів, системі аналітичних коефіцієнтів, відповідних аналітичних оглядів; різноманітність цих коефіцієнтів для зручності об’єднують у окремі групи: ліквідності, платоспроможності, рентабельності, ділової активності, фінансової стійкості, стану на ринку капіталів тощо;

• предикативні методи – це моделі прогностичного характеру, вони використовуються для прогнозування статистичних показників (факторні, регресійні, моделі прогнозування, ситуаційного аналізу);

• нормативні моделі – ці моделі дають можливість порівняти фактичні результати діяльності об’єктів управління з очікуваними, установленими відповідно до нормативів і критеріїв. Аналіз найчастіше базується на застосуванні детермінованих факторних моделей.

Залежно від виду аналізу використовуються моделі, що базуються на відповідних методах дослідження:

• стохастичні моделі – базуються на кореляційному методі;

• детерміновані моделі – балансовий метод, метод ланцюгових підстановок тощо.

У складові детермінованих моделей вирізняють:

• адитивні моделі, чинники яких представлені у вигляді алгебраїчної суми (У = а+в+с);

• мультиплікативні моделі, чинники яких представлені у вигляді добутку (У = а×в×с);

• змішані моделі – чинники входять у різних комбінаціях ().

У методичному забезпеченні СЗУ з точки зору участі в розробленні кінцевих управлінських рішень вирізняють допоміжні (аналітичні) і основні, або управлінські статистичні моделі. Залежно від завдань, які вирішуються цими моделями, вони можуть переходити з групи допоміжних у групу основних моделей. Моделі мають бути орієнтовані на вирішення конкретних управлінських завдань, що потребує їх відповідної адаптації. Статистичні моделі мають бути оснащені відповідним програмним забезпечення, яке дозволяє користувачеві самостійно вирішувати конкретні завдання.