ТЕМА 12. ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА: ВИНИКНЕННЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ В СУСПІЛЬСТВІ.

1.     Історія та умови виникнення професійної етики.

2.     Професійна етика в суспільстві та її взаємозв’язок з іншими науками.

3.     Класифікація професійної етики.

4.     Особливості етики різних професій.

1.     Історія та умови виникнення професійної етики.

Витоки професійної етики простежуються ще в рабовласницькому суспільстві. Давньогрецький філософ Аристотель вважав її особливою галуззю етичного знання. Давньогрецький лікар, «батько» медицини Гіппократ розробив вперше в історії професійний кодекс у формі клятви лікаря як вихідний пункт розвитку професійної етики. Пізніше теоретичною проблематикою професійної етики обіймалися І. Бентам, Ш. Монтеск’є, О. Конт, Е. Дюркгейм та ін.

У феодальну епоху професійний розподіл праці досягає помітного розвитку, свідченням чого є поява численних морально-професійних кодексів, статутів, заповідей цехів, чернецьких та лицарських орденів, купецьких гільдій, суддів тощо. Спочатку ці кодекси виражали прагнення представників панівного класу закріпити за собою привілеї займатись розумовою працею, а пізніше ця тенденція почала виявлятись і серед людей вільних, творчих професій (художників, письменників).

Морально-професійні норми є невід’ємною частиною загальнолюдської моралі та конретної історичної маральної системи. Морально-професійні норми, професійно-етичні кодекси, як і моральна система суспільства взагалі, історично і соціально тісно пов’язані з конкретною епохою, є дітищем свого часу, відображенням конктерних історичних суспільних відносин.

2.   Професійна етика в суспільстві та її взаємозв’язок з іншими науками.

Морально-професійні норми не ізольовані, а є складовою частиною загальної моралі суспільства, і водночас відбивають специфічний характер професійної діяльності, тому професійна етика є частиною загальної етики.

У професійній сфері існують два етичних аспекти:

-     загальна етика (духовний аспект);

-     професійна етика (практичний аспект).

Загальні етичні принципи визначаються шляхом систематичного вивчення проблеми людського вибору між поняттями про добре і погане, якими керується людина

Професійна етика визначає загальні приписи щодо ідеальних форм поведінки, та конкретні правила, в яких зазначені неприпустимі форми поведінки працівників відповідних професій.

Професійна етика – моральний кодекс людей певної професії. Вона обумовлена особливостями деяких професій, корпоративними інтересами, професійною культурою.

Об’єктом вивчення професійної етики є специфічні, морально-професійні норми, стосунки, а також норми, принципи, заповіді пануючої у суспільстві моралі, трансформовані до особливостей виду професійної діяльності, що регулюють поведінку професіоналів при виконанні ними функціональних обов’язків, санкціонованих громадською думкою і особистими переконаннями професіоналів.

Професійна етика пов39язана з такими науками, як філософія, соціологія, психологія, історія, етнографія, археологія, педагогіка, правознавство, телоегія, релігійна філософія, літературознавство.

3.     Класифікація професійної етики.

Існують окремі види людської діяльності, де висуваються надзвичайно високі моральні вимоги до людей, які професійно нею обіймаються. Отже, йдеться про медичну, юридичну, педагогічну, військову, дипломатичну, журналістську етику. Саме в цих сферах діяльності особливо велика залежність однієї людини від іншої, і результати професійної діяльності однієї можуть мати доленосне значення для іншої. До представників названих професій суспільство висуває підвищені моральні вимоги не через їх масовість, а тому, що їх діяльність пов’язана безпосередньо з людьми, їх інтересами.

Однак професій, де «об’єктом праці» виступають живі люди, чимало, і за змістом діяльності ці професії різні. У зв’язку з цим є необхідність їх розподілити,

по-перше, на професії обслуговуючої праці (перукарі, продавці, офіціанти, поштарі та ін.), де багато професійних приписів, вимог, що мають обов’язковий характер, але вони не є власне моральними;

по-друге – професії, де укорінилися традиції, сформувалися елементи морально-психологічного характеру, де моральні засади становлять не лише умову успішного здійснення професійної діяльності, а й є внутрішнім її компонентом (лікарі, вчителі, юристи, журналісти, дипломати та ін.) [5].

Професійна діяльність, об’єктом якої виступають живі люди, утворює складну систему взаємоперехідних, взаємозумовлених моральних стосунків. До цієї системи належать насамперед:

а) ставлення спеціалістів до об’єкта праці (слідчий – обвинувачений, лікар – хворий, вчитель – учень);

б) стосунки спеціаліста з колегами;

в) ставлення спеціаліста до суспільства [5].

Ці стосунки вивчаються професійною етикою.

У трудовій діяльності юриста, лікаря, дипломата, педагога, керівника будь-якого рівня, більше ніж в якійсь іншій, суспільство бере до уваги не тільки рівень освіти, обсяг спеціальних знань, вмінь, навичок, а й моральні якості працівника, під якими розуміють стійкі вияви моральної свідомості в поведінці і вчинках. Тут моральне «обличчя» посідає особливе місце, іноді воно відіграє вагому роль у вирішенні професійних завдань.

Кожна професія має свою власну мораль. Професія формує у її носіїв не тільки професійні навики, але і певні риси особи і відношення до змісту своєї діяльності. У кожній професії є свої моральні «спокуси», моральні «доблесті» і «втрати», виникають певні суперечності, конфлікти, виробляються своєрідні засоби їх вирішення. До професійної діяльності людина залучається з її суб’єктивним світом почуттів, переживань, прагнень, способом мислення, моральних оцінок.

4.     Особливості етики різних професій.

Узагальнимо етичні вимоги до деяких професій (табл. 1).

Таблиця 1

Етичні вимоги до певних професій

Професія	Етичні вимоги і покликання
Лікар	Робити все заради здоров’я хворого, всупереч труднощам і навіть власній безпеці, зберігати лікарську таємницю, ні за яких обставин не сприяти смерті пацієнта
Педагог	Поважати особистість учня і проявляти до нього належну вимогливість, підтримувати власну репутацію і репутацію своїх колег, піклуватись про моральну довіру суспільства до вчителя
Вчений	Безкорисливо служити істині, терпимість до інших теорій і думок, не припускати плагіату в будь-якій формі або навмисне спотворення результатів наукових досліджень
Офіцер	Служити батьківщині, проявляти стійкість і мужність, піклуватись про підлеглих, берегти офіцерську честь
Суддя	Торжество правосуддя, тактовність, витриманість, ввічливість, повага до азкону, моральна порядність.
Бухгалтер	Надавати достовірну інформацію для управління, відповідально вести облік і складати звітність, здійснювати ефективний фінансовий менеджмент і надавати компетентні консультації з різних питань діяльності та оподаткування

Джерело: [5]

Джерело: [2; 5].

Рекомендована література: [2; 5; 6].