ТЕМА 2. БАЛАНСОВІ МОДЕЛІ В ЕКОНОМІЦІ.
1. Балансовий метод в економіці.
2. Класифікація МГБ (міжгалузевого балансу).
3. Принципова схема міжгалузевого балансу виробництва та розподілу
продукції.
4. Економіко-математична модель міжгалузевого балансу виробництва
та розподілу продукції.
1.
Балансовий метод в економіці.
Баланс (від. фр. Balance – терези) – рівновага. Балансові
моделі широко використовують в економічних дослідженнях, аналізі, плануванні. Ці моделі будуються на підставі балансового методу, тобто
узгодженні матеріальних, трудових і фінансових
ресурсів. Якщо описувати економічну систему загалом, то під балансовою моделлю передбачають систему рівнянь, кожне з яких виражає
балансові співвідношення між виробництвом окремими
економічними об’єктами обсягів продукції й сукупною потребою в цій продукції. За такого підходу досліджувана економічна система складається з об’єктів, кожен з яких
випускає певний продукт, частина якого споживається ним же та іншими об’єктами системи, а решта виводиться за межі системи як її
кінцева продукція.
Якщо замість поняття «продукт» увести загальніше поняття «ресурс», то під
балансовою моделлю розуміють систему рівнянь, які задовольняють вимоги відповідності щодо наявності ресурсу та його використання. Можна також розглядати приклади балансової
відповідності, наприклад: відповідність наявної робочої сили й
кількості робочих місць, платоспроможного попиту населення та продукції (товарів і послуг) тощо.
В економіці складають такі баланси:
бухгалтерський; доходів і витрат підприємства; народного господарства країни
(до якого належить баланс доходів і витрат населення); національного доходу;
суспільного продукту; трудових ресурсів; основних фондів; виробничих потужностей;
міжгалузевий та ін.
Балансовий метод застосовують в аналізі господарської діяльності
та плануванні. В аналізі господарської діяльності – це порівняння
взаємопов’язаних показників господарської діяльності в цілях з’ясування та
вимірювання їх взаємного впливу і визначення резервів підвищення ефективності
виробництва. Балансовий метод у плануванні – це узгодження потреб і ресурсів,
порівняння затрат і результатів, узгодження та координація всіх завдань і
показників плану забезпечення єдності та збалансованості всіх його частин і
розділів.
2. Класифікація МГБ (міжгалузевого балансу).
Міжгалузевий баланс (МГБ) класифікують за різними ознаками:
1) за широтою охоплення
економічного процесу:
− народногосподарські – МГБ
виробництва та розподілу продукції народного господарства країни;
− регіональні – МГБ народного
господарства регіону;
− галузеві – міжпродуктовий
баланс виробництва та розподілу продукції окремої галузі;
2) за застосовуваними
одиницями:
− натуральні, що характеризують
матеріально-речові зв’язки у виробництві та споживанні за широкою номенклатурою
продукції;
− у вартісному вираженні, що
відображають галузеві зв’язки в процесі виробництва;
− натурально-вартісні, які в
одній схемі відбивають основні міжгалузеві зв’язки та їх вплив на
загальноекономічні пропорції і конкретизують пропорції за основними продуктами;
3) за характером відображення
процесу відтворення:
− статичні, що характеризують
стан економічного процесу за деякий період, звичайно за рік;
− динамічні, що характеризують
процес відтворення в динаміці, тобто змінному в часі;
4) за ступенем деталізації
номенклатури продукції:
− укрупнені – у вартісному
вираженні;
− розгорнуті –
натурально-вартісні та між продуктові.
Усі названі баланси мають однаковий формальний принцип побудови,
єдину систему рахунків, аналогічні показники. Це дає змогу вивчати їх структуру, основні залежності, зміст на прикладі
статичного МГБ виробництва та розподілу продукції народного господарства країни
у вартісномувираженні.
3. Принципова схема міжгалузевого балансу виробництва та розподілу
продукції.
В основі МГБ лежить розподіл валового продукту на проміжний і кінцевий. Цей
розподіл залежить не від матеріально-речового складу продукту, а від тієї ролі,
яку він відіграє в процесі суспільного виробництва.
Проміжний продукт – це частина валового продукту, яка не виходить зі стадії
виробництва, а піддається подальшій переробці та становить поточні матеріальні
витрати.
Кінцевий продукт – це частина валового продукту, яка остаточно вийшла за
межі поточного виробництва і використовується на невиробниче споживання
(особисте та суспільне); нагромадження (виробниче те невиробниче);
відшкодування зношеності та капітальний ремонт основних фондів; експорт (за від
рахуванням імпорту).
Принципова схема МГБ за один рік в
грошовому (вартісному) представленні наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Міжгалузевий баланс виробництва і розподілу продукції у
вартісному виразі
|
|
Сукупний суспільний продукт |
Валова продукція |
|||||||||||
|
Поточні виробничі потреби |
Кінцева продукція |
||||||||||||
|
1.Металургія |
2.Електроенергетика |
… |
j |
… |
n |
Заміна і ремонт ОВФ |
Фонд споживання |
Фонд накопичення |
|
|
|||
|
Сукупний суспільний продукт |
Поточні матеріальні затрати |
1. Металургія |
X11 |
X12 |
… |
X1j |
… |
X1n |
|
Y1 |
|
|
Х1 |
|
2. Електро-енергетика |
X21 |
X22 |
… |
X2j |
… |
X2n |
|
Y2 |
|
|
Х2 |
||
|
... |
… |
… |
I
|
… |
… |
… |
|
… |
II |
|
… |
||
|
i |
Xi1 |
Xi2 |
Xij |
… |
Xin |
|
Yi |
|
Хi |
||||
|
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
|
… |
|
|
… |
||
|
n |
Xn1 |
Xn2 |
… |
Xnj |
… |
Xnn |
|
Yn |
|
|
Хn |
||
|
Чиста продукція |
Оплата праці |
V1 |
V2 |
III |
Vj |
… |
Vn |
|
V |
IV |
|
- |
|
|
Чистий прибуток |
m1 |
m2 |
mj |
… |
mn |
|
m |
|
- |
||||
|
Валова продукція |
Х1 |
X2 |
… |
Xj |
… |
Xn |
- |
= |
|||||
Кожна з п
галузей матеріального виробництва представлена в МГБ двічі: окремим рядком як галузь виробництва і відповідним стовпчиком як галузь споживання.
Квадратна матриця розмірності пхп утворює I квадрант, елементами якого є міжгалузеві потоки (Хij>0), які показують вартість засобів виробництва, вироблених за рік в і-й галузі та використаних в якості
поточних матеріальних затрат в j-й галузі. Ці затрати складаються з
вартості предметів праці і амортизації засобів праці.
Кінцева проудкція – це продукція і-тої галузі,
використана поза сферою матеріального виробництва, тобто
на кінцеве споживання (суспільне і особисте). В розглянутій схемі МГБ кінцева
продукція знаходиться в II квадранті.
В таблиці 2.1 вона для простоти показана одним
стовпчиком, без розподілу за напрямками використання.
4. Економіко-математична модель міжгалузевого балансу виробництва
та розподілу продукції.
. (2.1)
Ця система рівнянь є
математичною моделлю МГБ і характеризує розподіл продукції галузей матеріального
виробництва.
Сума 
дорівнює сукупному
суспільному продукту, виробленому за рік всіма галузями матеріального
виробництва і разом з валовою продукцією галузей записується за балансом.
Сума 
дорівнює поточним
затратам j-ої галузі. Новостворена вартість (чиста
продукція) зображується в III квадранті у вигляді суми оплати праці (необхідний продукт) Vj та чистого прибутку (додатковий продукт) mj.
Вартість валової продукції j-ої галузі дорівнює сумі поточних
матеріальних затрат (уречевлена праця) та чистої продукції (жива праця):
. (2.2)
Ця система рівнянь є
математичною моделлю МГБ і характеризує вартісну структуру продукції галузей матеріального
виробництва.
Сума всіх елементів I квадранту 
є річний фонд
відновлення затрат виробництва в матеріальній сфері. Сума чистої продукції всіх
галузей матеріального виробництва 
є вся знову створена вартість, тобто національний дохід,
показаний в IV квадранті у вигляді суми (V+m).
Національний дохід дорівнює сумі кінцевої продукції всіх галузей
матеріального виробництва. Це можна перевірити, якщо просумувати рівняння (2.1) по і, а рівняння (2.2) по j, та прирівняти вирази, які стоять в лівих
частинах:
, (2.3)
З отриманого рівняння, яке відображає
єдність вартісної і матеріально-речової структури національного доходу, зовсім
не випливає, що рівність чистої і кінцевої продукції підтверджується і для
окремо взятої галузі.
Дійсно, у галузей, які
знаходяться у фундаменті суспільного виробництва (гірничодобувні, металургійні,
енергетичні, паливні і ін.), майже вся продукція є проміжною, яка
використовується іншими галузями, тому для них чиста продукція перевищує
кінцеву.
Галузі легкої і харчової
промисловості задовольняють суспільні і особисті потреби і для них характерним
є переважання кінцевої продукції над чистою.
В МГБ звичайно приймається,
що поточні виробничі потреби Хіj. пропорційні об’єму валової
продукції галузі Xj:
Xij = aij×Xj ,
(2.4)
де aij – коефіцієнти прямих матеріальних затрат, які характеризують
витрати продукції і-ої галузі на
одиницю продукції j-ої галузі.
Ці коефіцієнти утворюють
квадратну матрицю а=(аij) розмірністю пхп
і вважаються відомими:
При підстановці відношень (2.4) в рівняння (2.1) отримаємо основну систему рівнянь МГБ (як вартісних, так і натуральних):
. (2.5)
В матричній формі система (2.5) має вигляд:
X=аХ+У,
(2.6)
де Х – матриця-стовпчик, складений із значень валової продукції
галузей;
А – матриця коефіцієнтів
прямих матеріальних затрат;
У – матриця-стовпчик,
складений із значень кінцевої продукції галузей;
Якщо позначимо Х=ЕХ, де Е – одинична матриця, то отримаємо (Е-а)X=У, звідки випливає:
X=(Е-а)-1 У=АУ, (2.7)
де А=(Е-а)-1 – матриця, обернена до матриці (Е-а).
Вона називається матрицею повних затрат (матрицею Леонтьєва), а її елементи Аij – коефіцієнтами повних матеріальних затрат.
Розв’язок системи рівнянь (2.5) через коефіцієнти повних матеріальних
затрат записується у вигляді:
(2.8)
Коефіцієнт повних затрат Аij показує, скільки потрібно виробити валової
продукції в і-й галузі, щоб випустити
одиницю кінцевої продукції в j-й галузі.
