ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ТА ВИДИ ПОДАТКІВ
Цілі
вивчення теми: сформувати у студентів компетентності щодо теоретичних характеристик
податків в практичній діяльності.
Завдання
вивчення теми: студенти повинні знати основні характеристики податків,
функції та елементи податків; знати види податків; вміти застосовувати
теоретичні знання на практиці; обґрунтовувати рішення щодо класифікації
податків та визначення
переліку податків до сплати залежно від правового статусу платника.
1.1. Суть податків, їх ознаки як економічної категорії.
Становлення та розвиток податків відбувалося протягом
декількох етапів:
1-й – податки
існували у вигляді безсистемних платежів, які переважно мали натуральну форму.
2-й – припадає на
середину 18 – початок 19 ст. і характеризується появою в країнах Європи
податкових систем, що включали в себе прямі та непрямі податки. Податки стали
основним джерелом доходів бюджету багатьох країн.
3-й – після першої
світової війни почався третій період розвитку оподаткування, протягом якого
були проведені науково обґрунтовані податкові реформи.
Сучасний період розвитку
оподаткування характеризується більш глибоким теоретичним обґрунтуванням його
проблем.
За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками
податків (юридичними і фізичними особами) з метою створення загальнодержавного
централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її
функцій.
За суттю податок – це обов’язковий, безумовний
платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно
до податкового законодавства.
Під збором (платою, внеском) розуміють
обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників
зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок
вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого
самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих
дій.
Податок як фінансову і економічну категорію характеризують
такі ознаки:
- примусовий характер (обов’язковість),
- безеквівалентність – означає, що частку відчужуваного
доходу (прибутку) держава не відшкодовує індивідуальному платнику в адекватному
розмірі товарами чи послугами,
- відсутність цільового використання,
- законодавча регламентація,
- однаковий підхід до всіх платників,
- зміна форми власності (перехід права власності під час
його сплати).
1.2. Функції
податків.
Сутність податків як економічної категорії проявляється в
їх функціях. До основних функцій податків відносять:
1) фіскальна - пов’язана з формуванням джерела державних
доходів;
2) розподільча - полягає в перерозподілі доходів
платників у відповідності з прийнятими в суспільстві критеріями доцільності і
соціальної справедливості;
3) регулююча - суть
полягає у впливі податків на різні сторони діяльності платників.
Через фіскальну функцію системи оподаткування
задовольняються загальнонаціональні необхідні потреби, а за допомогою
регулюючої формуються протидії надлишковому фіскальному тиску, тобто
створюються спеціальні механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів
держави, юридичних і фізичних осіб.
1.3. Податки в економічній теорії.
Нині в усіх країнах світу ведуться теоретичні пошуки
наукового обґрунтування податкової політики і практичні пошуки ефективної і
справедливої методики оподаткування. Досягнення цієї мети можливо лише за умови
врахування історичного досвіду формування теорій оподаткування.
Податки в історії економічної думки
Назва
економічної концепції |
Ставлення до
проблеми оподаткування |
Представники |
Атомістична
теорія Епоха
просвітництва |
Податок
розуміють як результат договору між сторонами, за якими підданий вносить
державі плату за різні послуги |
Ж. Монтеск’є,
Т.Гоббс, Вольтер, Мірабо |
Теорія
насолоди Перша половина ХVІІІ ст. |
Податки – це
ціна, що сплачується громадянином за одержувані задоволення від суспільного
порядку, справедливого правосуддя, володіння власністю |
Ж.Сімонд де
Сісмонді |
Класична
теорія Друга пол. ХVІІІ ст. - перша пол. ХІХ ст. |
Податки
розглядаються як один з видів державних доходів, що мають покривати витрати
на утримання уряду. При цьому в будь-якій іншій ролі податки не виступають. |
А.Сміт,
Д.Рікардо |
Кейнсіанська
теорія Перша пол. ХХ ст. |
Податки – це
головний інструмент регулювання економіки. При цьому великі заощадження як
пасивне джерело доходу заважають росту економіки, тому їх варто вилучати за
допомогою податків. |
Дж.М.Кейнс |
Монетаристська
теорія 50-ті рр. ХХ
ст. |
Податки поряд
з іншими компонентами впливають на обіг, вилучаючи зайву кількість грошей (а
не заощаджень, як в кейнсіанській теорії) і тим самим знижуючи кількість
несприятливих факторів для розвитку економіки. |
М.Фрідман |
Теорія економіки пропозиції Початок 80-х рр. ХХ ст. |
Податки
розглядаються як один з важливих факторів економічного розвитку і
регулювання. Зниження податкового тягаря призводить до інтенсивного розвитку
підприємницької та інвестиційної діяльності. |
М.Берні,
Г.Стайн, А.Лаффер |
1.4. Елементи системи оподаткування.
Під час встановлення податку обов’язково
визначаються такі елементи:
1 - платник
податку;
2 - об’єкт
оподаткування;
3 - база
оподаткування;
4 - ставка
податку;
5 - порядок
обчислення податку;
6 - податковий
період;
7 - строк та
порядок сплати податку;
8 - строк та
порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
Платник
(суб’єкт) податку - юридична або фізична особа, на яку згідно
законодавства покладено обов’язок сплачувати податки і збори.
Об’єкт оподаткування - майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації
товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші
об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове
законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
Ставка податку - розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази
оподаткування.
Гранична ставка податку -
максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком.
Абсолютна (специфічна) ставка
податку - ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань
встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази
оподаткування.
Відносна (адвалорна) ставка
податку - ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань
встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного
виміру бази оподаткування.
База оподаткування - фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до
якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення
розміру податкового зобов’язання.
Одиниця виміру бази оподаткування
- конкретна вартісна, фізична або інша
характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується
ставка податку.
Джерело сплати податку - дохід платника, з якого
сплачується податок.
Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки
податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до
бюджету суми податків та зборів.
Строк сплати податку -
період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника
податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку,
протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку,
визначеному податковим законодавством.
1.5. Класифікація податків, її ознаки.
Податки класифікують за такими ознаками:
1. За
економічним змістом об’єкта оподаткування:
- податки на доходи,
- податки на споживання,
- податки на майно,
- податки на різні дії,
- інші податки.
2. За рівнем
встановлення:
- загальнодержавні,
- місцеві.
3. За формою оподаткування:
- прямі,
- непрямі.
4. За способом
стягнення:
- розкладні
- окладні.
5. За порядком
використання:
- загальні,
- спеціальні.
6. За платниками
податків:
- податки з
юридичних осіб,
- податки з фізичних осіб,
- податки змішаного складу.
7. За ступенем
врахування фінансового стану платника:
- реальні,
- особисті.
Для міжнародних порівнянь застосовується система
податкової класифікації Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР),
згідно якої кожен податок віднесено до певної групи, підгрупи і має свій
кодовий номер. Приводом для віднесення того чи іншого податку до певної групи є
об’єкт оподаткування. В кожній групі податки діляться на періодичні і
неперіодичні, на ті, що стягуються з юридичних та з фізичних осіб, та залежно
від інших причин.
Питання
для самоконтролю:
1. Які основні
періоди розвитку оподаткування Ви знаєте?
2.Які особливості
податкових платежів та функцій оподаткування різних періодів історичного
розвитку Ви знаєте?
3.Які найдавніші
види та форми оподаткування збереглися в сучасних податкових системах?
4.До яких періодів
історичного розвитку оподаткування можна віднести податки Київської Русі,
України в складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої,
Української Козацької Держави, України у складі Російської імперії?
5.Які основні
функції податків Ви знаєте?
6. Назвіть основні
терміни оподаткування?
7.В якому
нормативно-правовому акті наведено визначення податку, збору та обов’язкового
платежу?
8.Як змінювалося
співвідношення функцій податків в різні історичні періоди?
9.Назвіть
домінуючу функцію оподаткування сучасних буржуазних країн.
10.Розкрийте
сутність регулюючої функції податків?
11.Розкрийте
сутність стимулюючої функції податків?
12.Що являє собою
розподільча функція податків?
13.У чому
проявляється фіскальна функція податків?
14.Яку роль
виконує контрольна функція податків?
15. Чим обумовлена необхідність класифікації
податкових платежів за різними ознаками?
16. Назвіть основні класифікаційні ознаки
податків?
Резюме: суть податків, їх ознаки як економічної категорії.
Функції податків. Податки в економічній
теорії. Елементи системи оподаткування. Класифікація податків, її
ознаки. Міжнародний поділ податків на види по основних групах та його зв’язок з
національною класифікацією податків.