Лекція 4. Види зварних швів і з’єднань

План

1. Класифікація зварних швів

2. Виконання зварних з’єднань у різних просторових положеннях

Література [1, 2, 3]

1. Класифікація зварних швів

Зварні шви класифікують:

- за типом з’єднань: стикові, кутові, таврові, внапуск, торцеві;

- за протяжністю: непереривчасті, переривчасті, переривчасті ланцюгові, переривчасті шахові;

 - за кількістю шарів: одношарові, багатошарові;

- за формою зовнішньої поверхні: нормальні, увігнуті, випуклі;

 - за довжиною: короткі (до 300 мм), середні (до 1000 мм), довгі (більше 1000 мм);

- за характером виконання: однобічні, двобічні;

 - за положенням у просторі: нижні, горизонтальні, вертикальні, стельові, у «човник»;

 - за конфігурацією: прямолінійні, криволінійні, кільцеві, кільцеві спіральні;

- за способом утримування зварювальної ванни: у висячому положенні, на підкладці.

 

2. Виконання зварних з’єднань у різних просторових положеннях

За розташуванням швів у просторі в момент їх виконання розрізняють нижні, горизонтальні, вертикальні й стельові шви.

У нижньому положенні виконують стикові, кутові, таврові та з’єднання внапуск.

Стикові з’єднання однобічні без скосу кромок виконують електродами діаметром, що дорівнює товщині металу, якщо вона не перевищує 4 мм (див. рис.8, а).

Листи без скосу кромок 2-8 мм завтовшки зварюють двобічним швом, а до 6 мм – однобіч­ним  (див. рис.8, б).

Метал, товщина якого перевищує 8 мм, зва­рюють з розчищанням кромок. Для уникнення пропалювання зварювання виконують на знім­них (керамічних) або незнімних (сталевих) під­кладках (див. рис.8, в).

 

Рис.8. Виконання стикових з’єднань

Кутові з’єднання виконують двома способами: симетричним «човником» (рис.9, а) і несиме­тричним «човником» (див. рис.9, б).

                              

Рис.9. Виконання кутових з’єднань

Таврові й кутові шви без скосу кромок з кате­тами понад 10 мм завдовжки виконують в один шар поперечними рухами електрода трикутни­ком із затримкою в корені шва (рис. 10.).

Дугу збуджують на горизонтальній поличці, а не на вертикальній, щоб уникнути натікання металу.

 

           Рис. 10. Таврові з’єднання                           Рис. 11. З’єднання внапуск

При виконанні з’єднання внапуск кутові шви в нижньому положенні з катетом, довжина яко­го не перевищує 10 мм, накладають в один шар електродами діаметром не більше ніж 5 мм без поперечних коливань (рис. 11.).

 Зварювання вертикальних швів виконують із силою струму, на 10-15 % меншою, ніж при зварюванні в нижньому положенні. Щоб метал не витікав із зварювальної ванни, потрібно під­тримувати коротку дугу. З цією метою використовують електроди, що дають швидко тверднучий тонкий шар шлаку.

Вертикальні шви виконують двома способа­ми: знизу вверх, або на підйом, і зверху вниз, або на спуск.

Спосіб знизу вверх (рис. 12, а) – найбільш зруч­ний, поширений і продуктивний спосіб. Викорис­товуються електроди діаметром не більше ніж 4 мм.

Спосіб зверху вниз (рис. 12, б) рекомендуєть­ся для зварювання тонких (не більше ніж 5 мм) листів з розчищанням кромок. Використовують­ся електроди з целюлозним покриттям.

                               

                        а                                                       б            

Рис.12. Виконання вертикальних швів

При виконанні проходів застосовують такі рухи електрода:

по спіралі, півмісяцем (рис. 13, а, б) – спочат­ку наплавляють поличку на зварювані кромки а потім невеликими порціями наплавляють ме­тал, маніпулюючи електродом усе вище, залиша­ючи знизу зварний шов;

кутом (рис. 13. в) – електрод позмінно під­німають уверх-униз, безперервно наплавляючи метал на кромки та рівномірно переносячи його вверх електродом;

«ялинкою» (рис. 13, г) – спочатку електрод піднімають угору вправо, а потім опускають униз. Крапля рідкого металу застигає між кром­ками. Потім електрод піднімають уліво і знову опускають униз, залишаючи нову порцію металу

                                                                                                                                                        

           а                             б                            в                           г

Рис. 13. Рухи електрода при виконанні проходів

При зварюванні горизонтальних стико­вих швів необхідне розчищання тільки верхньої кромки (рис. 14, а).

Зварювання можна виконувати вертикально розташованим електродом, а також кутом вперед і кутом назад або спіральним рухом (рис. 14, б). Черговість виконання проходів 1-6 показано на рисунку 14 (в).

       

                    а                                     б                                  в                     

Рис. 14. Виконання горизонтальних швів

Для виконання стельових швів використову­ють тільки добре просушені електроди, тому що гази, які виділяються покриттям електрода, під­німаються вгору і можуть залишитись у шві. Вузькі валики накладають трьома способами: драбинкою півмісяцем зворотно-поступально.

При зварюванні стельових і горизонтальних швів рідкий метал намагається витекти із зва­рювальної ванни. Тому зварювання виконують короткою дугою. Силу зварювального струму зменшують на 15-20 % порівняно із зварюванням у нижньому положенні. Метал, товщина якого пе­ревищує 8 мм, зварюють багатопрохідними шва­ми.

Питання для самоконтролю

1. Як класифікують зварювальні шви?

2. Як виконують шви в нижньому положенні?

3. Як виконують шви в горизонтальному положенні?

4. Як виконують шви у вертикальному положенні?

5. Як виконують стельові шви?

6. Які застосовують рухи електрода при виконанні проходів?