Самостійна робота 7. Управління проблемними кредитами банку

 

Форми контролю: усне опитування, конспект, перевірка тестових завдань, підготовка наукової статті або тез доповіді на конференцію з таких питань:

1. Чинники виникнення проблемних кредитів.

2. Шляхи виявлення та управління проблемною заборгованістю.

3. Колекторська діяльність в Україні.

 

Тестові завдання для самоконтролю:

1. Чи має слушність твердження?

1) Термін на розгляд боржником претензії становить місяць з дня її одержання:

а) так; б) ні.

2) Фактично, згідно з рекомендаціями НБУ, до проблемних кредитів відноситься загальний обсяг кредитів, за якими допущено прострочення:

а) так; б) ні.

3) Рішення про визнання заборгованості безнадійною ухвалюється правлінням банку за поданням кредитного комітету головного банку:

а) так; б) ні.

2. Установіть відповідність:

1) Реабілітація	А) Переведення залишкової суми кредиту в національну валюту за поточним (або пільговим) курсом до закінчення терміну, передбаченого кредитною угодою.
2) Пролонгація	Б) Переведення простроченого боргу в строковий кредит.
3) Конверсія	В) Продовження терміну погашення суми основного боргу.
4) Капіталізація кредитної заборгованості	Г) Розробка спільного з позичальником плану заходів щодо повернення кредиту.

 

3. Визнана  арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредитора не інакше як через застосування ліквідаційної процедури – це:

1) банкрутство;

2) реабілітація;

3) реорганізація;

4) ліквідація;

5) санація.

4. Письмова вимога кредитора про виконання позичальником у добровільному порядку зобов’язань перед банком, що пред’являється до зобов’язаних осіб у передбаченому нормативними актами порядку, – це:

1) претензія;

2) клопотання;

3) позовна заява;

4) пропозиція;

5) судовий припис.

5. У який термін до строку наступного погашення заборгованості подається клопотання про пролонгацію строку кредиту для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців:

1) за 5 робочих днів;

2) за 5 календарних днів;

3) за 10 робочих днів;

4) за 10 календарних днів;

5) за 3 робочих дні.

6.  Під час застосування методу сек’юритизації кредитів здійснюється:

1) аналіз кредитного портфеля банку та виявлення проблемних у сумнівних до повернення кредитів;

2) повернення кредиту шляхом проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника;

3) розробка спільного з позичальником плану заходів щодо повернення кредиту;

4) об’єднання в один пакет дрібних, неліквідних кредитів, ідентичних за характером, строками і дохідністю та випуск цінних паперів під нього;

5) усе вищезазначене.

7. Повернення кредиту шляхом проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника – це метод:

1) сек’ютеризації;

2) реабілітації;

3) санації;

4) ліквідації;

5) реорганізації.

8. Розроблення спільного з позичальником плану заходів щодо повернення проблемного кредиту – це метод:

1) адаптації;

2) реабілітації;

3) реорганізації;

4) ліквідації;

5) правильна відповідь відсутня.

9.  Покриття заборгованості в одному банку за рахунок додаткового кредиту, отриманого на вигідних умовах в іншому банку – це:

1) сек’ютеризація;

2) реабілітація;

3) санація;

4) ліквідація;

5) перекредитування.

10. Розробка системи заходів, що вживають із метою запобігання банкрутству підприємства-позичальника, – це:

1) стягнення штрафу;

2) реабілітація;

3) санація;

4) реструктуризація;

5) перекредитування.