4.2. Визначення необхідного повітрообміну при загальнообмінній вентиляції.

Відповідно до санітарних норм усі виробничі та допоміжні приміщення повинні вентилюватися. Необхідний повітрообмін (кількість повітря, що подається чи видаляється з приміщення) в одиницю часу (L, м³/год) може бути визначений різними методами в залежності від конкретних умов.

1. При нормальному мікрокліматі та відсутності шкідливих речовин необхідний повітрообмін може бути визначений за формулою:

L = п  L',

де п – число працюючих;

L' – витрата повітря на одного працюючого, прийнята в залежності від об’єму приміщення, що приходиться на одного працюючого V ', м³ (при        V' < 20 м³, L' = 30 м³/год; при V' = 20–40 м³? L' = 20 м³/год; при V' > 40 м³ і при наявності природної вентиляції повітрообмін не розраховують); при відсутності природної вентиляції (герметичні кабіни) L' = 60 м /год).

2. При видаленні шкідливих речовин з приміщення необхідний повітрообмін визначається, виходячи з їхнього розведення до допустимих концентрацій. Розрахунок повітрообміну проводиться виходячи з балансу утворюваних у приміщенні шкідливих речовин та речовин, що видаляються з нього, за формулою:

 L=G_ШР/(С_ВИД - С_ПР)

де         G_ШР – маса шкідливих речовин, що виділяються у робочому приміщенні за одиницю часу, мг/год;

С_ВИД  і С_ПР – концентрації шкідливих речовин у повітрі, що видаляється, та у припливному повітрі ( С_вид < ГДК, С_пр < 0,3ГДК ).

 3. При боротьбі з надлишковим теплом необхідний повітрообмін залежить від умов асиміляції тепла та обсягу припливного повітря і визначається за формулою:

L=Q_НАД/ p_ПР с_П (t_ВИД - t_ПР))

де      Q_НАД – наддишкові тепловиділення, ккал/год, (Q_НАД = Q_CУM - Q_BИД, де: Q_CУM – сумарне надходження тепла, Q_BИД  – кількість тепла, що видаляється за рахунок тепловтрат);

р _ПР  –  густина припливного повітря, кг/м³;

с _П  – теплоємність повітря, ккал/(кг-град), (теплоємність сухого повітря 0,24 ккал/(кг град);

t_ВИД , t_ПР  – температура повітря, що видаляється і припливного повітря, °С.

4. Для орієнтовного визначення необхідного повітрообміну (L, м³/год) застосовується розрахунок за кратністю повітрообміну. Кратність повітрообміну (К) показує, скільки разів за годину міняється повітря у всьому об’ємі приміщення (V, м³ ):

І = К  V,

де К – коефіцієнт кратності повітрообміну (К = 1– 10).