4. 4. Класифікація та властивості будівельних розчинів


    Будівельним розчином називають затверділу суміш, що складається з в'яжучої речовини, дрібного заповнювача (піску) та води. Незатвердівший розчин називається розчинною сумішшю.

Будівельні розчини застосовують при кам'яній кладці, для оштукатурення  поверхонь стін і стель, для нанесення теплоізоляційних, звукоізоляційних, вогнезахисних, декоративних та інших штукатурок та виготовлення штучних невипалюваних матеріалів на основі в'язких речовин.

За призначенням будівельні розчини бувають наступних видів: для кладки; штукатурні; спеціальні (декоративні, звукоізоляційні, теплоізоляційні, для захисту від радіоактивного випромінювання) та ін.

    За своїм складом розчини можуть бути прості і складні. Прості складаються з одного виду в'яжучого та заповнювача, наприклад цементний розчин

1:3 (цемент: пісок); складні – з декількох в'яжучих та заповнювача, наприклад цементно-вапняний розчин 1:3:5 (цемент: вапно: пісок).

   У відповідності з призначенням будівельні розчини відрізняються фізико-механічними властивостями і видами в'яжучого. До найважливіших фізико-механічних властивостей відносяться: середня щільність; межа міцності зразка з розчину на стиск (марки розчину); теплопровідність; гарне зчеплення з основою. Середня щільність розчинів залежить від маси заповнювача. Якщо в якості заповнювача застосовані піски важких гірських порід (кварцу, вапняку та ін. ), середня щільність розчинів буде більш 1500 кг/м3. Такі розчини називають важкими. При використанні легких пісків (з пемзи, шлаку) розчини мають меншу середню щільність – до 1500 кг/м3 і називаються легкими.

  Для приготування розчинів застосовують різні в'яжучі: цемент, вапно, гіпс. Добавка в складний розчин в'яжучого, наприклад, вапна в цементно-вапняний розчин, заощаджує цемент та покращує пластичність розчинної суміші. При використанні розчинів у будівництві враховують властивості в'язких речовин. Розчини на гідравлічних в'яжучих застосовуються для підземних і надземних частин будівель та споруд, що знаходяться у вологому або сухому середовищі.

   Марка розчину визначається випробуванням на стиск зразків, виготовлених з розчину у вигляді кубиків зі стороною 7,07 см, що твердіють  в розрахунковий термін згідно стандарту. Марки розчинів прийняті наступні: 1, 4, 10, 25, 50, 75, 100, 200, 300. Низькі марки розчинів застосовують для штукатурних розчинів і  кладочних розчинів у малоповерховому будівництві, у багатоповерховому будівництві кладку здійснюють на розчинах марок 25, 50, 75 та 100. Для особливо відповідальних конструкцій застосовують більш високі марки розчинів.

   Для того щоб розчинна суміш була зручна в роботі і міцно зчіплювалась з поверхнею, на яку наноситься, до неї ставляться такі вимоги:

1) вона повинна мати рухливість – здатність без розривів розтікатися по поверхні каменю. Вона залежить від складу суміші, розміру і форми зерен піску і від водоцементних відносин.  Відповідно до призначення розчину підбирається її рухливість, так як вона впливає на продуктивність праці каменяра і якість кладки;

2) мати пластичність. Для того, щоб підвищити пластичність, морозостійкість та водонепроникність цементних розчинів, замість вапна або глини в них можна додавати поверхнево-активні речовини – пластифікатори – сульфітно-спиртову барду, милонафт. Спеціальні добавки в розчини застосовуються для уповільнення або прискорення схоплювання і зниження температури замерзання розчину;

3) мати водостримуючу здатність,оскільки в результаті відсмоктування води пористим матеріалом може відбутися зневоднення розчинної суміші, що негативно вплине на процес його твердіння і міцність. Низька водостримуюча здатність розчинної суміші призводить до її розшаровування при транспортуванні. Основною умовою, що забезпечує гарну водостримуючу здатність розчинної суміші, є правильний підбір складу розчинної суміші;

4) в'яжучі, які застосовуються для приготування розчинів, повинні відповідати вимогам Державних стандартів. Якість в'язких матеріалів перевіряється в лабораторії. Пісок для розчинів може бути природним і штучним, одержуваних при дробленні гірських порід, шлаку.

Запитання для самоконтролю:

1.     Як класифікують будівельні розчини?

2.     Які вимоги ставлять до будівельних розчинів?