Тема 4. Логістична діяльність та логістичні функції

1. Сутність та види логістичної діяльності

2. Сутність та класифікація логістичних функцій

3. Інфраструктура логістичних процесів

1. Сутність та види логістичної діяльності

Логістичну діяльність суб’єктів господарювання розглядають як практичну реалізацію комплексних логістичних функцій та елементарних логістичних операцій.

Види логістичної діяльності поділяються за фазовою та функціональною ознаками.

Основні види фазової логістичної діяльності:

– логістика постачання;

– виробнича логістика;

– логістика збуту (розподілу);

– логістика рециклювання (повторного використання та утилізації);

– фінансова логістика;

– інформаційна логістика.

Основні види функціональної логістичної діяльності:

– управління замовленнями;

– транспортування;

– складування;

– пакування;

– управління запасами;

– логістичне обслуговування.

Організація логістичної діяльності – це координація та оптимізація в часі та просторі всіх її матеріальних, трудових елементів логістичного процесу для досягнення поставлених цілей за умови мінімальних витратах ресурсів.

Організація логістичної діяльності можлива за двома сценаріями:

– аутсорсинг;

– інсорсинг.

Під аутсорсингом (контрактною логістикою) розуміють перенесення частини виробничих або логістичних процесів на інші підприємства, наприклад, купівля готових комплектуючих деталей, вузлів для складання виробів або використання послуг, що надають транспортні чи складської фірми.

Діапазон використання аутсорсингу в ланцюгу поставок може бути різним: вузьким (обмеженим закупівлею деяких функцій) або широким (комплексні угоди, що стосуються управління цілим ланцюгом поставок).

Рівень використання аутсорсингу визначається прийнятним на підприємстві рівнем логістичної спеціалізації.

Інсорсинг – це протилежний до попереднього сценарію і означає виконання процесів на підприємстві, наприклад, передача проекту працівнику замість того, щоб найняти зовнішнього виконавця або компанію для виконання цієї роботи.

Порівняння аутсорсингу і інсорсингу наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Порівняння аутсорсингу і інсорсингу

Критерії порівняння	Аутсорсинг	Інсорсинг
Ступінь залежності від зовнішнього середовища (постачальників послуг)	Висока	Низька
Ступінь зосередженості на основному бізнесі	Вища	Нижча
Ступінь «заморожене» фінансових коштів в непрофільних активах	Менша	Більша
Ступінь автономності контролю логістичних бізнес-процесів з боку підприємства	Низька	Висока
Ступінь розкриття (конфіденційність) внутрішньої інформації підприємства	Висока	Низька
Відповідальність за товар	Розділена або лежить повністю на аутсорсері	Повністю на власнику

2. Сутність та класифікація логістичних функцій

Агрегованим поняттям стосовно логістичної операції виступає логістична функція яка представляє собою укрупнену групу логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи.

Базовими логістичними функціями є:

– постачання;

– виробництво;

– збут.

Ключовими логістичними функціями є:

– транспортування;

– управління запасами;

– управління замовленнями;

– сервісна та інформаційна підтримка.

Підтримуючими логістичними функціями є:

– складування;

– вантажопереробка (обробка вантажів);

– пакування;

– прогнозування попиту;

– повернення продукції;

– збір та утилізація відходів (управління вторинними матеріальними ресурсами).

Критерієм ефективності реалізації логістичних функцій є ступінь досягнення кінцевої мети логістичної діяльності, вираженої шістьма правилами логістики.

На особливості виконання логістичних функцій впливають наступні чинники:

1. Галузеві:

– номенклатура, асортимент, габаритні розміри і маса матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, які використовує підприємство;

– структура та кількість постачальників матеріальних ресурсів;

– структура і кількість одержувачів готової продукції;

– діюча система організації зовнішнього транспортування;

– наявність посередницьких фірм з комплексного постачання матеріальних ресурсів;

– наявність інноваційних пусконалагоджувальних підприємств;

– наявність проектно-технологічних організацій для проектування комплексів логістичних операцій.

2. Регіональні:

– існуючу в регіоні систему зв’язків з постачальниками матеріальних ресурсів і споживачами продукції підприємства (безпосередня, розподільчі центри, гуртові бази тощо);

– наявність у регіоні спеціалізованих транспортних підприємств, підприємств з виготовлення й ремонту засобів механізації вантажно-розвантажувальних і транспортно- складських робіт, а також тари.

3. Внутрішньовиробничі:

– габаритні розміри і маса готової продукції;

– загальний обсяг асортиментного випуску продукції;

– тип виробництва (одиничне, дрібносерійне, великосерійне, масове);

– розташування підприємства і його підрозділів;

– форма організації виробничого процесу;

– компонування технологічного обладнання;

– будівельні характеристики складських та виробничих приміщень.

3. Інфраструктура логістичних процесів

Інфраструктуру логістичних процесів – система засобів просторово-часового перетворення логістичних потоків та сукупність підприємств, що забезпечують організаційно-економічні умови проходження цих потоків.

Інфраструктура дозволяє виконувати такі завдання логістики:

– складування продуктів (складські будівлі, споруди, обладнання);

– переміщення продуктів (транспортні і маніпуляційні засоби (переміщення у складах, цехах, торгових залах на короткі відстані ));

– захист продуктів (система пакування, яка також забезпечує формування транспортних одиниць, передачу інформації тощо);

– перетворення інформації логістичних процесів.

Інфраструктуру логістики розглядають на макро- та мікрорівні та відповідно розрізняють зовнішні та внутрішні об’єкти інфраструктури логістичних процесів підприємства.

До зовнішніх об’єктів логістичної інфраструктури відносять: підприємства-постачальники, вантажні термінали, логістичних операторів, центри логістичних послуг, торговельно-посередницькі установи, магазини роздрібної торгівлі, транспорт та склади загального користування, таропакувальні підприємства, митниці, телеінформаційні мережі, а також фінансово-кредитні, юридичні установи, центри зайнятості, підготовки кадрів тощо.

До внутрішніх об’єктів логістичної інфраструктури належать склади, внутрішні дороги підприємства, устаткування для переміщення, пакування матеріальних ресурсів та перетворення інформації.

Підприємство може мати власні об’єкти логістичної інфраструктури, а може використовувати відповідні об’єкти інших підприємств та організацій.