Тема 2. Концепція і методологічний апарат інтегрованої логістики

1. Концептуальні основи логістики

2. Форми логістичної інтеграції

3. Переваги та бар’єри логістичної інтеграції

4. Сутність та види логістичних систем

 

1. Концептуальні основи логістики

Концепцією логістики називається система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності за допомогою оптимізації потокових процесів.

1. Основною концепцією логістики є системний підхід, якій передбачає вивчення явищ і об’єктів як цілісних логістичних систем з ціллю ліквідації невідповідності між інтересами і цілями всієї логістичної системи і її окремих елементів, між різними логістичними системами, між логістичною системою і зовнішнім середовищем.

2. Концепція загальних витрат передбачає комплексну оцінку ресурсів, які витрачає організація. При цьому спочатку визначається  ціль діяльності логістичної системи, склад необхідних функцій і видів робіт, забезпечення їх досягнення. Потім, виходячи з найефективнішого досягнення цілі логістичної системи, намагаються добитися максимального зниження загальних витрат.

3. Концепція інтеграції і координації передбачає, що організація руху за принципом потоку вимагає узгодження дій цього руху, так як оптимізація одного учасника може не дати очікуваного результату із-за того, що вона не узгоджується з можливостями інших. Потоки зв’язують партнерів, які приймають участь в організації їх руху, вимагають спільних скоординованих дій, які мінімізують втрати, що виникають при переході потоками меж логістичних систем.

Розвиток інтеграційних процесів можливий, якщо всі організації, які приймають участь, практично будуть використовувати принцип інтегрованої діяльності, який наголошує на тому, що хорошими є ті дії, в результаті яких кому-небудь стає краще, якщо при цьому нікому не стало гірше.

4. Концепція управління ланцюгом поставок передбачає собою інтеграцію фірми зі всіма фірмами в організації поставок. Постачальники, споживачі і фірми, які надають логістичні послуги, становлять єдиний ланцюг поставок і використовують єдиний банк інформації, розробляють єдині плани, що дозволяє перетворити логістичні канали розподілу в ланцюги поставок.

5. Концепція компромісів полягає в примиренні конфліктних цілей, яке дозволяє добиватися найефективнішого розподілу ресурсів у логістичній системі. Компроміси в логістиці розглядаються як спосіб узгодження економічних інтересів учасників логістичного процесу для найбільш ефективного досягнення загальних цілей.

6. Концепція тотального управління якістю означає забезпечення високої якості роботи кожного елементу логістичної системи для отримання високої якості товарів та послуг, які постачаються кінцевим споживачам.

Основні положення сучасної логістичної концепції:

– реалізація принципу системного підходу, який передбачає оптимізацію логістичних потоків в межах логістичної системи;

– координація дій спеціалістів всіх служб, які приймають участь в управлінні логістичними потоками;

– орієнтація на реалії ринку;

– встановлення оптимального рівня обслуговування клієнтів;

– визначення рівня логістичних витрат у логістичному ланцюзі;

– збір інформації, необхідної для належного функціонування логістичної системи;

– врахування вимог логістики при розробці та реалізації кадрової політики.

Практичне застосування сучасної концепції логістики дозволить отримати наступні результати:

– зменшення запасів;

– скорочення циклу обслуговування споживачів;

– покращення зв’язків у логістичній системі;

– зниження витрат у логістичному ланцюзі;

– підвищення рівня обслуговування споживачів;

– підвищення економічного ефекту.

 

2. Форми логістичної інтеграції

Інтеграційні процеси проявляються в спільному використанні економічними суб'єктами ресурсів і зв'язків. Глобальною метою логістичної інтеграції в виробничо-збутовому ланцюзі, яка підвищує ефективність функціонування товаропровідних систем, є підвищення конкурентоспроможності об'єднаних в інтегрованих формах підприємств у порівнянні із самостійною їх діяльністю за рахунок централізованої, безперебійної постачальницько-збутової політики, скорочення витрат при збуті продукції в силу централізованого логістичного каналу.

Логістична інтеграція впливає на скорочення питомих сукупних витрат обігу, таким чином, сприяє підвищенню ефективності функціонування підприємств і тим самим дозволяє підвищити конкурентоспроможність підприємств в рамках об'єднаної діяльності, поліпшити показники діяльності в порівнянні з їх самостійним функціонуванням.

Виділяють зовнішню і внутрішню логістичну інтеграцію:

Внутрішня логістична інтеграція – інтеграція логістичних видів діяльності та потоків всередині окремого підприємства. Вона пов’язана з взаємодією між підрозділами підприємства та передбачає кращу координацію функціональних сфер, спільний контроль та аналіз.

Зовнішня логістична інтеграція – інтеграція логістичної діяльності та потоків різних ланок ланцюга поставок. Зовнішня інтеграція передбачає тісну взаємодію самостійних підприємств.

Базисні форми логістичної інтеграції:

 – найпростішої базової формою є логістична функціональна інтеграція, що не припускає утворення спільних організаційно-виробничих підрозділів і, тим більше, процесів злиття або поглинання. Формат дій спрямований на виконання термінових договірних відносин;

– організаційна інтеграція передбачає об'єднання підрозділів, служб для виконання відповідних логістичних функцій. Цей процес як правило, здійснюється на довгостроковій стратегічній співпраці. Наприклад, створення єдиного диспетчерського центру транспортними компаніями, спільне використання складів тощо;

– інтеграція управління всією діяльністю. В даному випадку відбувається утворення єдиного підприємства, а, отже, цим зумовлено об'єднання всіх функцій і організаційно-виробничих структур інтегрованих підприємств. В результаті переглядаються майнові права. Як приклад можна привести процеси злиттів і поглинань.

Характеристика тієї чи іншої базисної форми в кожному конкретному випадку доповнюється поєднанням різних форм прояву логістичної інтеграції. Наприклад, одним з численних способів логістичної інтеграції виробничо-збутових підприємств може бути горизонтальна інтеграція юридично самостійних підприємств на умовах формування на тривалий термін спільних підрозділів в рамках відповідних змін організаційно-виробничих структур підприємств, без утворення асоціативних структур.

Залежно від місця підприємств, що об'єднуються, в товаропровідному ланцюзі розрізняють горизонтальну і вертикальну форми прояви інтеграції.

Горизонтальна міжфірмова інтеграція передбачає об'єднання підприємств єдиного галузевого аспекту. Необхідність горизонтальної інтеграції пов'язана з конкурентною боротьбою в рамках того чи іншого рівня каналів руху товару, а також з метою зниження сукупних витрат.

Результатом вертикальної інтеграції є об'єднана діяльність підприємств різних рівнів руху товару. Крім логістичної вигоди інтегрованої економічної системи, враховується вигода виробничих підприємств, що входять в інтегровану системи. Одним з найважливіших можливих результатів вертикальної інтеграції є скорочення ланковості процесу руху товару, а, отже, прямий вплив на формування ціноутворення.

Залежно від терміну об'єднання підприємств може бути короткочасним і довготривалим. Все залежить від цілей, які переслідує кожне з підприємств, що об’єднали свою діяльність. Як правило, на короткий термін відбувається об'єднання діяльності заради якої-небудь одноразової вигоди. Мета довготривалої інтеграції - розширення позицій на ринку.

 

3. Переваги та бар’єри логістичної інтеграції

Логістична інтеграція сприяє наступному:

– зростанню рентабельності, прибутковості бізнесу;

– зростанню обсягів і продажів;

– збільшенню частки ринку;

– поліпшенню якості продукції (послуг);

– проведенню та впровадженню логістичних інновацій;

– зниженню витрат втрачених можливостей;

– прискоренню оборотності активів;

– мобільному реагуванню на вимоги ринку.

Основними бар’єрами логістичної інтеграції є:

– відсутність теоретичного і практичного досвіду;

– прихильність до певних товарних ринків і практика взаємодії, що склалася;

– значний обсяг капіталовкладень;

– обмеження доступу до логістичних каналах;

–       високий рівень обмежень і вимог з боку держави.

 

4. Сутність та види логістичних систем

Логістична система – адаптивна система із зворотнім зв’язком, що виконує ті чи інші логістичні функції і операції, складається, переважно, з декількох підсистем і має досить розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем.

Основні властивості логістичних систем:

– складність;

– ієрархічність;

– цілісність;

– структурованість;

– рухливість;

– унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

– адаптивність.

За функціональною ознакою логістичні системи поділяють на такі види:

– логістична підсистема опрацювання та реалізації замовлення;

– логістична підсистема транспортування;

– логістична підсистема складування;

– логістична підсистема пакування матеріальних ресурсів;

– логістична підсистема формування запасів;

– підсистема обслуговування клієнта.

За ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяють на:

1. Макрологістична система – це велика логістична система управління логістичними потоками за участю двох і більше незалежних субєктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні.

Макрологістична система представляє собою високоінтегровану інфраструктуру економіки регіону, країни чи групи країн і поділяється на такі види:

– міжнаціональна;

– національна;

– регіональна.

2. Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, що працюють на єдиний  економічний результат. 

Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:

– логістичні системи з прямими зв’язками – це системи, у яких доведення матеріального потоку до споживачів здійснюється без участі посередників, на основі прямих господарських зв’язків;

ешелоновані логістичні системи – це системи, в яких матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить хоча б через одного посередника;

– гнучкі логістичні системи – системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників.