Лекція 24. Неткані матеріали
Зміст лекції
1.Загальні відомості про групу матеріалів.
2.Способи виготовлення нетканих полотен.
1.У швейній промисловості поряд із тканинами широко
використовують неткані матеріали.
Неткані матеріали — це пружні,
міцні полотна із волокон, ниток,
відходів текстильного виробництва,
скріплені різними способами: механічним — прошиванням, протиканням;
фізико-хімічним — склеюванням термопластичними речовинами; комбінованим. Виробництво
тканиноподібних матеріалів — нетканих полотен — розвивається швидкими темпами і
є економічно
ефективним завдяки таким чинникам:
§ використання сировини різного волокнистого
складу, різних видів і сортів, що значно знижує собівартість матеріалу (наприклад, собівартість клеєної
прокладки в 4-5 разів менша від лляної);
§
скорочення технологічного процесу
виготовлення полотен,
§
підвищення продуктивності праці
- продуктивність агрегатів з
виробництва нетканих матеріалів у 20-150 разів перевищує продуктивність
ткацьких верстатів,
§
скорочення трудових ресурсів
(кількість працюючих робітників зменшується в 2-6 разів);
§
вивільнення традиційних
матеріалів, їх заміна дешевшими аналогами (нетканими матеріалами)
при збереженні відповідного рівня якості.
Уперше неткані матеріали були отримані на голкопробивних машинах у
США в 1899 р. у вигляді волокнистого полотна з рослинного волокна. Промислове
виробництво клеєних нетканих матеріалів розпочали у США в 1932 р..
Розрізняють неткані
полотна побутового, технічного й спеціального призначення.
Близько 80% загального обсягу нетканих матеріалів займають полотна технічного
призначення. Неткані матеріали побутового призначення є хорошими замінниками
тканин прокладкових, одягових, утеплювальних, рушникових, білизняних.
Неткані матеріали класифікують:
за видом сировини — з натуральних волокон і пряжі; з хімічних волокон і ниток; з
відходів різних волокон і ниток;
за структурою — плоскі, об'ємні, пухнасті (кошлаті, махрові), ворсові;
за призначенням — полотна для одягу (платтяні, костюмні, сорочкові, для спортивного та пляжного одягу,
дитячої білизни, прокладкові, утеплювальні, підкладкові), взуттєві, рушникові,
декоративні, меблеві, текстильно-галантерейні;
за способом виготовлення — в'язально - прошивні, голкопробивні, клеєні, комбіновані полотна.
за
забарвленням - відбілені, гладко фарбовані, строкатов’язані.
2.Неткані матеріали
виготовляють такими способами: в'язально - прошивними, голкопробивними, клеєним, комбінованим.
В'язально - прошивні полотна
бувають: полотно прошивними, нитко прошивними і
тканино прошивними.
Полотно прошивне неткане полотно — це волокнисте полотно, прошите паралельними строчками
трикотажного переплетення. Полотно утворюється з бавовняної пряжі,
віскозних, капронових ниток, має хороші
теплозахисні властивості, гігроскопічне, повітронепроникне й стійке до
стирання. Недолік – значна
пластична деформація, внаслідок
чого одяг швидко втрачає форму, під час
волого-теплової обробки зсідається по довжині.
До найбільш
поширених належить ватин, байка
херсонська, яку виготовляють із бавовни і відходів різної сировини, а прошивні
нитки — з бавовняної пряжі. Байку використовують в основному для дитячого
одягу.
Нитко прошивне
неткане полотно - складається з трьох систем
ниток: поздовжніх, поперечних і з'єднувальних. Дві системи ниток, накладених
одна на одну, з’єднуються третьою системою. Нитко прошивні полотна є замінниками
основов’язаного трикотажу, хоча мають менш пористу структуру. Вони досить гігроскопічні,
мають теплозахисні властивості, але
меншу стійкість до стирання. Порівняно з полотно прошивними матеріалами нитко
прошивні полотна мають більшу
формостійкість. Тканино прошивні неткані полотна - складаються з
легкого каркаса, прошитого системою ворсових ниток, які на виворітному боці
закріплюються переплетенням «трико», внаслідок чого полотно має вигляд дволицевого трикотажу. Для каркаса використовують
тканини, трикотажні полотна, плівки. Тканино прошивні полотна можуть
бути також і махровими. Тканино прошивні полотна виробляють гладко фарбованими, набивними, з
меланжевим ефектом, який
досягається завдяки використанню різнокольорової пряжі.
Голкопробивні
полотна: Процес виготовлення полотна полягає у пробиванні спеціально укріпленими голками із зазубринами волокнистого полотна, частина
волокон під час пробивання голкою протягується через полотно й скріплює
його. Іноді для кращого скріплення
застосовують клейові речовини. Отримують полотна типу сукна, матеріали для
утеплення взуття, ватини. Для збільшення
міцності та зменшення розтяжності волокнисте полотно покривають з обох боків
малощільною тканиною.
Клеєні полотна: це неткані
полотна, виготовлені з волокнистого
настилу та скріплені сухим або
мокрим способами. Мокрим способом — склеювання
волокон відбувається шляхом просочування
волокнистого полотна розчинами, емульсіями із подальшим просушуванням та термофіксацією полотна. Такі
матеріали нагадують драпи, сукна. Сухим
способом — скріплення відбувається за допомогою термоплавких ниток, порошків
шляхом високотемпературного впливу на олокнистее полотно. Виробляють прокладкові матеріали типу флізеліну та прокламіліну. Комбіновані полотна: це
полотна, отримані в результаті поєднання кількох способів виготовлення полотна,
наприклад: голкопробивного і клейового, клейового та в'язально прошивного.
Полотна використовують в якості прокладкових матеріалів.
Питання для самоконтролю
1.Які
матеріали називають нетканими?
2. Завдяки яким
чинникам виробництво тканиноподібних (нетканих) матеріалів розвивається
швидкими темпами і є економічно ефективним?
3. Види в’язально-прошивних полотен, характеристика способів
їх отримання.