Лекція 19.  Асортимент текстильних матеріалів

Зміст лекції

1.Загальні відомості про асортимент тканин, їх класифікація.

2.Асортимент бавовняних  тканин.

1. Текстильні матеріали залежно від способу іх виробництва поділяють на тканини, трикотажні полотна, неткані полотна. На текстильні матеріали існують стандартна (по галузевих стандартах) та прейскурантна (по торгових прейскурантах) класифікація. В основі стандартної класифікації полягає призначення тканин. Прейскурантна класифікація тканин найбільш поширена. Вона широко використовується в швейній промисловості при виборі матеріалів для виробів, при оформленні замовлень на постачання матеріалів. Прейскуранти являються офіційними документами, в яких представлена торгова класифікація тканин. Артикул – умовний номер, який присвоюється конкретному матеріалу, що може відрізнятися від інших аналогічних матеріалів хоча б одним показником будови або властивістю. Слід зазначити, що значна частина тканин виробляється без змін десятки років, такі види тканин відносяться до  класичних. Це ситці, бязі, сатини, крепдешини, сукно тощо. Інша частина асортименту постійно оновлюється?

Тканини класичного асортименту мають традиційні наз­ви, наприклад, креп — тканина, виготовлена з дуже скручених ниток; батист — назва­ний іменем її винахідника Батиста Камбрея; назва Да­маск походить від назви міста Дамаск; бостон — Бостона. Назви, які дають новим тканинам, характеризують їх загальне чи вузь­ке призначення (костюмна, плащова), в інших випадках — особ­ливості виробництва (тканина жакардова, полотно пістрявоткане та ін.). Для позначення різновидів тканин до загальної назви часто додають абстрактну. Наприклад, тканини пальтові "Фантазія", "Молодіжна" та ін.

За галузевою ознакою асортимент тканин поділяють на чотири підкласи: бавовняні, вовняні, лляні, шовкові. В основу цієї ознаки покладено вид волокон, з яких вироблено тканину.

2.В Україні бавовняні тканини виробляють на Донецькому, Херсонському бавовняних комбінатах, Тернопільсь­кому ВАТ "Текстерно". Для їх виробництва використовують гре­бінну, кардну та апаратну пряжу. Більша частина бавовняних тканин виробляється із застосуванням хімічних волокон — віскози, сиблону, лавсану. Віскозні волокна забезпечують бавовняним ткани­нам м'якість, шовковистість, підвищену драпірувальність, високі гігієнічні властивості. Високомодульне волокно сиблону (25, 33, 45 %) використовують для платтяно-сорочкових, білизняних  тканин. При цьому зберіга­ються  всі позитивні властивості бавовняних тканин, окрім цього, тканина стає м'якою, шовковистою, краще фарбується. Добре за­рекомендували себе тканини із вмістом лавсанових волокон (25, 33, 45 %), які менше зминаються та збігаються, хоча мають дещо занижені показники гігієнічних властивостей. Залежно від призна­чення тканини виробляють різної щільності (відносна щільність від 40 до 100 %). Шири­на тканин — 60...150 см. Бавовняні тканини характеризуються різ­номанітністю  ткацьких  переплетень, видами оздоблень, способами  об­робки. За  способом виробництва та основної обробки бавовняні тка­нини виробляють: вибіленими, гладко фарбованими, друкованими, пістряво тканими. Тонкі бавовняні тканини (маркізет, батист та ін.) піддають мерсеризації.  Бавовняні сорочкові та платтяні тканини із  змішаної пряжі (бавовняно-віскоз­ної, бавовняно-сиблонової) піддають  малозминальній та малозсідальній обробці, плащові, курткові — водовідштовхувальній.

Білизняні тканини застосовують для виготовлення  постільної, сто­лової, натільної білизни, спецодягу для медичних працівників, працівників громадського харчування. Білизняні тка­нини повинні мати високий ступінь білизни, міцне забарвлення, високу гігроскопічність, паро-та повітропроникність, гладку по­верхню, не містити шкідливих для здоров'я речовин.                                                                                                               Міткалі — виготовляють з однорідної кардної пряжі, по структурі ситців; за  оформленням — відбілені та гладко фарбовані. Залежно від нанесення апрету, що не змивається, міткалі мають різні назви: — муслін — апрету менше 1,5 % , обробка м'яка; — мадаполам — апрету 2,5—3%, обробка напівжор­стка.                                                                                                    Шифон — виготовляють з  гребінної пряжі. Порівняно з міткалями, шифон тонший, м'якший, у  процесі обробки піддаєть­ся мерсеризації. Завдяки такій обробці  шифон від­різняється від інших білизняних тканин м'яким блис­ком та шовковистим туше. Шифони виготовляють полот­няним переплетенням. За оформленням — відбілені, гладко фарбовані у світлі тони.                            

Тик-ластик — виготовляють з кардної пряжі, атласним переплетенням. Тканина має більшу опорну поверхню, внаслідок чого — високу зносостійкість. Спеціальна тканина, використовують для виготовлення білизни для військових, медпрацівників.                                                          

Платтяні, сорочкові тканини:

Ситці — виготовляють з  кардної пряжі, полотняним переплетенням,  поверхневою щільністю біля 100 г/м² . Ситці ма­ють достатню міцність, зносостійкість, невелику товщи­ну, вирізняються різноманітністю рисунків за розміра­ми, видом, формою та кольором. Їх виготовляють друкованими  та гладкофарбованими.                                                                                            Бязі — виготовляють з кардної пряжі  із 100 % бавовни, полотняним переплетенням, поверхневою щільністю біля 140-150  г/м²  , шириною 90—140 см. На відміну від ситців, бязі  важкі, жорсткіші, щільніші  та міцніші. За художньо-колористич­ним оформленням виготовляють відбіленими, гладко фарбованими, лрукованими. Невелика кількість бязей виготовляється змішаними з додаванням сиблонових та віскозних волокон (25— 33 %).Сиблонові волокна  знижують зміну лінійних розмірів тканин при пранні та ВТО, зминальність, надають тканинам м'якість. Віскозні волокна  покращують  зносостійкість, драпірувальність тка­нин, але при цьому погіршується формостійкість.                                                        

Сатини — тканини сатинового переплетення,  мають рівну, гладку, блискучу однобічну поверхню,  виготовляють з гребінної та кардної бавовняної пряжі, зшириною 90—140 см. У сучасному оформ­ленні для надання еластичності та зручності в піткану  систему вводять 2 % еластичних ниток  (лайкри або дор-ластану). За художньо-колористичним оформленням  їх виготовляють гладко фарбованими, друкованими.  У процесі заключної обробки їх піддають мерсеризації, тисненню. На  відміну від ситців та бязей, сатини менш міцні, але більш зносостійкі, формостійкі та повітропроникні.                                                               

Маркізет — літня тканина, виготовляється з однорідної гребінної бавовняної пряжі, полотняним переплетенням. Тканина легка — 72 г/м², тонка, про­зора. Завдяки застосуванню найтоншої гребінної пряжі  характеризується  підвищеною пружністю та жорсткістю. За художньо-колористичним оформленням виготовляється вибіле­ною, з друкованим рисунком та піддається мерсери­зації.                                                           Батист —  літня тканина, виготовляється з однорідної  гребінної пряжі, полотняним переплетенням. Тканина легка 71 г/м², тонка. За художньо-колористичним оформ­ленням виготовляється вибіленою, з друкованим рисун­ком та піддається мерсеризації. Цю м'яку  тканину використовують для виготовлення блуз, білиз­ни та ін.                                                                  Поплін —  класична  сорочкова демісезонна тканина, виготовляється з однорідної гребінної  пряжі,  по­лотняним переплетенням з помітним поперековим руб­чиком, внаслідок виготовлення тканини з ниток різної густини. За художньо-колорис­тичним оформленням виготовляється вибіленою, глад­кофарбованою, з друкованим рисунком та піддається мерсеризації.                                                                                                         Репс — класична  сорочкова  демісезонна тканина, виготовляється з однорідної гребінної пряжі більш товстої в пітканні, ніж в основі, та має рель­єфний рубчик по довжині або по ширині тканини, репсовим переплетенням. За худож­ньо-колористичним оформленням виготовляється вибі­леною, гладкофарбованою, з друкованим рисунком та піддається мерсеризації.                                                                                                Фланель —  класична  зимова тканина, виготовляють з кардної або апаратної  чистобавовняної, змішаної бавовняної (із сиблоном, віскозою)  пряжі полотня­ним або саржевим переплетенням з двобічним  начісним ворсом, поверхневою щільністю  250 г/м² .                                                             Бумазея — класична зимова тканина, виготовляють  з чисто бавовняної, змішаної бавовняної (із сиблоном, віскозою)  кардної пряжі, саржевим, полотняним переплетенням з одно­бічним начісним ворсом (з вивороту або лиця), поверхневою щільністю  250 г/м² .                                                           Фланелі та бумазеї можуть використовуватися для виготовлення дитячої білизни, халатів, чоловічих соро­чок.                                                               Байка -   тканина півторашарового переплетення, з двобічним начосом, поверхневою щільністю 360-400 г/м² .                                                                                                      Костюмні, пальтові  тканини: 

Порівняно з платтяними, сорочко­вими  тканини  важчі (їх поверхнева густина — 145...530 г/м²), щільніші й виробляються з кардної  пряжі. Ці тканини використовують для виготовлення  пальт, костю­мів, плащів, спортивного та робочого одягу. Для забезпечення високої міцності, зносостійкості до волокнистого складу тканин  додають лавсанові (до 30 %) та капронові (до 15 %) волокна, тканини  підда­ють різним видам спецобробки (малозминальній, водовідштовху­вальній, біозахисній, вогнестійкій та ін.). Костюмно-пальтові тканини характеризуються міцною, стійкою  будовою, щільністю, незначною розтяжністю.  Складні в швейній обробці ворсові бавовняні тканини (під час розкроювання беруть до уваги напрямок ворсу,  характерне його обсипання); волого-теплову обробку необхідно  здійснювати на кардо стрічках.                  

Трико -    тканина із характерними смугами та клітинками, які утворюються переплетеннями або кольоровими нитками, поверхневою щільністю 230-270 г/м² із змішаної (бавовнянолавсанової, бавовнянонітронової) пряжі.  В трико досить часто використовують меланжеву пряжу (волокна, зафарбовані у колір до прядіння). Тканину виробляють комбінованими переплетеннями, переплетеннями ламана та посилена саржа. Застосовують для виготовлення костюмів.                                                                                                       Діагоналі — досить поширені  тканини  саржевого переплетення з кардної пряжі,  з чітким помітним рубчиком, шириною 65...100см. Випускають у великій кількості артикулів, гладко фарбованими у темні кольори, з поверхневою щільністю  180...380  г/м². Ви­користовують для спецодягу, виготовлення плащів. Пружні, міцні, зносостійкі, їм  характерна обсипальність, розтяжність, збігання по основі до 6 %, плащові тканини піддають водовідштовхувальній обробці.                                                                                                                  Джинсові тканини — виготовляють з  кардної пряжі. За сировинним скла­дом бавовняні, змішані (лавсан, віскоза),  для покращення основних властивостей  тканину виготов­ляють з використанням еластичних поліуретанових ни­ток (лайкри), діагональним, саржевим переплетеннями. Оновлення джинсових тканин відбувається за рахунок застосування  прогресивних  технологій оздоб­лення, прийомів  художньо-колористичного оформлен­ня (ефект м'ятості, крепування). Фірма "Ново Нардікс" розробила екологічно чисте біотехнологічне оздоблен­ня джинсових тканин — біостоунінг з використанням ензимів (ферментів грибків). Такий вид оздоблення дає можливість створювати на тканині ефект "варьонки" або "бідняцького вигляду".                                                                                Вельвет-корд — це зимова тканина, вироблена   з кардної пряжі ворсовим переплетенням, з широкими рубчиками з лицевого боку,  з поверхневою щільністю  290...320  г/м² , шириною 70...100 см. Висо­та ворсу до 1,5 мм, ширина рубчика — 3…5 мм.  Чистобавовняні та  змішані ( бавовняно-лавсанові), гладко фарбовані,  друковані,  зі спецобробкою. Виробляють вельвет-корд зі структурованим   укладанням ворсу  у вигляді смуг та інших візерунків.                                                                                                           Вельвет-рубчик  - тканина, вироблена  з гребінної  пряжі, поверхневою щільністю  220...270 г/м², ворсовим  переплетенням,   з характерними вузькими рубчиками, ширина рубчика — 2...3 мм, висота  ворсу  до 10 мм. Оксамит — на відміну від вельвету має гладку, рівну, суцільну ворсову поверхню. За оформленням виготов­ляється гладко фарбованою, друкованою. Поверхнева щільність 240—270 г/м². У процесі заключного оздоблення ворсові тканини піддають мерсеризації, антистатичним, формостійким або іншим видам оздоблення залежно від їх при­значення та вимог моди.                                                                

Підкладкові тканини : Виготовляють в обмеженій кіль­кості, оскільки в швейному виробництві здебільшого застосову­ють різні види шовкових підкладкових тканин. Кишенькова тканина - отримують на основі грінсбону, тик-ластику, бязі тощо. Це гладко фарбована тканина темних кольорів. Саржа рукавна – відбілена тканина з печатним малюнком у вигляді смуг.

Питання для самоконтролю

1.На які підкласи поділяють асортимент тканин за галузевою ознакою?

2.Дайте визначення терміну «артикул».

3. Яких властивостей набувають бавовняні тканини із додаванням волокон віскози, сиблону, лавсану?

4.Основні характеристики попліну.