Лекція 15.  Ткацькі переплетення. Клас простих, дрібно- візерункових переплетень.

Зміст лекції

1.Класифікація ткацьких переплетень.

2.Характеристика класу простих переплетень.

3. Характеристика класу  дрібновізерункових  переплетень.

1.Тканина – це матеріал, який утворюється в результаті взаємного переплетення ниток основи (поздовжніх ниток) з нитками піткання (поперечними нитками). Однією із основних характеристик будови тканини є вид переплетення. Переплетенням ниток у тканині нази­вають  порядок взаємного перекриття ниток основи та піткання. Ткацькі переплетення надзвичайно різноманітні, вони впливають на зовнішній вид та властивості тканин. Від виду ткацького переплетення залежить характер  лицевої поверхні тканини -  її рельєфність, гладкість, наявність поперечних чи подовжніх рубчиків і смуг, блиск. Ткацьке переплетення впливає на міцність тканини, розтяжність, товщину, жорсткість, усадку, здатність тканини до  ВТО. Рапортом називають закінчений ткацький візерунок, який складається із певної кількості ниток  основи та піткання (умовне позначення рапорту - R). При зарисовуванні ткацьких переплетень на папері в клітинку  прийнято кожен вертикальний ряд клітинок вважати основною ниткою, а кожен горизонтальний ряд клітинок - пітканою  ниткою. Кожна клітинка являє собою перехрещування двох ниток (основної та пітканої) і називається перекриттям. Якщо на лицеву поверхню тканини виходить основна нитка, перекриття називається основним і при зарисовці заштриховується. Якщо на лицеву поверхню тканини виходить піткана  нитка, перекриття називається  пітканим і при зарисовці залишається білим.

Тканини залежно від виду переплетення поділяють на чотири класи:

§  тканини простих (головних)  переплетень (характеризуються гладкою однорідною поверхнею);

§  тканини дрібновізерункових переплетень (характеризуються візерунками із дрібних фігур);

§  тканини складних переплетень (утворюються із кількох систем ниток основи та піткання);

§  тканини крупновізерункових (жакардових) переплетень (характеризуються різноманітними крупними візерунками).

2.До класу простих переплетень належать -  полотняне, сар­жеве, сатинове, атласне переплетення.

Полотняне - найбільш розповсюджене з усіх ткацьких переплетень. У полотняному переплетенні основні та пітканні  нитки чергуються через одну: на лицеву поверхню тканини почергово виходить то основна, то піткана  нитка  (у шахматному порядку) R 1/1 . Тканини полотняного переплетення двобічні, із однорідною гладкою поверхнею як   лицевого так і з виворітного  боку. При застосуванні різних по товщині ниток основи та піткання на тканині полотняного переплетення утворюються поздовжні або поперечні рубчики, які створюють репсовий ефект.  Полотняне   переплетення   надає   тканині   найбільшої міцності, стабільної структури, а при значній  щільності – підвищеної жорсткості.

Саржеве переплетення   - відмінною рисою переплетення  є характерні косі рубчики, розміщені  по діагоналі тканини знизу – зліва,  вгору- направо, під кутом 45⁰ .  Саржеве переплетення позначається дробом: у чисельнику вказується кількість основних ниток, що перекривають нитку піткання, у знаменнику  - кількість пітканих ниток, що перекриваються основною.  Якщо на лицевій поверхні саржі переважають основні нитки,  переплетення називається основною саржею  (   R 2/1; 3/1; 4/1), якщо на лицевій поверхні переважають пітканні нитки, переплетення називається   пітканою саржею  ( R 1/2; 1/3; 1/4). Залежно від  кількості ниток у рапорті кут нахилу рубчика може бути різним. Саржеве переплетення надає  тканинам  еластичність, м'якість, але меншу міцність у порівнянні із полотняним. При малій щільності тканини саржевого переплетення  мають підвищену розтяжність по діагоналі.

Сатинове переплетення  -  характеризується наявністю  на лицевій поверхні поперечних перекриттів, які утворюють піткані  нитки, тому лицева поверхня тканини із так званим «матовим» блиском. Сатиновим переплетенням виробляють групу бавовняних тканин – сатини.

Атласне переплетення -  характеризується наявністю  на лицевій поверхні  поздовжніх перекриттів, які утворюють основні нитки, тому лицева поверхня тканини дуже  гладка і блискуча. Виробляють атласи.

Тканини сатинового та атласного переплетень щільні, стійкі до витирання, їх недоліком є ковзкість та значне обсипання по зрізах.

2.Клас дрібно візерункових переплетень поділяють на два підкласи: похідні переплетення та комбіновані переплетення.

Похідні переплетення отримують в результаті  посилення основних або пітканих перекриттів  полотняного, саржевого, атласного, сатинового  переплетень.

Рис. 5. Прості переплетення

а) полотняне; б) саржеве; в) сатинове; г) атласне   

 

Репсове переплетення – утворюється шляхом посилення основних чи пітканих  перекриттів полотняного переплетення. Кожна основна нитка в репсовому переплетенні може переплітатись через дві, три і більше пітканих  нитки. При цьому на поверхні тканини виникає поперечний рубчик, і репс називається пітканим. Якщо кожна піткана  нитка  переплітається  через дві,  три або декілька основних ниток, на тканині виникає поздовжній рубчик, і репс називається  основним.

Рогожка  - це подвійне чи потрійне полотняне переплетення, яке  утворюється в результаті  одночасного посилення  основних і пітканих  перекриттів. Рогожка може бути вироблена також у чотири нитки. У рогожці рапорт по основі дорівнює рапорту по пітканю. У переплетенні  ткацький рисунок  виражений яскравіше, ніж  у  полотняному:   на  поверхні  тканини  помітні квадрати, розмір яких залежить від пряжі і рапорту переплетення.

 

Рис. 6. Види репсових переплетень

а) основний репс; б) пітканий репс

Рис. 7. Похідне переплетення рогожка

Посилена  саржа — переплетення, похідне від саржевого, в якому кількість основних та пітканих ниток  у рапорті  однакова  (R   2/2, З/З, 4/4). У порівнянні із простою саржею, посилена саржа має більш чіткі та широкі діагональні смуги.

Складна саржа – характеризується рубчиками  різної ширини. Відповідно переплетення характеризується дробом, що містить і в чисельнику, і в знаменнику дві або декілька цифр.

Ламана чи зворотна саржа – називають також переплетенням «у ялинку», тому що напрямок саржевої смужки періодично змінюється під кутом 90°, відбувається злам саржевої смужки й отриманий рисунок нагадує «ялинку».

По­силені сатини, атласи – похідні сатинового, атласного переплетень, отримують в результаті збі­льшення  довжини перекриттів (основно­го, пітканого). Завдяки  цьому збільшується зв'язок між нитками осно­ви та піткання і, відповідно – міцність  тканини. Тканини посилених атласних (сатинових) переплетень характеризу­ються гладкою, щільною поверхнею, підвищеною стійкістю до витирання.

Комбіновані переплетення отримують внаслідок поєднання двох або більше простих чи похідних переплетень та їх подальшої розроб­ки.

Орнаментальні переплетення  - характеризуються  візерунком  у вигляді пов­здовжніх і поперечних смуг, клітинок, утворених шляхом поєднання різних переплетень. Найбільш поширеними є  пере­плетення з візерунком у смужку, (утворюється чергуванням смужок з двох  видів переплетень)  пере­плетення з візерунком у клітинку.

Крепове переплетення – не має визначеної форми малюнка і утворюється з одинарних або групових основних перекриттів, розкиданих по усій площині ра­порта переплетення, завдяки  цьому тканина характеризується дрібнозернистою поверхнею.

Просвічувані переплетення – характеризуються  ажурним зовнішнім  виглядом, легкі, прозорі.  У процесі утворення переплетення окремі нитки основи чи піткання зміщуються або роз'єднуються з утворенням просвітів.

 

Рис. 8. Похідні саржевого переплетення

г)  посилена саржа; д) складна саржа; е) ламана саржа

 

Діагональне переплетення – утворює на поверхні тканини малюнок у вигляді навскісних ліній — діагоналей, що напрямлені, як і в саржевому переплетенні, знизу-зліва вгору-напра­во, але під кутом, меншим чи більшим від 45°. Особлива будова діагонального переплетення дає змогу виробляти порівняно товсті, щільні, важкі та малорозтяжні костюмні, пальтові тканини.

Вафельне переплетення – на тканині утворюється візерунок із прямокутних ячейок, грані яких виступають, а середина заглиблена.

Рис. 9. Крепове переплетення

Рис.  10. Діагональне переплетення

Рис.  11. Вафельне переплетення

Питання для самоконтролю

1.Тканина якого ткацького  переплетення має рапорт R 1/1?

2.Яка тканина завдяки ткацькому переплетенню характеризується «матовим» блиском?

3. Підклас яких переплетень отримують в результаті  посилення основних або пітканих перекриттів  полотняного, саржевого, атласного, сатинового переплетень?