5.4 Зберігання транспортних засобів у закритих приміщеннях

Закрите приміщення для стоянки (гараж) потрібно розглядати як приміщення складського типу, призначене лише для зберігання справних автомобілів, запуску двигунів та огляду автомобілів перед виїздом. Це, у свою чергу, зумовлює короткочасне перебування людей на стоянці, санітарні вимоги до опалювання, вентиляції й освітлення, а також мінімальну вартість її спорудження та експлуатацію.

При зберіганні автомобілів в опалювальних приміщеннях (будівлях) підтримується температура (≥5⁰С) достатня для захисту системи охолодження двигуна від замерзання, недопущення загущення оливи в картерах двигуна і трансмісії, а також забезпечення роботоздатності акумуляторних батарей.

5.4.1 Класифікація гаражів

Залежно від кількості поверхів будівель для автомобілів гаражі-стоянки поділяються на одноповерхові та багатоповерхові. Одноповерхові гаражі простіші, тому більш поширені. Багатоповерхові використовуються в містах, де обмежені або дорогі земельні ділянки та у густонаселених мікрорайонах.

За способом розташування відносно поверхні землі, гаражі поділяються на наземні та підземні (3-4 поверхи). Підземні стоянки дозволяється розташовувати під проїздами, тротуарами, бульварами і громадськими будівлями за винятком установ, охорони здоров’я, фізичної культури, загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів, дитячих будинків, установ і підприємств культури та мистецтва, закладів громадського харчування.

Основна відмінність між підземними і наземними варіантами гаражів- стоянок полягає у різній вартості їх будівництва. Як правило, підземний гараж дорожчий за аналогічний наземний з розрахунку на одне стоянкове місце у 1,5...2,0 рази. Ця різниця пояснюється необхідністю монтажу більш потужної і розгалуженої освітлювальної мережі, систем примусової і природної вентиляції, встановленням різних механічних пристроїв. Ще однією важливою проблемою будівництва підземних гаражів залишається гідроізоляція стиків панелей і плит від ґрунтових вод та від просочування вологи зверху через дах, що вимагає додатково значних затрат.

Залежно від ступеня ізоляції кожного автомобіля або групи автомобілів одна від одної, стоянки бувають манежні та боксові. При манежній стоянці автомобілі розміщають вільно в приміщенні (без розділення перегородками). В боксових стоянках кожний автомобіль або невеликі групи відокремлені одні від одних перегородками. Тобто у першому випадку автомобілі розміщаються у спільному приміщенні – манежі, а у другому – в окремих ізольованих приміщеннях – боксах як це показано на рисунку 5.5.

Багатоповерхові стоянки залежно від ступеня механізації поділяють на: а) немеханізовані; б) напівмеханізовані; в) механізовані.

а) б)

Рисунок 5.5 – Типи стоянок (гаражів): а) манежна; б) боксова

5.4.2 Немеханізовані автомобільні стоянки

На немеханізованих стоянках автомобілі рухаються між поверхами і на поверхах власним ходом по похилих площинах – рампах (пандусах), які залежно від їх, обрису в плані можуть бути прямо- і криволінійними як показано на рисунку 5.6. Рампи розташовуються зазвичай всередині приміщення, а в південних районах можуть бути і зовні як показано на рисунку 5.7.

Ухил рампи, що вимірюється по середній лінії смуги руху, не повинен перевищувати 16% (9⁰5¹) для прямолінійних і 12% (6⁰50¹) для криволінійних рамп. Різновидністю багатоповерхових стоянок з самохідним рухом

автомобілів є скатні або безрампові стоянки, в яких рампові пристрої або відсутні, або використовуються як додаткові.

Особливістю скатних стоянок є те, що вони на усіх поверхнях мають похилу підлогу, по якій відбувається як міжповерховий, так і всередині поверху рух автомобілів і на якій одночасно розташовані місця зберігання автомобілів. Вони встановлюються поперек похилої підлоги, як це показано на рисунку 5.8.

При побудові скатних стоянок може застосовував-тися такий принцип:

– один одноходовий “гвинт”;

– два суміжно розташованих “гвинти”;

– один двоходовий “гвинт”.

У зв’язку з тим, що автомобілі встановлюються безпосередньо на похилій підлозі кут нахилу не повинен перевищувати 5⁰ (див. рис. 5.8). Однак, при такому уклоні щоб долати міжповерхову висоту, необхідно мати велику довжину споруди стоянки.

Для зменшення довжини будівель скатних стоянок застосовують різні прийоми, зокрема передбачають конструкцію споруди циліндричної форми, в об’єм скатної стоянки включають додатковий пристрій, а у торцях будівель облаштовують перехідні бокові проїзди з традиційними рамповими ухилами.

Рисунок 5.8 – Схема безрампової (скатної) автомобільної стоянки

5.4.3 Напівмеханізовані і механізовані стоянки

На напівмеханізованих стоянках автомобілі підіймають ліфтами, а поверхами вони рухаються своїм ходом. Можливий також варіант коли підйом автомобілів здійснюється ліфтом, а спускаються вони своїм ходом рампами. Напівмеханізовані стоянки застосовуються рідко. Більше поширення мають стоянки з комплексною механізацією, або повністю механізовані.

На механізованих стоянках вертикальне переміщення автомобілів здійснюється ліфтом, а горизонтальне (в межах поверху) – за допомогою підвісних і опорних шахт ліфта, які котяться, траверсних і буксируючи візків та конвеєрів. Комплексну механізацію переміщення автомобілів застосовують на стоянках призначених в основному для короткочасного зберігання приватних легкових автомобілів. Часто такі стоянки замінюють паркування автомобілів на вулицях.

На механізованій стоянці для встановлення автомобіля на місце на поверсі вище або нижче першого необхідно виконати не більше трьох основних рухів: один вертикальний – доставка транспортного засобу на поверх і два горизонтальних – доставка до місця зберігання і встановлення на це місце. Залежно від способу механізації кількість рухів може бути зменшена шляхом виключення будь якого руху, або внаслідок їх одночасного виконання.

Механізація рухів у більшості систем здійснюється за допомогою комбінованої дії ліфтів, самохідних візків, транспортерів і конвеєрів різних конструкцій, як показано на рисунках 5.9 і 5.10. Існують також системи, у яких застосовується лише один засіб механізації, який є одночасно і стоянкою автомобілів. До таких засобів відносяться норії і площадкові транспортери (див. рис. 5.11).

Основою норії (ятки) служить вертикально розміщений замкнутий ланцюг до якого на однакових відстанях підвішені відкриті кабіни-люльки, або площадки-піддони, що вміщують один-два автомобілі. Для стійкого положення кабін їх рух вверх і вниз здійснюється по бічних вертикальних направляючих. В’їзд автомобілів в кабіни і виїзд з них здійснюється самоходом.

За простотою конструкції і невеликою площею розміщення вертикальні норії переважають всі інші системи механізованих стоянок. Основним призначенням норії є короткочасне зберігання автомобіля під час якого кожна кабіна служить місцем стоянки.

Сьогодні існує величезна кількість різновидностей напівмеханізованих і механізованих стоянок. Однак їх будівництво сповільнилося через проблеми пов’язані з незадовільною експлуатацією механічного обладнання. Статистика засвідчує, що у подібних стоянок механічне обладнання виходить з ладу вже через 7...8 років після початку його експлуатації, тобто раніше терміну окупності гаража. Відмова механіки може паралізувати роботу стоянки в цілому або окремих її секцій.

Додаткові проблеми створені застосуванням механічного обладнання полягають у неможливості пристосування його роботи під ритм і щільність потоку автомобілів, які під’їжджають до стоянки чи від’їжджають від неї. В зв’язку з цим виникає необхідність у створенні накопичувальних майданчиків для автомобільної черги.

З іншого боку, надто повільне розвантаження гаража може заставити клієнтів тривалий час чекати появи свого автомобіля. Тому гаражі подібного типу ефективні лише у тих районах де потреба у стоянках протягом дня носить порівняно рівномірний, характер. В центральних ділових районах механізовані стоянки більш ефективно використовуються при обслуговуванні мотелів, готелів.

Дещо незвично до вирішення проблеми паркування автомобілів у великих містах підійшла архітектурна компанія CARLOFT з Німеччини. Вона розробила унікальну конструкцію житлових будинків, мешканці яких зможуть паркувати автомобіль на балконі власної квартири. Запропонована німцями конструкція будівлі дозволяє облаштувати на балконі стоянку і навіть невеличкий сад.

Дістатися на свій поверх власник квартири може прямо на автомобілі за допомогою спеціального ліфта, як показано на рисунку 5.10 (діє принцип напівмеханізованої стоянки). Сам ліфт змонтований зовні будинку, а його вантажність дозволяє піднімати навіть важкі седани “люкс-класу”. Переваги такого рішення очевидні: паркування біля дверей квартири полегшить розвантаження купленого чи збір речей для далекої поїздки, а головне зведе ймовірність викрадення автомобіля, практично, до нуля.

CARLOFT вже будує перші подібні будинки у Берліні, а сам винахід німецької компанії запатентований у ста країнах світу.