5.3 Зберігання транспортних засобів на відкритих стоянках

 

Відкриті стоянки для зберігання автомобілів повинні мати тверде покриття з ухилами для стікання води:

≤ 1% у напрямку поздовжньої осі встановленого автомобіля;

 ≤4% у напрямку перпендикулярному до поздовжньої осі автомобіля.

Автомобілі на майданчиках зберігають групами кількістю не більше 200 одиниць. Протипожежна відстань між групами – не менше як 20 метрів.

Майданчик огороджується і розмічається лініями, що визначають місця стоянок та проїзди. На ньому кріпляться на стояках чи підвішуються на дроті трафарети, за якими визначається окреме місце стоянки кожного автомобіля. Інколи номер місця наносять безпосередньо на покриття майданчика.

За автомобілем може бути закріплене конкретне місце (у випадку тривалим користуванням стоянкою), або вільне на сьогодні (при короткочасному зберіганні). 

Автомобілі в зоні зберігання ставлять так, щоб забезпечити вільний в’їзд на місця зберігання і виїзд з них, маневрування, безпеку руху, протипожежну безпеку, можливість швидкої евакуації автомобілів та економне використання площі відведеної під зберігання. На розташування автомобілів впливають також розміри майданчика та його конфігурація.

За способом установки автомобіля на місце, розміщення поділяється на тупикове і прямоточне, як показано на рисунку 5.1. У першому випадку встановлення на місця здійснюється заднім ходом, а виїзд – переднім, або навпаки. У другому випадку установка на місце та виїзд з місця здійснюється лише переднім ходом. Прямоточне розміщення автомобілів покращує організацію руху та його безпеку (не використовується рух заднім ходом), однак воно вимагає більші площі ніж тупикове.

 

 

 

 

 

 

 

 

                    а)                                                           б)

 

Рисунок 5.1 – Розміщення автомобілів за способом установки:

а) тупикове; б) прямоточне

 

 

За кількістю рядів розміщення поділяється на однорядне, дворядне і багаторядне, як показано на рисунку 5.2. Для приватних автомобілів, а також спеціальних, які перебувають на чергуванні (швидка допомога, пожежна машина тощо), як правило, застосовують однорядне розміщення.

        

 

 

 

         а)                             б)                                     в)

 

Рисунок 5.2 – Розміщення автомобілів за кількістю рядів:

а) однорядне; б) дворядне; в) багаторядне

 

За кутом встановлення автомобілів до осі внутрішнього чи зовнішнього проїзду тупикове і прямоточне розміщення поділяється на прямокутне і косокутне, як показано на рисунку 5.3. При прямокутному розміщенні поздовжня вісь автомобіля і вісь проїзду утворюють кут 900, а при косокутному – від 300 до 600.

Переваги прямокутного розміщення перед косокутним у тому, що ефективніше використовується площа і виїзд з місця можливий у вдвох напрямках (при косокутному лише в одному).

Переваги косокутного розміщення:

                                    а)                                                     б)

 

Рисунок 5.3 – Розміщення автомобілів за кутом встановлення:а) прямокутне (α = 900); б) косокутне (α<900)

а) простота, безпека і швидкість установки автомобіля на місце і виїзду з місця;

 б) можливість зручного розташування транспортних засобів різної довжини;

в) можливість використання майданчиків, обмежених шириною, а також ламаної конфігурації як це показано на рисунку 5.4.

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.4 – Косокутне розміщення автомобілів

на ділянці ламаної конфігурації

 

Косокутне розміщення часто використовують при короткочасному зберіганні легкових автомобілів на відкритих стоянках.

Незалежно від способу розміщення транспортних засобів для забезпечення зручності і безпеки руху при встановленні автомобілів на стоянку і виїзді повинні витримуватися геометричні параметри – мінімальні віддалі між автомобілями та елементами стоянок (огорожею, опорами, ворітьми тощо).

Геометричні параметри, регламентовані будівельними нормами і правилами з врахуванням категорії автомобіля (всього є чотири категорії), яка визначається залежно від його габаритної довжини і ширини. Легкові автомобілі відносяться до I-ї категорії для якої визначені довжина до  6 метрів, а ширина до 2,1 метра включно. При їх зберіганні на відкритих стоянках або під навісом необхідно дотримуватися таких значень геометричних параметрів:

– відстань між поздовжніми сторонами автомобілів, а також між поздовжньою стороною і стіною (огорожею) ≥ 0,6 м;

– відстань між передньою стороною автомобіля і стіною (огорожею):

а) при прямокутному розміщенні ≥ 0,7 м;

б) при косокутному розміщенні ≥ 0,5 м;

– віддаль між задньою стінкою автомобіля і стіною (огорожею):

а) при прямокутному розміщенні ≥ 0,5 м;

б) при косокутному розміщенні ≥ 0,4 м;

Ширину проїзду на стоянках визначають залежно від того як автомобіль заїжджає на місце: переднім чи заднім ходом, без маневру чи з додатковим маневром, та від кута встановлення (прямокутне чи косокутне).

Орієнтовно ширина проїзду для автомобілів I-ї категорії має бути:

– при прямокутному розміщенні ≥ 6 м;

– при косокутному розміщенні ≥ 2,9 м;

Знаючи геометричні параметри автомобілів та вимоги будівельних норм і правил до їх розміщення на площадках, можна визначити геометричні розміри стоянки, а також її площу. Зокрема, під геометричними розмірами стоянки розуміють довжину та ширину по внутрішньому обмірюванню,  а площа стоянки – це, відповідно, добуток ширини на довжину.