МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЕКОЛОГІЇ

ЗАТВЕРДЖУЮ Декан факультету аграрних технологій та екології Руслан КІРЧУК « » 2022 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ Голова НМР Надія КОВАЛЬЧУК « » 2022 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни «ГРУНТОЗНАВСТВО З ОСНОВАМИ ГЕОЛОГІЇ»

ступінь вищої освіти − бакалавр

галузь знань – 20 «Аграрні науки та продовольство»

спеціальність – 201 «Агрономія» освітня програма – «Агрономія»

Кафедра агрономії

Форма навчання	Курс	Семестр	Лекції (год.)	Практ. (семін.) (год.)	Лаб.роб. (год.)	Тренінг (год.)	Самост. робота студ. (год.)	Разом (год.)	Залік (сем.)	Екз. (сем.)
Денна	1	2	60		45	-	105	210		2
Заочна	1	2	10	10			190	210		2

Луцьк – 2022

Робоча програма складена на основі ОП підготовки бакалавра галузі знань – 20

«Аграрні науки та продовольство», спеціальність – 201 «Агрономія», затвердженої Вченою радою ЛНТУ (протокол № _8_ від 31 березня_2022 р.).

Робочу програму склав доцент кафедри агрономії, кандидат с.-г. наук, доцент Зінчук Микола Іванович

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри агрономії, протокол №

від 2022 р.

Завідувач кафедри,

кандидат с.-г. наук, доцент

Зінчук М.І.

Розглянуто та схвалено групою забезпечення ОП «Агрономія», протокол

№ від 2022 р.

Гарант ОП,

кандидат с.-г. наук, доцент

Зінчук М.І..

СТРУКТУРА РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ҐРУНТОЗНАВСТВО З ОСНОВАМИ ГЕОЛОГІЇ»

1.     Опис дисципліни «Ґрунтознавство з основами геології»

Дисципліна «Ґрунтознавство з основами геології»	Галузь знань, спеціальність, СВО	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів – 7	галузь знань (шифр, найменування) – 20 «Аграрні науки та продовольство	Статус дисципліни: ОК обов’язкової складової ОП, дисципліна професійної підготовки Мова навчання Українська
Кількість залікових модулів – 2	Спеціальність (шифр, найменування) – 201 «Агрономія»	Рік підготовки: Денна – 1-й Заочна - 1-й Семестр: Денна – 2-й Заочна - 2-й
Кількість змістових модулів – 2	Ступінь вищої освіти – бакалавр	Лекції: Денна – 60 год. Заочна – 10 Лабораторні роботи: Денна – 45 год. Практичні заняття: Заочна – 10 год.
Загальна кількість годин – 210		Самостійна робота: Денна – 105 год. Заочна – 190 год
Тижневих годин – 14, з них аудиторних – 7		Вид підсумкового контролю – екзамен

2.Мета та завдання навчальної дисципліни «Ґрунтознавство з основами геології»

2.1. Мета дисципліни – полягає в оволодінні здобувачами основ знань, щодо генезису, структурного складу ґрунтів, основних процесів ґрунтоутворення, в тому числі геологічних, географії ґрунтів, місця і ролі ґрунту, як одного з синтетичних елементів природної оболонки Землі, у процесах функціонування окремих екосистем, біосфери в цілому і людського суспільства зокрема.

2.2. Основні завдання вивчення дисципліни - сформувати у здобувачів поняття про визначальне значення ґрунту у природі та суспільстві, надати комплекс знань та умінь щодо раціонального використання та охорони ґрунтів, уникнення негативних наслідків антропогенної діяльності на їх властивості, а також збереження і відтворення ґрунтової родючості, усвідомити ґрунт як природне тіло, засіб виробництва, предмет і продукт праці. Саме ґрунти, процеси їх генезису, географічного поширення, зональності і вертикальної поясності, фізико-хімічні, фізико- механічні та ін. властивості ґрунту є об’єктом і предметом вивчення ґрунтознавчої науки. Вивчення ґрунтознавства при підготовці агрономів передбачає оволодіння студентами також і практичних навичок застосування результатів при розробці систем обробітку, складання сівозмін, систем удобрення та інших рекомендацій. А саме, походження, будова і розвиток ґрунтів, фактори ґрунтоутворення, їх географічне розповсюдження; фізика, хімія, біологія, мінералогія ґрунтів; структура ґрунтів; водний, тепловий, повітряний режими ґрунтів; родючість морфологія і класифікація ґрунтів; географія ґрунтів світу та України та світу; екологічні проблеми ґрунтів та шляхи раціонального використання. В результаті вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти навичками ґрунтознавчих методів досліджень; вміти правильно аналізувати можливі позитивні та негативні впливи на ґрунтотворні процеси, які відбуваються внаслідок природних факторів і антропогенних впливів; оволодіти основними методиками лабораторного контролю якості ґрунтів; застосовувати технології керування ґрунтотворними процесами.

2.3.      Найменування та опис компетентностей, формування котрих забезпечує вивчення дисципліни

Інтегральна компетентність:

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми у сфері екології, охорони довкілля і збалансованого природокористування, або у процесі навчання, що передбачає застосування основних теорій та методів наук про довкілля та характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, як під час практичної виробничої та управлінської діяльності, так і у процесі подальшого навчання в галузі екології.

Загальні компетентності:

ЗК08. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.

ЗК11. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

СК2. Здатність до критичного осмислення основних теорій, методів та принципів природничих наук.

СК5. Здатність до оцінки впливу процесів техногенезу на стан навколишнього середовища та виявлення екологічних ризиків, пов’язаних з виробничою діяльністю.

СК7. Здатність проводити екологічний моніторинг та оцінювати поточний стан навколишнього середовища.

СК14 Розуміння принципів технологічних процесів виробництв, які мають негативний вплив на компоненти довкілля, та вміння розробляти заходи для зменшення цього впливу.

СК16. Здатність використовувати методи аналізу і оцінки стану повітряного середовища, поверхневих та підземних вод, ґрунтів, біоти, аналізувати вплив господарської діяльності на компоненти довкілля та розробляти заходи щодо зменшення такого впливу.

СК17. Здатність прогнозувати стан довкілля, проводити оцінку екологічних об’єктів, процесів, стану природоохоронних територій із використанням картографічних методів, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і геоінформаційних систем (ГІС).

СК18. Здатність організовувати та здійснювати лабораторні та польові дослідження об’єктів чи складових навколишнього природного середовища у адекватний та безпечний спосіб.

2.4.    Передумови для вивчення дисципліни.

Пререквізити дисципліни:

·     Вступ до фаху;

·     Загальна, неорганічна, органічна та фіз-колоїдна хімія;

·     Біологія;

·    Гідрологія;

·    ІКТ в професійній діяльності

2.5.    Результати навчання

Програмні результати навчання:

ПРН03. Розуміти основні концепції, теоретичні та практичні проблеми в галузі природничих наук, що необхідні для аналізу і прийняття рішень в сфері екології, охорони довкілля та оптимального природокористування.

ПРН04. Використовувати принципи управління, на яких базується система екологічної безпеки.

ПРН09. Демонструвати навички оцінювання непередбачуваних екологічних проблем і

обдуманого вибору шляхів їх вирішення.

ПРН17. Усвідомлювати відповідальність за ефективність та наслідки реалізації комплексних природоохоронних заходів.

ПРН18. Поєднувати навички самостійної та командної роботи задля отримання результату з акцентом на професійну сумлінність та відповідальність за прийняття рішень.

ПРН21. Уміти обирати оптимальні методи та інструментальні засоби для проведення досліджень, збору та обробки даних.

ПРН22. Брати участь у розробці проектів і практичних рекомендацій щодо збереження довкілля.

ПРН26. Вміти визначати джерела походження і види антропогенного впливу на довкілля; відповідно до цього розробляти і застосовувати методи захисту населення, території, біоти, об’єктів ПЗФ та навколишнього природного середовища в цілому від шкідливих і небезпечних екологічних чинників.

3.     Програма навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1: Теоретичні основи ґрунтознавства Тема 1. Геологічні процеси та ґрунтотворна діяльність.

Характеристика екзогенних та ендогенних геологічних процесів. Діяльність вітру та води. Фізичне, хімічне, біологічне вивітрювання. Гравітаційні, флювіальні, карстові, гляціальні, еолові процеси. Формування типових форм рельєфу. Будова річкових долин.

Хімічний склад земної кори та основних оболонок. Міграція хімічних елементів, кларки концентрації. Загальні біогеохімічні закономірності. Загальна схема ґрунтотворення. Просторові особливості залягання ґрунтів.

Тема 2 Предмет і завдання ґрунтознавства, історія розвитку та значення.

Ґрунтознавство як наука. Структура ґрунтознавчої науки, її напрямки, принципи та методи дослідження. Зв’язок ґрунтознавства з іншими природничими науками та роль в вирішенні життєвих проблем і господарських завдань людства. Проблеми та народногосподарські завдання грунтознавчої науки. Поняття про грунт. Наукові формулювання поняття грунту та його основної властивості. Роль, місце та функції грунту в природі. Грунт, як особливе тіло природи, компонент біосфери й осередок життя на Землі, фізичне середовище і життєвий простір для життя людства.

Тема 3. Мінеральна частина грунту, її склад і значення.

Загальні поняття про мінерали та гірничі породи, їх класифікація. Властивості мінералів та порід, способи їх визначення. Зв’язок мінеральної частини з материнськими породами. Материнська порода як основа мінеральної частини грунту. Особливості впливу материнських порід формування мінеральної частини грунтів. Мінеральна частина грунтів як гетерогенна фазна система. Мінералогічний, хімічний і гранулометричний склади грунтів і їх взаємозв’язки. Особливості перетворення та впливу первинних та вторинних мінералів на формування мінеральної частини грунту. Тверда фаза грунту та її склад. Механічні елементи як представники мінеральної частини, їх класифікація та характеристика.

Тема 4. Загальна схема процесу грунтотворення.

Значення факторів, умов і режимів для грунтоутворення. Особлива роль живих організмів – рослин, безхребетних тварин і мікроорганізмів у грунтоутворенні. Виробнича діяльність людина як фактор розвитку та деградації грунтів. Взаємозв’язок факторів та умов грунтоутворення. Загальні поняття по процес та типи грунтоутворення. Жива речовина грунту її склад і біомаса.. Мікроорганізми в грунті (бактерії, гриби й актиноміцети), їх роль у перетворенні речовин і процесах грунтоутворення. Найпростіші організми й безхребетні тварини та їх роль у грунтоутворенні. Піонерні рослинні організми (водорості, лишайники й мохи). Біологічна ферментативна здатність грунтів. Зелені рослини їх угрупування та роль в грунтоутворенні. Значення зелених рослин як індикаторів трофності, вологості, реакції середовища та родючості грунтів. Вплив людини як регулятора живої речовини в грунті при його використанні в екологічному середовищі. Суть і загальна схема грунтоутворення Зародження, формування, стадії розвитку та еволюція грунтів.

Тема 5. Органічна частина грунту, її склад, властивості, значення.

Джерела та особливості перетворення органічних речовин у грунті. Роль живих організмів у процесах перетворення органічних речовин у лісових та лучних грунтах. Енергетична роль органічних речовин у грунті. Склад, властивості та біохімічна суть гумусу. Колоїдно-хімічна природа гумусу. Вміст, запаси та якість гумусу в грунті й гумусовий стан грунтової товщі. Взаємодія гумусових речовин з мінеральною частиною грунту. Роль гумусу в грунтоутворенні. Значення гумусу для формування ознак, властивостей і родючості грунтів. Грубий, м’який і перехідний гумус. Активний і пасивний гумус. Вплив гумусу на структуро-утворення в грунті. Баланс гумусу в грунті.

Тема 6. Ґрунтовий вбирний комплекс. Вбирна здатність грунтів.

Розвиток наук про колоїди та вбирну здатність грунтів. Будова, склад, походження, класифікація та властивості колоїдів. Адсорбційні, електрокінетичні, захисні та інші особливості колоїдів і їх вплив на грунтоутворення. Роль колоїдів у структуроутворенні та формуванні родючості грунтів. Види вбирної здатності та їх характеристика. Особливості фізичного, фізико-хімічного та хімічного вбирання в залежності від увібраних іонів. Явища обміну іонів у грунтах. Роль кальцію, натрію, інших катіонів і дисперсних твердих часток у процесах вбирання речовин у грунті. Механічна та біологічна вбирна здатність грунтів. Поняття про грунтовий вбирний комплекс. Обмінні катіони, сума катіонів, місткість катіонного обміну, ступінь насиченості основами грунту та їх взаємозв’язок. Роль увібраних катіонів у генезі грунтів Реакція середовища.

Тема 7. Структура, фізичні, фізико-механічні і водні властивості грунтів.

Морфологічне і агрономічне поняття про структуру грунту та його структурність. Типи структури грунту. Якісні показники структури грунту - форма, розміри, водотривкість, міцність, пористість. Значення органічної речовини і складу увібраних катіонів в утворенні структури грунту. Вплив структури грунту на його водний, повітряний і поживний режим. Заходи створення та збереження структури грунту. Загальні фізичні властивості грунтів - щільність твердої фази, щільність складення, пористість. Фізико- механічні властивості - пластичність, липкість, набрякання, усадка, зв’язність, твердість, опір грунту під час обробітку. Інженерно-геологічні дослідження ґрунтів.

Тема 8. Ґрунтовий розчин. Повітряні та теплові властивості грунтів.

Поняття про грунтовий розчин і його значення для грунтоутворення. Методи одержання грунтового розчину. Склад і концентрація грунтового розчину. Окисно-відновні процеси в грунті, вплив їх на перетворення й переміщення речовин в грунтовій товщі, грунтові режими та напрямки грунтоутворення. Поняття про окисно-відновний потенціал як показник кількісної характеристики окисного та відновного станів грунтів. Окисно- відновні режими та їх типи. Екологічне значення грунтового розчину та окисно-відновних процесів у грунтах. Повітряний і тепловий режим грунтів.

Змістовий модуль 2. Класифікація, поширення, характеристика і використання грунтів

Тема 9. Грунти Полісся і Лісостепу України.

Географічне положення зони. Характеристика умов грунтоутворення. Суть підзолистого процесу грунтоутворення. Класифікація і агрогенетична характеристика грунтів підзолистого типу. Заходи підвищення родючості підзолистих грунтів. Дерновий процес грунтотворення і його особливості в лісовій зоні. Класифікація і агрогенетична характеристика дернових і дерново- підзолистих грунтів. Болотний процес грунтоутворення. Класифікація і агрогенетична характеристика болотних грунтів. Використання грунтів Полісся. Реградація опідзолених грунтів. Класифікація і агрогенетична характеристика сірих опідзолених грунтів, їх сільськогосподарське використання. Географічне положення чорноземної зони. Характеристика факторів і умов грунтоутворення. Класифікація і агрогенетична характеристика чорноземів Лісостепу України. Використання чорноземів лісостепової зони. Заходи підвищення родючості цих грунтів.

Тема 10. Ґрунти Степу і Сухого Степу.

Географічне положення зони. Характеристика факторів і умов грунтоутворення. Класифікація і агрогенетична характеристика чорноземів Степу України. Використання чорноземів степової зони. Заходи підвищення родючості. Комплексність грунтового вкриття та її причини. Шляхи підвищення родючості каштанових грунтів. Провінції засолених грунтів на території України. Характеристика солончаків і засолених грунтів, їх походження, класифікація, будова профілю, склад і агрономічні властивості.

Тема 11. Ґрунти гірських територій, річкових долин.

Географічне положення гірських областей України. Характеристика факторів і умов ґрунтоутворення Карпат і Криму. Вертикальна зональність. Генетичні особливості, діагностика та основні властивості гірських грунтів. Грунти Карпат і Криму, їх характеристика, використання в сільському господарстві і заходи щодо підвищення їх родючості.

Тема 12. Охорона і відновлення родючості грунтів. Поняття про екологічну геологію.

Причини зниження родючості грунтів України і першочергові завдання щодо їх відтворення Поняття про водну ерозію. Класифікація видів ерозії. Чинники водної ерозії. Форми прояву ерозії. Причини агрофізичної деградації. Профілактика агрофізичної деградації. Фактори формування агрономічно цінної структури. Оцінка гумусового стану ґрунтів України. Заходи із відновлення органічної речовини ґрунту. Солонцюваті і засолені ґрунти в Україні. Наслідки іригації. Заходи профілактики вторинного осолонцювання грунтів. Вторинне засолення грунтів, окультурення засолених грунтів. Заходи з охорони і збереження осушуваних ґрунтів. Захисна роль мульчі із рослинних решток. Основні принципи альтернативного землеробства. Стан впровадження біологічного землеробства в Україні. Відтворення родючості ґрунтів в органічному землеробстві. Консервація земель і її значення в охороні ґрунтів. Причини і захист ґрунтів від забруднення пестицидами і важкими металами. Забруднення ґрунтів полютантами і здоров’я людей. Вплив агрохімікатів і продуктів техногенезу на ґрунти і заходи захисту їх від забруднення. Основні положення концепції меліорації техногенно забруднених земель. Меліоративні заходи для техногенно забруднених грунтів. Впровадження технологій очищення грунту і одержання екологічно чистої продукції.

4.  Структура залікового кредиту з дисципліни «Ґрунтознавство з основами геології»

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма					заочна форма
	Усього	у тому числі				Усього	у тому числі
		Л	п	лаб	с.р.		л	п	лаб	с.р.
1	2	3	4	5	7	8	9	10	11	13
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Теоретичні основи ґрунтознавства
Тема 1. Геологічні процеси та ґрунтотворна діяльність	13	4		2	7		1			20
Тема 2. Предмет і завдання грунтознавства, історія розвитку та значення.	15	4		4	7		1			10
Тема 3. Мінеральна частина грунту, її склад і значення.	15	4		4	7		1	2		10
Тема 4. Загальна схема процесу грунтотворення.	12	4		2	6		1			15
Тема 5. Органічна частина грунту, її склад, властивості, значення.	14	4		4	6		1	2		15
Тема 6. Грунтовий вбирний комплекс. Вбирна здатність грунтів.	14	4		4	6		1			20
Тема 7. Структура, фізичні, фізико- механічні і водні властивості грунтів.	12	4		2	6		1	2		15
Тема 8. Грунтовий розчин. Повітряні та теплові властивості грунтів.	10	2		2	6		1			20
Разом за змістовим модулем 1	105	30		24	51		8	6		135
Модуль 2
Змістовий модуль 2. Класифікація, поширення, характеристика і використання грунтів
Тема 9. Грунти Полісся	24	8		4	12			1		12

і Лісостепу України.
Тема 10. Грунти Степу і Сухого Степу.	26	8	4	14		1	12
Тема 11.Грунти гірських територій, річкових долин.	26	8	4	14		1	12
Тема 12. Охорона і відновлення родючості грунтів.	29	6	8	15	2	1	19
Разом за змістовим модулем 2	105	30	20	55	2	4	55
Усього годин	210	60	45	105	10		190

5.Тематика практичних занять

Тема заняття, мета, питання до обговорення	Кількість годин, денна форма/заочна форма
Модуль 1
Тема 3. Мінеральна частина грунту, її склад і значення Визначення втрат ґрунту за рахунок ерозійних процесів (вітрова та водна ерозії). Гранулометричний склад ґрунту та його значення Мета: проаналізувати методики визначення втрат ґрунту від видів ерозійних процесів, пов’язаних втрат якості ґрунтів та визначити взаємозв’язок з гранулометричним складом ґрунту. Питання до обговорення: 1.      Що таке ерозія та які види, методи її визначення визначеня для ґрунтового покриву залежно від параметрів агроладшафту. 2.      Як інтенсивність різних видів ерозії залежить від гранулометричного складу. 3.      Які градації гранулометричного складу застосовуються в ґрунтознавстві? 4.      Які методи встановлення гранулометричного складу використовуються за різних умов обстеження. Їх суть.	0/2
Тема 5. Органічна частина грунту, її склад, властивості, значення. Види органічної речовини ґрунту. Специфічна та неспецифічна їх складова. Характеристика складових органічної частини грунту. Їх значення в системі якості та стійкості ґрунтів. Розрахунок балансу гумусу і доз внесення органічних добрив для забезпечення його відтворення. Мета: проаналізувати роль органічної речовини грунту, зокрема її специфічної складової – гумусових кислот. Ознайомитись з базовою методикою визначення гумусу. Встановити його значення для екологічної стійкості та господарського значення. Оцінити рівні балансів гумусу та методів кепування гумусним станом.	0/2

Питання до обговорення: 1.      Що таке органічна речовина ґрунту та яка її роль? 2.      Склад специфічної складової органічної речовини ґрунту та її агроекологічне значення. 3.      Базові методи визначення органічної речовини ґрунту. 4.      Навіщо розраховувати баланс гумусу і яке значення цього заходу в забезпеченні стійкості ґрунтового покриву на різних рівнях планування?
Тема 7. Структура, фізичні, фізико-механічні і водні властивості грунтів Вапнування кислих ґрунтів. Розрахунок балансу поживних речовин. Суть та значення цих заходів. Значення структури і методології її оптимізації. Освоєння базових методик визначення. Мета: проаналізувати роль структури ґрунту, в її складі – гранулометричного склад та органічної речовини, рівнів забезпеченості поживними речовинами, їх оптимізація на основі базових методик, в сукупності з властивостями органо- мінерального комплексу та особливостей термодинамічної рівноваги ґрунтового розчину. Питання до обговорення: 1. Структура ґрунту та її агроекологічне значення. 2.   Як формується структура ґрунту і пов’язані з нею водно- фізичні та агроекологічні параметри. 3.   Фізико-хімічні основи управління станом ґрунтового розчину. Його оптимізація. 4.   Агроекологічна роль сукупності параметрів у формування родючості ґрунту.	0/2
Модуль 2.
Тема 9. Грунти Полісся і Лісостепу України. Генетичні горизонти та їх символіка. Діагностична та агроекологічна оцінка. Родючість та рівень ландшафтно- екологічного та господарського значення. Мета: проаналізувати еколого-господарське значення основних типів грунтів Полісся і Лісостепу України. Світові аналоги. Питання до обговорення: 1. Генетичні горизонти профілів дерново-підзолистих, дернових опідзолених, дернових, а також інтразональних ґрунтів. 2.   Основні діагностичні критерії цих ґрунтів.. 3.   Агроекологічна стійкість та господарське значення цих ґрунтів. 4. Оосновні зональні проблеми грунтів Полісся і Лісостепу України. 5.   Світові аналоги.	0/1
Тема 10. Грунти Степу і Сухого Степу. Генетичні горизонти та їх символіка. Діагностична та агроекологічна оцінка. Родючість та рівень ландшафтно- екологічного та господарського значення. Мета: проаналізувати еколого-господарське значення основних типів ґрунтів Степу і Сухого Степу України. Світові аналоги. Питання до обговорення: 1.Генетичні горизонти профілів чорноземів та каштанових	0/1

ґрунтів. Особливості процесів осолонцювання. 2.  Основні діагностичні критерії цих ґрунтів.. 3.  Агроекологічна стійкість та господарське значення цих ґрунтів. 4.Оосновні зональні проблеми ґрунтів Степу і Сухого Степу України України. 5.  Світові аналоги.
Тема 11.Грунти гірських територій, річкових долин Генетичні горизонти та їх символіка.Вертикальна зональність. Діагностична та агроекологічна оцінка. Родючість та рівень ландшафтно-екологічного та господарського значення. Мета: проаналізувати еколого-господарське значення основних типів ґрунтів гірських територій, річкових долин України. Світові аналоги. Питання до обговорення: 1. Генетичні горизонти профілів гірських та заплавних ґрунтів ( в т.ч. інтразональних). 2.   Основні діагностичні критерії цих ґрунтів.. 3.   Агроекологічна стійкість та господарське значення цих ґрунтів. 4. Оосновні зональні проблеми гірських територій, річкових долин України України. 5.   Світові аналоги.	0/1
Тема 12. Охорона і відновлення родючості грунтів Основні проблеми охорони ґрунтів України за їх зональністю. Адміністративний, виробничий та інституційний контроль за їх якістю. Система моніторингу, збереження та відтворення родючості ґрунтів. Мета: оцінити основні зональні проблеми відтворення родючості ґрунтів, методи їх контролю та оцінки, адміністративні та інституційні механізми збереження та стимулювання соціально- економічних процесів спрямованих на збереження та відтворення родючості грунтів. Питання до обговорення: 1. Зональність – основний фактор визначення масиву проблем ґрунтів. Локальні виключення. 2.   Наявні механізми моніторингу, оцінки та контролю за станом ґрунтового покриву. 3.   Механізми стимулювання збереження та відтворення грунтового покриву.	0/1
Усього годин	0/10

6. Тематика лабораторних занять

Назва теми	Кількість годин, денна форма/заочна форма
Модуль 1
Тема 1 Геологічні процеси та ґрунтотворна діяльність Вивчення фільтраційних властивостей геологічних порід та ґрунтів	4/0

Лізиметричний дослід Планування ґрунтових досліджень та складання ґрунтових карт Експериментально-дослідницька лабораторна робота.
Тема 2 Предмет і завдання грунтознавства, історія розвитку та значення Визначення рН грунтового розчину. Розрахунок еколого-агрохімічного балу поля та природно-ресурсного потенціалу ґрунту Експериментально-розрахункова лабораторна робота.	4/0
Тема 3. Мінеральна частина грунту, її склад і значення Визначення гранскладу ґрунту. Визначення втрат ґрунту за рахунок ерозійних процесів (вітрова ерозія). Експериментально-розрахункова лабораторна робота	4/0
Тема 4. Загальна схема процесу грунтотворення Визначення структури ґрунтового покриву згідно ландшафтних умов. Морфологічні ознаки ґрунту Визначення втрат ґрунту за рахунок ерозійних процесів (водна ерозія) Аналітично-описова лабораторна робота.	4/0
Тема 5. Органічна частина грунту, її склад, властивості, значення. Визначення вмісту гумусу в ґрунті. Розрахунок балансу гумусу і доз внесення органічних добрив для забезпечення його відтворення Експериментально-дослідницька лабораторна робота.	4/0
Тема 6. Грунтовий вбирний комплекс. Вбирна здатність грунтів Визначення забарвлення ґрунту Вапнування кислих ґрунтів. Аналітично-розрахункова лабораторна робота.	4/0
Тема 7. Структура, фізичні, фізико-механічні і водні властивості грунтів Вивчення структури генетичних горизонтів ґрунту. Розрахунок балансу поживних речовин Аналітично-розрахункова лабораторна робота.	4/0
Тема 8. Грунтовий розчин. Повітряні та теплові властивості грунтів. Вивчення консистенції, новоутворень, включень та скипання ґрунту з НСl. Вивчення будови ґрунтових профілів. Аналітично-розрахункова лабораторна робота.	4/0
Модуль 2
Тема 9. Грунти Полісся і Лісостепу України. Аналіз водної витяжки кислих ґрунтів. Вивчення фульвокислот. Генетичні горизонти та їх символіка. Експериментально-розрахункова лабораторна робота	4/0
Тема 10. Грунти Степу і Сухого Степу. Аналіз лужної витяжки ґрунту. Вивчення гумінових кислот . Генетичні горизонти та їх символіка. Експериментально-розрахункова лабораторна робота	3/0
Тема 11.Грунти гірських територій, річкових долин. Визначення щебенюватості, глеюватості грунту. Генетичні горизонти та їх символіка. Експериментально-розрахункова лабораторна робота	2/0

Тема 12. Охорона і відновлення родючості грунтів. Визначення рівня ерозійноздатності ґрунту Розрахунки на втрати та негативні фактори ґрунтів. Аналітично-розрахункова лабораторна робота.	4/0
Усього за семестр	45/0

7.   Комплексне практичне індивідуальне завдання (КПІЗ)

Комплексне практичне індивідуальне завдання (КПІЗ) з дисципліни

«Ґрунтознавство з основами геології» виконується упродовж семестру. Виконання його є обов’язковою умовою успішного вивчення курсу та отримання позитивної оцінки. Оформлення КПІЗ рекомендовано проводити у формі мультимедійної презентації або постера.

Метою виконання індивідуального завдання є оволодіння навичками організації та ведення дослідницької та аналітичної роботи у професійній сфері, уміннями в сфері розробки проєктів, навичками міжособистісної комунікації, роботи в команді, формування лідерських навиків.

Важливим завданням виконання КПІЗ є розвиток навичок самостійної роботи здобувачів, систематизація здобутих знань, поглиблене вивчення дисципліни, узагальнення класифікаційних ознак об’єкту (процесу, явища), закріплення теоретичних знань та їх практичне застосування здобувачем; при виконанні та оформленні КПІЗ здобувач активно використовує комп’ютерну техніку (пошук та збір інформації, робота з онлайн-ресурсами і тематичними додатками, побудова графіків, таблиць, діаграм).

Якісно виконане здобувачем комплексне практичне індивідуальне завдання може бути елементом проектної діяльності, дослідницької наукової роботи чи майбутньої курсової (кваліфікаційної) роботи.

Виконання КПІЗ можливе як окремим здобувачем, так і в команді (група з 2-3 здобувачів). У випадку командної роботи група здобувачів під керівництвом викладача визначає загальну тематику індивідуального завдання та окремі питання, які ставляться для розгляду. В подальшому здобувачі самостійно розподіляють в групі частини завдання, комунікують з приводу їх виконання, наповнення і оформлення загальної презентації, визначають функції кожного члена команди під час розробки і захисту КПІЗ.

КПІЗ захищається в кінці семестру у години, виділені для індивідуальної роботи. При виконанні та оформленні індивідуального завдання здобувач може використовувати наявну базу методичної і навчальної літератури кафедри, університетської бібліотеки, законодавчу базу, інтернет-ресурси, тощо. КПІЗ оцінюється за 100-бальною шкалою, з ваговим коефіцієнтом 10 %. Виконання КПІЗ є одним із обов’язкових складових модулів залікового кредиту навчальної дисципліни.

Тематика КПІЗ з дисципліни «Ґрунтознавство з основами геології»

1.  Геологічні та геоморфологічні процеси формування материнських (грунтотвірних) порід (регіональний аспект на прикладі вашого регіону: область, район, населений пункт).

2. Геологічні процеси, що призводять до деградації ґрунтового покриву або погіршують його екологічний (агроекологічний) стан (регіональний аспект або загальний огляд).

3.   Методи оцінювання показників гумусного стану ґрунтів та рівнів екологічної стійкості ґрунтового покриву в межах агроґрунтових зон.

4.   Методи вимірювання показників емісії парникових газів в залежності від виду землекористування ґрунтового покриву

5.  Методи оцінювання стану та складу твердої фази ґрунтів в аспекті забезпечення екологічної та продуктивної стійкості ґрунтового покриву агроґрунтових зон.

6.  Методи оцінювання стану та складу рідкої фази ґрунтів в аспекті забезпечення екологічної та продуктивної стійкості ґрунтового покриву агроґрунтових зон.

7.  Методи оцінювання стану та складу газоподібної фази ґрунтів в аспекті забезпечення екологічної та продуктивної стійкості ґрунтового покриву агроґрунтових зон.

8.  Методи оцінювання стану та складу живої фази ґрунтів в аспекті забезпечення екологічної та продуктивної стійкості ґрунтового покриву агроґрунтових зон.

9.  Регіональні деградаційні процеси ґрунтового покриву та технології запобігання їх прояву (на прикладі вашого регіону: область, район, населений пункт).

10.   Глобальний аналіз стану ґрунтових ресурсів за даними порталу ФАО FAO SOILS PORTAL https://www.fao.org/soils-portal/en/.

11.  Аналіз стану та рівня раціональності використання ґрунтового покриву за даними «Публічної кадастрової карти України» (регіональний аспект на прикладі вашого регіону: область, район, населений пункт). https://map.land.gov.ua/.

12.  Функціонування системи агрохімічної паспортизації ґрунтів в Україні. За даними сайту ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» https://www.iogu.gov.ua/golovna/.

13.    Законодавча база охорони ґрунтів та раціонального їх використання в Україні.

14.   Система функціонування охорони ґрунтів у Європейських країнах.

15.   Система функціонування охорони ґрунтів у США.

16.  Історія становлення та система функціонування Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені. О.Н. Соколовського» (http://www.issar.com.ua/uk)

17.  Розроблення проекту програми моніторингу та охорони ґрунтів регіону (регіональний аспект на прикладі вашого регіону: область, район, населений пункт).

18.  Розроблення проекту ґрунтового обстеження земельної ділянки (локальний аспект: ділянка під будівництво, ділянка під закладення багаторічних насаджень, фермерське господарство, агроекологічне ґрунтове обстежеення тощо).

19.   Програма наукових досліджень за будь-яким з розділів курсу.

20.  Презентація «Оцінка екологічного (агроекологічного, меліоративного, гумусного, гідрологічного, кислотного) стану ґрунтів» (регіональний аспект на прикладі вашого регіону: область, район, населений пункт).

В індивідуальній роботі здобувачі повинні показати:

-    вірне розуміння поставленого завдання;

-    вміння працювати з літературними джерелами та інтернет-джерелами, базами даних, мобільними тематичними додатками та сервісами; використовувати законодавчі й інструктивні матеріали в галузі;

-   вміння висловлювати свої думки з актуальних питань і робити обґрунтовані висновки на основі проведеного аналізу;

-    здатність використовувати теоретичні знання, отримані на лекціях, на практиці;

- застосовувати сучасні методи дослідження з використанням методів ІКТ, таблиць, графіків, діаграм та ін.;

-    у випадку виконання групового завдання – навички міжособистісної комунікації, роботи в команді, формування лідерських навиків.

8.  Самостійна робота

Назва теми	Кількість годин, денна форма/заочна форма
Змістовний модуль 1
Тема 1. Світові ґрунтові ресурси. Прогноз їх стану у зв’язку зі змінами клімату	7/20
Тема 2. Історичні етапи становлення ґрунтознавства як науки	7/10
Тема 3. Хімічний склад мінеральної частини ґрунту та його значення для ґрунтоутворення	7/10
Тема 4. Формування автоморфних та гігроморфних типів ґрунтів.	6/15
Тема 5. Рівні забезпеченості ґрунтів гумусом. Процеси пов’язані з перетворенням органічної речовини ґрунту	6/15
Тема 6. Значення грунтово-вбірного комплексу. Буферність. Ґрунтовий іонообмін	6/20
Тема 7. Водопроникність, фільтраційна здатність, види вологоємкості ґрунту, запаси продуктивної вологи	6/15
Тема 8. Водно-повітряний баланс ґрунтів. Тепровий баланс ґрунтів. Річний хід температури. Вплив фізичних факторів на ґрунтову родючість	6/20
Разом за змістовим модулем 1	51/135
Змістовний модуль 2
Тема 9. Характеристика дерново-підзолистих, сірих лісових грунтів	12/12
Тема 10. Характеристика чорноземів, каштанових грунтів	14/12
Тема 11.Характеристика бурих лісових грунтів, грунтів гірських областей та гігроморфних інтразональних грунтів	14/12
Тема 12. Охорона і відновлення родючості грунтів.	14/19
Разом за змістовим модулем 2	54/55
Усього годин	105/190

9.   Засоби оцінювання та методи демонстрування результатів навчання

У процесі вивчення дисципліни «Ґрунтознавство з основами геології» використовуються наступні засоби оцінювання та методи демонстрування результатів навчання:

Ø   поточне опитування;

Ø   захист виконаних практичних робіт;

Ø   залікове модульне тестування та опитування;

Ø   презентації результатів виконаних завдань, практичних робіт, досліджень;

Ø   оцінювання результатів виконання завдань самостійної роботи (презентації, реферати);

Ø   студентські презентації та виступи на наукових заходах;

Ø   екзамен.

10.   Критерії, форми поточного та підсумкового контролю

При вивченні дисципліни передбачається три види контролю: поточний, модульний і

підсумковий.

Поточний контроль здійснюється під час виконання студентами позааудиторних та аудиторних розрахунково-аналітичних та графічних практичних , лабораторних, самостійних робіт. На виконання позааудиторних (самостійних) робіт встановлюються відповідні терміни. Найвищим числом балів оцінюється робота, яка виконана у встановлений термін, без помилок і на високому графічному рівні згідно вимог діючих державних стандартів. Оцінка знижується при помилках в розрахунках, недостатній якості графіки, невідповідності вимогам державних стандартів, недостатньої повноти або відсутності знань із теми, за якою виконується дана робота. Роботи із значними помилками повертаються студенту для виправлення на термін до одного тижня без зниження оцінки. Оцінка за роботу, виконану після встановленого терміну, перераховується із коефіцієнтом 0,7. Додаткові бали до поточного контролю студенти можуть отримати за участь в наукових конференціях, конкурсах, олімпіадах, публікації за тематикою навчальної дисципліни тощо.

Виконання аудиторних практичних та лабораторних робіт супроводжується необхідними консультаціями викладача. На оцінку аудиторної роботи впливає уміння змістовно пояснити хід ї виконання, а також наявність помилок, графічний рівень і відповідність стандартам в оформленні роботи.

Модульний контроль здійснюється у вигляді виконання контрольних завдань або відповіді на тестові запитання. У тестах передбачено завдання як закритого, так і відкритого типу.

Семестровий контроль здійснюється:

– у вигляді екзамену в кінці 2-го семестру (при умові проходження студентом всіх етапів поточного і модульного контролю) шляхом тестування, яке передбачає виконання завдань відкритого і закритого типу та розв’язку практичних задач. Під час екзамену оцінюються теоретичні знання та вміння володіти набутими навичками при розв’язанні задач. На оцінку впливає наявність помилок у розв’язанні практичних задач і повнота відповіді на теоретичні запитання. Виконання студентом завдань на іспиті відбувається або у письмовій формі, або шляхом комп’ютерного тестування.

Критерії оцінки виконаної роботи (практична, лабораторна, самостійна, модульна робота, екзамен)

Критерії оцінювання знань студентів за окремими видами робіт	Оцінка за 1 роботу	Максимальна оцінка за модуль
		До 100 балів,
		оцінка
		розраховується
		шляхом
1. Поточний контроль. Бали поточної успішності за виконання лабораторної, практичної, самостійної роботи	До 100 балів	осереднення оцінок за окремі роботи.
		Ваговий
		коефіцієнт за
		один модуль –
		20 %
Критерії оцінювання окремої роботи
− правильно розв’язано усі завдання варіанту; − наведено розгорнутий, вичерпний виклад змісту питань; − акуратні і змістовні записи в зошиті, за потреби – побудовані графічні матеріали (графіки, діаграми, картограми); − студент аргументовано усно пояснює кожну відповідь;	100
− правильно розв’язано усі завдання варіанту; − наведено розгорнутий, вичерпний виклад змісту питань; − акуратні і змістовні записи в зошиті; − студент захищає роботу усно з помилками чи неточностями у відповідях;	80
− правильно розв’язано усі завдання варіанту; − наведено схематичне пояснення питань; − неакуратні записи в зошиті; − студент захищає роботу із значними помилками у відповідях або не може аргументовано відповісти на ряд питань	60
− правильно розв’язано половину завдань варіанту; − наведено схематичне пояснення питань; − не наведено розрахунків, а лише результати обчислень;	40

− правильно розв’язано одне завдання варіанту; − пояснення до роботи студента малообґрунтовані;	20
– самостійна робота не виконана; − практичну (лабораторну) роботу списано у іншого студента.	0
2. Модульний контроль / КПІЗ / екзамен
Модульна контрольна робота містить завдання із вибором відповіді (тестові завдання закритого типу), завдання відкритого типу, розв’язання задач і вправ. Робота виконується студентом письмово у аудиторії чи за комп’ютером	до 100 балів, ваговий коефіцієнт за один модуль – 20 %
Комплексне практичне індивідуальне завдання (мультимедійна презентація чи постер, публічний захист в кінці семестру, відповіді на запитання викладача і одногрупників під час захисту)	до 100 балів, ваговий коефіцієнт – 10 %
Екзамен містить завдання 3 рівнів складності, які передбачають завдання із вибором відповіді (тестові завдання), розв’язання задач і вправ, відповіді на теоретичні питання. Завдання з вибором відповіді вважається виконаним правильно, якщо в картці тестування записана правильна відповідь. До задачі має бути наведений повний розв’язок та вказана числова відповідь. Відповідь на теоретичне питання передбачає самостійні аналітичні висновки, порівняння, узагальнення для оцінювання компетентності студента із даного питання	До 100 балів, ваговий коефіцієнт – 10 %

Підсумковий бал (за 100-бальною шкалою) з дисципліни визначається як середньозважена величина, залежно від питомої ваги кожної складової залікового кредиту:

Заліковий модуль 1 (захист робіт, модульна контрольна робота)	Заліковий модуль 2 (захист робіт, модульна контрольна робота)	Заліковий модуль 3 (КПІЗ)	Заліковий модуль 4 (екзамен)
20 + 20 = 40%	20 + 20 = 40%	10%	10%
9-й тиждень	17-й тиждень	18-й тиждень	екзамен

Шкала оцінювання: національна та ECTS

За шкалою ЛНТУ	За національною шкалою	За шкалою ECTS
90–100	Відмінно	А (відмінно)
85–89	Добре	В (дуже добре)
75-84		С (добре)
65-74	Задовільно	D (задовільно)
60-64		E (достатньо)
35-59	Незадовільно	FX (незадовільно з можливістю повторного складання)
1-34		F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)

11.    Рекомендовані джерела інформації

11.1.   Методичне забезпечення

№	Назва бібліографічного джерела	К-сть примірникі ву бібліотеці	Назва бібліотеки
1	2	3	4
	Грунтознавство з основами геології [Текст]: Опорний конспект лекцій для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми «Агрономія» галузі знань 20 Аграрні науки та продовольство спеціальності 201 Агрономія денної та заочної форм навчання/ уклад. І.М. Мерленко, С.П Бондарчук.– Луцьк: ІВВ Луцького НТУ, 2020 – 128 с. //mdl.lntu.edu.ua/course/view.php?id=5153#se ction-0	50	Бібліотека каф. Бібліотека університету, сайт університету/ електронний курс на платформі moodle
	Презентації за темам (Power point). Вхід: //mdl.lntu.edu.ua/course/view.php?id=5153#se ction-0 або		електронний курс на платформі moodle. Секція 5
	Робочий зошит з дисципліни «Ґрунтознавство» [Текст]: методичні вказівки до виконання практичних та лабораторних занять для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної та заочної форм навчання /уклад. М.І.Зінчук, І.М. Мерленко. Луцьк: Луцький НТУ, 2022. 115 с. //mdl.lntu.edu.ua/course/view.php?id=5153#se ction-0	100	Бібліотека каф. Бібліотека університету, сайт університету/ електронний курс на платформі moodle
	Вітвіцький С.В., Богданович Р.П., Капштик М.В. Г 90 Грунтознавство з основами геології. Навчальний посібник . К.: Видавництво, 2017.- 287с http://dglib.nubip.edu.ua/bitstream/123456789/423 4/1/V%D1%96tv%D1%96c%27kij_Gruntoznavstvo.pd f		Електронний ресурс

	Підручники. Електронний ресурс. Вхід: //mdl.lntu.edu.ua/course/view.php?id=5153#se ction-0 або http://pdf.lib.vntu.edu.ua/books/2020/Nazarenko_2 004_400.pdf http://www.dneprunnat.dp.ua/document/mm/dd/g untoznavstvo.pdf		електронний ресурс на платформі moodle; секція 3
2.	Ґрунтознавство. Методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності 6.04010601 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” денної форми навчання/ Бондарчук С.П. —Луцьк: ЛНТУ, 2012, — 44 с.	20	Бібліотека каф. Бібліотека університету, сайт університету
3.	Ґрунтознавство. Методичні вказівки до практичних занять для студентів спеціальності 6.04010601 “Екологія, охорона навколишнього середовища та зба- лансоване природокористування” денної форми навчання/ Бондарчук С.П. —Луцьк: ЛНТУ, 2011, — 64 с.	20	Бібліотека каф. Бібліотека університету, сайт університету
4.	Ґрунтознавство. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи для сту- дентів спеціальності 6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ” денної та заочної форми навчання/ Бондарчук С.П.. -Луцьк: ЛНТУ, 2010	20	Бібліотека каф. Бібліотека університету, сайт університету
5.	Ґрунтознавство. Опорний конспект лекцій для студентів спеціальності “Екологія”. Зінчук М.І., Мерленко І.М. –Луцьк: ЛДТУ, 2002 р. - 26с.)	20	Бібліотека каф.

11.2.   Рекомендована література Основна

1. Полупан М.І., Величко В.А. Українське агрономічне ґрунтознавство: підручник. У 2-х частинах; за ред.. М.І. Полупана. Частина 1: Історичні етапи розвитку. Фактори грунтотворення. Закономірності формування ґрунтів … . Київ: Аграрна наука, 2019. 418 с.: іл..

2.  Полупан М.І., Величко В.А. Українське агрономічне ґрунтознавство: підручник. У 2-х частинах; за ред.. М.І. Полупана. Частина 2: Класифікація ґрунтів. Грунтово-екологічне районування. Зональність як фактор географії ґрунтів за еколого-генетичним статусом … . Київ: Аграрна наука, 2019. С. 65-373. 444 с.: іл..

3.  Морфологічна і фізико-хімічна діагностика грунтів: навч. посібн./ [Гнатів П.С.,Лагуш Н.І.,Гаськевич О.В.]. – Львів: Магнолія 2006, 2019. - 170 с.

4. Ґрунти Волинської області [Текст]: Монографія/ [М.Й. Шевчук, М.І.Зінчук, П.Й.Зіньчук та ін.]; за ред.д.с.-г.н., професора М.Й.Шевчука. – 2-ге вид., переробл. і доповн. –Луцьк: Вежа-Друк, 2016. – 144 С.

5.  Веремеєнко С.І., Шевчук М.Й. Грунтознавство: навчальний посібник за ред. Д.с.г. наук, проф.. С.І. Веремеєнка. – Рівне: НУВГП, 2015. 300 с.

6.  Грунтознавство з основами геології. Навч. Посіб./ О.Ф. Гнатенко, М.В. Капштик, Л.Р. Петренко, С.В. Вітвіцький. К.: Оранта. 2005. 648 с.

7.  Грунтознавство з основами геології. Підручник. / Назаренко І,І,, Польчина С.М., Дмитрк Ю.П., Смага І.С. Нікорич В.А. Чернівці: Книги- ХХІ, 2006. 504 с.

8.  Зінчук П.Й. Зінчук М.І., Шевчук М.Й., Мерленко І.М. Екологічне ґрунтознавство та охорона ґрунтів. Науково-методичне видання. Луцьк: ПП Іванюк В.П. 2008. 102 с.

9.  Гаркуша И.Ф., Яцюк М.М. Почвоведение с основами геологии. –М: Колос, 1969.- 399с.

10. Географічна енциклопедія України. В 3-х томах. – К., 1990. – 450 с.

11.Груздева Л.П. и др. Почвоведение с основами геоботаники. – М., 1991. – 345 с.

12.Ґрунти та їх агровиробнича характеристика. – К.: Урожай, 1964. -235 с. 13.Климович П.В. Ґрунтознавство і географія ґрунтів. Ч.1.: Тексти лекцій – Львів: Львів.у-тет, 2000. – 180с.

14. Недвига М.В., Хомчак М.Ю. Лабораторний і польовий практикум з ґрунтознавства – К: Агропромвидав України, 1999. – 240 с.

15. Почвоведение. /Под ред. И.С.Кауричева. – М.:Высш.шк. 1988. –346 с.

16.Почвы Украины и повышение их плодородия. В 2-х томах. – К.: Урожай, 1988. –334 с.

17. Шевчук М.Й., Зіньчук П.Й., Колошко Л.К. і інші. Ґрунти Волинської області. – Луцьк: Надстир’я, 1999. – 127 с.

18. Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство. Чернівці, 2003. – 234 с.

Допоміжна

19. Періодична доповідь про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення за результатами Х туру (2011–2015 рр.) агрохімічного обстеження земель сільськогосподарського призначення. / І.П. Яцук, Романова С.А., Зінчук М.І. та ін.. За ред.. І.П. Яцука. Київ: Державна установа «Інститут охорони грунтів України». 2020. 208 с. https://www.iogu.gov.ua/publikaciji/stan-gruntiv/

20. Чорний С.Г. Оцінка якості ґрунтів. Навчальний посібник./ С.Г. Чорний.

Миколаїв МНАУ. 2018. 227 с.

21. Моделі системного управління потенціалом родючості грунтів (на прикладі Харківської та Волинської областей)./Балюк С.А., Трускавецький Р.С., Зінчук М.І. та ін.. За ред. С.А. Балюка, Р.С. Трускавецького. Харків: «Stylish printing house». 2018. 116 с.

22. Горбунов Н.И. Минералогия и физическая химия почв. – М.: Наука, 1974. – 345 с.

23. Добровольский В.В. География почв с основами почвоведения. – М.: Высшая школа, 1989. –235 с.

24. Зонн С.В., Травлеев А.П. Географо-генетические аспекты почвообразования, эволюции и охраны почв. – К.: Наукова думка, 1986. – 129 с.

25. Канівець В.І. Життя грунту. – К.: Аграрна наука, 2001. – 245 с. 26.Ковда В.А. Основы учения о почве. – Кн..1и2. – М.: Наука, 1973. –456 с.

27. Кононова М.М. Органическое вещество почвы. –М.: Изд-во АН СССР, 1963. – 321 с.

28. Крикунов В.Г., Полупан Н.И. Почвы УССР и их плодородие. –К: Вища шк., 1987. – 342 с.

29. Лактіонов М.І. Агрогрунтознавство. Навч. посібник/ Харк. держ.аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. – Харків: Видавець Шуст А.І., 2001.

Інформаційні ресурси

1.  http://lib.pu.if.ua – сайт наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.

2.   http://www.nbuv.gov.ua/ – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського.

3.   http://www.fao.org/global-soil-partnership/en/ - сайт ФАО/Глобальне грунтове партнерство.

4.   https://www.iogu.gov.ua/golovna/ - сайт Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».

5.   https://map.land.gov.ua/ - публічна кадастрова карта України.

12.    Інструменти, обладнання та програмне забезпечення, використання яких передбачає навчальна дисципліна

Програмне забезпечення, яке використовується в навчальному процесі, розташовано на 15-и персональних комп’ютерах (ПК) в ауд.263, 331 кафедри екології та агрономії.

№ п/п	Назва	Наявність		Місце знаход- ження
		Нав ча- ння	Конт- роль
1	2	3	4	5
1	MapInfo 7.5	є	2 сем.	(лаб. 263)
2	Google Earth	є	2 сем.
3	“Surfer 7.0”	є	2 сем.

N	НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
1.	Навчальні електронні топографічні карти масштабу 1:50 000, 1:100 000	7	На ПК в лабораторії 263
2.	Електронна версія «Національного атласу України»	2	На ПК в лабораторії 263
	ОБЛАДНАННЯ, ГЕОДЕЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ, ПРИЛАДИ
1	Перелік необхідного обладнання та матеріалів для практичних занять: Моноліти ґрунтових розрізів, комплект лабораторного посуду, іономір, ФЕК, ААС, ПАЖ, полярограф, поляриметр, спектрофотометр, комплекти лабораторного посуду, колекція добрив	є	Кафедра (а.357), Волинська філія «Держгрунт- охорона»