Тема 7. Планування організаційно-технічного розвитку підприємства
1. План організаційно-технічного
розвитку підприємства
Планування організаційно-технічного розвитку - це
комплекс заходів щодо підвищення технічного рівня, організації управління
виробництвом й працею, поліпшення використання діючого парку устаткування,
створенню нових видів продукції й проведення науково-дослідних робіт. План організаційно-технічного
розвитку (ОТР) може складатися на тривалу перспективу (у вигляді стратегічних
напрямків, а також на короткі відрізки часу). План організаційно-технічного
розвитку, що складений на один рік, включається як самостійний розділ у
зведений тактичний план підприємства.
Заходи, що включені в тактичний план організаційно-технічного
розвитку, оцінюються з позиції їх економічної або соціальної ефективності.
Економічна ефективність цих заходів є основою для розроблення плану з праці й
собівартості продукції. Фінансування заходів плану організаційно-технічного
розвитку здійснюється за рахунок прибутку (фонду накопичення, амортизаційних
відрахувань та кредитів банку). При значних капітальних витратах потрібне
економічне обґрунтування у вигляді бізнес-планів або інвестиційних проектів.
План ОТР — це перелік проектів чи заходів (із
зазначенням назви й керівника проекту, строків початку та закінчення, бюджету,
місця впровадження й очікуваних результатів), згрупованих у такі основні
розділи:
1 Науково-дослідні
та проектно-конструкторські роботи. У цьому розділі подають перелік дослідницьких і конструкторських проектів,
які виконуються в рамках інноваційної діяльності підприємства.
2 Підвищення
якості продукції, сервісного обслуговування клієнтів. Цей розділ відображає довгострокові та поточні
заходи підприємства щодо підвищення ступеня задоволення клієнтів якістю продукції
та послуг, що надаються.
3 Підвищення техніко-технологічного потенціалу. У цьому розділі зводять усі технічні й
технологічні новації, що підлягають впровадженню, разом із рутинними заходами з
ремонту, модернізації, заміни устаткування й
оснащення.
4 Заходи
з охорони й оздоровлення навколишнього середовища. Передбачають
заходи щодо скорочення шкідливих викидів в атмосферу, зменшення рівня
забруднення землі та стічних вод, застосування екологічно безпечних технологій
та устаткування і впровадження стандартів серії ISO.
5 Впровадження
заходів з наукової організації праці. Розділ містить перелік заходів щодо впровадження сучасних методів
організації робочих місць, удосконалення розподілу та кооперації праці, скорочення
рівня ручної праці, шкідливих умов праці, удосконалення нормування й оплати
праці, у тому числі впровадження обґрунтованих норм і нормативів праці, поліпшення
умов праці, у тому числі заходів з охорони праці та техніки безпеки.
6 Удосконалення
планування й організації виробництва, функціональних та загальнокорпоративних систем управління підприємством. Розділ охоплює напрями, пов’язані з удосконаленням
форм і методів організації виробництва, його спеціалізацією, кооперацією, впровадженням
сучасних інструментів управління функціональними сферами.
7 Впровадження
сучасних інформаційних технологій. Відображає застосування програмного забезпечення та інформаційних
технологій в операційній і управлінській діяльності.
За окремими напрямками плану організаційно-технічного розвитку можуть складатися цільові комплексні програми. Фактори,
що забезпечують економічний ефект від впровадження різних напрямків плану організаційно-технічного розвитку:
-
створення, освоєння нової й підвищення якості продукції,
що випускається;
-
впровадження прогресивної технології, механізація й
автоматизація виробничих процесів;
-
вдосконалення організації управління й виробництва;
-
вдосконалення організації праці;
-
поліпшення експлуатації устаткування.
Заходи і забезпечуваний ними економічний ефект залежать
від особливості зовнішнього й внутрішнього середовищ підприємства на момент
розроблення плану організаційно-технічного розвитку. Оскільки тактичний план організаційно-технічного
розвитку реалізує напрямок технічної стратегії підприємства, окремі заходи
включають у план як (продовження або
завершення) почату в попередні роки реконструкцію або технічне переозброєння.
Реконструкція охоплює
всі підрозділи підприємства. До неї відносять здійснюване за єдиним проектом
повне або часткове переустаткування підприємства або перебудову виробництва (при
цьому спорудження нових і розширення основних цехів
не передбачається, але можливо у разі необхідності розширення і будівництво
нових об'єктів допоміжного й обслуговуючого призначення).
При
реконструкції замінюється морально й фізично зношене устаткування.
Головна мета реконструкції – зміна профілю
підприємства й налагодження випуску нової продукції на існуючих площах.
Технічне
переозброєння – це комплекс заходів щодо підвищення
техніко-економічного рівня окремих виробничих цехів і
ділянок на основі впровадження передової техніки, технології, заміни фізично й
морально зношеного устаткування.
Метою технічного переозброєння є інтенсифікація виробництва.
Інтенсифікація
виробництва - це досягнення більш високих техніко-економічних
результатів на діючих площах.
Реконструкція
й технічне переозброєння зв'язані, як правило, з більшими капіталовкладеннями, та
їх ефективність обґрунтовується бізнес-планом підприємства.
Кожен захід плану організаційно-технічного
розвитку підтверджується розрахунками
його економічної доцільності. У зв'язку із цим у спеціальних формах цього плану
передбачається графа із зазначенням конкретних економічних результатів від
реалізації заходів: економія кількості, матеріальних витрат, собівартості
продукції. Ці розрахунки є основою при розробленні плану із зростання
продуктивності праці й зниження собівартості продукції за рахунок основних
техніко-економічних факторів підвищення ефективності виробництва.
2. Планування
реалізації заходів організаційно-технічного розвитку та показники оцінки їх
ефективності
Планування організаційно-технічного розвитку підприємства проводиться в
декілька етапів:
- визначаються головні завдання на плановий період, проводиться комплексний
аналіз технічного й організаційного рівня виробництва й економічних показників,
уточнюються ресурси, які характеризують технічний
розвиток;
- виявляються можливості розширення, впровадження основних напрямів
науково-технічного прогресу: вдосконалення технології та продукції, яка
випускається, застосування нових технологічних процесів і прогресивних
матеріалів, механізація й автоматизація виробництва. Визначаються кількісні
завдання підрозділами підприємства щодо технічного й організаційного розвитку;
- проводяться економічні розрахунки, організуються
конкурси та розгляд пропозицій працівників підприємства, проводяться відбір і
техніко-економічна оцінка заходів;
- плани підприємства та його підрозділів взаємоузгоджуються,
документально оформляються, затверджуються й доводяться до виконання.
Основні показники технологічного рівня підприємства групуються за такими
ознаками:
- ступінь технічної оснащеності праці (фондоозброєність праці,
енергоозброєність праці);
- рівень прогресивності технології (структура технологічних процесів за
трудомісткістю, частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю
продукції, середній вік застосованих технологічних процесів, коефіцієнт
використання сировини і матеріалів);
- технічний рівень устаткування (продуктивність, потужність, надійність,
довговічність, питома металомісткість, середній строк експлуатації, частка
прогресивних видів обладнання в загальній кількості, частка технічно та
економічно застарілого обладнання в загальному парку);
- рівень механізації та автоматизації виробництва (ступінь охоплення робіт
механізованою працею, частка обсягу продукції, що виробляється за допомогою
автоматизованих засобів праці).
Оцінювання
організаційно-технічного рівня виробництва, його підвищення після реалізації
плану ОТР з урахуванням впливу на параметри діяльності підприємства в цілому проводять
за системою показників, які можна поділити на такі групи:
Показники,
що характеризують науково-технічний рівень підприємства:
-
напрями
інноваційних розробок;
-
наявність
науково-технічних ресурсів;
-
питома вага
продукції, що відповідає сучасним техніко-технологічним рішенням;
-
ступінь
оновлення продукції;
-
рівень
скорочення життєвого циклу виробів;
-
рівень якості
продукції;
-
частка
застарілих видів продукції.
Показники,
що визначають техніко-технологічний рівень виробництва:
-
рівень
автоматизації та механізації виробництва;
-
коефіцієнт
фізичного спрацювання устаткування;
-
середній вік
технологічного устаткування;
-
рівень
прогресивності технологічних процесів;
-
середній вік
технологічних процесів;
-
коефіцієнт
технологічної оснащеності виробництва;
-
фондоозброєність
праці;
-
енергоозброєність
праці;
-
механоозброєність праці;
-
коефіцієнт
використання сировини й матеріалів;
-
рівень
утилізації відходів виробництва;
-
рівень
забруднення навколишнього середовища;
-
питома вага
екологічно чистої продукції.
Показники,
що визначають організаційний рівень виробництва:
-
рівень
спеціалізації виробництва;
-
рівень
кооперації виробництва;
-
коефіцієнт
змінності роботи технологічного устаткування;
-
час на
виконання замовлення;
-
працемісткість продукції;
-
час на
розроблення та запуск у виробництво нового виду продукції;
-
укомплектованість
штатного розпису фірми, %;
-
питома вага
основних виробничих робочих у загальній кількості всіх працівників
підприємства, %;
-
плинність
кадрів за один рік, %;
-
втрати робочого
часу, %;
-
показник
травматизму;
-
коефіцієнт
(показник) пропорційності часткових виробничих процесів за потужністю;
-
коефіцієнт
безперервності виробничих процесів;
-
коефіцієнт
паралельності виробничих процесів;
-
коефіцієнт прямотечійності виробничих процесів;
-
коефіцієнт
ритмічності виробничих процесів;
-
рівень
підготовки виробництва, його обслуговування та оперативне управління;
-
прогресивність
застосованих технічних засобів та інформаційних технологій в управлінні
підприємством.