2.6. Калькуляція собівартості
складання вузла
Собівартість
реалізації продукції є вартісним вираженням витрат підприємства на виробництво
і реалізацію продукції. В умовах ринкової економіки рівень виробничої собівартості
є основою для формування цін і рентабельності продукції. Чим нижча виробнича собівартість
продукції, тим вищий прибуток підприємства. Отже, зниження собівартості, за
незмінних обсягів виробництва, є важливим фактором збільшення власного капіталу.
Порядок
формування собівартості готової продукції є обов’язковим для усіх підприємств,
що здійснюють виробничу діяльність. Встановлено цей порядок Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (П(С)БО16).
Згідно
з П(С)БО16, термін «собівартість готової продукції» набув декількох змістових
відтінків: на фінансовий результат господарської діяльності, як один з
елементів його формування, впливає собівартість реалізації готової продукції,
яка складається з:
–
виробничої собівартості;
–
нерозподілених постійних
загальновиробничих витрат;
–
понаднормативних виробничих витрат.
У
разі, якщо підприємство для списання запасів обрало метод за нормативними витратами,
то може з’явитися третій елемент собівартості реалізованої готової продукції –
понаднормативні виробничі витрати.
Причина
виникнення зазначеного елементу полягає у можливості існування відхилень між
нормативною оцінкою і фактичною сумою витрат на виробництво одиниці готової
продукції у звітному періоді.
Механізм формування понаднормативних виробничих витрат
такий: протягом звітного місяця з виробництва оприбутковується готова продукція
за встановленими на підприємстві нормативами. Також за встановленими
нормативами готова продукція списується в реалізацію. Наприкінці звітного
місяця формується фактична сума витрат, пов’язаних з виробництвом готової
продукції. Після цього проводиться порівняння фактичної суми витрат з
нормативними оцінками готової продукції, виводиться сума відхилення, на яку
коригується собівартість готової продукції (незалежно від дати реалізації).
Поняття
«повна собівартість продукції», із впровадженням національних стандартів, припинило
існування; лишається визначення тільки виробничої собівартості, калькуляційні
статті якої визначаються підприємством самостійно.
Виробнича
собівартість складається з прямих і загально-виробничих
витрат. Решта витрат не включаються до собівартості продукції, а відносяться до
витрат звітного періоду і відображаються у фінансових результатах.
Таблиця 34
|
№ з/п |
Найменування статей витрат |
Витрати, грн. |
Структура, % |
Примітка |
|
|
на річний випуск |
на виріб |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1.
|
Основні
матеріали |
|
|
|
|
|
2.
|
Допоміжні
матеріали на технологічні цілі |
|
|
|
|
|
3.
|
Куповані
комплектуючі вироби, напівфабрикати |
|
|
|
|
|
4.
|
Паливо,
енергія на технологічні цілі |
|
|
|
|
|
5.
|
Основна
зарплата виробничих робітників |
|
|
|
|
|
6.
|
Єдиний
внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; |
|
|
|
|
|
7.
|
Відшкодування
зносу інструменту цільового призначення |
|
|
|
|
|
8.
|
Всього прямі витрати |
|
|
|
|
|
9.
|
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування |
|
|
|
|
|
10. |
Змінні загальновиробничі витрати |
|
|
|
|
|
11. |
Постійні загальновиробничі витрати |
|
|
|
|
|
12. |
Виробнича собівартість |
|
|
|
|
|
13. |
Прибуток |
|
|
|
|
|
14. |
Оптова ціна |
|
|
|
|
|
15. |
Податок на добавлену вартість |
|
|
|
|
|
16. |
Відпускна ціна |
|
|
|
|