Питання для самоперевірки
Тема 1. Вартість підприємства: види та фактори її
формування
1. Джерелами
формування доходу підприємства є:
2. За джерелами
формування доходу підприємства виділяють такі види вартості підприємства:
3. Згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і
майнових прав» ринкова вартість підприємства – це:
4. Згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і
майнових прав» ліквідаційна вартість– це:
5. Згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і
майнових прав» вартість заміщення – це:
6. Згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і
майнових прав» вартість ліквідації – це:
7. Згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і
майнових прав» спеціальна вартість – це:
8. Згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і
майнових прав» інвестиційна вартість – це:
9. Згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і
майнових прав» вартість у використанні – це:
10. Згідно Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і
майнових прав» оціночна вартість – це:
11. Згідно Національного
стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» заставна вартість
– це:
12.
На величину вартості бізнесу впливають такі фактори:
13. Подібне майно
- це майно, що за своїми характеристиками та
(або)
властивостями:
14. Дата оцінки –
це:
15. Який період
реалізації оцінки вартості підприємства визначається клієнтом:
16. Який період реалізації оцінки вартості
підприємства визначається оцінювачем:
17. Який період
реалізації оцінки вартості підприємства визначається нормативними державними і відомчими актами:
18. Який період
реалізації оцінки вартості підприємства визначається оцінювачем за аналогами продажів або іншим шляхом:
19. Умови чесної
угоди передбачають, що:
20. Національні
стандарти до неринкових видів вартості відносять такі:
Тема 2. Методичні підходи до оцінки ринкової
вартості підприємства
1. Методичні підходи – це:
2.
Метод оцінки – це:
3. Найприйнятнішим
для оцінки ринкової вартості підприємства є:
4. Витратний підхід найбільше застосовується:
5. До
доходного підходу належать такі методи:
6.
До витратного підходу належать такі методи:
7. До витратного підходу
належать такі методи:
8.
До доходного підходу належать такі методи:
9. До
методів порівняння відносять:
10. До методів порівняння відносять:
11. До методів порівняння відносять:
12. Процес оцінки
ринкової вартості підприємства може бути розділений на:
13. Основними
етапами оцінки ринкової вартості підприємства є:
14. Згідно якого
методу оцінювання ринкова вартість підприємства визначається по формулі V=D/R,
де D – чистий доход бізнесу за рік;R – коефіцієнт капіталізації:
15. Ринкова
вартість бізнесу методом чистих активів
визначається як:
16. Ліквідаційна
вартість бізнесу методом чистих активів
визначається як:
17. Метод ринку
капіталу заснований на:
18. Метод
операцій заснований на:
19. Метод
галузевих коефіцієнтів заснований на:
20. На ідеальному ринку доходних, витратний, порівняльний
підходи повинні привести до:
Тема 3. Метод
дисконтованих грошових потоків при оцінці ринкової вартості підприємства
1. Який з
доходних методів використовують при оцінці ринкової вартості молодих
підприємств, що не встигли заробити достатньо доходів
для капіталізації в додаткові активи, але які, проте; мають перспективний
продукт і володіють явними конкурентними перевагами в порівнянні з існуючими і
потенційними конкурентами?
2. Який з
доходних методів використовують при оцінці ринкової вартості «зрілих» по своєму віку підприємств:
3. Дохід від
реверсії передбачає:
4. До методів
перетворення майбутніх (очікуваних) грошових надходжень від володіння власністю
в оцінку її вартості належать:
5. Формула
де Ц -
поточна вартість грошового потоку; Д1..... Дn - очікуваний річний дохід в 1, 2,.... n році, грн; і - ставка
дисконту; n - період, років; k - порядковий номер інтервалу в періоді використовується за:
6. Формула 
де Ц -
поточна вартість грошового потоку; Д - очікуваний ануїтетний річний дохід, грн;
і - ставка дисконту; n - період, що дорівнює нескінченності; k - порядковий номер інтервалу в періоді.
використовується
за:
7. Метод дисконтованих грошових
потоків використовується в наступних випадках:
8. Грошовий потік для власного
капіталу відображає:
9. Грошовий потік для інвестованого капіталу
відображає:
10. Для
оцінки вартості важливі такі
класифікації витрат:
11. В
майбутньому річний дохід становитиме
величину, яка дорівнює:
12. Потенційний
валовий дохід – це:
13. Дійсний
(ефективний)валовий дохід – це:
14. Чистий
операційний дохід – це:
15. Грошовий
потік – це:
16.
Обслуговування боргу – це:
17.
Співвідношення між номінальною нормою прибутковості і реальною можна виразити
такою формулою, де Н - номінальна норма прибутковості; Р - реальна норма
прибутковості; I - очікувана норма інфляції:
18. Номінальна
норма визначається як сума реальної
та інфляційної норми, де Н - номінальна норма прибутковості; Р - реальна норма прибутковості; I - очікувана норма інфляції, тобто:
19. Ставку дисконту визначають
для використання при оцінці вартості об'єкта може здійснюватися кількома
методами:
20. Залежно від перспектив розвитку підприємства в
постпрогнозний період використовують такі способи розрахунку ставки дисконту:
Тема
4. Метод капіталізації доходу при оцінці ринкової вартості підприємства
1. Який метод найбільше
підходить для ситуацій, в яких очікується, що підприємство протягом тривалого
терміну буде одержувати приблизно однакові величини доходу (або темпи її
зростання будуть постійними):
2. Проте
метод капіталізації доходу не потрібно застосовувати, коли:
3. Основними документами для аналізу
фінансової звітності підприємства в цілях оцінки є:
4. Поправка звітності на
різні надзвичайні і одноразові статті, які не носять регулярного характеру в
минулій діяльності підприємства і навряд чи будуть повторюватися в майбутньому
зветься:
5. Поправка фінансової звітності на доходи або
збитки від продажу активів, особливо в тих випадках, коли компанія не може
постійно продавати такі активи носить назву:
6. Поправка фінансової звітності на доходи або
збитки від продажу частини підприємства, надходження по різних видах
страхування носить назву:
7. Прикладами надзвичайної і одноразової статі
можуть бути наступними:
8. Вибір періоду поточної виробничої діяльності,
результати якої будуть капіталізовані, оцінювач може здійснювати за такими
варіантами:
9. Ставка капіталізації
для підприємства звичайно виводиться:
10.
На формулі: 
, де 
- показник прибутковості (віддача) для безризикового вкладення капіталу, СМ
- середній по ринку показник прибутковості, 
- фактор ризику будується:
11. На формулі R=d-g,
де R - ставка капіталізації; d -
ставка дисконту; g - довгострокові темпи зростання доходу або грошового
потоку будується:
12. На формулі 
, де КВК –
вартість власного капіталу; КПК – вартість позичкового капіталу; ВК
– сума власного капіталу підприємства; ПК – сума позичкового капіталу
підприємства; К – сума капіталу підприємства будується:
13.
Модель оцінки доходності капітальних активів
визначається за формулою:
14. Середньозважена вартість капіталу визначається
за формулою:
15. У моделі оцінки доходності капітальних активів
показник 
означає, що:
16. У
моделі оцінки доходності капітальних активів показник 0<<
<1, то це
17. У
моделі оцінки доходності капітальних активів показник 
>1, то
18. Метод повернення капіталу за фактором фонду
відшкодування називається:
19. Метод прямолінійного повернення капіталу
називається:
20. Який метод передбачає повернення капіталу за
фактором відшкодування при без ризиковій ставці дисконту
Тема 5. Моделі капіталізації
1. До моделей капіталізації відносять:
2. Моделі доходу розглядають:
3. Моделі власності описують:
4. Модель Еллвуда описує:
5. У моделях доходу розглядають такі варіант:
6. Формула Rз=і,
де Rз – загальна ставка капіталізації,
і – ставка дисконту означає, що:
7. Формула Rз=і+НПК,
де Rз – загальна ставка капіталізації,
і – ставка дисконту, НПК – норма рівномірного повернення основної суми
капіталу
8. Формула Rз=і+SFF, де Rз
– загальна ставка капіталізації, і – ставка дисконту, SFF- норма рівномірного повернення основної суми
капіталу за фактором фонду відшкодування означає, що:
9. Формула Rз=і+
SFFбр, де Rз – загальна ставка капіталізації, і – ставка
дисконту, SFFбр-
норма рівномірного повернення основної суми капіталу за фактором фонду
відшкодування при без ризиковій ставці дисконту означає, що:
10. Формула
означає, що:
11. Формула
означає, що:
12. Формула
означає, що:
13. Формула 
означає, що:
14. Моделі власності можуть бути у таких
варіантах:
15.Формула 
означає, що
16. Формула 
означає, що
17. Яка модель 
18. Модель Еллвуда має вигляд:
19. Формула 
означає, що:
20. Формула 
означає, що
Тема
6. Порівняльний (ринковий) підхід до оцінки ринкової вартості підприємства
1. Основною перевагою порівняльного підходу є те, що оцінювач
орієнтується:
2.
Перевагами порівняльного підходу до оцінки ринкової вартості підприємства є:
3. Недоліками порівняльного підходу до оцінки ринкової вартості
підприємства є:
4. Можливість
застосування порівняльного підходу залежить від:
5. Залежно від
цілей, об’єкту і конкретних умов оцінки порівняльний підхід передбачає
використання таких основних методів:
6. Метод
компанії-аналога, або метод ринку капіталу, заснований на:
7. Метод операцій
або метод продажів орієнтований на:
8. Метод галузевих
коефіцієнтів або метод галузевих співвідношень заснований:
9. Порівняльний
підхід до оцінки бізнесу заснований на використанні таких типів інформації:
10. Відмінні
риси фінансового аналізу при порівняльному підході виявляються в наступному:
11. Ціновий
мультиплікатор – це:
12. До
інтервальних мультиплікаторів відносяться:
13. До
інтервальних мультиплікаторів відносяться:
14. До
інтервальних мультиплікаторів відносяться:
15. До
інтервальних мультиплікаторів відносяться:
16. До моментних
мультиплікаторів відносяться:
17. До моментних
мультиплікаторів відносяться:
18. Базою
розрахунку мультиплікатора ціна/грошовий потік служить:
19. Найпоширенішою
ситуацією застосування мультиплікатора ціна/грошовий потік є:
20. Мультиплікатор ціна/дивіденди доцільно
використовувати, якщо:
Тема 7. Витратний
підхід до оцінки ринкової вартості підприємства
1. Витратний
(майновий) підхід в оцінці бізнесу розглядає вартість підприємства з точки
зору:
2. Повну вартість відтворення об'єкта (копії)
можна визначити такими методами:
3. В
процесі оцінки будівель і споруд визначаються:
4. Витратний
підхід застосовують переважно при оцінці об’єкту:
5. Формула 
, де Феі - величина фізичного зносу окремої конструкції,
технічного пристрою, %; lі - питома вага
елементів у відновній вартості будівлі, %; n – число окремих елементів в
будівлі визначає:
6. Формула 1 – Фб
/100, де Фб - величина фізичного зносу будівлі, % визначає:
7. Формула 1 – Ффу
/100, де Ффу - величина функціонального зносу будівлі визначає:
8. Формула 1 – Фз
/100, де Фз - величина зносу зовнішнього середовища будівлі визначає:
9. Формула Св х Кф
х КСУ х Кз, де Св - відновна вартість, грн.; Кф - коефіцієнт фізичного зносу
будівлі; КСУ - коефіцієнт функціонального зносу будівлі; Кз - коефіцієнт зносу
зовнішнього середовища будівлі визначає:
10. Об'єкти машин і устаткування характеризуються наступними відмінними
рисами:
11. Якщо
оцінюється одна окремо взята машина або устаткування (типовий випадок -
визначення страхової вартості, купівля-продаж, передача в оренду), то мова йде
про:
12. Якщо
оцінюється безліч умовно незалежних один від одного одиниць машини устаткування
(типовий випадок - переоцінка основних фондів), то мова йде про:
13. Якщо оцінюється виробничо-технологічні системи:
комплекс машин і устаткування з урахуванням буття виробничо-технологічних
зв'язку; (типовий випадок - при ліквідації підприємства, коли майно распро-1
дається так, щоб на його основі потенційний покупець міг організувати
виробництво, при оцінці машин і устаткування як частини оцінить ринковій
вартості всіх активів), то мова йде про:
14. Під вартістю
відновлення оцінюваних машин і устаткування розуміється:
15. Під вартістю
заміщення оцінюваної машини або устаткування розуміється:
16. Під залишковою ж вартістю розуміють:
17. При встановленні схожості машин і устаткування можна виділити :
18. Фізичний знос машин і устаткування переважно вимірюється:
19. Реальний фізичний знос нематеріальних активів оцінюється наступними
методами:
20. Моральний знос нематеріальних активів підрозділяють на:
Тема 8 Оцінка ЦМК та бізнесу
1.
Нормативне регулювання оцінки підприємства (бізнесу) обмежене чотирма
основними документами: Методикою оцінки майна; Національним стандартом № 3
«Оцінка цілісних майнових комплексів»; Порядком визначення початкової вартості
пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що підлягають продажу на
конкурсах; МКО 6 «Оцінка вартості бізнесу» у редакції МСО 2007 (восьме
видання).
2.
Майновий підхід застосовується
для визначення ринкової вартості ЦМК у випадку, коли обраховується поточна
вартість імовірного результату його ліквідації.
3.
Доходи від продажу активів оцінюваного ЦМК
визначаються з урахуванням таких особливостей: якщо ліквідація здійснюється за
рішенням власника або суду і не передбачає примусового відчуження активів у
термін значно коротший, ніж розумно тривалий період реалізації, визначається
ринкова вартість сукупності активів за відрахуванням зобов’язань, тобто чиста
вартість ЦМК; якщо ліквідація здійснюється за рішенням суду та передбачає
примусове відчуження активів у термін, що значно коротший від розумно
тривалого періоду, визначається їх ліквідаційна вартість.
4. Ліквідаційна вартість ЦМК визначається виходячи з ринкової його вартості,
скоригованої на ступінь впливу умов його продажу в скорочений термін.
5.
Дохідний підхід ґрунтується на
переведенні очікуваних доходів від функціонування та використання підприємства
у вартість ЦМК.
6. Дисконтування грошового потоку вимагає точного прогнозу майбутніх доходів за кожний рік чітко
обґрунтованого та обмеженого в часі прогнозного періоду і визначення вартості
реверсії (продажу підприємства наприкінці прогнозного періоду) за встановленої,
як правило, методом кумулятивної побудови для інвестованого власного капіталу
та методом середньозваженої величини для інвестованого власного та позикового
капіталу, ставки дисконту.
7. Пряма капіталізація передбачає вибір моделі доходу (чистого грошового потоку) за період і
визначення відповідної ставки капіталізації, що передбачає норму доходу (ставку
дисконту) і норму повернення основної суми капіталу за обмежений у часі
прогнозний період.
8.
Порівняльний підхід передбачає
використання методу ринку капіталу та методу ринкових угод.
9.
Метод ринку капіталу ґрунтується на
припущенні про рівноцінність ринкової вартості ЦМК його ринковій капіталізації
або можливій ринковій капіталізації з урахуванням вартості прав контролю.
Ринкова капіталізація ЦМК визначається як добуток ринкового курсу однієї акції
акціонерного товариства, що існує або може бути створене на базі оцінюваного
ЦМК, на загальну кількість акцій такого товариства.
10. Метод ринкових угод спирається на припущення про еквівалентність
ринкової вартості ЦМК цінам продажу подібних ЦМК.
11. Чиста вартість ЦМК у складі активів, що підлягають оцінці, визначається за
відрахуванням таких елементів пасиву бухгалтерського балансу: вартість
забезпечень наступних витрат і платежів; вартість довгострокових зобов’язань;
вартість поточних зобов’язань.
12. Необоротні активи оцінюються за ринковою вартістю,
залишковою вартістю заміщення або вартістю ліквідації.
13. При оцінці
об’єктів незавершеного будівництва
(ОНБ) застосовується така сама оціночна процедура, як і при оцінці об’єктів у
матеріальній формі.
14. Векселі отримані оцінюються за їх ринковою вартістю з урахуванням терміну та ймовірності
їх погашення.
15. Поточна дебіторська заборгованість повинна братися в розмірі, підтвердженому підприємством, з урахуванням вичерпних заходів до боржників з метою повернення ними заборгованості.
Тема 9 Оцінка об’єктів інтелектуальної власності
1.
Об’єкти
права інтелектуальної (промислової) власності (ОІВ) належать до нематеріальних
активів підприємства та одночасно є факторами виробництва.
2.
В оціночній практиці найбільш поширеними об’єктами
оцінки є патенти (деклараційні патенти) на винаходи та корисні моделі,
патенти на промислові зразки, свідоцтва на знаки для товарів і послуг.
3.
Термін
дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки.
4.
Термін
дії корисної моделі становить 10 років від дати подання заявки.
5.
Відносини
при використанні винаходу (корисної моделі), патент на який належить кільком
особам, визначаються угодою між ними.
6.
Власник
патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід
(корисну модель) будь–якій особі, що стає його правонаступником, а щодо
секретного винаходу (корисної моделі)–тільки за узгодженням з державним
експертом.
7.
Власник патенту надає будь–якій особі дозвіл (видає
ліцензію) на використання–винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного
договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається
тільки за узгодженням з державним експертом.
8.
Власник
патенту має сплачувати відповідні збори за підтримку дії патенту та сумлінно
користуватися виключним правом, яке , випливає з патенту.
9.
Термін дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки та продовжується, за клопотанням власника
свідоцтва, щоразу на 10
років.
10. Передача права власності на знак і надання ліцензії на використання знака вважаються чинними для будь–якої іншої особи з моменту (дати) публікації інформації про це в офіційному бюлетені та внесення їх до відповідного державного реєстру.
11. Авторові промислового зразка належить право авторства, що є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково.
12. Промисловий зразок визнається промислово придатним, якщо він може бути використаний у промисловості або іншій сфері діяльності.
13. Передача права власності на промисловий зразок і надання ліцензії на використання промислового зразка вважаються дійсними для будь–якої іншої особи з дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені та внесення їх до Реєстру.
14. Ліцензування є одним із найпоширеніших способів використання переваг міжнародного (внутрішньонаціонального) суспільного поділу праці.
15. З
економічної теорії відомо, що вартість–це гроші або грошовий еквівалент, який
покупець готовий обміняти на якийсь предмет або об’єкт, що становить певну
цінність для нього.
Тема 10 Оцінка ринкової вартості
фінансових вкладень
1. Ринкова ціна активу визначається попитом і пропозицією на даний і аналогічні активи.
2. Якщо актив продається на ринку, то його ринкова ціна є ціною рівноваги на даний актив.
3. Якщо актив не продається публічно, то його ціна може бути визначена за аналогією, тобто за ринковою ціною аналогічних цінних паперів.
4. Облігації, будучи об’єктом купівлі–продажу на ринку цінних паперів, мають ринкову ціну, що в момент емісії може дорівнювати номіналу, а також бути вищою або нижчою від нього.
5. Прибутковість облігації характеризується низкою параметрів, що залежать від умов, запропонованих емітентом.
6. Для того, щоб враховувати і цей вид прибутковості облігації, фінансові аналітики розраховують показник повної прибутковості облігації, що називають також ставкою поміщення.
7. Звичайні акції не відносяться до цінних паперів з фіксованим прибутком.
8. Ціна
акції визначається великим числом чинників, серед яких найістотнішими є
очікуваний розмір виплат за дивідендами.
9. Ціна продажу в кінці періоду володіння (Pn) залежить від вартості майбутніх дивідендів після періоду n, а вартість акції в період 0 (P0)–прямо від дивідендів, одержуваних упродовж періоду володіння, і, побічно, від дивідендів після періоду володіння.
10. Привілейовані акції є довічними, бо звичайно акціонерами не продаються.
