Тема 10.1. Базова система вводу-виводу BIOS. Запуск програми setup BIOS

 

План

1. Функції BIOS.

2. BIOS Setup.

3. Виклик BIOS Setup.

 

1. Функції BIOS

BIOS (Basic Input / Output System, базова система введення-виведення) - спеціальна програма, що зберігається в мікросхемі ПЗУ.

ПЗУ розшифровується як Постійне Запам'ятовуючий Пристрій. Можна також зустріти англомовне позначення цього типу пам'яті - ROM (Read Only Memory). На практиці вже давно замість звичайного ПЗУ використовується Flash-пам'ять, що дає можливість користувачам самим оновлювати версії BIOS.

Функції цієї програми досить розширені. По-перше, відразу після включення живлення комп'ютера одержує управління саме BIOS. Вона виконує початкове тестування всіх компонентів комп'ютера. Якщо все в порядку, то управління передається програмі, що знаходиться в Boot-секторі (завантажувальному секторі) завантажувального диска (це може бути жорсткий диск, дискета, компакт-диск ...). Та, у свою чергу, завантажує операційну систему.

Процедура початкового тестування називається POST - Power-On Self Test (самотестування після включення живлення).

По-друге, BIOS зберігає в спеціальній мікросхемі CMOS-пам'яті. При включенні живлення поточна конфігурація порівнюється зі збереженою. Якщо знайдені відмінності, то вміст CMOS-пам'яті оновлюється і, якщо це необхідно, пропонується викликати підпрограму BIOS Setup для вказівки параметрів виявлених компонентів. Якщо ж відмінностей в конфігураціях немає, або ж оновлення конфігурації виконано без участі користувача, то здійснюються необхідні настройки апаратних компонентів комп'ютера.

Мікросхема CMOS-пам'яті (Complementary Metal Oxide Semiconductor) є невеликою, за своїм обсягом. Оскільки інформація в ній повинна зберігатися і після виключення живлення, мікросхема CMOS-пам'яті живеться від своєї власної батареї. Наявність батарейки породжує свої проблеми. Після декількох років експлуатації (зазвичай не менше 5-6 років) батарея вже не здатна забезпечити живлення мікросхеми CMOS-пам'яті, і збережена інформація починає губитися. На щастя, досить замінити батарею на нову, і проблем - як не бувало.

По-третє, за допомогою спеціальної підпрограми BIOS Setup користувачу надається можливість вказати параметри і режими функціонування окремих компонентів комп'ютера. Там же, при необхідності, можна частину обладнання і відключити.

По-четверте, заради чого у свій час розроблялася BIOS - обробка операцій введення-виведення. Наприклад, дисковод розуміє тільки найпростіші команди типу: помістити головку на таку-то доріжку, сектор і т.п. Якби всі програми містили в собі інструкції подібного роду, то вони займали б багато місця, та й працювали досить неефективно. Крім цього, при появі нових пристроїв всі існуючі програми доводилося б модифікувати. Щоб уникнути подібних проблем, велику частину роботи по обробці операцій введення-виведення переклали на BIOS. Це, звичайно, не вирішило всіх проблем, але, щонайменше, значно спростило їх вирішення. Правда, зараз це вже не актуально. Більш-менш сучасні операційні системи практично не використовують (Windows 95, Windows 98, Windows Me) або взагалі не використовують (Windows NT, Windows 2000, Windows XP, Windows Vista) можливості BIOS по обробці операцій введення-виведення. Визначальне значення ці функції мали за часів операційної системи MS-DOS.