4.1. Поняття та класифікація економічної інформації

 

Інформація (з латинської означає роз’яснення, виклад) – це відомості, повідомлення стосовно осіб, предметів, фактів, подій, явищ і процесів незалежно від форми їх подання.

Інформація – це сукупність відомостей про факти, об’єкти, події та ідеї, які в даному контексті мають цілком певне значення, її можна створювати, передавати, зберігати, приймати, розмножувати, обробляти, знищувати і т.д.

Водночас інформацію можна визначити як сукупність символів-образів, які несуть змістове навантаження.

Інформація є одним і вдів ресурсів, які використовуються людиною в трудовій діяльності і побуті. Як ресурс вона має всі властивості товару: її можна продавати, купувати і т.д.

Інформаційний ресурс – це особливий вид ресурсу, що ґрунтується на ідеях і знаннях, нагромаджених у результаті науково-технічної діяльності людей і поданий у формі, придатній для збору, реалізації та відтворення.

Інформаційний ресурс має низку характерних особливостей. Зокрема, на відміну від інших (матеріальних) ресурсів інформаційний ресурс практично невичерпний; з розвитком суспільства і зростанням обсягу знань, що використовуються, цей ресурс не зменшується, а навпаки, – зростає. Застосування нового інформаційного ресурсу замість застарілого потенційно може привести до підвищення продуктивності праці, ефективного використання нових видів ресурсів тощо.

Основні джерела, види та права на інформацію висвітлені в Законі України «Про інформацію».

 Залежно від сфери використання інформація може бути політичною, економічною, соціальною, технічною, правовою тощо.

Економічна інформація – це інформація, яка характеризує виробничі відносини в суспільстві. Це дані про функціонування економічної системи, про процеси виробництва, матеріальні ресурси, процеси управління виробництвом, фінансові процеси, а також відомості економічного характеру, якими обмінюються між собою різні систем управління.

Економічна інформація має відповідати наступним основним вимогам:

точність – забезпечує однозначне сприйняття інформації всіма споживачами;

оперативність – означає своєчасність надходження інформації, що використовуються для прийняття оправних управлінських рішень в умовах, які змінюються;

повнота – інформація повинна містити максимум даних необхідних користувачу;

об’єктивність – вимагає правильної методики збору інформації, всебічне висвітлення об’єкта дослідження.

Інформація невіддільна від процесу інформування користувачів, а тому відомості стають інформативними, тобто перетворюються на інформацію лише в разі її новизни й достовірності, коли вони зменшують невизначеність з того чи іншого питання.

Економічну інформацію класифікують за рядом ознак:

·   за способом передачі економічна інформація поділяється на усну, письмову, електронну.

·   за функціями управління – планова, нормативна, облікова, цінова, звітно-статистична і т.д.

Планова інформація пов’язана з функцією планування, описує господарські процеси, які мають відбутися у відповідному часовому періоді.

Облікова інформація пов’язана з функціями оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку, відображає господарські процеси, які вже здійснилися, їх фактичний стан.

Нормативна інформація пов’язана з функцією підготовки виробничих процесів, регламентує витрати матеріальних і трудових ресурсів, рівень запасів, послідовність технологічних операцій і т.д.

Цінова інформація – це ціни, розцінки,тарифи на матеріал, продукцію, роботу, яка виконується, послуги, які надаються.

Звітно-статистична інформація відображає результати фактичної діяльності організації; збирається для вищих органів управління, органів державної статистики, податкової інспекції і т.д.

·   за технологією обробки економічна інформація поділяється на вхідну та вихідну.

Вхідна інформація – це інформація, яка надходить в організацію (структурний підрозділ) ззовні і використовується як первинна інформація для реалізації економічних та управлінських функцій.

Вихідна інформація - це інформація, яка переходить з однієї системи управління в іншу. Одна і та ж інформація може бути вхідною для одного структурного підрозділу як її споживача і вихідною для підрозділу який її виробляє.