2.1.   Форми подання та збереження інформації

 

Будь-яка діяльність людини являє собою процес збору у переробки інформації, прийняття та її підставі рішень та їх виконання.

Інформація – це результат взаємодії зареєстрованих сигналів матеріальної форми (даних) та адекватних способів їх інтерпретації (інформаційних методів).

Цей термін є одним з найбільш дискусійних у сучасній науці: у побуті інформацією вважають будь-які відомості, які когось цікавлять; у техніці – повідомлення, що передаються у формі сигналів; у теорії інформації – повідомлення, які зменшують невизначеність.

В рамках науки поняття «інформація» припускає наявність:

·         матеріального носія інформації;

·         джерела інформації;

·         передавача інформації;

·         приймача інформації;

·         каналу зв’язку між джерелом і приймачем.

Інформація, як і будь-який інший об’єкт, має свої властивості. Виокремлюють такі основні властивості інформації: об’єктивність, повнота, достовірність, адекватність, доступність, актуальність.

Об’єктивність інформації виражає ступінь відповідності інформації реальній дійсності.

Повнота інформації характеризує достатність даних для прийняття рішень: чим більше даних отримано, тим точніше буде рішення, прийняте на основі цих даних.

Властивість достовірності інформації пов’язана з тим, що не всі дані можуть бути корисними.

Адекватність інформації – це ступінь її відповідності поставленим завданням.

Доступність інформації характеризує можливість отримання інформації.

Актуальність інформації – це ступінь відповідності інформації поточному моменту час. Ця властивість пов’язана з тим, що будь-яка інформація з часом втрачає актуальність, об’єктивність.

Комп’ютери можуть обробляти інформацію, подану тільки у цифровій формі. Уся інша інформація (тести, графічні зображення, відеозаписи тощо) для обробки на комп’ютері має бути перетворена у цифрову форму. Процес такого перетворення називають кодуванням інформації.

В основу цифрового кодування інформації покладено двійкову систему числення, мінімальною інформаційною одиницею якої є двійковий розряд – біт, який може набувати значення 0 або 1.

Біт – найменша одиниця інформації, що виражає логічне значення «Так» або «Ні» і позначається двійковим числом 1 або 0.

Оскільки біт – це мінімальна одиниця кількості інформації, то одержати інформацію меншу за 1 біт неможливо. На практиці використовують інші одиниці, базовою (основною) одиницею кількості інформації прийнято вважати байт. Одному байту відповідають 8 бітів. На відміну від біта байт досить різноманітний за інформаційним наповненням: від може виражати чисор, символ, колір, гучність звуку тощо. Крім байта використовують також похідні від нього одиниці кількісної оцінки інформації:

1 кілобайт (Кбайт) = 1024 байта

1 мегабайт (Мбайт) = 1024 Кбайта

1 гігабайт (Гбайт) = 1024 Мбайта

1 терабайт (Тбайт) = 1024 Гбайта