4.1. Поняття бухгалтерських рахунків, їх будова

 

Бухгалтерський   баланс   надає   важливу   інформацію   про наявні ресурси підприємства. Проте, для оперативного керів­ництва необхідна постійна інформація про зміни цих ресурсів та їх джерел, які відбуваються в процесі господарської діяль­ності.  Для цього потрібно відображати  кожну операцію в певній послідовності.  Відображення господарських операцій безпосередньо  у  бухгалтерському  балансі  практично  недо­цільне, оскільки після кожної з них довелось би складати новий баланс. Крім того, баланс не може забезпечити одержання уза­гальненої інформації про обсяг змін по кожній групі засобів або їх джерел. І, нарешті, баланс відображає стан засобів гос­подарства тільки у грошовому вимірнику, облік же матеріаль­них цінностей потребує ще і натуральних вимірників. Тому по­точний облік змін засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності забезпечується за допомогою системи рахунків.

Рахунки бухгалтерського обліку є способом групування госпо­дарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю і змінами засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності.

Систематизація і групування господарських операцій на ра­хунках забезпечує безперервну інформацію про їх здійснення і результати діяльності, необхідну для оперативного керівницт­ва, контролю й аналізу. Для цього, для кожної економічно однорідної групи засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності відкриваються окремі рахунки ("Основні засоби", "Каса", "Виробництво", "Товари" і т.д.).

Залежно від характеру об'єктів, що обліковуються записи на рахун­ках можуть здійснюватися у різних вимірниках (натуральних, трудових), але з обов'язковим використанням грошового ви­мірника з метою узагальнення різнорідних засобів і процесів.

Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами, що на них обліковуються, і завданнями обліку.

Рахунки бухгалтерського обліку прийня­то зображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають умовним терміном "дебет", а праву — "кре­дит". Назву рахунка пишуть посередині таблиці. Схематично будову рахунка можна показати так:

Рахунок

(назва рахунка)

                         Дебет                                                     Кредит

 

Для повного уявлення про об'єкт обліку на кожному рахунку записують початковий стан засобів або джерел їх утворення, що називається початковим залишком або початковим сальдо. Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів та їх джерел. При цьому збільшення об'єкта обліку записують на одній стороні рахунка, а зменшення — на іншій. Маючи інформацію про по­чатковий залишок об'єкта та зміни  протягом звітного періоду, визначають його залишок на кінець звітного періоду.