ТЕМА 2. УПРАВЛІННЯ І СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Поняття структури підприємства, її види

 

Виробниче підприємство є  складною економічною системою, що складається із багатьох зв’язаних між собою елементів, які взаємодіють і постійно розвиваються. Ефективність системи залежить не лише від якості її елементів, але і від способу їх поєднання, тобто від структури підприємства.

Структура підприємства – це його внутрішній устрій (будова), який характеризує склад підрозділів та систему взаємозв’язків, підпорядкованості і взаємодії між ними.

Розрізняють: виробничу, загальну і організаційну структури підприємства.

Будь-яке підприємство – це ланка виробничої сфери народного господарства,  яка займається виробництвом продукції, отже основою його діяльності є виробничі процеси, тому склад виробничих  підрозділів, їх взаємозв’язок  і характеризує виробничу структуру підприємства.

У залежності від підрозділу, на базі якого формується структура, виділяють цехову, безцехову, корпусну і комбінатську виробничі структури.

Основним виробничим підрозділом зацехової виробничої структури є цех, де виконуються роботи згідно із спеціалізацією підприємства. За характером діяльності цехи поділяються на:

- основні;

- допоміжні;

- обслуговуючі;

- побічні (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Типова виробнича структура машинобудівного підприємства

 

Основні цехи виготовляють продукцію, яка призначена для реалізації відповідно до  профілю діяльності і спеціалізаціїпідприємства.Вони повинні забезпечувати своєчасний випуск якісної продукції, швидко реагувати на зміну потреб ринку .

Допоміжні цехи створюють умови для забезпечення нормального функціонування основних цехів: виготовляють продукцію, яка використовується для власних потреб (запасні частини, інструменти тощо), здійснюють технічне обслуговування і ремонт устаткування. Енергетичні цехи забезпечують підприємство всіма необхідними видами енергії, підтримують електрообладнання в справному технічному стані, здійснюють контроль за виконанням правил експлуатації встановленого електрообладнання.

Обслуговуючі цехи виконують роботи із забезпечення необхідних умов для нормального перебігу основних і допоміжних процесів (здійснюють транспортні операції, зберігають сировину, матеріали, інструменти).

Побічними цехамивиконується робота з утилізації відходів виробництва, виготовляється продукція  з відходів виробництва (наприклад, товари народного споживання).

Керівництво цехом здійснює начальник, який забезпечує виконання цехом поставлених завдань, відповідає за впровадження нової техніки, нових технологічних процесів.

Якщо підприємство невеликих обсягів виробництва і немає складних виробничих процесів, то використовується

безцехова виробнича структура, за якої основним підрозділом є виробнича дільниця– сукупність відокремлених робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи. Такі дільниці очолює майстер, який підпорядковується керівнику підприємства (прикладом виробничої дільниці можуть бути слюсарно-механічні дільниці підприємства).

На деяких великих підприємствах кілька однотипних цехів можуть бути об’єднані в корпус, який стає основним структурним підрозділом. Така виробнича структура називається корпусною.

Якщо виробництво складається з послідовних процесів переробки сировини, то використовується комбінатська виробнича структура, за якої існує тісний взаємозв’язок між підрозділами, самостійно функціонувати вони не можуть (така структура характерна для хлібокомбінатів, м’ясопереробних комбінатів, молокозаводів і ін.).

Формування виробничої структури залежить від багатьох факторів, а саме:

- виробничого профілю підприємства;

- обсягів виробництва продукції;

- характеру продукції та методів її виготовлення;

- рівня спеціалізації підприємства.

Чим більш універсальне підприємство, тим складнішою і більш розвинутою буде його структура.

Ефективною буде та виробнича структура, яка може бути швидко перебудована у випадку раптової переорієнтації підприємства.

Підприємство включає в собі не лише виробничі підрозділи, а до його складу  входять також підрозділи апарату управління,  заклади соціально-культурного призначення, невиробничі підрозділи. Тому сукупність всіх виробничих, невиробничих і  підрозділів управління підприємства називають загальною структурою підприємства (рис. 2.2).

 

Рис. 2.2. Типова загальна структура машинобудівного підприємства

 

Очолює підприємство керівник (директор), який здійснює загальне керівництво підприємством, розпоряджається майном та засобами, укладає угоди, відкриває рахунки в банку.

У відділах, які підпорядковані заступнику директора з питань економіки (головному економісту),  розробляють річні, квартальні, місячні планові завдання і доводять до окремих підрозділів. Працівники даних відділів контролюють виконання цих завдань, аналізують діяльність підприємства, планують фонд заробітної плати працюючих.

Важливу роль на будь-якому підприємстві відіграє заступник директора – головний інженер. Він відповідає за удосконалення технічної підготовки виробництва, технології виробництва,охорону,  безпеку праці і  підвищення якості продукції, маючи для цього в своєму підпорядкуванні працівників відповідних відділів.

Начальник виробництва несе відповідальність за виконання планових завдань основними цехами і виробничими підрозділами підприємства і безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.

Заступник директора з комерційних питань відповідає за ринок збуту продукції, просування товару на ринок, організовує рекламу, здійснює матеріально-технічне забезпечення випуску продукції.

За підбір кадрів, збереження особистих карток, проведеннястажування і підвищення кваліфікації працівників, соціальний розвиток колективу відповідає заступник директора з кадрів (інспектор відділу кадрів).

Бухгалтерія несе відповідальність за облік виробництва, здійснює контроль за використанням основних і оборотних засобів, розраховується з працівниками, оформляє звітну документацію.