ТЕМА 9. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА В ОСНОВНИХПІДРОЗДІЛАХ ПІДПРИЄМСТВА

9.8. Організація виробництва в складальних цехах

 

Завершальним етапом виготовлення виробів на підприємствах машино- , верстато- і приладобудування, деревообробної та інших галузей промисловості є складальні роботи, від правильної організації яких залежить якість і надійність виробів. Складальний процес повинен забезпечити правильне з’єднання, узгодження і взаємодію усіх деталей і вузлів згідно з вимогами конструкції і технічними умовами виробу за оптимальних матеріальних і трудових витрат і часто враховуючи високу частку ручної праці.

Під час складання машин використовують роз’ємні і нероз’ємні з’єднання.

Роз’ємні з’єднання здійснюються болтами, шпильками, гвинтами, зубчастими парами і розбирання їх проводиться без пошкодження деталей чи з’єднань.

Під час нероз’ємних з’єднань зібрані деталі зберігають незмінне взаємне положення, але їх не можна роз’єднати без порушення деталей, що сполучаються.Нероз’ємні з’єднання найчастіше виконують зварюванням, паянням, клепанням, склеюванням, зшиванням.

Для здійснення складання проектується технологічний процес, основою для якого є складальні креслення вузлів і виробів, технічні умови на прийняття і випробування виробів, специфікації вузлів і деталей та ін.

 На організацію складальних процесів впливають такі фактори, як:

-  номенклатура виробів і обсяг виробничої програми;

-  трудомісткість складання виробів;

-  конструктивні особливості виробів і ступінь їх уніфікації;

-  тип виробництва.

 Трудомісткість складальних робіт, а отже, і тривалість циклу складання залежать від рівня технологічності конструкції за такими показниками, як блочність конструкції, коефіцієнти взаємозамінності конструкції та ін. Необхідна точність поєднання деталей може бути забезпечена за рахунок високої точності виготовлення деталей, спеціального підбору деталей або індивідуального припасовування деталей, що поєднуються.

 Для складальних робіт одиничного типу виробництва характерні наступні особливості:

-  складання виробів проводиться методом індивідуального припасовування і з великою часткою ручних робіт;

-  недостатня оснащеність процесу складання спеціальними інструментами і пристосуванням;

-  використання низькопродуктивного універсального оснащення і низький рівень механізації праці.

Деталі після механічної обробки потрібно припасовувати, тобто виконувати додаткові види обробки під місця з’єднання. Це роблять або вручну (напилком) або за допомогою невеликого настільного обладнання (притирання, розсвердлювання, шліфування тощо).

Для серійного типу характерне виготовлення обмеженої номенклатури виробів, випуск яких регулярно повторюється через визначені проміжки часу. Тому особливості складальних робіт в серійному виробництві мають переваги в порівнянні з одиничним складанням:

-  значно менший обсяг припасовувальних робіт внаслідок відпрацьованості конструкції і технології (деталь стає на місце без попередньогосортування або підбору за розмірами);

-  вища оснащеність технологічних процесів складання;

-  використання механізмів і пристосувань дає змогу значно підвищити продуктивність праці;

-  використання праці слюсарів-складальників різної кваліфікації.

Складання в масовому виробництві має значно ефективніші форми організації і технології:

-  відсутність припасовувальних робіт за рахунок використання принципу повної взаємозамінності деталей та вузлів;

-  висока оснащеність спеціальними інструментами і пристосуваннями;

-  складальні роботи переважно механізовані і для робіт застосовуються потокові лінії.

Склад спеціалізованих виробничих дільниць, порядок їх розташування та форми кооперації утворюють виробничу структуру складальних цехів, до складу яких входять дільниці та відділення:

-  складання вузлів;

-  випробування вузлів;

-  фарбування вузлів;

-  головного складання виробів (з деталей і вузлів компонуються готові вироби);

-  фарбування виробів;

-  перевірки, випробування та приймання виробів;

-  пакування та відвантаження виробів.

Вузли складаються з деталей, які виготовляються власними силами або закуплені на спеціалізованих заводах, а з вузлів і деталей компонуються готові вироби, які проходять випробування і відвантажуються споживачам.

Виробнича структура складальних цехів може бути і іншою, що залежить від особливостей виробу, організаційного типу і методу організації виробництва.