Тема 9. Стратегії сталого розвитку України, її регіонів та урбосистем

 

План

1. Основи стратегії сталого розвитку України

2. Концептуальні засади політики сталого розвитку регіону

3. Основні економічні інструменти підвищення ефективності екологічної політики в регіоні

4. Основні функції регіональної політики сталого розвитку

 

1. Основи стратегії сталого розвитку України

 

Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. Для встановлення стратегiчних рамок нацiонального розвитку України на перiод до 2030 року на засадах принципу «Нiкого не залишити осторонь» було започатковано інклюзивний процес адаптації Цілей сталого розвитку. Кожну глобальну ціль було розглянуто з урахуванням специфіки національного розвитку.

Протягом 2016-го року в Україні було проведено низку національних (4) та регіональних (10) консультацій. За результатами консультацій можна зробити висновок, що національні ЦСР слугуватимуть основою для інтеграції зусиль, спрямованих на забезпечення економічного зростання, соціальної справедливості та раціонального природокористування. До процесу визначення національних ЦСР долучилося понад 800 фахівців за напрямами, що відповідають тематичним сферам ЦСР, урядовці, управлінці, спеціалісти установ ООН, дипломати, науковці, економісти, демографи, медичні працівники, епідеміологи, екологи, освітяни, журналісти, підприємці, лідери недержавних організацій та інші представники громадянського суспільства.

Процес визначення завдань Цілей сталого розвитку та встановлення базового рiвня для органiзацiї подальшого монiторингу започаткував національний дискурс щодо вимірювання суспільного прогресу у цілому та удосконалення системи національної статистики.

Розуміючи важливість реалізації концепції сталого розвитку в Україні та з метою забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки, громадянського суспільства і держави для досягнення зростання рівня та якості життя населення, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина Президент України у 2019 році видав Указ «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» (№722/2019).

Підтримуючи проголошені резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року № 70/1 глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року та результати їх адаптації з урахуванням специфіки розвитку України, викладені у Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна», було поставлено завдання забезпечувати дотримання 17 Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року:

1) подолання бідності;

2) подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства;

3) забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці;

4) забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх;

5) забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат;

6) забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією;

7) забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх;

8) сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх;

9) створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям;

10) скорочення нерівності;

11) забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів;

12) забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва;

13) вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками;

14) збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку;

15) захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття;

16) сприяння побудові миролюбного и відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях;

17) зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.

Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року стали орієнтирами для розроблення проектів прогнозних і програмних документів, проектів нормативно-правових актів з метою забезпечення збалансованості економічного, соціального та екологічного вимірів сталого розвитку України.

 

2. Концептуальні засади політики сталого розвитку регіону

 

В умовах трансформаційного періоду проблема сталого розвитку регіону стоїть дуже гостро та повинна відображати реальну ситуацію в ньому. Специфіка регіону в цьому плані залежить, у першу чергу, від таких узагальнених критеріїв, як соціальний, екологічний та економічний. Регіон розглядається як відкрита система, умовно поділена на три взаємодіючі системи: економічна, природна та соціальна.

У таблиці 9.1 наведено  концептуальну соціо-еколого-економічну модель, яку можна представити у вигляді системи балансових рівнянь, кожне з яких відповідно описує використання продукції(економічної, природної і соціальної).

Економічним механізмом забезпечення сталого розвитку регіону є передусім розвиток виробничого потенціалу, а також ефективне наповнення бюджету, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в регіональну економіку.

На перспективу треба передбачати різні варіанти економічного розвитку регіону залежно від наявності й можливостей нарощування усіх видів ресурсів, від стану політичної і соціально-економічної ситуації в суспільстві, а також від рівня ефективності загальнодержавної, соціальної та економічної політики.

 

Таблиця 9.1

Концептуальна соціо-еколого-економічна модель

 

Підсистеми	Природа	Економіка	Соціум
Природа	Самовідновлення природного середовища	Надання природних ресурсів	Якість середовища існування
Економіка	Викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище	Відновлення проміжної продукції	Виробництво кінцевої продукції
Соціум	Відходи життєдіяльності	Надання трудових ресурсів	Соціальний розвиток

 

Як потенційно можливий слід врахувати варіант інерційного розвитку, суть якого полягає у збереженні тенденцій і напрямів розвитку економіки вцілому та її окремих показників без будь-якого впливу на них завдяки зміні інвестиційної і структурної політики. Але такий варіант розвитку можна брати до уваги лише теоретично, хоч він не розглядається як реальний з огляду на економічні можливості більшості регіонів України і налаштованість місцевої влади на підвищення ефективності функціонування регіональної економіки.

Найвірогіднішою здається реалізація варіанту зі збільшенням державної допомоги депресивним регіонам у перспективі. Врахування цього варіанту розвитку доцільне для того, щоб уявити можливий розвиток окремих галузей економіки регіону за тенденціями, що склалися. Наступні варіанти можливі як альтернативні за умови концентрації усіх наявних ресурсів на певних сферах економіки регіону: варіант пріоритетного розвитку виробничої сфери регіону можливий за умови спрямування інвестиційних вливань у сферу виробництва; варіант пріоритетного розвитку соціальної сфери регіону можливий за умови спрямування інвестицій винятково на розв’язання соціальних проблем шляхом створення розвинутої мережі закладів соціальної інфраструктури.

Аналіз цих варіантів економічного розвитку свідчить про недоцільність їхнього застосування на практиці як недоречних крайностей, незважаючи на певну привабливість кожного з них і враховуючи можливості  прискореного розвитку однієї із зазначених сфер економіки регіону. Водночас в інших сферах штучно б утворився застій.

Отже, доцільним є вибір сценарію сталого розвитку регіону, суть якого полягає у забезпеченні збалансованого розвитку всіх сфер його економіки на основі розподілу ресурсів для комплексного розв’язання економічних, соціальних та екологічних проблем.

 

3. Основні економічні інструменти підвищення ефективності екологічної політики в регіоні

 

З метою підвищення ефективності екологічної політики в регіоні доцільно застосовувати методи економічного впливу на оздоровлення навколишнього середовища. Зокрема такими інструментами можуть бути:

Eкологічний податок на шкідливі викиди речовин, який застосовується в багатьох промислово розвинених країнах. За допомогою цього інструменту екополітики можна оподатковувати всі шкідливі викиди в довкілля, трансформувати негативні зовнішні екологічні ефекти в екологічні витрати. Світовий досвід переконує, що за допомогою цього інструменту можна ефективно оподатковувати лише великих забруднювачів довкілля. Його позитивний стимулювальний вплив можна значно посилити шляхом інтеграції з іншими інструментами екополітики (податком на екологічно шкідливу в споживанні продукцію).

Екологічний акцизний збір. Це інструмент, що передбачає акцизний збір із товарів, екологічно шкідливих у споживанні. Внаслідок цього останні стають менш конкурентноспроможними на ринках. Є маловідомим і маловивченим інструментом екополітики.

Екологічні субсидії. Вони передбачають фінансову підтримку тих підприємств, які домоглися поліпшення якості довкілля  і природних ресурсів. Роль екологічних субсидій як інструмента екополітики в Україні зростатиме зі зміцненням національної економіки [144, с. 60-62].

Екофонди, за допомогою яких накопичуються кошти на поліпшення природокористування. Проблема ефективного використання цього інструмента в Україні розв’язується в рамках міжнародного проекту „Зміцнення екологічних фондів в Україні”. Подібні екофонди є в Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщині тощо. В багатьох  країнах Європи (Швеції, Італії) за рахунок спеціальних податків створюються спеціальні фонди підтримки лісового господарства.

 

4. Основні функції регіональної політики сталого розвитку

 

Але найбільш позитивний ефект заходи, спрямовані на перехід регіону на модель сталого розвитку, дадуть тоді, коли будуть імплементовані в регіональну політику сталого розвитку, що охоплюватиме всі фази відтворення ресурсного потенціалу регіону (рис. 9.1).

 

Рис. 9.1. Основні функції регіональної політики сталого розвитку

 

Основні функції регіональної політики сталого розвитку стосуються формування механізму досягнення стратегічних цілей розвитку держави, збільшення національного багатства країни, формування інститутів громадянського суспільства тощо. Саме на регіональному рівні враховуються територіальні особливості розміщення продуктивних сил та природно-ресурсна база соціально-економічного піднесення.

 

Контрольні запитання

 

1. Що являє собою економічним механізмом забезпечення сталого розвитку?

2. Які види платежів за ресурси впроваджено в практику природокористування України?

3. Які збитки від забруднення називають економічними? Які види економічних збитків використовуються у практиці управління та регулювання процесом природокористування?

4. Які елементи економічного механізму регулювання природокористування ви знаєте?

5. Які методи еколого-економічного стимулювання ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

6. Які економічні інструменти підвищення ефективності екологічної політики вам відомі?

7. Які основні функції регіональної політики сталого розвитку?