Тема 5. Індикатори та критерії сталого розвитку

План.

1. Цілі сталого розвитку як критерії його оцінки

2. Групування основних показників сталого розвитку

3. Зміст індикаторів сталого розвитку

4. Індикатори оцінки досягнення Цілей сталого розвитку України до 2030 року

 

1. Цілі сталого розвитку як критерії його оцінки

 

Цілі сталого розвитку (ЦСР) – ключові цілі глобального розвитку, що були ухвалені всіма країнами-членами ООН у 2015 році на Саміті ООН зі сталого розвитку. Для досягнення  до 2030 року визначено такі цілі:  подолання бідності; розвиток сільського господарства; міцне здоров’я; якісна освіта; гендерна рівність; чиста вода; доступна та чиста енергія; гідна праця та економічне зростання; промисловість, інновації та інфраструктура; скорочення нерівності; сталий розвиток міст; відповідальне споживання та виробництво; пом’якшення наслідків зміни клімату; збереження морських ресурсів; захист екосистеми суші; мир, справедливість та сильні інститути; партнерство заради стійкого розвитку.

Цілі сталого розвитку (ЦСР), які ще називають “Глобальними цілями” – це загальний заклик до дій, спрямованих на те, щоб покінчити з бідністю, захистити планету і забезпечити мир і процвітання для всі людей у світі.

Вказані 17 Цілей є розвитком успіху Цілей розвитку тисячоліття; крім того, серед інших пріоритетів, вони також охоплюють нові сфери, такі як кліматичні зміни, економічна нерівність, інновації, стале споживання, мир і справедливість. Цілі є взаємопов'язаними – ключем до успіху в одній із них є вирішення питань, загалом пов'язаних із іншими.

ЦСР працюють у дусі партнерства і прагматизму, і спрямовані на правильний вибір з метою стабільного підвищення якості життя для майбутніх поколінь. Вони містять чіткі орієнтири та цільові показники, які всі країни мають запровадити відповідно до власних пріоритетів і екологічних проблем світу загалом. ЦСР є інклюзивним порядком денним. Вони усувають основні причини бідності та об'єднують нас для запровадження позитивних змін для людей і планети. “Підтримка Порядку денного до 2030 року є одним із головних пріоритетів ПРООН”, - заявила Адміністратор ПРООН Хелен Кларк. “ЦСР надають нам загальний план і порядок денний для вирішення деяких нагальних проблем, що стоять перед нашим світом, таких як бідність, кліматичні зміни та конфлікти. ПРООН має досвід і знання, необхідні для досягнення прогресу і надання допомоги країнам на шляху до сталого розвитку”.

ЦСР набули чинності у січні 2016 року, і вони лежатимуть в основі політики та фінансування ПРООН протягом наступних 15 років. Як основне агентство ООН у сфері розвитку, що працює майже у 170 країнах і територіях, ПРООН має унікальні можливості для досягнення Цілей.

Наш стратегічний план зосереджується на основних сферах, таких як боротьба проти бідності, демократичне управління та миробудівництво, кліматичні зміни та ризики стихійних лих, економічна нерівність. ПРООН надає підтримку урядам в інтеграції ЦСР до національних планів і стратегій розвитку. Ця робота вже здійснюється – ми надаємо підтримку багатьом країнам у зміцненні прогресу, вже досягнутого за Цілями розвитку тисячоліття.

Наші практичні результати у досягненні багатьох цілей забезпечили нам цінний досвід і експертні знання політики, що гарантує виконання цілей, визначених у ЦСР, до 2030 року. Але ми не можемо досягти цього самі.

Досягнення ЦСР потребує партнерства державних органів, приватного сектора, громадянського суспільства і громадян, завдяки чому прийдешнім поколінням ми залишимо планету у кращому стані.

 

2. Групування основних показників сталого розвитку на макрорівні

 

На рис. 1.3 наведено основні показники сталого розвитку на макрорівні, які можна розділити на показники навколишнього середовища, економіки і соціальної сфери.

Рис. 1.3. Показники сталого розвитку на макрорівні

 

 

3. Зміст індикаторів сталого розвитку

 

Індикáтор сталого розвитку (англ. index of sustainable development) — показник (виведений з первинних даних, які зазвичай не можна використовувати для інтерпретації змін); який дозволяє судити про стан або зміни економічної, соціальної або екологічної змінної. Основною метою введення індексів є оцінка ситуації або події, для прогнозу розвитку ситуації, що склалася, і розробки її вирішення. На сьогодні відсутні обґрунтовані кількісні критерії, що дозволяють вимірювати ступінь стійкості розвитку держав, окремих регіонів і територій.

Виділяють два підходи до побудови індексів та індикаторів:

  1. Побудова системи індикаторів, за допомогою яких можна судити про окремі аспекти розвитку: екологічних, соціальних, економічних та ін.
  2. Побудова інтегральних, агрегованих індексів, за допомогою яких можна комплексно судити про розвиток країни (або регіону). Основна складність при агрегування інформації в індекси полягає у визначенні ваги вихідних показників без втрати значущості і без зайвої суб'єктивності. Зазвичай агреговані показники поділяються на такі групи:

У вересні 2015 року в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ОН у Нью-Йорку відбувся Саміт ООН зі сталого розвитку. Підсумковим документом Саміту “Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року” було затверджено 17 Цілей сталого розвитку та 169 завдань.

Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку. Починаючи з 2016 року триває широкомасштабний і всеохоплюючий процес адаптації ЦСР з урахуванням українського контексту. Результатом цієї роботи стала національна система ЦСР, яка складається із 86 завдань національного розвитку.

Розпорядженням Уряду затверджено перелік індикаторів, у розрізі яких здійснюється збір даних для моніторингу реалізації ЦСР, а також передбачає, що Державна служба статистики забезпечить збір і оприлюднення таких даних та координацію робіт з розробки метаданих за індикаторами. Центральні органи виконавчої влади за участю державних органів та інших відповідальних за розрахунок індикаторів, у розрізі яких здійснюється збір даних для моніторингу реалізації ЦСР, забезпечують їх збір та розроблення метаданих і подають їх Державній службі статистики.

Створена національна система завдань та індикаторів ЦСР забезпечує міцну основу для подальшого комплексного моніторингу країни та створює умови для впорядкування збирання даних для моніторингу ЦСР.

Реалізація розпорядження надасть можливість забезпечити співставною на міжнародному рівні інформацією щодо прогресу України у досягненні ЦСР усіх заінтересованих користувачів, у тому числі державні органи, з метою прийняття ними обґрунтованих управлінських рішень.

 

4. Індикатори оцінки досягнення Цілей сталого розвитку України до 2030 року

 

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 686-р «Питання збору даних для моніторингу реалізації цілей сталого розвитку» було затверджено перелік національних індикаторів цілей сталого розвитку (табл. 5.1), для яких здійснюється розрахунок за методологією Економічної та соціальної комісії для Азії та Тихого океану (UNESCAP).

Таблиця 5.1

Індикатори оцінки досягнення Цілей сталого розвитку України до 2030 року

№ п/п

Індикатор

Ціль 1. Подолання бідності

1.

1.1.1. Частка населення, чиї середньодушові еквівалентні сукупні витрати є нижчими за фактичний (розрахунковий) прожитковий мінімум, %

2.

1.1.2. Частка осіб, добове споживання яких є нижчим за 5,05 долара США за ПКС, %

3.

1.2.1. Частка бідних, які охоплені державною соціальною підтримкою, в загальній чисельності бідного населення, %

4.

1.3.1. Співвідношення рівнів бідності домогосподарств із дітьми та домогосподарств без дітей, рази

5.

1.3.2. Частка витрат на харчування в сукупних витратах домогосподарств, %

Ціль 2. Подолання голоду, розвиток сільського господарства

6.

2.1.1. Споживання м’яса в розрахунку на одну особу, кг/рік

7.

2.1.2. Споживання молока та молочних продуктів у розрахунку на одну особу, кг/рік

8.

2.1.5. Споживання фруктів у розрахунку на одну особу, кг/рік

9.

2.2.1. Продуктивність праці в сільському господарстві, тис. доларів США на одного зайнятого

10.

2.2.2. Індекс сільськогосподарської продукції, %

11.

2.3.1. Індекс виробництва харчових продуктів, %

12.

2.3.2. Частка продукції харчової промисловості та переробки сільськогосподарської сировини в експорті груп 1-24 УКТЗЕД, %

13.

2.3.3. Частка сільськогосподарських угідь під органічним виробництвом, у загальній площі сільськогосподарських угідь, %

14.

2.4.1. Індекс споживчих цін на продукти харчування, %

Ціль 3. Міцне здоров’я і благополуччя

15.

3.1.1. Кількість випадків материнської смерті, на 100 000 живонароджених

16.

3.2.1. Смертність дітей у віці до 5 років, випадків на 1000 живонароджених

17.

3.3.1. Кількість хворих з уперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ, на 100 000 населення

18.

3.3.2. Кількість хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу, на 100 000 населення

19.

3.4.1. Кількість смертей чоловіків від цереброваскулярних хвороб у віці 30–59 років, на 100 000 чоловіків відповідного віку

20.

3.4.2. Кількість смертей жінок від цереброваскулярних хвороб у віці 30 – 59 років, на 100 000 жінок відповідного віку

21.

3.4.3. Кількість смертей жінок від злоякісного новоутворення молочної залози у віці 30-59 років, на 100 000 жінок відповідного віку

22.

3.4.4. Кількість смертей жінок від злоякісного новоутворення шийки матки у віці 30-59 років, на 100 000 жінок відповідного віку

23.

3.5.1. Імовірність померти у 20-64 роки, чоловіки

24.

3.5.2. Імовірність померти у 20-64 роки, жінки

25.

3.6.1. Кількість смертей унаслідок транспортних нещасних випадків, на 100 000 населення

26.

3.7.1. Рівень імунізації населення згідно з Календарем профілактичних щеплень до визначених шести вікових груп при профілактиці десяти інфекційних захворювань, %

27.

3.8.1. Частка осіб, які курять, серед жінок віком 16-29 років, %

28.

3.8.2. Частка осіб, які курять, серед чоловіків віком 16-29 років, %

29.

3.9.1. Частка витрат населення у загальних видатках на охорону здоров’я, %

Ціль 4. Якісна освіта

30.

4.2.1. Показник охоплення дітей віком 5 років закладами дошкільної освіти та структурними підрозділами юридичних осіб публічного та приватного права, %

31.

4.5.1. Рівень участі населення у формальних та неформальних видах навчання та професійної підготовки, %

32.

4.5.2. Частка населення, яке повідомило, що за останні 12 місяців користувалось послугами Інтернету, %

33.

4.6.1. Частка чоловіків серед педагогічних працівників, %

34.

4.7.1. Частка закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості, що мають доступ до мережі Інтернет, %

35.

4.7.2. Частка закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості, в яких комп’ютери використовуються в освітньому процесі, %

Ціль 5. Гендерна рівність

36.

5.1.1. Кількість нормативно-правових актів, переглянутих або прийнятих з метою забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та недопущення дискримінації щодо жінок і дівчат, одиниць

37.

5.2.2. Кількість звернень щодо домашнього насильства, тисяч

38.

5.4.1. Частка жінок серед депутатів Верховної Ради України, %

30.

5.4.2. Частка жінок серед депутатів обласних рад та місцевих рад міст обласного значення, %

40.

5.5.1. Коефіцієнт народжуваності у віці до 20 років, на 1000 жінок віком 15-19 років

41.

5.6.1. Співвідношення середньої заробітної плати жінок і чоловіків, %

Ціль 6. Чиста вода та належні санітарні умови

42.

6.1.4. Частка сільського населення, яке має доступ до централізованого водопостачання, %

43.

6.1.5. Частка міського населення, яке має доступ до централізованого водопостачання, %

44.

6.2.2. Частка міського населення, яке має доступ до централізованих систем водовідведення, %

45.

6.3.1. Обсяги скидів забруднених (забруднених без очистки та недостатньо очищених) стічних вод у водні об’єкти, млн. куб. м

46.

6.3.2. Частка скидів забруднених (забруднених без очистки та недостатньо очищених) стічних вод у водні об’єкти у загальному обсязі скидів, %

47.

6.4.1. Водоємність ВВП, куб. м використаної води на 1000 грн ВВП (у фактичних цінах)

48.

6.4.2. Поточна водоємність ВВП, % до рівня 2015 року

Ціль 7. Доступна та чиста енергія

49.

7.1.1. Виробництво електроенергії, млрд. кВт∙год

50.

7.1.2. Технологічні витрати електричної енергії в розподільчих електромережах, %

51.

7.2.1. Максимальна частка імпорту первинних енергоресурсів (крім ядерного палива) з однієї країни (компанії) в загальному обсязі їхнього постачання (імпорту), %

52.

7.2.2. Частка одного постачальника на ринку ядерного палива, %

53.

7.3.1. Частка енергії, виробленої з відновлюваних джерел, у загальному кінцевому споживанні енергії, %

54.

7.4.1. Енергоємність ВВП (витрати первинної енергії на одиницю ВВП), кг н. е. на міжнародний долар за ПКС 2011

Ціль 8. Гідна праця та економічне зростання

55.

8.1.1. Індекс фізичного обсягу ВВП, %

56.

8.1.3. Частка експорту товарів з використанням у виробництві технологій високого та середньовисокого рівня в загальному обсязі експорту товарів, % (групи "Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості", "Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них", "Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання", "Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби", 90-та підгрупа групи "Прилади та апарати оптичні, фотографічні" (згідно з УКТЗЕД))

57.

8.1.4. Місце України у рейтингу за Глобальним інноваційним індексом

58.

8.2.1. Коефіцієнт віддачі основних засобів

59.

8.3.1. Рівень зайнятості населення віком 20-64 роки, %

60.

8.4.1. Частка молоді, яка не працює, не навчається і не набуває професійних навичок, у загальній чисельності осіб віком 15–24 роки, %

61.

8.5.1. Кількість потерпілих від нещасних випадків на виробництві, які призвели до втрати працездатності на 1 робочий день чи більше, % до рівня 2015 року

62.

8.5.2. Кількість загиблих від нещасних випадків на виробництві, % до рівня 2015 року

63.

8.5.3. Частка працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, у загальнообліковій кількості штатних працівників, %

64.

8.6.1. Кількість зайнятих працівників у суб’єктів середнього та малого підприємництва, млн. осіб

65.

8.6.2. Частка доданої вартості за витратами виробництва суб’єктів середнього та малого підприємництва, у % до загальної суми доданої вартості за витратами виробництва

66.

8.6.3. Місце України у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business

Ціль 9. Промисловість, інновації та інфраструктура

67.

9.1.2. Обсяг перевезених вантажів, млн. тонн

68.

9.1.3. Кількість перевезених пасажирів, млн. осіб

69.

9.1.4. Ступінь зносу основних засобів за ВЕД "Транспорт, складське господарство, поштова та кур`єрська діяльність", %

70.

9.2.1. Частка електротранспорту у внутрішньому сполученні, %

71.

9.4.2.Частка доданої вартості за витратами виробництва підприємств, які належать до середньовисокотехноло-гічного сектору переробної промисловості (зокрема, виробництва хімічної продукції; електричного устаткування; машин та устаткування; автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів; інших транспортних засобів відповідно до КВЕД) у загальній доданій вартості за витратами виробництва, %

72.

9.4.3. Частка працівників, зайнятих на підприємствах, які належать до високо- та середньо- високотехнологічних секторів переробної промисловості (зокрема, з виробництва фармацевтичних продуктів і препаратів; хімічної продукції; машинобудування; комп’ютерів, електронної та оптичної продукції; повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування відповідно до КВЕД), у загальній кількості зайнятих працівників у промисловості, %

73.

9.5.1. Частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок у ВВП, %

74.

9.5.2. Частка реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %

75.

9.6.1. Рівень охоплення населення інтернет-послугами, абонентів на 100 жителів

Ціль 10. Скорочення нерівності

76.

10.3.1. Частка сільських домогосподарств, які потерпали від позбавлення через незабезпеченість населеного пункту своєчасними послугами швидкої медичної допомоги, %

77.

10.3.2. Частка сільських домогосподарств, які потерпали від позбавлення через відсутність поблизу житла медичної установи, %

78.

10.3.3. Частка сільських домогосподарств, які потерпали від позбавлення через відсутність регулярного щоденного транспортного сполучення з іншим населеним пунктом з розвиненою інфраструктурою, %

79.

10.5.1. Співвідношення середнього розміру пенсії та середньої заробітної плати в економіці (за наявності 35 років страхового стажу), %

Ціль 11. Сталий розвиток міст і громад

80.

11.2.1. Частка регіонів, що затвердили і впроваджують регіональні стратегії розвитку та плани заходів з їх реалізації, розроблені за участю громадськості, %

81.

11.3.1. Кількість об’єктів культурної та природної спадщини, які включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, одиниць

82.

11.3.2. Кількість пам’яток національного значення, включених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, одиниць

83.

11.3.3. Площа природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, % території країни

84.

11.5.1. Обсяг викидів у атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів, % до рівня 2015 року

85.

11.5.2. Кількість міст, у яких середньорічні концентрації основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі перевищують середньодобові гранично допустимі концентрації, одиниць

Ціль 12. Відповідальне споживання та виробництво

86.

12.1.1. Ресурсоємність ВВП (співвідношення спожитих фізичних обсягів природних ресурсів, утворених відходів та викидів забруднюючих речовин до обсягу ВВП), % до рівня 2015 року

87.

12.2.1. Частка післязбиральних втрат у загальному виробництві зернових культур, %

88.

12.2.2. Частка післязбиральних втрат у загальному виробництві овочів та баштанних культур, %

89.

12.4.1. Обсяг утворених відходів усіх видів економічної діяльності на одиницю ВВП, кг на 1000 дол. США за ПКС 2011 року

90.

12.4.2. Частка спалених та утилізованих відходів у загальному обсязі утворених відходів, %

Ціль 14. Збереження морських ресурсів

91.

14.1.1. Частка скидів забруднених стічних вод у загальному обсязі скидів до морського середовища, %

92.

14.2.1. Площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду приморських областей, % від території приморських областей

93.

14.2.2. Площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду в акваторії Чорного та Азовського морів, тис. га

94.

14.3.1. Обсяги добування водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, тис. тонн

Ціль 15. Захист та відновлення екосистем суші

95.

15.1.1. Площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тис. га

96.

15.1.2. Частка площі територій та об’єктів природно-заповідного фонду в загальній території країни, %

97.

15.1.3. Частка площі територій національної екологічної мережі у загальній території країни, %

98.

15.3.2. Площа орних земель (ріллі), тис. га

99.

15.3.3. Частка площі орних земель (ріллі) у загальній території країни, %

100.

15.3.4. Площа земель, зайнятих під органічним виробництвом, тис. га

101.

15.3.5. Площа сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ), тис. га

102.

15.3.6. Частка площі сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ), у загальній території країни, %

103.

15.4.1. Площа територій природно-заповідного фонду в гірських регіонах, тис. га

104.

15.4.2. Частка територій природно-заповідного фонду в гірських регіонах у загальній території країни, %

Ціль 16. Мир, справедливість та сильні інститути

105.

16.2.6. Відсоток фінансової забезпеченості регіональних програм щодо протидії торгівлі людьми, за рахунок відповідних місцевих бюджетів

106.

16.3.1. Рівень довіри громадян до суду, %

107.

16.4.1. Частка ризиків з високим рівнем у загальній сукупності національних ризиків у системі запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення, %

108.

16.5.1. Кількість вилученої зброї (кримінальні провадження, у яких закінчено досудове розслідування, за останні 12 місяців, одиниць)

Ціль 17. Партнерство заради сталого розвитку

109.

17.1.1. Співвідношення обсягу приватних грошових переказів із-за кордону із ВВП, %

110.

17.1.2. Чистий притік прямих іноземних інвестицій (за даними платіжного балансу), млн. дол. США

 

Контрольні запитання

 

1. Навіщо потрібні індикатори сталого розвитку?

2. Коли була розроблена перша система індикаторів сталого розвитку та яка її структура?

3. Які критерії визначення показників сталого розвитку?