ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

 

Аваль – гарантія оплати векселя або чека третьою особою.

Авізо - офіційне письмове повідомлення одного контрагента іншому про здійснення певних грошових операцій або про зміни у взаєморозрахунках чи відправці товарів.

Авізуючий банк у акредитивний розрахунках – банк який повідомляє бенефіціара про відкриття на його користь акредитиву і перевіряє достовірність повідомлення про виставлення акредитиву. Авізуючим банком може бути банк-емітент, виконуючий банк або будь-який інший банк.

Азійський тип опціона – тип опціона, що виконується за середньозваженою ціною за весь період дії опціонної угоди.

Акредитив–зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням свого клієнта або від свого імені, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає виконуючому банку здійснити цей платіж проти документів, які відповідають умовам акредитива.

Акредитив з червоним застереженням – це акредитив ці спеціальною умовою (яка раніше вносилася червоним чорнилом), яка дозволяє авізуючому або підтверджуючому банку надати аванс бенефіціару до надання вказаних у акредитиві документів.

Активи та позабалансові вимоги – це активи, які обліковуються на певний день у балансі та активи, які банк отримає у майбутньому.

Акцепт – згода на оплату грошових і товарних документів, погодження на укладання угоди на запропонованих умовах.

Акцептний кредит – різновид кредит, що застосовується у формі акцепта покупцем тратти, виставленої продавцем.

Американський тип опціона - тип опціона, який може бути реалізований протягом усього опціонного періоду (тобто терміну дії опціону).

Арбітраж (арбітражна угода)— фінансова операція, яка передбачає одночасну купівлю та продаж певного фінансового інструмента (валюти, цінних паперів) (або залучення і розміщення коштів) на різних ринках з метою одержання прибутку від різниці в цінах.

Базовий актив   -   товари,   цінні   папери,   кошти, що   є   предметом   виконання   зобов'язань   за деривативом.

Балансові та позабалансові зобов’язання – це зобов’язання банку на певний день у балансі перед клієнтами та контрагентами та зобов’язання банку у майбутньому.

Банк-емітент у акредитивних розрахунках – банк, що відкриває акредитив на прохання покупця.

Банк-кореспондент– це банк, що на підставі договору відкриває в іншому банку кореспондентський рахунок.

Банк-ремітент – банк, якому принципал доручає операцію з інкасування.

Банківська гарантія – це спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром сплатити кошти за принципала (тобто боржника) в разі невиконання останнім своїх зобов’язань.

Банківський рахунок – рахунок, на якому обліковуються власні кошти, вимоги та зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів, і який забезпечує здійснення переказів коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Безвідклична гарантія  - гарантія,  умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена  банком-гарантом  згідно  із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром.

Безвідкличний акредитив - це акредитив,  який може  бути анульований  або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Безоборотнийіндосамент  - індосамент, що здійснюється із застереженням «без обороту на мене», що знімає відповідальність з векселедавця за несплаченим і опротестованим у платежі векселем.

Безумовна гарантія - гарантія,  за якою  банк-гарант  у  разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару  за  першою  його  вимогою  без  подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Беквардейшн – ситуація  коли ціна ф’ючерса нижча за ціну «спот»

Бенефіціару акредитивних розрахунках – продавець,отримувач коштів за товар.

Бланковий індосамент – індосамент, що не містить найменування особи, на користь якої він вчинений і може складатися лише з одного підпису індосанта.

Бланковий кредит – різновид кредиту без використання застави.

Брокер – посередник, який купує та продає активи за дорученням та за рахунок свого клієнта.

Валюта - це грошова одиниця держави чи групи держав.

Валютна позиція – це співвідношення між сумою активів і зобов’язань, номінованих у одній і тій же валюті чи банківському металі.

Валютна політика — це сукупність економічних, організаційних та правових заходів у сфері валютних відносин, що здійснюються органами державної влади з метою реалізації стратегічних завдань розвитку національної економіки

Валютна інтервенція — вихід центрального банку на валютний ринок з і проведення операцій покупки чи продажу валюти з метою впливу на обмінний курс національної валюти.

Валютне котирування – це фіксація курсу однієї грошової одиниці стосовно іншої грошової одиниці.

Валютне регулювання це діяльність державних органів, що передбачає проведення законодавчих, економічних та організаційних заходів, котрі визначають порядок здійснення операцій з валютними цінностями на території країни. Валютне регулювання - це комплекс заходів з приводу державного регламентування операцій з валютними цінностями, що здійснюються суб’єктами ринку.

Валютний арбітраж – отримання прибутку банком за рахунок покупки валюти за нижчим курсом та продажу – за вищим.

Валютний контроль — це сукупність заходів, спрямованих на забезпечення виконання встановлених державою законів, норм і правил проведення валютних операцій.

Валютний коридор – це межі коливання валютного курсу, що встановлюється і підтримується центральним банком шляхом купівлі-продажу валюти.

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї держави, виражена у грошових одиницях іншої держави.

Валютний ризик  -  це  наявний  або  потенційний  ризик   для надходжень і  капіталу,  який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали.

Валютний ринок – це сукупність відносин з купівлі-продажу іноземних валют, інших валютних цінностей, цінних паперів у іноземній валюті та руху іноземних капіталів, що забезпечуються сукупністю спеціалізованих установ та організацій.

Валютний   своп  -  одночасне  укладання  спот  та протилежної форвардної угоди.  іноземна валюта,  придбана згідно з угодою  спот,  знову  продається після закінчення певного проміжку часу,  і,  відповідно, валюта, що продається згідно з угодою спот, після  закінчення  певного  проміжку часу купується знову.  Обидві угоди укладаються з одним і  тим самим партнером, при цьому курси, дати  валютування  та  способи  платежу  встановлюються  в  момент укладання  угоди

Варіаційна маржа у торгівлі ф’ючерсами – це сума, на яку змінюються залишок на маржовому рахунку учасника торгів.

Вексель– цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Велика фігура (фігура) – зміна ціни (курсу) на 100 пунктів.

Виконуючий банк у акредитивних розрахунках – банк, який має кореспондентські відносини з банком-емітентом по акредитиву, і представляє сторону продавця.

Відклична гарантія  -  гарантія,  умови  якої  можуть  бути в будь-який час змінені і вона може бути відкликана  банком-гарантом за заявою принципала без попереднього повідомлення бенефіціара.

Відкличний акредитив  - акредитив, що може бути змінений або анульований банком-емітентом  у  будь-який  час  без попереднього повідомлення бенефіціара

Відкрита позиція передбачає, що банківські активи і зобов’язання, які мають спільні характеристики, не дорівнюють один одному

Відсотковий арбітраж - отримання прибутку банком за рахунок залучення коштів під нижчий відсоток і розміщуючи кошти під більш високий відсоток.

Відсотковий опціон – різновид опціону, щодає його власнику право залучити кошти під певну відсоткову ставку у майбутньому, або відмовитися від цього залежно від рівня і динаміки ринкової відсоткової ставки.

Відсотковий опціон «Cap» покликаний зафіксувати максимальну відсоткову ставку для того учасника угоди, хто планує у майбутньому залучати кошти  і страхується від зростання відсоткової ставки.

Відсотковий опціон «Floor» фіксує мінімальну відсоткову ставку для того, хто планує розміщувати кошти і страхується від падіння ставок.       

Вкладний   (депозитний)   рахунок   -   рахунок,    що відкривається  банком  клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк  та  під  визначений  процент  (дохід)  відповідно  до  умов договору.

Волатильність-  ступінь  мінливості   значення   індикатора, змінної,  параметра

Девальвація - зниження купівельної спроможності національної валюти щодо іноземних валют називається.

Деривативи (похідні інструменти) - фінансові інструменти, які походять із (базуються на) інших  фінансових  інструментів  (-ах), відомих як базові  інструменти.

Депозитна позиція– це різниця між сумою активів та зобов’язань в іноземній валюті, яка виникає внаслідок залучення і розміщення коштів.

Депозитні валютні операції – це сукупність короткострокових (від одного дня до одного року) операцій з розміщення вільних грошових залишків, а також операцій із залучення коштів в іноземній валютах, яких бракує, на різні строки під певний відсоток для отримання прибутку.

Депозитний сертифікат – цінний папір, що свідчить про внесення коштів на депозитний рахунок.

Диверсифікація - метод пом'якшення ризику шляхом розпорошення вкладень  та  обмеження впливу фактора ризику за рахунок уникнення надмірної  концентрації  за  одним  портфелем. 

Диверсифікація валютних резервів — це інструмент валют­ної політики центрального банку, який передбачає регулювання структури офіційних валютних резервів з метою мінімізації валютного ризику, проведення розрахунків у іноземній валюті та реалізації валютних інтервенцій.

Дилер –посередник, який реалізує операції за свій рахунок і від свого імені.

Дисконт при розрахунках форвардного курсу – це сума, на яку форвардний валютний курс менший за спот-курс.

Довга позиція -передбачає, що активи певного типу перевищують зобов’язання такого ж типу.

Довгий стреддл- тип опціонної стратегії, якийполягає у тому, що інвестор одночасно купує опціони “call” і “put” з однаковою ціною виконання.

Довгий стренгл - тип опціонної стратегії, який полягає у тому, що інвестор купує опціони “call” і “put”.

Документарне інкасо – це інкасо фінансових документів, які супроводжуються комерційними документами, або інкасо тільки комерційних документів.

Дорожний чек - це платіжний документ, який передбачає покупку клієнтом сертифікату-зобов’язання банку виплатити клієнту певну суму.

Експортний акредитив - це акредитив, який відкривається іноземним банком-емітентом на користь бенефіціара-нерезидента.

Євровалюта – це валюта, депонована за межами країни-емітента.

Єврокредит – це міжнародний кредит, номінований у євровалюті, який надається на термін від 2 до 10 років за плаваючою процентною ставкою.

Євроноти – це короткострокові векселі, що деноміновані в євровалюті та емітовані корпораціями й урядами поза межами тієї держави, у валюті якої вони деноміновані.

Єврооблігації  - це облігації, емітовані у основних валютах за межами країни-позичальника.

Європейський тип опціона – тип опціона, який може бути реалізований лише по завершенню його дії.

Закрита позиція передбачає, що банківські активи і зобов’язання, які мають спільні характеристики, дорівнюють один одному.

Застава – спосіб забезпечення виконання зобов’язань, укладених суб’єктами економічної діяльності. Це форма гарантії, яку надає позичальник кредиторові в обумовленому обсязі та у визначені терміни.

Заставнийіндосамент – індосамент, що використовується в кредитних операціях під заставу векселів.

Іменний  індосамент– індосамент, що передбачає вказівку конкретної особи – нового тримача цінного паперу.

Іменний чек - це письмове розпорядження власника рахунку видати певну суму, зазначену у чеку, фізичній або юридичній особі.

Імпортний акредитив - цеакредитив, який відкривається банком-емітентом на користь бенефіціара, розташованого за межами країни або в її межах за умови відкриття трансферабельного (переказного) акредитива.

Індосамент– це передавальний напис на зворотному боці векселя (чека, коносамента), що засвідчує передачу права на цей цінний папір від однієї особи (індосанта) до іншої (індосата).

Інкасо- це операції, що здійснюються банками на основі отриманих інструкцій з фінансовими чи комерційними документами з метою отримання платежу і/чи акцепту, передачі документів проти платежу і/чи проти акцепту, передачі документів на інших умовах.

Інкасове доручення – документ, відповідно до якого банк (банк-емітент) за дорученням клієнта здійснює за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу.

Інкасуючий банк – будь-який банк, окрім банку-ремітента, що приймає участь у інкасовій операції.

Інструмент хеджування - об'єкт,  поведінка  якого  за  певних умов чи подій є прямо протилежною поведінці  об'єкта хеджування за тих самих умов чи подій.

Кліринг – це механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов’язань.

Компенсаційний акредитив – це акредитив, що передбачає домовленість між банком і бенефіціаром по акредитиву (який, як правило є посередником у реалізації товарів) про відкриття другого акредитива на користь фактичного постачальника (другого бенефіціара) за умови, що перший акредитив (не переказний) використовується як гарантія випуску другого акредитива для покриття угоди.

Конверсійні операції – операції з купівлі-продажу узгоджених сум однієї валюти за іншу валюту за узгодженим курсом на певну дату.

Конвертованість валюти – здатність національної валюти обмінюватися на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби Розрізняють повну та часткову конвертованість валюти.

Консорціумний (синдикатний) кредит – різновид багатостороннього кредиту, що передбачає участь кількох кредиторів та одного позичальника і укладення однієї кредитної угоди з так званим «банком-менеджером», у обов’язки якого входить адміністрування даної кредитної угоди.

Контанго – ситуація коли ціна ф’ючерса вища за ціну «спот».

Контргарантія -  зобов’язання банку-контргаранта, що видається банку гаранту, відшкодувати йому будь-які суми, виплачені останнім за гарантією на користь бенефіціара.

Кореспондентський рахунок – це рахунок, відкритий одному банку в іншому банку.

Коротка позиція - передбачає, що зобов’язання певного типу перевищують активи такого ж типу.

Короткий стреддл - тип опціонної стратегії, якийполягає у тому, що інвестор одночасно продає опціони “call” і “put” з однаковою ціною виконання.

Короткий стренгл - це тип опціонної стратегії, який полягає у тому, що інвестор продає опціони “call” і “put”.

Кредитна лінія– це кредитна угода, згідно якої протягом певного проміжку часу банк виділяє позичальнику кредит у межах узгодженої суми (ліміту кредитування) на умовах, що відрізняються від умов одноразового надання кредиту (як правило, за користування кредитною лінією банк стягує з клієнта додаткову плату).

„Кредитне плече” передбачає надання брокерською компанією своєму клієнту коштів  у тимчасове користування для здійснення операцій та ринку і таким чином надає учаснику торгів можливість оперувати сумами, що у від 10 до 100 разів можуть перевищувати обсяги його страхового депозиту.

Кредитний рахунок-  це рахунок, відкривається  банком  клієнту на договірній основі для обліку кредитів, що надані шляхом оплати розрахункових документів чи перерахування на поточний рахунок позичальника.

Кредитний ризик  -  це  наявний  або  потенційний  ризик  для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком (його підрозділом) або  в  інший  спосіб  виконати взяті  на  себе  зобов'язання. 

Крос-курс— це співвідношення між двома іноземними валютами, яке визначають на основі курсу цих валют щодо третьої валюти.

Купівельна спроможність валюти визначаєть­сявартістю певного набору товарів та послуг, які можна при­дбати за цю валюту у досліджуваному періоді у порівнянні з базовим періодом.

«Ламана» дата – дата форвардної валютної операції, що лежить між двома стандартними датами форвардних угод.

LIBOR(LondonInterBankOfferedRate (англ.) – Лондонська міжбанківська ставка пропозиції) - середньозважена відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами, що розраховується Банківською Британською Асоціацією за даними 16 найкрупніших банків-маркет-мейкерів Лондона.

Ліміт незавершених операцій  - це загальна сума валютних угод, за якими ще не надійшла інформація про переказ валюти.

Маржа – це певна, визначена правилами біржі, сума на спеціальному рахунку учасника торгів, яка має на меті забезпечення його фінансових зобов’язань перед контрагентами.

Маркетмейкер -   професійний  учасник  ринку (валютного чи фондового),  який здійснює  постійні котирування цін продавця та покупця на фінансові  інструменти,  від свого імені  або  від  імені  клієнта. 

Маркетмейкерство -  діяльність  професійного  учасника  ринку (валютного чи фондового),  яка полягає  в  забезпеченні  постійних котирувань цін покупки і продажу фінансових  інструментів,  від свого імені  або  від  імені  клієнта. 

Міжбанківське рамбурсування – це механізм організації відшкодування виконуючому банку грошових коштів, виплачених ним по акредитиву, шляхом пред’явлення вимоги про відшкодування коштів рамбурсуючому банку. Рамбурсуючий банк, в свою чергу, відшкодувавши кошти виконуючому банку, вимагає відшкодування від банку-емітента.

Міжбанківські розрахункові операції– операції з приводу задоволення грошових вимог та зобов’язань, що виникають між банками, їх філіями та клієнтами.

Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики.

Негоціація – це купівля та/або врахування переказних векселівта/або документів, передбачених умовами акредитива, негоціюючим банком.

Негоціюючий банк – це банк, якому банк-емітент акредитива надав повноваження купити та/або врахувати переказні векселі та/або документи, передбачені умовами акредитива.

Неподільний акредитив – різновид акредитива, що передбачає, що вся належна експортеру сума буде виплачена після завершення всіх поставок.

Непокритийакредитив – це акредитив,  оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів  на  рахунку  платника)  гарантується  банком-емітентом  за рахунок банківського кредиту.

Номінальний двосторонній валютний курс — це ціна одиниці національної валюти, виражена в одиницях іноземної валюти.

Номінальний ефективний валютний курс  визначається як співвідношення національної валюти до валют інших країн, з поправкою на  частки цих країн у валютних операціях даної країни.

Овердрафт – форма короткострокового кредиту в межах встановленого банком ліміту, щодозволяєклієнту здійснювативитрати, коли у клієнта на поточному рахункунедостатньокоштів.

Овернайт  -  кредит, що надається на термін до наступного робочого дня.

Опціон - угода,  аналогічна форварду  та  ф'ючерсу,  за  якою одній   стороні  -  покупцеві  опціону  -  надається  виключне  та безумовне право вибору здійснювати операцію купівлі-продажу чи ні. Друга сторона - продавець опціону - зобов'язана виконувати рішення покупця опціону і  не має права відмовитися від своїх зобов'язань.

Опціон “call” – опціон, що дає його власнику право (але не зобов’язує) купити базовий актив у продавця опціону і зобов’язує продавця опціону продати базовий актив;

Опціон “put” - опціон, що дає його власнику право (але не зобов’язує) продати базовий актив  продавцю опціону і зобов’язує продавця опціону купити базовий актив.

Опціонна стратегія – це комбінація кількох операцій з використанням опціонів.

Паралельний кредит – різновид багатостороннього кредиту, що передбачає участь кількох кредиторів та одного позичальника і укладення кількох кредитних угод з кожним із кредиторів.

Паритет купівельної спроможності  -  це співвідношення купівельної спроможності двох валют до певної групи товарів та послуг у двох країнах .

Передоручувальний (передовірчий) індосамент– індосамент, що містить доручення провести операції з цінним папером. Цей індосамент використовується при передачі векселя на інкасо, коли клієнт звертається до свого банку з проханням отримати для нього платіж від контрагента.

Підтвердження   акредитива   іншим   банком (підтверджуючим банком)   по   уповноваженню   або   на   прохання банку-емітента становить   тверде   зобов'язання   підтверджуючого банку, на  додаток  до зобов'язання банку-емітента,  за умови,  що передбачені  документи  представлені  підтверджуючому  банку   або іншому вказаному банку та дотримані строки та умови акредитива.

Підтверджуючий банк - це банк, який додає своє власне платіжне зобов’язання до зобов’язання банку-емітента здійснити платіж/акцептувати/негоціювати проти подання документів згідно з умовами акредитива.

Платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Платіжна  система  - це платіжна  організація,  учасники платіжної  системи  та сукупність відносин,  що виникають між ними при проведенні  переказу  коштів. 

Плаваючий валютний курс - це курс, який визначається на ринку під впли­вом попиту та пропозиції.

Платіжний баланс – це співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, та сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду.

Платіжне доручення– це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Податковий вексель – це простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем і засвідчує його зобов’язання сплатити податок у певний строк.

Подільний акредитив  - різновид акредитива, що передбачає виплату певних узгоджених у контракті сум після кожної часткової поставки.

Позиція – це різниця між активамита позабалансовими вимогами з одного боку та балансовими та позабалансовими зобов'язаннями банку.

Покритийакредитив - це акредитив,  для  здійснення  платежів   за   яким завчасно  бронюються  кошти  платника  в  повній  сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. 

Поточний рахунок  - це рахунок,  що відкривається банком  клієнту на   договірній   основі   для   зберігання  грошей  і  здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних  інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. 

Початкова маржа при торгівлі ф’ючерсами  -  кошти та/або цінні папери,  які необхідно внести для укладення ф'ючерсного контракту

Правило діагоналі – правило розрахунку курсу продовженої форвардної угоди, що передбачає додавання до спот-курсу закриття угоди форвардних пунктів по діагоналі.

Представляючий банк – інкасуючий банк, що здійснює подання документів платнику

Премія при розрахунках форвардного курсу – це сума, на яку форвардний валютний курс більший за спот-курс.

Премія у торгівлі опціонами – це сума, яку сплачує покупець продавцю опціона.

Принципал – сторона у розрахунках інкасо, яка доручає банку операцію з інкасування

Процентний своп - це контрактна угода між двома сторонами, відомими як учасники свопу, про обмін потоками грошових коштів, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї суми,  відомої  як  умовна  сума.

Реальний валютний курс — це номінальний валютний курс, помножений на співвідношення цін країни валюти котирування (внутрішніх цін) до цін країни базової валюти (зовнішніх цін).

Реальний ефективний валютний курс — це номінальний ефективний валютний курс з поправкою на зміни співвідношення внутрішніх цін до цін країн, до валют яких встановлюється котирування національної валюти.

Ревальвація – це підвищення купівельної спроможності національної валюти щодо іноземних валют.

Револьвернийкредит — це кредит, який автоматично поновлюється в межах обумовленого кредитним договором розміру на заздалегідь узгоджених умовах.

Резервний акредитив (стенд-бай) -  це акредитив, що використовується для гарантії платежів у разі настання чи ненастання певної події.

Реконсиляція  -  процедура  контролю,  яка  полягає  в ідентифікації та перевірці виконання кожного переказу за допомогою щонайменше трьох показників, визначених платіжною системою.

Ризик - це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані,  можуть  мати  негативний  вплив  на  капітал  та/або надходження банку.

Ризик зміни  процентної  ставки  - це наявний або потенційний ризик  для  надходжень  або  капіталу,  який   виникає   внаслідок несприятливих  змін  процентних  ставок. 

Ризик ліквідності  визначається  як  наявний  або потенційний ризик   для   надходжень   та   капіталу,   який   виникає   через неспроможність банку виконати свої зобов'язання в належні  строки, не  зазнавши  при  цьому  неприйнятних  втрат.

Ризик ліквідності ринку, який визначається як наявний  або  потенційний  ризик для надходжень та капіталу,  який виникає через  нездатність  банку  швидко  закрити  розриви  своїх позицій  за  поточними  ринковими ставками,  не зазнавши при цьому неприйнятних  витрат. 

Ризик-менеджмент - це система управління ризиками,  яка включає в себе стратегію  та тактику управління, направлені на досягнення основних бізнес-цілей банку.

Ринковий ризик  -  це  наявний  або  потенційний  ризик   для надходжень та капіталу,  який виникає через несприятливі коливання вартості  цінних паперів та товарів і  курсів іноземних  валют  за тими  інструментами,  які  є  в торговельному портфелі. 

Світовий фінансовий ринок – це система відносин ринкового типу, що забезпечує акумуляцію і перерозподіл міжнародних фінансових ресурсів.

Соло-вексель (простий вексель)  - це безумовне зобов'язання боржника(векселедавця) виплатити зазначену суму після закінчення вказаного у ньому терміну та у вказаному місці

«Спот» - угода щодо  купівлі-продажу,  коли  розрив  між  датою укладання  угоди  (датою  контракту)  та  датою  проведення обміну активами (датою валютування) не перевищує двох робочих днів 

Спред-  різниця  між  середньозваженою  ставкою   дохідності підпроцентних    активів   банку   та   середньозваженою   ставкою витратності  його підпроцентних  зобов'язань.  Вказує  на  реальну здатність  банку  до  управління  процентними  ставками  за своїми інструментами

Сублізинг -  це  вид   піднайму   предмета   лізингу,   у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім  особам  (лізингоодержувачам  за  договором  сублізингу)  у користування  за  плату  на  погоджений  строк  відповідно до умов договору  сублізингу  предмет  лізингу,   отриманий   раніше   від лізингодавця за договором лізингу.

Термінові операції – це ті, термін реалізації яких перевищує три робочі дні, тобто це все, що довше за «spot», наприклад, форвард, ф’ючерс.

Товарний кредит – різновид кредиту, що надається експортером у товарній формі з подальшою оплатою у грошовій або і у іншій товарній формі.

«Тод» - валютна угода, щоукладається і реалізовується у той самий день.

«Том» - валютна угода, щореалізовується на наступний день післяїїукладення.

Транзитнийакредитив – передбачає,що банк-емітентвимагаєвід банку-посередника в однійкраїніпідтвердитиабоавізуватиакредитив на користьбенефіціара - резидента іншоїкраїни.

Трансферабельний (переказний) акредитив - цеакредитив,  по якомубенефіціар   (перший   бенефіціар)   можепросити  банк, уповноваженийплатити,   видатизобов'язання   про   платіж   з розстрочкою,  акцептуватиабонегоціювати (трансферабельний банк), або  у  разівільноїнегоціаціїакредитива,   банк   спеціальноуповноважений   в  акредитиві  як  трансферабельний  банк,  -  щобакредитивом могли користуватисяповністюабочастково  один  чикількаіншихбенефіціарів (другібенефіціари).

Трасат- особа, наякувиставляєтьсяпереказний вексель (тратта).

Трасант- особа, щовиставляєпереказний вексель (тратту), векселедавець.

Тратта (переказний вексель) це  безумовний наказ кредитора(трасанта), адресованим боржнику (трасату), оплатити у вказаний у ньому термін вказану суму трасанту або третій особі (ремітенту

Управління ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляє   (ідентифікує)  ризики,  проводить  оцінку  їх  величини, здійснює їх моніторинг і контролює свої ризикові позиції,  а також враховує  взаємозв'язки  між різними категоріями (видами) ризиків.

Факторинг – це технологія кредитування, при якій одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Фіксований валютний курс передбачає наявність певного офіційного співвідношення, який підтримують орга­ни державного валютного контролю.

Фінансовий інструмент – це контракт, результатом якого є створення фінансового активу одного суб’єкта господарювання і фінансового зобов’язання чи інструменту власного капіталу у іншого суб’єкта господарювання.

Фінансовий лізинг – це різновид оренди, за умов якої  лізингодавець зобов'язується набути у  власність  річ  у  продавця (постачальника)   відповідно  до  встановлених  лізингоодержувачем специфікацій   та   умов   і   передати    її    у    користування лізингоодержувачу  на  визначений  строк  не  менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для використання,  та їх еквіваленти;  дебіторську заборгованість,  не призначену для перепродажу;  фінансові інвестиції,  що утримуються до погашення;  фінансові активи,  призначені для перепродажу; інші фінансові активи.

Фінансові  зобов'язання  включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу, та інші фінансові зобов'язання.

Форвард -  угода щодо купівлі-продажу,  коли розрив між датою укладення угоди  (датою  контракту)  та  датою  проведення  обміну активами  (датою  валютування)  перевищує  два  робочих дні. 

Форвардний опціон різновид форвардної угоди, який надає клієнту право обрати для реалізації угоди будь-яку дату із вказаного у форвардному контракті опціонного періоду.

Форвардний своп - це комбінація двох форвардних угод – угод з коротшим та довшим термінами.

Ф'ючерс – контракт, що передбачає покупку-продаж базового активу у майбутньому, відбувається за стандартизованими умовами,  здійснюється тільки на біржах,  під їх контролем,  а  форма і  умови контрактів чітко уніфіковані  (біржа визначає вид активу, що продається, обсяг операції,  строк оплати,   курс).

Ф’ючерс на фондовий індекс – це контракт, базовим активом яких є фондовий індекс.   

Хеджування-   метод   пом'якшення  ризику,  який  полягає  у визначенні  об'єкта хеджування та  підборі  до  нього  адекватного інструменту хеджування. 

Чек – це письмове безумовне розпорядження клієнта своєму банку виплатити зазначену у ньому суму чекотримачу.

Чистеінкасоозначаєінкасофінансовихдокументів, які не супроводжуютьсякомерційними документами.

Цедент  - цебенефіціар, щоінструктуєавізуючий банк стосовнопереказучастиникоштівпереказногоакредитиватретійособі.

Цесіонарій – цетретя особа (уразізастосуванняакредитиву), на користьякогопереводятьсякоштипереказногоакредитиву.