1.4.3. Фрикційні властивості групи матеріалів, стираюча здатність, міцність, зв’язність (зчепленість), рухливість

 

Тертя групи рослинних матеріалів може бути зовнішнє (щодо інших тіл або поверхонь) і внутрішнє, тобто всередині шару. Зовнішнє тертя оцінюється коефіцієнтом зовнішнього тертя, а внутрішнє – коефіцієнтом внутрішнього тертя. Ці коефіцієнти залежать один від одного. Коефіцієнти зовнішнього тертя групи матеріалів такі ж, як в одиничних матеріалів (див. табл. 1.3), а коефіцієнти внутрішнього тертя трохи більші від коефіцієнтів зовнішнього тертя.

Стираюча здатність матеріалів – це властивість стирати при русі дотичні з ними поверхні (щитки, транспортні голки, що направляють прутки, зуби молотильних барабанів і очісуючих пристроїв і ін.). Ступінь стираючої здатності в різних рослинних матеріалів в основному однакова, але менша, ніж у ґрунтів і насипних вантажів, однак у тих випадках, коли в матеріалах утримуються ґрунтові частинки, стираюча здатність різко підвищується.

Міцність групи матеріалів – це її властивість зберігати свою форму при впливі на неї сил і зміні положення у просторі. Міцність груп рослинних матеріалів дуже мала, тому при впливі на них навіть невеликих сил можлива зміна форми. Тому, у тих випадках, коли потрібно зберегти форму матеріалів при зміні положення або прикладанні до них сил, багато матеріалів (корені, стебла, гілки, пагони) обв'язують, а інші поміщають у посудини.

З міцністю зв'язані і такі властивості матеріалів, як зв’язність (зчепленість) і рухливість. Зв’язність (зчепленність) – це властивість чинити опір зсуву при прикладанні навантаження з метою роз'єднання. Властивість ця пояснюється, в основному, дією  сил тертя між частинами матеріалу і наявністю суто механічного (структурного) зчеплення між частинами. Таке зчеплення має місце між елементами матеріалів, як, наприклад, у сіна, соломи. Ступінь зчеплення залежить від внутрішніх сил тертя і зчеплення між елементами. Більш докладно це явище розглядається при викладі закономірностей для зв'язного сипучого середовища.

Рухливість – це властивість матеріалів розсовуватися з одночасним зменшенням висоти шару. Рухливість залежить від наявності сил зчеплення між матеріалами і сил тертя, що виникають при переміщенні матеріалів один відносно одного. Більшою рухливістю володіють групи таких матеріалів, як плоди, насінневі коробочки, зерно, насіння, паралельно покладені стебла; інші матеріали мають слабку рухливість.