Page 10

1.4.2. Розподіл за крупністю, розмірні характеристики матеріалів, що розділяються, соломистість хлібної маси

 

Для деяких рослинних матеріалів (плоди, насінневі коробочки, зерно, насіння) важливим показником є крупність (розподіл за крупністю). Якщо взяти який-небудь зразок матеріалу і заміряти його по трьох взаємно перпендикулярних напрямках так, щоб в одному напрямку вийшов найбільший розмір, а в іншому – найменший, то можуть бути отримані три різних лінійних розміри – довжина, ширина, товщина. Ці розміри визначають крупність матеріалу.

Питання розділення суміші матеріалів за крупністю та визначення зміни будь-якого розміру компонента матеріалу в багатьох випадках вирішуються однаково.

 Для побудови варіаційної кривої (полігону) проводимо систему координат (рис. 1,12), на якій по осі абсцис відкладаємо значення довжини l зерна, а по осі ординат - частоти mі або рі. На вісь абсцис переносимо значення lсрі з таблиці і проти кожного з них проводимо вертикаль вгору і відкладаємо відповідне значення mі  або рі, при цьому отримаємо систему точок, які об'єднуємо ламаними лініями. Отриманий графік і буде варіаційною кривою (рис. 1,12). Графік наглядно показує, як розподілені частоти повторень кожного класу.

Рис. 1.12. Варіаційна крива зміни довжини зерна

Соломистість є важливим показником, що характеризує стан хлібної маси, яку потрібно обмолотити. Від співвідношення маси зерна і соломистої частини рослин, які подаються на обмолот, залежить якість обмолоту хлібних злаків. Співвідношення зерна і соломистої частини рослинної маси враховується під час розрахунку параметрів молотильних пристроїв і оцінюється коефіцієнтом соломистості b, який визначають за формулою:

 

(1.9)

де mc - маса соломистої частини рослин, які подають на обмолот;

      mз - маса зерна в тих самих рослинах.

Коефіцієнт b змінюється в широких межах. Для короткостеблових хлібів із значною врожайністю зерна він менший, а для довгостеблових маловрожайних хлібів він більший. Для пшениці коефіцієнт соломистості знаходиться в межах 0,45-0,65, а для жита - у межах 0,60-0,80.

У результаті обмолоту хлібної маси крім зерна і соломи утворюється  полова  (легкі домішки),  маса  якої  становить   15-30 % маси соломи.