Лабораторне заняття №14
Тема: Ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених територіях
Завдання 2. Розробити систему сівозмін.
Завдання
3.
Розробити систему удобрення.
Матеріали: дозиметри-радіометри,
методичні рекомендації, НРБУ-2006.
На
допомогу студенту
1) Для
планування системи ведення
сільськогосподарського виробництва необхідно знати щільність забруднення даних територій. При забрудненні
радіоцезієм мінеральних ґрунтів більше 15 Кі/км2 та органогенних з рівнем забруднення понад 5 Кі/км2 ведення
с/г виробництва забороняється, при 5-15 Кі/км2 (мінеральні) вводяться
обмеження, які заключаються в основному в тому, що вирощується
продукція, яка в подальшому йде на переробку (ц/буряки, льон, кукурудза на
силос).
Всі заходи слід спрямувати на
підвищення врожайності с/г культур, тому що чим
більша вегетативна маса рослин, тим менша її питома активність за даної щільності забруднення
угідь. А чим вищий врожай рослин, тим менший вміст радіонуклідів з розрахунку
на одиницю маси. Даний факт ще називають “процесом розведення, розбавлення”.
Крім того, запропоновано інші контрзаходи: механічні —
з використанням спеціальних машин; агрохімічні; спеціалізовані меліоративні
системи; задерніння відкритих поверхонь багаторічними травами; зачагарення;
заліснення; добір певних поєднань рослин для забруднених земель — оптимально придатних
сортів сільгоспкультур і багаторічних трав, деревних та чагарникових порід тощо.
За рахунок вапнування кислих дерново-підзолистих
ґрунтів Полісся зменшується перехід радіонуклідів у рослини. При цьому слід
враховувати, що використання місцевих вапняків і глин із сорбційною здатністю
уможливлює проведення маловитратних контрзаходів.
До сучасних реабілітаційних технологій відноситься
внесення меліорантів - сорбентів з великою ємністю катіонного обміну (цеоліти,
вермикуліти, клиноптилоліти, мінерали групи гідрослюд, монтморилоніт та ін.), а
також хімічних меліорантів (вапно, доломітове борошно тощо), здатних змінювати
ґрунтово-хімічні умови. Вони сприяють зв'язуванню радіонуклідів у твердій фазі
з ґрунтом за певним механізмом (іонообмінна сорбція, «фіксування»,
співосадження з гідроксидами і/або карбонатами макроелементів і т. д.),
зниженню концентрації радіонуклідів у ґрунтовому розчині та певному обмеженню
їх надходження у рослини.
Ефективним способом зниження
забруднення радіоцезієм продуктів тваринництва є використання в раціонах
кормових добавок фероціанідних препаратів, що вибірково зв’язують радіонукліди
в шлунково-кишковому тракті тварин. Використання їх у складі болюсів,
солі-лизунця і комбікормів для лактуючих корів і молодняка великої рогатої худоби
на заключній відгодівлі дає змогу знизити концентрацію цезію-137 у молоці в
3-10 разів, м’ясі - з 2 до 5 разів залежно від рівня радіоактивного забруднення
раціонів.
Землі з високою родючістю і мінімальним
рівнем забрудненості належить використовувати для виробництва кормів молочному
стаду і для заключної відгодівлі худоби м'ясного напряму. Корми з найбільшим
рівнем забруднення використовуються для годівлі молодняка молочної і м'ясної
худоби на дорощуванні.
Особливої обережності вимагає застосування
азотовмісних мінеральних туків, так як деякі їх форми можуть стимулювати
накопичення Cs – 137 та Sr – 90
рослинами.
Найбільш
простий і економічно виправданий спосіб зниження нагромадження радіонуклідів у
рослинницькій продукції є підбір культур і сортів для вирощування.
Озимі зернові нагромаджують 1,5-2 рази
менше радіонуклідів, ніж ярі, за
винятком кукурудзи. Останній зі всіх злаків у найменшій кількості накопичується
цезій-137,а найбільше (практично в 5 разів)- у зерна вівса.
Розміщення
зернових та зернобобових у порядку зростання їх здатності нагромаджувати
радіоцезій показує, що цей ряд має такий вигляд: кукурудза, озима пшениця,
ячмінь, тритікале, яра пшениця, просо та жито (на одному рівні), овес, боби,
гречка, соя, горох, вика, люпин жовтий.
Порівняно високою акумуляцією радіоцезію
характеризуються овочеві: цибуля, баклажани, перець солодкий, кабачки, часник,
гарбузи. Найбільш високими рівнями накопичення
характеризуються буряки столові, ревінь, щавель, капуста, салат, гірчиця
салатна.
Доведено, що в переважній більшості
пізньостиглі сорти порівняно з
ранньостиглими, в 1,5 – 2 рази менше накопичують радіонуклідів.
2) Розробити 5-пільну систему сівозмін, враховуючи, що 20%
земель забруднено більше за встановлені нормативи. Які культури Ви плануєте
висівати? Що Ви пропонуєте робити на цьому забрудненому полі?
3) Розробити систему удобрення для запропонованої Вами
сівозміни. Наведіть орієнтовні норми внесення макро - та мікроелементів,
меліорантів. Яку кількість вапнякових матеріалів необхідно на Вашу площу? Які
заходи пропонуєте для тваринництва (якщо воно є у Вашому варіанті)?
Таблиця 1 – Індивідуальні завдання
|
Інд. № |
Грунт |
рН |
Площа, га |
Тваринництво |
|
|
є |
немає |
||||
|
1.
|
Дерново-підзолистий |
5 |
50 |
+ |
|
|
2.
|
Чорнозем
опідзолений |
7 |
75 |
+ |
|
|
3.
|
Сірий
лісовий |
5,5 |
100 |
+ |
|
|
4.
|
Торфовий |
5,5 |
150 |
+ |
|
|
5.
|
Дерново-підзолистий |
5,2 |
125 |
+ |
|
|
6.
|
Чорнозем
опідзолений |
6,9 |
200 |
|
+ |
|
7.
|
Сірий
лісовий |
6,5 |
50 |
|
+ |
|
8.
|
Торфовий |
4,8 |
75 |
+ |
|
|
9.
|
Дерново-підзолистий |
5,1 |
100 |
+ |
|
|
10.
|
Чорнозем
опідзолений |
5 |
150 |
+ |
|
|
11.
|
Сірий
лісовий |
7 |
125 |
|
+ |
|
12.
|
Торфовий |
5,5 |
200 |
+ |
|
|
13.
|
Сірий
лісовий |
5,5 |
50 |
+ |
|
|
14.
|
Торфовий |
5,2 |
75 |
+ |
|
|
15.
|
Дерново-підзолистий |
5,6 |
100 |
+ |
|
|
16.
|
Чорнозем
опідзолений |
6,5 |
150 |
+ |
|
|
17.
|
Сірий
лісовий |
4,8 |
125 |
+ |
|
|
18.
|
Торфовий |
5,1 |
200 |
+ |
|
|
19.
|
Сірий
лісовий |
5 |
100 |
+ |
|
|
20.
|
Торфовий |
5,7 |
150 |
+ |
|
|
21.
|
Чорнозем
опідзолений |
6,5 |
125 |
|
+ |
|
22.
|
Сірий
лісовий |
5,5 |
50 |
+ |
|
|
23.
|
Торфовий |
5,2 |
75 |
+ |
|
|
24.
|
Сірий
лісовий |
6,8 |
100 |
|
+ |
|
25.
|
Торфовий |
6,5 |
150 |
+ |
|
|
26.
|
Дерново-підзолистий |
4,8 |
125 |
+ |
|
|
27.
|
Дерново-підзолистий |
5,1 |
200 |
+ |
|
|
28.
|
Сірий
лісовий |
6 |
100 |
|
+ |
|
29.
|
Торфовий |
4,8 |
150 |
|
+ |
|
30.
|
Дерново-підзолистий |
5,1 |
125 |
|
+ |