Лабораторне заняття №7

Тема: Проведення експресного методу визначення радіоактивності продуктів харчування

Мета: Оволодіти методикою проведення експресного методу визначення радіоактивності продуктів харчування

Завдання 1.  Навчитись проводити відбір та підготовку проб.

Завдання 2. Вивчити методику та хід проведення експресного методу. Завдання 3. Індивідуальні завдання.

Прилади і матеріали: методичні рекомендації, інструкції до приладів-радіометрів,  прилади “Бета”, ДБГ – 01Н, РУГ – 91, кювети, свинцевий будиночок

На допомогу студенту

1) Експресний метод дозволяє визначати питому активність зразків або їх забруднення безпосередньо  без концентрування радіоактивних речовин ув матеріалі (випарювання, озолення, хімічне збагачення). Метод є одним із найпростіших, дешевих і достатньо точних – для оцінки якості продуктів харчування.

Цей метод включає 5 основних операцій:

·        відбір і підготовка зразків;

·        підготовка радіометрів до роботи (“Бета”, ДБГ – 01Н - є відповідні інструкції);

·        вимірювання фону;

·        замір зразків;

·        розрахунок питомої активності.

Відбір і підготовка зразків. Відбір зразків рослин проводять, як правило, на тих же ділянках, що і зразки ґрунту. Для одержання об’єднаної проби рослин масою 0,5-1 кг нормальної вологості, рекомендується відбирати не менше 8-10 точкових зразків. Наземну частину рослинного покриву зрізують гострим ножем, переносять у поліетиленовий мішечок, кладуть картонку (бірку), на якій вказують назву  рослини, фазу вегетації, місце відбору, вид продукції, дату; № поля і прізвище того, хто відібрав.

         Нижня частина рослин часто забруднена ґрунтом. У цьому випадку або потрібно зрізати рослини вище, або старанно промити матеріал дистильованою водою.

         Об’єднана проба складається з  8-10 зразків, взятих або з наземної частини рослин або окремо - стебел і   листків, плодів, зерна, коренеплодів.

         Методика відбору і підготовки зразків  різних культур і продуктів харчування детально описана в рекомендаціях.

 

2) Підготовка радіометрів до роботи (до кожного приладу є  відповідні інструкції).

Вимірювання фону. Проводиться радіометрами не менше трьох разів в порожній чашці, кюветі (після дезінфекції або з дистильованою водою) через кожні 2 години роботи.

Замір зразків. Підготовлений зразок вставляють у свинцевий будиночок, а при його відсутності – проводять замірювання в аналогічних умовах, як і  фон. Для цього беруть 1 кг або 1 л продукції для спрощення перерахунків. Прилад розміщують безпосередньо над зразком, який досліджується. Тривалість вимірювання повинна бути однаковою як для фону, так і для зразків ( у межах від 10 до 1000 с).

    Розрахунок питомої активності. Проводиться за формулою 1:

N = (Nпр  - Nф) / t                       (1),

де

 N – пропорційна величина, імп/с;

Nпр – швидкість підрахунку частоти імпульсів проби, імпульс;

Nф - швидкість підрахунку частоти імпульсів фону (кювети з водою), імпульс;

t  - час вимірювання, с.

         Далі розрахунки проводять за формулою 2:

А= К· N                               (2),       

де

А - питома активність, Кі/кг;

К – перевідний коефіцієнт, який береться з паспорту приладу (чутливість радіометра при вимірюванні стандартних зразків). Наприклад, для „Бета” він становить 5,26·10-8 (Кі·с)/(кг·імп), для ДП-100 – 1,7·10-5, СРП-68-01”Пошук” 2,2·10-3 .

Приклад розрахунків

 Прилад „Бета”  безпосередньо над поверхнею 1 кг грибів показав 30, 34 і 32 імпульси (середнє – 32), а  при вимірюванні фону – 18, 18 і 21 імпульс (середнє – 19). Підставляємо отримані результати у формули (1 та 2) й отримуємо:

N = (32-19)/40 = 0,325 імп/с.

А = 5,26·10-8·0,325 = 1,71·10-8 Кі/кг.

Для переведення питомої активності проби (Кі/кг чи Кі/л) в значення рівнів вмісту радіонуклідів у продукції (Бк/кг чи Бк/л) потрібно скористатись співвідношенням:

1 Кі = 3,7·1010 Бк

Для спрощення розрахунків припустимо, що проба важить рівно 1 кг чи має об’єм 1л ( в інших випадках використовують відповідні співвідношення).

 

 

3) Індивідуальні завдання

В табл.1 подано індивідуальні завдання для розрахунків. У варіантах №№ 1-15 проводять розрахунки при умові, що використовували „Бета”, а у всіх інших -   СРП-68-01”Пошук” .

 

 Отримані результати оформити у вигляді таблиці 2.

 

 

Таблиця 1 - Індивідуальні вихідні дані для виконання  завдання

Інд.№

Продукт

 

Покази приладу

при вимірюванні, імпульс

Час вимірю-вання

фону, с

Основ-

ний

забруд-нювач

зразка

фону

1

вода

118,122, 120

16,15,14

20

Sr

2

вода

17,16,15

16,15,14

40

Сs

3

вода

17,16,15

16,15,14

20

Сs

4

хліб

20, 25, 23

24,22, 20

200

Сs

5

тютюн

25, 21, 23

24,22, 20

200

Сs

6

хліб

25, 21, 23

24,22, 20

200

Sr

7

картопля

18, 24, 20

19,18,17

100

Sr

8

картопля

105,95,100

26,24,25

40

Sr

9

мед

32, 28, 30

26,24,25

50

Сs

10

м’ясо

28, 26, 24

25,25,25

50

Сs

11

м’ясо

38, 36, 40

26,24,25

50

Сs

12

м’ясо

28, 30, 32

26,24,25

50

Сs

13

молоко сухе

118,122, 120

16,15,14

20

Сs

14

молоко сухе

17,16,15

16,15,14

40

Sr

15

молоко сухе

17,16,15

16,15,14

20

Sr

16

свіжі ягоди

28, 26, 24

25,25,25

50

Sr

17

горіхи

38, 36, 40

26,24,25

50

Сs

18

свіжі ягоди

28, 30, 32

26,24,25

50

Сs

19

мед

18, 24, 20

19,18,17

100

Sr

20

сушені гриби

105,95,100

26,24,25

40

Сs

21

сушені гриби

32, 28, 30

26,24,25

50

Сs

22

чай

42, 44, 46

26,28,30

200

Сs

23

риба

38, 40, 42

26,28,30

200

Сs

24

риба

36, 35, 34

26,28,30

200

Sr

25

яйця свіжі

29, 30, 31

26,28,30

200

Sr

26

горох

28, 26, 21

25,25,21

100

Sr

27

горох

38, 33, 40

26,24,25

50

Сs

28

мін. вода

17,16,15

16,15,14

60

Сs

29

мін. вода

17,16,15

16,15,14

40

Sr

30

мін. вода

20, 25, 23

24,22, 20

40

Сs

Таблиця 2 – Результати розрахунків

Інд.

№

Продукт

харчу-вання

Nпр

 

Nф

t,

Основний

забруд-нювач

Висновок

Заходи

(при необхідності)

Після закінчення розрахунків:

¨ необхідно порівняти отримані результати із ДР-2006 (табл. 1 лаб. заняття №8);

¨ зробити висновок про можливість вживання цього продукту харчування.

Якщо рівні вмісту радіонуклідів перевищують встановлені норми, то які заходи потрібно провести з метою зниження забруднення?

Для яких продуктів встановлені найбільші і найменші значення ДР-2006? Відповідь обгрунтуйте.