Лабораторна робота №16

Тема: Штрихове кодування.

Мета: вивчити визначення штрихового коду. Його призначення. Визначити справжність товарів за допомогою штрих коду.

 

Теоретичні відомості

Найважливішим видом маркування товару є штрихові коди (ШК), являють собою за зовнішнім виглядом прямокутник з комбінацією темних і світлих смуг і цифрових позначень. ШК стали невід'ємним елементом маркування товарів імпортного та вітчизняного походження. Відповідно до вимог проведення зовнішньоторговельних операцій наявність штрихового коду є обов'язковою умовою експорту. Штриховий код - це товарний знак, який наноситься на товар або його упаковку у вигляді штрихового або цифрового символу, зчитуваного сканером. Штриховий код є одним із засобів системи автоматичної ідентифікації товару, до якої також належать засоби цифрової, магнітної, радіочастотної, звукової та візуальної ідентифікації (магнітних картка, радіочастотна бирка і т. д.). Його головна перевага перед іншими засобами автоматичної ідентифікації полягає в можливості оперативно передавати інформацію про товар за системою електронного зв'язку, тобто ШК є ефективним засобом телекомунікації. Штриховий код призначений:

● для оперативної ідентифікації товару і виробника;

● проведення торгових операцій «без паперів»: ШК скорочує витрати на діловодство від 15 до 0,5-3% вартості товару;

● автоматизованого обліку та контролю товарних запасів;

● оперативного управління процесом руху товару: відвантаження, транспортування і складування товарів (продуктивність праці по забезпеченню руху товару підвищується на 30%, у деяких випадках - до 80%);

● інформаційного забезпечення маркетингових досліджень. Розглянемо модельну ситуацію управління процесом руху товару з використанням автоматичної ідентифікації товару на основі ШК. Інформація про купівлю товару зі скануючих пристроїв і касових терміналів, встановлених у торговому залі магазину, передається в головний комп'ютер торгового складу, який контролює зміну товарних запасів. При зменшенні їх нижче встановлених нормативів формується заявка на постачання товарів певного асортименту, яка передається по каналах супутникового зв'язку в оптове підприємство. В свою чергу оптовик спрямовує замовлення виробнику. Відповідно до замовлення здійснюється випуск конкретних товарів, що користуються попитом. Виробник відправляє оптовикові попереднє повідомлення про поставку товарів і здійснює відвантаження. Оптовик посилає випереджувальний відвантажувальне повідомлення в магазин і проводить постачання. Штрихові коди застосовуються в промисловому виробництві, оптової та роздрібної торгівлі, складському господарстві, транспорті, банківській справі, митному контролі, страхуванні, охороні здоров'я, видавництві та ін. Кожному виду, різновиду, модифікації товару присвоюється індивідуальний товарний номер (позначається штрих-кодом). При зміні споживчих властивостей товару (складу, розміру, маси, способу упаковки, комплектності і т. д.) його ШК змінюється. тільки ринкове коливання ціни на товар не тягне за собою зміни його товарного номера (коду). Існують декілька видів кодів, серед яких найбільш поширеними є європейські коди типу EAN і американські типу UPC. Коди EAN залежно від числа знаків символів підрозділяють на EAN-8, EAN-13 і EAN-14.

За структурою кодів розрізняють ШК:

● дискретні - знаки розділені межзначнимі інтервалами;

● безперервні - знаки-роздільники відсутні;

● двонаправлені - можна зчитувати у двох напрямках – зліва направо і справа наліво. Візьмемо, наприклад, цифровий код: 4820024700016. Перші дві цифри (482) означають країну походження (виробника або продавця) продукту, наступні 4 або 5 залежно від довгі коду країни (0024) - підприємство- виробник, ще п'ять (70001) - найменування товару, його споживчі властивості, розміри, масу , колір. Остання цифра (6) контрольна, що використовується для перевірки правильності зчитування штрихів сканером. EAN - 13:

 

 

 

Рис. 1. Зразок штрихового коду в системі EAN-13

 

Тринадцятизначний номер штрихового коду EAN-13 включає: перші 3 знаки - код банку даних організації, що зареєструвала підприємство-виробник і товар (видала товарний номер). Необхідно враховувати, що він не завжди збігається за місцем походження (країною виготовлення) товару, так як фірма може бути зареєстрована не у вітчизняному банку даних, а в закордонному; 4 знаків - код підприємства, що виробляє або реалізує товар; 5 знаків - код товару. Підприємство самостійно визначає кодовану інформацію (з урахуванням споживчих властивостей товару, упаковки, маси і т. д.) і доводить її до торгового партнера, який повинен отримати інформацію про ШК мінімум за 3 тижні до поставки самого товару (це правило діє і в разі зміни ШК);

1 знак (останній) - контрольна цифра розраховується шляхом найпростіших арифметичних операцій і призначена для перевірки правильності зчитування (сканування) ШК.

Для коду товару:

1 цифра: найменування товару,

2 цифра: споживчі властивості,

3 цифра: розміри, маса,

4 цифра: інгредієнти,

5 цифра: колір.

Часто ШК супроводжується знаком «старт - Cтоп», який розташовується на початку і в кінці кодового повідомлення і використовується як обмежувач коду. Такими обмежувачами є подовжені крайові штрихи, що вказують на початок і кінець сканування. Як правило, код країни привласнюється Міжнародною асоціацією EAN. Звертаємо увагу споживачів на те, що код країни ніколи не складається з однієї цифри. Таким чином, незалежний покупець може, навіть користуючись спеціальними класифікаторами, розшифрувати лише перші 7 знаків штрихового коду. Повністю розшифрувати інформацію може торговий партнер фірми-виробника. Нерідко на товарі можна побачити напис, наприклад, «Зроблено в Німеччині», а код, нанесений на етикетку, цій країні не відповідає.

Причин цього може бути декілька:

·        Фірма була зареєстрована і отримала код не в своїй країні, а в тій, куди направлений основний експорт продукції;

·        Товар був виготовлений на дочірньому підприємстві, розташованому в іншій країні;

·        Товар був виготовлений в одній країні, але за ліцензією фірми з іншої країни;

·        Засновниками підприємства є кілька фірм з різних держав.

Використовуючи штрих-код, можна з відомим ступенем достовірності, судити про справжність товару або ж встановити наявність фальсифікації продукції. Це може бути зроблено за допомогою наявного в штрих-коді контрольного знака (остання цифра штрих-коду). Розглянемо методику такого аналізу на прикладі штрих-коду типу EAN-13 (рис. 1) (код 4820024700016). Для такого аналізу слід провести наступні обчислення:

1. Скласти цифри, що стоять на парних місцях: 8 +0 +2 +7 +0 +1 = 18

2. Отриману суму помножити на 3: 18·3 = 54

3. Скласти цифри, що стоять на непарних місцях, без контрольної цифри: 4 +2 +0 +4 +0 +0 = 10

4. Скласти числа, зазначені в пунктах 2 і 3: 54 +10 = 64

5. Відкинути десятки: отримаємо 4

6. З 10 відняти отримане в пункті 5: 10-4 = 6

Якщо отримана після розрахунку цифра не співпадає з контрольною цифрою в штрих-коді, це означає, що товар вироблений незаконно, а якщо збігається - товар справжній. Існує ряд правил нанесення штрих-коду, відхилення від яких також може дозволити відрізнити справжні штрихові коди від підроблених.

По-перше, встановлені вимоги до розміру ШК:

·        Мінімально можливі розміри коду - 21,0 ¸ 30,0 мм;

·        Максимальні - 52,5 ¸ 74,6 мм.

Кольорове виконання повинно бути наступним:

·        Колір штрихів може бути чорним, синім, темно-зеленим або темно- коричневим;

·        В якості фону рекомендується застосовувати білий колір, але можна також використовувати жовтий, помаранчевий та світло-коричневий. червоний і жовтий тони для друкування штрихів застосовувати не можна, оскільки де вони розрізняються сканером.

Розміщують ШК, як правило, на задній стінці упаковки в правому нижньому кутку, на відстані не менше 20 мм від країв. поверхня упаковки при цьому повинна бути абсолютно рівна, без перфорації, малюнків і т. д. При використанні м'яких упаковок (пакетів з полімерних матеріалів) для нанесення ШК вибирають таке місце, на якому штрихи будуть паралельні днищу упаковки. На кожній упаковці розміщують лише один код EAN або UPC, однак, якщо товар зареєстрований у двох асоціаціях, в протилежних кінцях упаковки наносять два коди. Таким чином, навіть знання цих найпростіших правил іноді може захистити споживача від підробки ШК. Існує 2 варіанти нанесення ШК на товар або його упаковку:

1) поліграфічним способом: висока якість друку забезпечують оригінал-макети, виготовляються спеціалізованими фірмами;

2) у вигляді самоклеючих етикеток, ярликів і т. д. Для зчитування ШК застосовують:

·        Стаціонарні і портативні лазерні сканери, що дозволяють зчитувати ШК на різних відстанях від товару: від 60 см до 5-6 м;

·        Касові термінали, оснащені системами зчитування ШК;

·        Оптичні контактні зчитувачі у вигляді ручок, олівців, лазерних пістолетів та ін.

Єдиною організацією в країнах СНД, що має право реєструвати підприємства в Міжнародній системі EAN і надавати унікальні штрихові коди EAN і американські коди UPC, є Зовнішньоекономічна асоціація в області автоматичної ідентифікації «UNISCAN» («ЮНІСКАН»). Будь-яке підприємство може стати повноправним членом- користувачем Міжнародної асоціації EAN і отримати товарний номер (штриховий код) на свою продукцію.

Завдання на лабораторну роботу

Розглянути штрих-коди і визначити:

1)    справжність товарів, розрахувавши контрольний знак штрих-кодів.

Завдання 1.

Завдання 2.

 

 

Після виконання завдань оформити та здати звіт викладачу.